Ухвала

від 26.10.2023 по справі 914/2590/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

26.10.2023 Справа № 914/2590/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,

за участю секретаря Гудими Р.О.

розглянувши у судовому засіданні матеріали заяви Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ГЛОРІОН", м. Львів

про: відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп" (79019, м. Львів, вул. Липинського, буд. 36, ідентифікаційний код 40116861)

за участю представників:

від кредитора: Хандусенко І.О. - адвокат

від боржника: Думич Н.Б. адвокат, Гищук І.О. директор

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ГЛОРІОН" звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп" (79019, м. Львів, вул. Липинського, буд. 36, ідентифікаційний код 40116861) в порядку норм Кодексу України з процедур банкрутства.

У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп" ініціюючий кредитор просив призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Стамбулу Віталія Михайловича.

До заяви додано заяву арбітражного керуючого Стамбули Віталія Михайловича про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп".

Ухвалою суду від 30.08.2023 заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ГЛОРІОН" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп" - прийнято до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 13.09.2023.

28.08.2023 та 29.08.2023 на адресу суду надійшли заяви про згоду на участь у справі №914/2590/23 про банкрутство ТзОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп" від арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни №01-34/305 від 27.08.2023, від арбітражного керуючого Іваська Святослава Миколайовича від 25.08.2023 та від арбітражного керуючого Сольського Володимира Степановича від 26.08.2023 №01/26-08/23.

30.08.2023 представник боржника подав на адресу суду заперечення від 30.08.2023.

31.08.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 від 30.08.2023 про залучення до розгляду у справі №914/2590/23, в якій заявник просить залучити його до участі у справі як особи щодо прав та обов`язків якої існує спір.

13.09.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 від 13.09.2023 про залучення в якості кредитора, в якій заявник просить залучити її до участі у справі в якості кредитора.

13.09.2023 представник боржника подав на адресу суду заперечення, в якому просить відмовити АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ГЛОРІОН" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп".

Також 13.09.2023 представник боржника подав на адресу суду повідомлення на виконання вимог ухвали суду від 30.08.2023 р.

Ухвалою суду від 13.09.2023 підготовче засідання суду відкладено на 12.10.2023 р.

11.10.2023 на адресу суду подано заяву свідка (в порядку ст. 88 ГПК України), а саме комерційного директора ТзОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп" Коваленко В.А. (нотаріально засвідчена 11.10.2023 та зареєстрована в реєстрі за №3893).

12.10.2023 від боржника через "Електронний суд" надійшло клопотання/заява, яким на виконання вимог ухвали суду від 30.08.2023 боржник надає копію листа ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 18.09.2023 №11-13-04256.

12.10.2023 заявник подав на адресу суду письмові пояснення (з урахуванням заперечень ТзОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп" від 13.09.2023 та від 30.08.2023) від 10.10.2023, в яких просить заяву про відкриття провадження у справі про банкрутсво ТзОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп" задоволити та відкрити провадження у справі про банкрутство.

За клопотанням представників заявника та боржника, ухвалою суду від 12.10.2023 р. підготовче засідання суду відкладено на 26.10.2023.

24.10.2023 представник боржника подав на адресу суду письмові пояснення від 24.10.2023 р., в яких просить суд відмовити АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ГЛОРІОН" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп".

24.10.2023 через «Електронний суд» представник заявника подав на адресу суду клопотання від 24.10.2023, до якого додано копії документів в обгрунтування вимог заяви.

В підготовчому засіданні суду представник заявника підтримав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. Просить відкрити провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп", розпорядником майна призначити арбітражного керуючого Стамбулу В.М.

В підготовчому засіданні суду представники боржника заперечили проти відкриття провадження у справі про банкрутство.

Також, в підготовчому засіданні судом було оглянуто оригінали документів, копії яких додані до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, до письмового пояснення заявника від 10.10.2023 та до клопотання заявника від 24.10.2023.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників заявника та боржника, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено право кредитора звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та визначено, які документи у такому випадку подаються.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що:

кредитор - це юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;

грошове зобов`язання(борг) - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Також слід зазначити, що відповідно до п.10 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства, підставою для закриття провадження у справі про банкрутство є невстановлення господарським судом ознак неплатоспроможності боржника.

Отже, з системного аналізу зазначених норм слідує, що підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство є неплатоспроможність боржника.

Як вбачається із матеріалів заяви, між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЛОРІОН», від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РОЯЛ-СТАНДАРТ», що діє на підставі Ліцензії на провадження професійної діяльності діяльності з управління активами інституційних інвесторів(діяльності з управління активами), виданої згідно Рішення НКЦПФР № 1111 від 28 липня 2015 року(строк дії ліцензії з 28.07.2015 р.- необмежений) та Договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду № 20/2020 від 28.08.2020 в особі директора Дрібнюка Андрія Маркіяновича, який діє на підставі Статуту(надалі-Позикодавець), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» в особі Іваньо Тараса Романовича, який діє на підставі Статуту(надалі- Позичальник), було укладено 7 договорів процентної позики, а саме:

- договір процентної позики №02-12/2020/ГН від 02.12.2020 (надалі - договір від 02.12.2020);

- договір процентної позики №20-01/2021/ГН від 21.01.2021 (надалі - договір від 21.01.2021);

- договір процентної позики №19-02/2021/ГН від 19.02.2021 (надалі - договір від 19.02.2021);

- договір процентної позики №25-03/2021/ГН від 25.03.2021 (надалі - договір від 25.03.2021);

- договір процентної позики №14-05/2021/ГН від 14.05.2021 з додатковою угодою від 05.11.2021 (надалі - договір від 14.05.2021);

- договір процентної позики №09-12/2021/ГН від 09.12.2021 (надалі - договір від 09.12.2021);

- договір процентної позики №31-01/2022/ГН від 31.01.2022 (надалі - договір від 31.01.2022).

Вищевказані договори є майже ідентичними за змістом, і тому підстави для правового врегулювання відносин, що виникли в рамках них, є однаковими.

Відповідно до п. 1.1. усіх договорів, Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти (надалі - Позика) в розмірі, установленому даним Договором, а Позичальник зобов`язується повернути їх Позикодавцю, а також сплатити нараховані проценти.

У п.2.1. договорів визначено суму позики за кожним договором.

Відповідно до п. 3.1. усіх договорів, Позикодавець зобов`язується надати позику до 31.12.2025 року.

Згідно п.8.1. усіх договорів, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором.

Пунктом 3.2 усіх договорів встановлено, що Позикодавець зобов`язується надати повну суму позики, або її частину у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок Позичальника.

Позикодавець надав за вищевказаними договорами Позичальнику позики траншами на загальну суму 106 435 000,00 грн.

Відповідно до розділу 2 «Сума позики і проценти» усіх договорів, Позичальник зобов`язаний за користування Позикою сплачувати проценти в розмірі 15 (п`ятнадцять) % річних від суми позики. Проценти нараховуються за методом «факт/факт», тобто за фактичний час існування боргу за цим Договором і виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Нарахування процентів починається з першого дня надання позики і закінчується в день фактичного повернення позики.

Пунктом 2.3 договорів від 19.02.2021,25.03.2021,14.05.2021,09.12.2021 та 31.01.2022 встановлено, що сплата процентів за цим договором здійснюється щомісячно у безготівковій формі шляхом переказу відповідних коштів на поточний рахунок Позикодавця не пізніше 20 числа місяця користування позикою, починаючи із дати визначеної в п. 2.5 цих Договорів. Згідно з п. 2.5 зазначених договорів, нарахування процентів починається з першого дня надання позики і закінчується в день фактичного повернення позики.

Щодо порядку сплати процентів за іншими договорами, а саме: від 02.12.2020, від 21.01.2021, то особливого порядку сплати процентів в них не встановлено. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, а також зміст п.3.1.та п.8.1. усіх договорів (за якими: Позикодавець зобов`язується надати позику до 31.12.2025 року; строк дії договору до 31.12.2025 року), однією з істотних умов усіх вищезазначених договорів позики, по яких було досягнуто згоди при їх укладенні, є строк повернення позики - 31.12.2025 року.

Згідно з п. 4.3.1 усіх договорів, Позикодавець має право відмовитися від надання Позичальнику позики за цим Договором частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов`язань по даному Договору, включаючи нараховані проценти за користування позикою, штрафні санкції, якщо Позичальник не виконав у строк свої зобов`язання по сплаті процентів за користування Позикою.

В заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство заявник (AT «ЗНВКІФ «ГЛОРІОН») стверджує, що враховуючи що боржник порушив строки зі сплати відсотків за Договором, тіло позики у сумі та відсотки за цими Договорами є простроченим кредиторським зобов`язанням, яке підлягає сплаті Кредитору. Враховуючи вищевказані положення п.п. 4.3.1 Договору, AT «ЗНВКІФ «ГЛОРІОН» звернулось до ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП» із претензіями від 29.09.2022, про стягнення заборгованості за Договорами. Також заявник вказує, що в свою чергу, ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП», повністю визнаючи свої прострочені кредиторські зобов`язання перед AT «ЗНВКІФ «ГЛОРІОН», 30.09.2022 уклав з останнім Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2022, відповідно до якого в Боржника перед Кредитором обліковується заборгованість у загальній сумі 128 585 233,20 грн. по всіх Договорах, з яких 106 435 000,00 грн. - тіло позики, 22 150 233, 20 грн. - відсотки. Тобто, на думку заявника, вимоги кредитора до боржника є безспірними. Однак, станом на дату подання даної заяви до Господарського суду Львівської області, боржник і досі не вчинив жодних дій з метою погашення своїх прострочених зобов`язань за Договорами, через що існують об`єктивні підстави вважати, що погасити їх іншим шляхом, окрім відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП» неможливо.

Як вбачається із змісту доданих до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство претензій від 29.09.2022 (в кількості 7 штук, по кожному із договорів процентної позики), вони подані від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЛОРІОН» і адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», про погашення простроченої кредиторської заборгованості за кожним договором процентної позики, в порядку реалізації положень п. 4.3.1 кожного із договорів. Кожна із 7 претензій підписана Директором AT «ЗНВКІФ «ГЛОРІОН» Іваном Горпинюком. На першій сторінці кожної із претензій міститься відмітка «Отримано особисто директор Іваньо Т.Р. 29.09.2022 /підпис/».

Також, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано Акт звірки взаєморозрахунків за договорами процентної позики станом на 30.09.2022, відповідно до якого в Позичальника перед Позикодавцем по вищевказаних договорах процентної позики обліковується заборгованість у загальній сумі 128 585 233,20 грн., з яких 106 435 000,00 грн. - тіло позики, 22 150 233, 20 грн. - відсотки. Вказаний Акт звірки взаєморозрахунків підписаний директором AT «ЗНВКІФ «ГЛОРІОН» Іваном Горпинюком та директором ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП» Тарасом Іваньо.

ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП» в поданих до суду письмових запереченнях та поясненнях зазначає, що АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глоріон» є інститутом спільного інвестування, діяльність якого регулюється Законом України «Про інститути спільного інвестування», нормами якого передбачено що управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами. Всі 7 договорів процентної позики були укладені AT «ЗНВКІФ «ГЛОРІОН», від імені, в інтересах та за рахунок якого діяло ТОВ «Компанія з управління активами «РОЯЛ-СТАНДАРТ» на підставі Договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду № 20/2020 від 28.08.2020 р. Відтак, боржник вважає що всі юридичні дії від імені та в інтересах АТ «ЗНВКІФ «Глоріон», здійснення представництва інтересів АТ «ЗНВКІФ «Глоріон», зокрема, у відносинах з ТОВ «БІК «Рубікон Груп», пов`язаних з вищевказаними 7 договорами процентної позики, в силу положень ст.ст.14,63(ч.6) Закону України «Про інститути спільного інвестування» має здійснювати ТОВ «Компанія з управління активами «РОЯЛ-СТАНДАРТ», а не безпосередньо АТ «ЗНВКІФ «Глоріон» через свої органи. Таким чином(зазначає боржник), будь-які угоди про внесення змін до вищевказаних 7 договорів процентної позики, укладених між АТ «ЗНВКІФ «Глоріон» і ТОВ «БІК «Рубікон Груп», а також будь-які претензії, заяви тощо, пов`язані з виконанням відповідних 7 договорів процентної позики, в тому числі претензії про дострокове повернення ТОВ «БІК «Рубікон Груп» позики за 7 договорами процентної позики могли пред`являтись і підписуватись виключно ТОВ «Компанія з управління активами «Роял-Стандарт». Такі претензії з боку ТОВ «Компанія з управління активами «Роял-Стандарт», яке б діяло від імені та в інтересах АТ «ЗНВКІФ «Глоріон», про дострокове повернення ТОВ «БІК «Рубікон Груп» позик за відповідними 7 договорами процентної позики, не пред`являлися і відповідно є відсутніми.

Таким чином, зазначає боржник, претензії АТ «ЗНВКІФ «Глоріон», підписані директором Горпинюком І.І., є такими, що підписані особою, яка не мала на це права, а тому у відносинах з ТОВ «БІК «Рубікон Груп», пов`язаних з 7 договорами процентної позики, не створили відповідних правових наслідків, а саме наслідків щодо зміни строку повернення позик за відповідними 7 договорами процентної позики, який умовами 7 договорів процентної позики (п.3.1) був передбачений до 31.12.2025 р.

Вищезазначені доводи ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП» суд вважає такими, що заслуговують на увагу і є обгрунтованими, виходячи із наступного.

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1., 2.2. статуту АТ «ЗНВКІФ «Глоріон», Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глоріон» є інститутом спільного інвестування; провадить свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про інститути спільного інвестування».

Закон України «Про інститути спільного інвестування» від 5 липня 2012 року № 5080-VI (відповідно до його преамбули) визначає правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб`єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб`єктів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про інститути спільного інвестування», активи інституту спільного інвестування - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія).

Відповідно до п.10 ст.1 зазначеного Закону, інститут спільного інвестування - корпоративний або пайовий фонд.

Згідно ч.1 ст.14 вказаного Закону, управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами.

Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про інститути спільного інвестування», до складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов`язання. Такі зобов`язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами відступлення прав вимоги, позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством.

Венчурний фонд має право надавати кошти у позику. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду.

Згідно із ч.1 ст.63 зазначеного Закону, компанія з управління активами - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією.

Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування.

Відповідно до ч.6 ст.63 вказаного Закону, у відносинах з третіми особами компанія з управління активами корпоративного фонду повинна діяти від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами.

З наведених положень Закону України «Про інститути спільного інвестування» вбачається наступне. Боргові зобов`язання, які оформлені договорами позики, входять до складу активів венчурного корпоративного фонду. Управління активами такого фонду здійснює компанія з управління активами, яка провадить таку діяльність на підставі ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, і повинна діяти у відносинах з третіми особами від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами.

Як уже зазначалося вище, всі 7 вищезазначених договорів процентної позики були укладені Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЛОРІОН», від імені, в інтересах та за рахунок якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «РОЯЛ-СТАНДАРТ», що діє на підставі Ліцензії на провадження професійної діяльності діяльності з управління активами інституційних інвесторів(діяльності з управління активами), виданої згідно Рішення НКЦПФР № 1111 від 28 липня 2015 року(строк дії ліцензії з 28.07.2015 р.- необмежений) та Договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду № 20/2020 від 28.08.2020 в особі директора Дрібнюка Андрія Маркіяновича, який діє на підставі Статуту(надалі-Позикодавець).

Відповідно, зміна такої істотної умови зазначених договорів позики як строк повернення позики, який було визначено як 31.12.2025 року, не може бути здійснена шляхом вчиненням юридично значущих дій безпосередньо АТ «ЗНВКІФ «Глоріон», позаяк такі дії суперечать порядку управління активами, встановленому вищезазначеними нормами Закону України «Про інститути спільного інвестування», вони можуть бути здійснені виключно компанією з управління активами, як ліцензованою організацією, що діє від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами.

З аналогічних підстав те саме стосується і Акту звірки взаєморозрахунків за договорами процентної позики станом на 30.09.2022, що підписаний директором AT «ЗНВКІФ «ГЛОРІОН» Іваном Горпинюком.

З вищенаведеного вбачається що строк повернення позики за 7 вищезазначеними договорами процентної позики (31.12.2025 року) ще не настав, що відповідно не підтверджує неплатоспроможність боржника.

Слід також зазначити, що як вбачається із наявного у справі Витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ станом на 29.08.2023 р. по Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЛОРІОН» є одним із засновників(учасників) ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП» із розміром частки 500000,00.

Відповідно до ч.1 ст.4 Кодексу України з процедур банкрутства, засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, які заходи для запобігання банкрутству боржника вживалися з боку засновників боржника, в тому числі з боку АТ «ЗНВКІФ «Глоріон».

Щодо інших аргументів, наведених сторонами, суд зазначає наступне. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у цьому рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Щодо категорії «спір про право» в розумінні положень ч.6 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, слід звернути увагу на правові позиції, викладені у пунктах 74-75,78-84, 87-88 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 липня 2023 року у справі № 914/1650/22:

« 74. Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

75. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

78. Верховний Суд звертає увагу, що однією з обов`язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

79. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Наведені правові висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду, від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 24.11.2021 у справі №910/16246/18.

80. Також Верховний Суд в постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20 зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

81. Поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

82. Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство.

83. Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

84. Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

87. Водночас, Верховний Суд вважає за необхідне також звернути увагу на висновки Верховного Суду в постановах від 07.03.2023 у справі № 910/5056/22, від 11.04.2023 у справі № 910/20427/21.

88. Так, Суд касаційної інстанції зауважив, що сам по собі момент звернення із позовом (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), зокрема, після подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (за умови, що це звернення мало місце до дати проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство), не має остаточно-визначального характеру, оскільки на існування цього спору можуть вказувати також інші фактори та докази, зокрема:

- характер та зміст заперечень боржника проти вимог про відкриття провадження у справі про банкрутство (заперечення факту виникнення та існування боргу у конкретних правовідносинах або факту виникнення цих правовідносин, або особи кредитора тощо);

- хронологія обставин та фактів, що передували виникненню спору- правовідносини та обставини, якщо вони мали місце до ініціювання справи про банкрутство боржника (листування між сторонами із запереченням боржником боргу, заявленого кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство), обставини та підстави виникнення цього боргу, набуття кредитором відповідних прав тощо».

З огляду на все вищенаведене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ГЛОРІОН" про відкриття провадження у справі про банкрутство, та у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп".

Також з огляду на все вищенаведене, заяви про згоду на участь у справі про банкрутство арбітражних керуючих Стамбули Віталія Михайловича, Хорошевської Тетяни Володимирівни, Іваська Святослава Миколайовича, Сольського Володимира Степановича судом не розглядаються. Також, у зв`язку із відсутністю відкритого у справі провадження, не розглядаються заява ОСОБА_1 про залучення до розгляду у справі, та заява ОСОБА_2 про залучення в якості кредитора.

За приписами п.3 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір відмова у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі є підставою для повернення суми сплаченого судового збору за клопотанням сторони, яка його сплатила, за ухвалою суду.

З урахуванням викладеного, за відсутності клопотання заявника про повернення судового збору та суми винагороди для виплати арбітражному керуючому, сплачених при поданні заяви, питання щодо повернення сплачених заявником сум судового збору з бюджету та авансованої суми винагороди з депозитного рахунку Господарського суду Львівської області може бути вирішено у разі подання відповідного клопотання, яке заявник не позбавлений права подати після постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 12, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп" (79019, м. Львів, вул. Липинського, буд. 36, ідентифікаційний код 40116861).

Копію ухвали надіслати заявнику, боржнику, арбітражному керуючому Стамбулі В.М., Шевченківському ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), державному реєстратору.

Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її прийняття, і може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 256, ст. 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 01.11.2023 р.

Суддя Морозюк А.Я.