Ухвала

від 01.11.2023 по справі 910/12155/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 910/12155/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Агрикова О.В., судді - Мальченко А.О., Козир Т.П.)

від 20.09.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект"

про розірвання договору та стягнення 78 095,89 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь"

про розірвання договору та стягнення 76 968,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У листопаді 2022 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" (надалі - Підрядник, позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект" (надалі - Замовник, відповідач за первісним позовом) про розірвання договору підряду №22/10 від 22.10.2020 (надалі - договір) та стягнення 78 095, 89 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

2. Позов обґрунтований виконанням зобов`язань Підрядника за договором та не виконанням Замовником обов`язку щодо оплати виконаних робіт.

3. У грудні 2022 року Замовник звернувся до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Підрядника про розірвання договору та стягнення 76 968, 72 грн.

4. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що Підрядник не приступив до виконання робіт та взагалі не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, тому Замовник просить розірвати договір та стягнути передоплату і штрафні санкції.

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2023 року первісний позов задоволено частково, розірвано договір та стягнуто з Замовника на користь Підрядника 50 000,00 грн заборгованості, 5 000,00 грн неустойки, 19 779,81 грн інфляційних втрат, 3 258,43 грн 3 % річних та 4 960,17 грн судового збору. В іншій частині в задоволенні первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

6. 20.09.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовив повністю, а зустрічний позов задовольнив повністю. Розірвав договір та стягнув з Підрядника на користь Замовника борг у розмірі 50 000,00 грн, інфляційній втрати у розмірі 15 090,00 грн, 3% річних у розмірі 1 878, 08 грн, неустойку у розмірі 10 000, 00 грн, а також судовий збір за подання зустрічного позову в розмірі 4 962,00 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 7 443,00 грн.

7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності факту виконання Підрядником робіт за спірним договором, оскільки Підрядник повинен був виконати взяті на себе зобов`язання (роботи) протягом 30 календарних днів до 06.12.2020, після виконання робіт останній не звертався до Замовника щодо оплати виконаних робіт та лише через майже два роки, після отримання двох вимог про повернення попередньої оплати у зв`язку з невиконанням робіт, надіслав замовнику акти виконаних робіт, при цьому, не надав суду інших доказів (розроблену ним технічну документацію, відповідні плани-завдання на види та об`єми робіт, що зазначені в актах), з яких би можливо було встановити дійсність виконання підрядником робіт. Щодо наданих позивачем за первісним позовом фотознімків суд зазначив, що такі не можна вважати належними та допустимими доказами, оскільки з них не можливо встановити, коли, ким та де вони були зроблені. Таким чином первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню. З огляду на відсутність факту виконання Підрядником робіт за договором, у останнього виник обов`язок щодо повернення попередньої оплати в розмірі 50 000, 00 грн, отриманого від Замовника за договором, тому зустрічний позов підлягає задоволенню.

8. 10.10.2023 Підрядник надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції або скасувати судові рішення попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд.

9. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

10. Верховний Суд, залишає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень без розгляду, оскільки скаржник звернувся з касаційною скаргою 10.10.2023 в межах строку, передбаченого частиною першою статті 288 ГПК України.

11. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

12. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

14. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

15. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставами касаційного оскарження судових рішень є наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

16. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 3 зазначеної статті, скаржник посилається на неправильне застосування норм статей 854 та 879 Цивільного Кодексу України щодо питання оплати робіт за договором підряду, а також статей 844, 861, 875, 877, 878, 879, 882 цього Кодексу стосовно питання організації документального забезпечення робіт за договором підряду.

17. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, у який саме спосіб суду необхідно сформувати єдину практику застосування цих норм.

18. У касаційній скарзі скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм у подібних правовідносинах, однак, не зазначає, як на його думку, відповідні норми повинні застосовуватися у спірних правовідносинах і у який спосіб необхідно сформувати єдину практику застосування цих норм.

19. У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

20. Відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

21. У касаційній скарзі скаржник визначає підставою касаційного оскарження пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України у взаємозв`язку з:

- пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не дослідив надані Підрядником копії електронних доказів, а саме фото, які на думку скаржника, підтверджують факт виконання ним підрядних робіт, тобто не було досліджено чи були фактично виконані роботи за договором підряду;

- пунктом 3 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи та про дослідження доказів отримання Замовником актів виконаних робіт 26.01.2023, які мають значення для правильного вирішення справи;

- пунктом 4 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції встановив обставини відсутності реального виконання робіт за договором, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів - лише вимог замовника про повернення авансу.

22. Однак, в обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження судового рішення скаржник не посилається, які саме норми процесуального права порушив суд апеляційної інстанції.

23. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

24. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

25. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

26. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.

27. Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень, бути повними та однозначними.

28. У прохальній частині касаційної скарги не зазначені чіткі вимоги, які суд касаційної скарги повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку, тому суд звертає увагу скаржника на необхідність конкретизувати вимоги щодо оскарження рішення суду з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції.

29. Отже, подана касаційна скарга також не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її змісту, а саме щодо вимог особи, яка подає скаргу.

30. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

31. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

32. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

33. Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

34. Частиною другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

35. Згідно з частиною шостою статті 6 Закону України "Про судовий збір" подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

36. Тобто, у разі оскарження в касаційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

37. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481,00 грн.

38. Предметом позову у цій справі є: за первісною позовною заявою - розірвання договору та стягнення 78 095,89 грн, за зустрічною позовною заявою - розірвання договору та стягнення 76 968,72 грн.

39. Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги наявність первісного та зустрічного позовів, скаржник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 19 848, 00 грн (9 924,00 грн за первісний позов (200 % від 4 962,00 грн (судовий збір, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви) та 9 924,00 грн за зустрічний позов (200 % від 4 962,00 грн (судовий збір, який підлягав сплаті при поданні зустрічної позовної заяви)).

40. До касаційної скарги додано платіжну інструкцію № 1390 від 10.10.2023, яка підтверджує сплату судового збору у сумі 9 924,00 грн, тобто у меншому розмірі, ніж встановлено законом.

41. Тому заявнику необхідно доплатити зазначену суму судового збору у розмірі 9 924,00 грн та надати суду оригінал відповідної платіжної інструкції.

42. Таким чином, касаційна скарга підлягає залишенню без руху також на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків в частині сплати судового збору.

43. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

44. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

45. Керуючись статтями 234, 288, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 910/12155/22 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у цій ухвалі;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати іншій стороні у справі, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- уточнена касаційна скарга повинна містити відомості про наявність електронного кабінету юридичної особи;

- доплатити судовий збір у розмірі 9 924,00 грн та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

4. Повідомити учасникам справи та їх представникам, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-IX щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС). Відповідно до статей 6, 42, 170, 242 ГПК України:

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі;

- особа, яка подала касаційну скаргу в електронній формі, заяви по суті справи, клопотання має подавати до суду виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- Кодексом встановлені процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова