Ухвала

від 04.12.2023 по справі 910/12155/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/12155/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Кібенко О.Р.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Агрикова О.В., судді - Мальченко А.О., Козир Т.П.)

від 20.09.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект"

про розірвання договору та стягнення 78 095,89 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь"

про розірвання договору та стягнення 76 968,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У листопаді 2022 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" (надалі - Підрядник, позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект" (надалі - Замовник, відповідач за первісним позовом) про розірвання договору підряду №22/10 від 22.10.2020 (надалі - договір) та стягнення 78 095, 89 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

2. Позов обґрунтований виконанням зобов`язань Підрядника за договором та не виконанням Замовником обов`язку щодо оплати виконаних робіт.

3. У грудні 2022 року Замовник звернувся до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Підрядника про розірвання договору та стягнення 76 968, 72 грн.

4. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що Підрядник не приступив до виконання робіт та взагалі не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, тому Замовник просить розірвати договір та стягнути передоплату і штрафні санкції.

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2023 року первісний позов задоволено частково, розірвано договір та стягнуто з Замовника на користь Підрядника 50 000,00 грн заборгованості, 5 000,00 грн неустойки, 19 779,81 грн інфляційних втрат, 3 258,43 грн 3 % річних та 4 960,17 грн судового збору. В іншій частині в задоволенні первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

6. 20.09.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовив повністю, а зустрічний позов задовольнив повністю. Розірвав договір та стягнув з Підрядника на користь Замовника борг у розмірі 50 000,00 грн, інфляційній втрати у розмірі 15 090,00 грн, 3% річних у розмірі 1 878, 08 грн, неустойку у розмірі 10 000, 00 грн, а також судовий збір за подання зустрічного позову в розмірі 4 962,00 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 7 443,00 грн.

7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності факту виконання Підрядником робіт за спірним договором, оскільки Підрядник повинен був виконати взяті на себе зобов`язання (роботи) протягом 30 календарних днів до 06.12.2020, після виконання робіт останній не звертався до Замовника щодо оплати виконаних робіт та лише через майже два роки, після отримання двох вимог про повернення попередньої оплати у зв`язку з невиконанням робіт, надіслав замовнику акти виконаних робіт, при цьому, не надав суду інших доказів (розроблену ним технічну документацію, відповідні плани-завдання на види та об`єми робіт, що зазначені в актах), з яких би можливо було встановити дійсність виконання підрядником робіт. Щодо наданих позивачем за первісним позовом фотознімків суд зазначив, що такі не можна вважати належними та допустимими доказами, оскільки з них не можливо встановити, коли, ким та де вони були зроблені. Таким чином первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню. З огляду на відсутність факту виконання Підрядником робіт за договором, у останнього виник обов`язок щодо повернення попередньої оплати в розмірі 50 000, 00 грн, отриманого від Замовника за договором, тому зустрічний позов підлягає задоволенню.

8. 10.10.2023 Підрядник надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції або скасувати судові рішення попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд.

9. Верховний Суд ухвалою від 01.11.2023 касаційну скаргу залишив без руху із наданням скаржнику строку на приведення касаційні скарги у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

10. 13.11.2023 до Верховного Суду надійшла уточнена редакція касаційної скарги, в якій скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції в силі, а також додав платіжну інструкцію № 1438 від 10.11.2023 про сплату судового збору.

11. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.

12. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 853, 882 ЦК України та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 01.09.2023 у справі № 906/386/21, від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20, від 21.12.2022 у справі № 910/18384/20, що якщо замовник в порушення вимог зазначених статей безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України. При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта, а також від 02.06.2023 у справі №914/2355/21, що неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема не підписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

13. В обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що підрядник, який виконує певний об`єм роботи, та який відповідно повинен отримувати грошові кошти відповідно до графіку фінансування, за відсутності такого фінансування мав би звернутися до замовника із вимогою про здійснення наступних платежів та прийняття вже виконаних робіт, і такий висновок не відповідає положенням жодного нормативного акта, а також не ґрунтується на нормах статей 854 і 879 ЦК України, які в даному випадку є спеціальними. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував зазначені норми права, і висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах відсутній.

14. Також, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 844, 861, 875, 877, 878, 879, 882 ЦК України, оскільки суд не може покладати на підрядника, який виконує певний об`єм роботи, вчинення непередбачених законом та договором обов`язків підтвердження виконання зазначених робіт за договором, і відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.

15. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм статей 76, 77, 80, 86, 96 ГПК України, оскільки не дослідили надані підрядником копії електронних доказів, а саме фотографії, не уточнив та не витребував у разі необхідності додаткову інформацію стосовно них, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

16. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції порушив норми частин восьмої та десятої статті 80 ГПК України, оскільки необґрунтовано відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи, про дослідження та надання оцінки доказам отримання замовником актів виконаних робіт 26.01.2023, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд апеляційної інстанції не виправив таке порушення (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України).

17. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми статей 77, 78, 86 ГПК України, коли встановив обставини відсутності реального виконання робіт за договором, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів - лише вимог замовника про повернення авансу та не надав належним чином оцінку іншим доказам з урахуванням їх вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України).

18. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

19. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

20. Також у прохальній частині уточненої касаційної скарги скаржник заявив клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до закінчення її перегляду в суді касаційної інстанції.

21. Суд касаційної інстанції розглянув заявлене клопотання та виходить з наступного.

22. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

23. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

24. Законом не визначений перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках.

25. Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.

26. Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження.

27. Відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.

28. Зважаючи на те, що скаржник не наводить жодного обґрунтування підстав для задоволення клопотання про зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції, Верховний Суд відмовляє у його задоволенні.

Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/12155/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023.

2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" у справі № 910/12155/22 на 23 січня 2024 року о 10:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Горизонталь" у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 910/12155/22.

4. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект" строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 29 грудня 2023 року.

5. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

6. Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

7. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/12155/22.

8. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект" та його представникам, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-IX щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС). Відповідно до статей 6, 42, 170, 242 ГПК України:

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі;

- особа, яка подала касаційну скаргу в електронній формі, заяви по суті справи, клопотання має подавати до суду виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- Кодексом встановлені процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Баранець

О. Кібенко

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд