Ухвала

від 23.10.2023 по справі 758/11659/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/11659/23

У Х В А Л А

23 жовтня 2023 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОНІТІ» - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві перебуває кримінальне провадження за №42022102070000498, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням перевіряються обставини за фактом заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом обману, яке належить ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ».

Встановлено, що з 2015 року ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» здійснює свою господарську діяльність по розробці, виробництву та продажу зарядних станцій для електроавтомобілів.

Починаючи з 2017 року, за ініціативою ОСОБА_8 , ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» укладено договори купівлі-продажу з ТОВ «Олександр Перемежко та партнери» (співзасновником якого є ОСОБА_8 ), відповідно до яких ТОВ «Олександр Перемежко та партнери» придбали зарядні пристрої для електроавтомобілів у розстрочку на 12 місяців, сплативши лише 30% їх вартості, заздалегідь розуміючи, що сплачувати повну суму за договором не мають наміру.

На теперішній час ТОВ «Олександр Перемежко та партнери» за зарядні пристрої по вказаному договору не розрахувались, заподіявши шкоду ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» на суму близько 6,5 млн. грн.

Крім того, використовуючи довірливі відносини, ОСОБА_8 05.07.2019 отримує довіреність від «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» на підписання договорів від імені підприємства щодо встановлення та обслуговування зарядних станцій, що були придбані контрагентами, з обмеженням у вигляді узгодження всіх договорів, які планувалось підписати від імені вказаного підприємства з керівництвом за допомогою корпоративної електронної пошти.

Використовуючи вказану довіреність, у ОСОБА_8 виникає умисел на підроблення інших довіреностей від ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» на своє ім`я та ім`я ОСОБА_9 , з метою їх використання на свого користь та користь третіх осіб, шляхом укладання різного роду договорів.

Використовуючи видану довіреність, а також інші підроблені ним довіреності, ОСОБА_8 укладає договори від імені ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» у власних інтересах, інтересах ТОВ «IOHITI» та всупереч інтересам ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ», внаслідок чого до Господарського суду м. Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44, ТОВ «ІОНІТІ» подано численні позовні заяви до ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» під надуманим приводом (нібито відсутність електропостачання до зарядних пристроїв), про стягнення штрафних санкцій на значні суми грошових коштів, а саме:

-справа № 9 10/2558/22 - позов на суму 649 500 грн;

-справа № 910/2815/22 - позов на суму 760 650 грн;

-справа № 910/20198/21 - позов на суму 704 550 грн;

-справа № 910/12774/21 - позов на суму 127 050 грн;

-справа № 910/20186/21 - позов на суму 531 000 грн;

-справа № 910/20185/21 - позов на суму 495 000 грн.

Крім того, починаючи з липня 2020 року сервісною групою ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» були зафіксовані зарядні пристрої, які відключені від власного білінгу, а отже всі грошові кошти, що сплачують клієнти за зарядку електромобілів перестали поступати на банківські рахунки компанії, а надходять на рахунки шахраїв, які шляхом фізичного втручання в роботу зарядних пристроїв, які належать ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ», переключили їх на іншу білінгову мережу.

Після перемовин з контрагентами, на території яких, на підставі договорів оренди, розміщені зарядні пристрої, виявилось, що до них приїжджали люди, які мали на своєму автомобілі та на робочому одязі напис IONITY. Дані особи є працівниками цієї компанії, саме так вони себе називали, коли приїжджали до контрагентів ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ».

Із собою вони мали договори оренди і вимагали щоб контрагенти їх підписали, аргументуючи це тим, що, начебто, ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» припинило своє існування після початку війни в Україні, а власники підприємства вже декілька місяців як виїхали з країни і тільки із компанією «IONITY» наразі можливо укласти договір на розміщення обладнання.

Тобто було використано шахрайську схему шляхом обману контрагентів для привласнення належних ПП «Автоентерпрайз» зарядних пристроїв, та привласнення коштів, що надходять від клієнтів мережі заправних станцій від зарядки електромобілів.

Після чого, представники ТОВ «ІОНІТІ» здійснили заміну модемів та сім-карток у обладнанні, що належить ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ», чим заблокували поступ грошових коштів на банківські рахунки ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» від клієнтів, що заряджають на зарядних пристроях свої електромобілі. І зараз, коли клієнт хоче здійснити зарядку свого автомобіля, то він на інформаційному екрані на зарядному пристрої бачить привітання від компанії «EcoFactor». Всі ці зарядні пристрої із якими компанія «IONITY» провела заміну модему та сім-карток відображаються у статусі «online» у мобільному застосунку «EcoFactor» та їх видно на карті активних зарядок із позначкою IONITY.

Зазначив, що на даний час, у білінгову систему ПП АВТОЕНТЕРПРАЙЗ не повернуто 30 (тридцять) зарядних пристроїв, доступ до яких фактично втрачений, у тому числі до зарядного пристрою № 2070, який розміщений за адресою: м. Київ, вул. Лісозахисна, 6, на підставі договору з ТОВ «Титул». Балансова вартість обладнання становить 366 500 грн та 374 100, 00 грн.

В ході досудового розслідування проведено огляд Інтернет-сторінки https://ecofactor.ua/, на якій виявлено посилання на мобільний застосунок «ECOFACTOR NETWORK».

Оглядом вказаного мобільного застосунку «ECOFACTOR NETWORK» встановлено активні зарядні пристрої, у кількості 16 одиниць, що розташовані на території, на якій було розміщено зарядні пристрої ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» до їх зникнення, з позначками «IONITY AC by AE», у тому числі зарядного пристрою № 1187, розміщений за адресою: м. Київ, вул. Лісозахисна, 6.

Разом з тим, на вказаному місці, за адресою: м. Київ, вул. Лісозахисна, 6, відповідно до договору №20/10/2020-4 від 20.10.2020, укладеного між ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» та ТОВ «ТИТУЛ», а також акту приймання передачі до нього, було розміщено зарядний пристрій № 2070, що належав ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» до втручання у його діяльність та його подальшого зникнення з білінгової системи підприємства.

Відповідно до балансової довідки ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» Вих. № 31/09-22/1 від 31 вересня 2022 року, на балансі підприємства перебуває у тому числі, зарядний пристрій № 2070, що розміщений за адресою: м. Київ, вул. Лісозахисна, 6 Велика Кільцева дорога, на підставі договору з ТОВ «Титул» №20/10/2020-4 від 20.10.2020.

У зв`язку з чим, враховуючи встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення, з метою їх перевірки та виконання завдань кримінального провадження у сторони обвинувачення виникла необхідність в огляді вказаного зарядного пристрою, з можливістю його вилучення, для подальшого проведення експертного дослідження.

Вказав, що на даний час, є всі підстави вважати, що зарядний пристрій № 1187, що розміщений за адресою: м. Київ, вул. Лісозахисна, 6 та є активним у мобільному застосунку «ECOFACTOR NETWORK» з позначкою «IONITY AC by AE» являється зарядним пристроєм № 2070, що належить ПП «АВТОЕНТЕРПРАЙЗ» та у який відбулось втручання.

12 червня 2023 року на підставі ухвали Подільського районного суду міста Києва проведено огляд зарядного пристрою для електричних автомобілів № 1187, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:916:0003 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. В ході проведення огляду вилучено модем з коробки зарядного пристрою з ідентифікуючою ознакою « ОСОБА_10 » з сімкартокою «Київстар», який вилучено до сейф-пакету PSP 2261444.

13 червня 2023 року слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом вищевказаного модему та визначено місце зберігання речового доказу камеру для речових доказів Подільського УП ГУНП в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Хорива, б. 20.

В органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту модем з коробки зарядного пристрою №1187 з ідентифікуючою ознакою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з сімкартокою «Київстар», який вилучено до сейф-пакету PSP 2261444.

Просить накласти арешт на модем з ідентифікуючою ознакою « НОМЕР_1 » з сім-карткою «Київстар», з коробки зарядного пристрою № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лісозахисна, 6, який запаковано до сейф-пакету PSP 2261444.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

В судовому засіданні представники власника майна заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на письмові заперечення. Просили відмовити в задоволенні клопотання у зв`язку з його необгрунтованістю та нехтування правами, подачею повторних клопотань.

Заслухавши прокурора, представників власника майна, вивчивши клопотання та документи, додані до клопотання, приходжу до наступного висновку.

Встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві перебуває кримінальне провадження за №42022102070000498, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

12 червня 2023 року на підставі ухвали Подільського районного суду міста Києва проведено огляд зарядного пристрою для електричних автомобілів № 1187, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:916:0003 за адресою: м. Київ, вул. Лісозахисна, 6, з метою фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. В ході проведення огляду вилучено модем з коробки зарядного пристрою з ідентифікуючою ознакою « НОМЕР_1 » з сімкартокою «Київстар», який вилучено до сейф-пакету PSP 2261444.

13 червня 2023 року слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом вищевказаного модему та визначено місце зберігання речового доказу камеру для речових доказів Подільського УП ГУНП в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Хорива, б. 20.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 4 ст. 132 КПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).

Частиною 1 ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 статті 173 КПК України).

Крім цього, згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинні бути зазначена, зокрема, достатня, належна, допустима, достовірна сукупність доказів, що майно, щодо якого здійснюється клопотання, є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є передчасним.

Крім цього, суд зазначає, що майно на яке просить накласти арешт прокурор, вилучене в ході обшуку.

Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що до клопотання прокурора надана недостатня кількість доказів необхідності накладення арешту, суд не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для задоволення даного клопотання, оскільки документи додані до клопотання не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах слідства, власника майна та інших осіб від не вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 26.10.2023.

Cлідчий суддя

Подільськогорайонного суду м. Києва ОСОБА_1