Рішення

від 01.11.2023 по справі 563/1107/23

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 563/1107/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2023 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Лендком-Симонів" про усунення перешкод у користуванні майном, скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, відповідно до якого просила суд усунути перешкоди в користуванні змельними ділянками шляхом їх повернення, скасувати державну реєстрацію право оренди земельної ділянки на земельну ділянку площею 0,6135 га, кадастровий номер 5623081800:04:003:0325 тa площею 0,1644 га, кадастровий номер 5623081800:04:003:0233, зареєстроване державним реєстратором Корецької міської ради Рівненської області Побережним Р.М., індексний номер 65262427 та 65262344 від 26 жовтня 2022 року та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позову, позивач посилалася на ту обставину, що є власником земельних ділянок площею 0,6135 га, кадастровий номер 5623081800:04:003:0325 та площею 0.164.4 га, кадастровий номер 5623081800:04:003:0233, що розташовані на території Головницької сільської ради Корецького району Рівненської області, які отримала у спадщину. У березні 2023 року позивач отримала інформацію з державних реєстрів що щодо цих земельних ділянок наявний договір оренди між ТОВ «Лендком Симонів» та нею та дане право оренди зареєстровано у відповідному реєстрі. Однак позивач вказує, що жодних договорів оренди з ТОВ «Лендком Симонів» щодо земельних ділянок не підписувала та на реєстрацію не подавав, тому на даний час використання даної земельної ділянки відповідачем позбавляє його можливості реалізовувати своє право власності щодо даної земельної ділянки. Тому просила позов задовольнити. Також зазначила що не має оригіналу спірного договору оренди, та після його отримання шляхом процесуальних засобів на підтвердження факту того, що позивач його не підписував, буде заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 05.07.2023 року було відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у загальному позовному провадженні. Вказаною ухвалою витребувано у ТзОВ "Лендком-Симонів" оригінал договору оренди землі від 10 червня 2019 року на земельні ділянки площею 0,6135 га, кадастровий номер 5623081800:04:003:0325 та площею 0,1644 га, кадастровий номер 5623081800:04:003:0233.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, проте представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, вказав, що на позові наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернувся конверт, в якому на юридичну адресу ТОВ «Лендком Симонів» було відправлено судову повістку, однак конверт повернувся до суду з відміткою, що адресат за вказаною адресою відсутній, тому у відповідності до ст.128 ЦПК України, оскільки судова повістка направлялася за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, представник відповідача заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе провести судове засідання у його відсутність за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні на підставі досліджених письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 0,6135 га, кадастровий номер 5623081800:04:003:0325 та площею 0.164.4 га, кадастровий номер 5623081800:04:003:0233, що розташовані на території Головницької сільської ради Корецького району Рівненської області, які отримала у спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.08.2018 року зареєстрованого в реєстрі за № 3152 та 3153.

29.08.2018 року право власності на земельні ділянки площею 0,6135 га, кадастровий номер 5623081800:04:003:0325 та площею 0,1644 га, кадастровий номер 5623081800:04:003:0233, зареєстровано за позивачем, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єктів нерухомого майна № 27680544 та № 27681925 від 29.08.2018 року.

Представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком-Симонів" здійснено запис про реєстрацію речового права оренди до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме:

- на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,6135 га за кадастровим номером 5623081800:04:003:0325, яка перебуває у приватній власності позивача, зокрема зареєстровано право оренди земельної ділянки від 21.10.2022 року за № 48252635, строком до 30.12.2029 року на підставі договору оренди від 10.06.2019 року;

- на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1644 га за кадастровим номером 5623081800:04:003:0233, яка перебуває у приватній власності позивача, зокрема зареєстровано право оренди земельної ділянки від 21.10.2022 року за № 48252596, строком до 30.12.2029 року на підставі договору оренди від 10.06.2019 року.

Щодо встановлення факту підписання спірного договору позивачем, то суд зазначає наступне.

Суд вважає, що оскільки позивач стверджує про неукладення спірного договору, то саме на відповідача покладається обов`язок представити докази на підтвердження укладення вищевказаного договору.

При цьому, суд виходить з того, що згідно з ч. 4 cт. 81 ЦПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події, а у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Водночас, при вирішенні спору, суд керується положеннями ч.1 ст. 13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та положеннями ч.10 ст. 84 ЦПК України, якою визначено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин доказів, витребуваних судом, суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді, з метою встановлення належності ОСОБА_1 підпису на оригіналі оспорюваного договору, стороною позивача заявлялося клопотання про витребування доказів, яке задоволено судом та прийнято відповідну ухвалу про витребування у відповідача оригіналу оспорюваного договору, однак відповідач не надав суду витребуваних документів, інших причин не надання суду витребуваного договору оренди суд не повідомив.

За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

У зв`язку з ненаданням відповідачем оригіналу договору оренди сторона позивача в подальшому не порушувала питання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

При цьому суд звертає увагу на положення абзацу 3 п. 1.1 Розділу 1 «Почеркознавча експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, в якому категорично вказано, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Тобто суд констатує, що на виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем не було надано оригінал оскаржуваного договору, що унеможливлювало призначення судом, а також і проведення в подальшому судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до положення частини десятої статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 130/1503/18 (провадження № 61-6084св19), від 22 травня 2019 року у справі № 130/1508/18 (провадження № 61-6086св19), від 23 жовтня 2019 року у справі № 130/1510/18 (провадження № 61-6004св19), від 24 червня 2020 року у справі № 130/1509/18 (провадження № 61-6087св19), від 20.10.2021 року у справі № 581/39/20 (провадження № 61-1313св21).

Статтею 109 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На думку суду, твердження позивача про те, що ОСОБА_1 не укладала договір оренди землі від 10.06.2019 року та не підписувала його, залишились неспростованими відповідачем.

Факт реєстрації речового права оренди спірної земельної ділянки не може заміняти договір про таке право, так як згідно положення ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. І лише після виникнення речового права оренди таке підлягає державній реєстрації.

Зважаючи на таке, суд вважає за можливим визнати, що підпис виконаний від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі від 10.06.2019 року, виконаний не нею.

Аналогічного висновку за подібних обставин дійшов ВС в постанові від 20 жовтня 2021 року в справі № 581/39/20.

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

У частині 1 cт. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За правилами ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі врегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 зазначеного Закону визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 ЦК України).

Істотні умови договору оренди землі визначені у статті 15 Закону України «Про оренду землі», відповідно до частини першої якої істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином вимоги про витребування та повернення земельних ділянок є обґрунтованими, оскільки у судовому засіданні доведено та не спростовано позивачем, що дана земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача без належних на те законних підстав.

Щодо обраного позивачем способу захисту про скасування рішення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 10.06.2019 року, то суд вважає вірним зазначити таке.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (стаття 19 ЦПК України).

Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між сторонами спору про право оренди на вказану вище земельну ділянку, оскільки, на думку позивача, державна реєстрація договру оренди від 26.10.2022 року порушує його права на користування та розпорядження зазначеною власністю.

Вказана вимога свідчить про приватноправовий характер спірних правовідносин, тому ця позовна вимога правильно заявлена в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (стаття 19 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судом, договір оренди від 10.06.2019 року зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Корецької міської ради Побережним Р.М. 26.10.2022 року, номер запису 65262427 та 65262344.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власником спірних земельних ділянок кадастрові номери 5623081800:04:003:0325 та 5623081800:04:003:0233 є ОСОБА_1 .

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Разом з тим, реєстрація неукладеної між сторонами угоди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою.

Отже, реєстрація договору оренди 20.01.2021 на вищевказану земельну ділянку, коли угода, як правочин, є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування рішення державної реєстрації договору оренди про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери 65262427 та 65262344.

На виконання положень ст.141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого судового збору позивачем у розмірі 2147,20 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд

ухвалив:

Зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДКОМ-СИМОНІВ» усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельними ділянками площею 0,6135 га, кадастровий номер 5623081800:04:003:0325 та плошею 0,1644 гa, кадастровий номер 5623081800:04:003:0233, що розташовані на території Головницької сільської ради Корецького району Рівненської області шляхом повернення земельних ділянок за актом прийому передачі.

Скасувати державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком-Симонів" на земельну ділянку площею 0,6135 га,кадастровий номер 5623081800:04:003:0325 тa площею 0,1644 га, кадастровий номер 5623081800:04:003:0233, зареєстроване державним реєстратором Корецької міської ради Рівненської області Побережним Р.М., індексний номер 65262427 та 65262344 від 26 жовтня 2022 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Симонів`на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривні 20 коп.

Відповідачем може бути подана до Корецького районного суду Рівненської області заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі: позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендком Симонів», зареєстроване місцезнаходження: 29019, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Соборна, будинок 57, офіс 69-А, код ЄДРПОУ 42996880.

С у д д я :