Постанова

від 03.11.2023 по справі 1-18/10

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 1-18/10

Провадження № 1/204/12/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 129 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального висновку 14 липня 2006 року приблизно о 00 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, маючи намір на погрозу вбивством з ціллю залякування та позбавлення спокою, знаходячись в квартирі громадянина ОСОБА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , висловлював погрозу вбивством, розбив у останнього на голові скляну пляшку, усвідомлюючи, що викликає у потерпілого реальне побоювання за своє життя та бажаючи цього. Після чого, тримаючи розбиту ним пляшку в руках, підставив гострі краї пляшки до тіла в область серця ОСОБА_5 , продовжуючи висловлювать погрозу вбивством, в результаті чого спричинив ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді рани м`яких тканин тім`яно-потиличної області зліва, передньої поверхні грудної клітини зліва, осадження та садна м`яких тканин грудної клітини зліва.

ОСОБА_5 , побоюючись здійснення цієї погрози вбивством, сприйняв її реально та самі обставини, які свідчили про реальність цієї погрози.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні побоювання за здійснення вказаної погрози.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 08 квітня 2022 року № 17/0/9-22 у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану територіальна підсудність справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області визначена Красногвардійському районному суду м. Дніпропетровська.

03 листопада 2023 року прокурор Покровської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності, посилаючись не те, що з моменту скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення минуло більше 15 років.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2006 року по кримінальній справі оголошено розшук підсудного ОСОБА_3 .

Станом на 03 листопада 2023 року місцезнаходження ОСОБА_3 не встановлено.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 02 лютого 2023 у справі №735/1121/20, визначені у статті 49 КК України строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.

Велика Палата вважає, що встановлені частиною другою статті 49 КК України загальні строки мають преклюзивний характер і спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало б їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя - як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів.

Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п?ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п?ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Згідно абз. 2 пункту 8 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є обов?язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст. 49 КК України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Касаційного кримінального суду від 24 травня 2018 року у справі № 200/4664/14-к, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, суд не зобов?язаний встановлювати чи винний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення та чи підлягає він покаранню за його вчинення.

З часу вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 14 липня 2006 року, минуло більше 17 років.

Відповідно до довідки Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27 листопада 2008 року по теперішній час до кримінальної відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень не притягувався.

Згідно довідки Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 16 жовтня 2023 року, ОСОБА_3 значиться в державному розшуку за Покровським РУП ГУНП в Донецькій області.

Згідно інформації Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області від 16 жовтня 2023 року, відсутні актові записи про зміну імені та смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з вимогами пунктів 10 та 11 Перехідних положень КПК України, кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно пункту 5 ч.1 ст. 7-1 КПК України (в ред.1960 року) закінчення строків давності є однією з підстав закриття судом провадження в кримінальній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 11-1 КПК України (в ред.1960 року) суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Згідно ч.1 ст. 248 КПК України (в ред. 1960 року) при наявності обставин, передбачених ст. 6, ч.1 ст. 7 , ст.ст. 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.

З урахуванням наведеного ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. 7-1, 11-1, 81, 262, 282 КПК України (в ред. 1960 року), п.п.10,11 Перехідних положень КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_4 про закриття кримінальної справи задовольнити.

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 129 КК України на підставі ч. 2 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальну справузакрити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІ-6 м. Артемівськ, обраний ОСОБА_3 скасувати.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду черезКрасногвардійський районний суд м. Дніпропетровськапротягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1