Ухвала

від 03.11.2023 по справі 642/5368/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

03.11.2023

Справа №642/5368/23

Провадження № 1-кс/642/3328/23

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2023 року м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ТОВ «Транс-запчастини» - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023222030000124 від 15.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на вилучену під час обшуку 19.10.2023 року в період часу з 06:50 год. по 07:40 год., в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації та фактичного проживання директора ТОВ «Транс-запчастини» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документацію а саме: специфікацію № П/НХ-21905/140 від 24.09.2021 року на 1 арк., тендерну документацію від 18.08.2023 року відносно ТОВ «Транс-запчастини» на 47 аркушах, власником якої є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вилучена документація має суттєве значення по кримінальному провадженню та буде враховуватись при проведенні експертних досліджень, товарознавчих та економічних експертиз в відповідних підрозділах з метою з`ясування фактичної вартості поставлених запчастин та вартості зазначеної в договорах поставки, шляхом заборони користування, відчуження, розпорядженням будь яким стороннім особам з метою недопущення її знищення чи пошкодження.

Як вбачається з наданого клопотання та додатків до нього, слідчим відділенням ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023222030000124 від 15.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування, у відповідь на доручення прокурора надійшла інформація УСБУ в Харківській області, щодо ознак протиправної діяльності з боку посадових осіб регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Встановлено, що протягом 2021-2023 років посадовими особами регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» та службовими особами ТОВ «Транс-запчастини» (код ЄДРПОУ 38877404) та ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_1 ) здійснюється розкрадання бюджетних коштів за рахунок завищення вартості матеріалів.

Зокрема, регіональна філія «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» уклала ряд договорів з ТОВ «Транс-запчастини» (код ЄДРПОУ 38877404) на постачання частин залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху на загальну суму 8823903,92 грн (договір №П/НХ-21905/НЮ від 24.09.2021 на суму 3005867,40 грн, договір №П/НХ-21893/НЮ від 22.09.2021 на суму 1472 018,00 грн, договір №П/НХ-21290/НЮ від 10.12.2021 на суму 2557858,92 грн, договір №П/НХ-23148/НЮ від 15.03.2023 на суму 1788823,00грн).

Під час досудового розслідування, виникла необхідність у залученні спеціаліста, який має спеціальні знання, а саме знання в дослідженні обґрунтованості та економічної доцільності фінансово - господарських операцій, знання у сфері економіки, бухгалтерського та податкового законодавства.

Так, постановою прокурора від 30.08.2023 в межах даного кримінального провадження залучено спеціаліста, з метою проведення кваліфікованого дослідження та аналізу обґрунтованості та економічної доцільності фінансово-господарських операцій з коштами в сфері економіки та податкового законодавства.

Згідно висновку спеціаліста «Про дослідження у кримінальному провадженні №42023222030000124 від 15.08.2023, в частині фінансово-господарських взаємовідносин структурних підрозділів Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Запчастини» встановлено, що ТОВ «Транс-Запчастини» протягом 2020-2023 років проводило реалізацію товарно-матеріальних цінностей на адресу виробничих підрозділів РФ «Південна залізниця», які не виробляло самостійно, а придбавало у контрагентів-постачальників, зокрема у ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Акорд-Сервіс», ТОВ «Дитячий магазин Поке Маоке» та ТОВ «Смарт-Славна».

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, отримання доказів та встановлення осіб причетних до скоєння протиправних дій, прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова, ОСОБА_8 , до Ленінського районного суду м. Харкова скеровано клопотання про дозвіл на проведення обшуку квартири за місцем реєстрації та фактичного мешкання директора ТОВ «Транс-запчастини» (код ЄДРПОУ 38877404), за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було задоволено та винесено відповідну ухвалу.

19.10.2023 року в період часу з 06:50 год. по 07:40 год., на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 27.09.2023 року, проведено обшук житлового приміщення (квартири) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації та фактичного проживання директора ТОВ «Транс-запчастини» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення обшуку вилучено документацію, що має значення для встановлення істини по кримінальному провадженню, а саме: специфікація № П/НХ-21905/140 від 24.09.2021 року на 1 арк, тендерна документація від 18.08.2023 року відносно ТОВ «Транс-запчастини» на 47 аркушах. Вказані документи належать директору ТОВ «Транс-запчастини» ОСОБА_6 . Вилучена документація має суттєве значення по кримінальному провадженню оскільки буде враховуватись при проведенні експертних досліджень, товарознавчих та економічних експертиз в відповідних підрозділах з метою з`ясування фактичної вартості поставлених запчастин та вартості зазначеної в договорах поставки, таким чином вважається за доцільне накладення арешту на документацію з метою недопущення її знищення чи пошкодження, що в результаті може призвести до втрати важливих даних які можуть сприяти всебічності досудового розслідування. Вказану документацію було вилучено та поміщено до паперових конвертів МВС України.

Постановою слідчого від 19.10.2023 року вище-перелічену вилучену документацію визнано речовим доказом по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 42023222030000124 від 15.08.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, оскільки вказана документація має значення для проведення подальшого досудового розслідування та встановлення осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Крім того, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При цьому, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

При цьому, відповідно до ч. ч. 4, 6, 9-11 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі викладеного, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування тимчасово вилученого майна, виникає необхідність накласти на нього арешт, шляхом встановлення заборони користування, розпорядження та відчуження вказаним майном.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, підтвердив доводи, викладені у клопотанні на його обгрунтування, просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник власника майна ТОВ «Транс-запчастини» - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на відсутність визначених статтею 170 КПК України правових підстав для арешту майна.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.167 КПК України тимчасовим вилученняммайна єфактичне позбавленняпідозрюваного абоосіб,у володінніяких перебуваєзазначене участині другійцієї статтімайно,можливості володіти,користуватися тарозпоряджатися певниммайном довирішення питанняпро арештмайна абойого повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 5 ст.171КПК України клопотанняслідчого,прокурора проарешт тимчасововилученого майнаповинно бутиподано непізніше наступногоробочого дняпісля вилученнямайна,інакше майномає бутинегайно повернутоособі,у якоїйого буловилучено . У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Окрім вказаного, відповідно до ч. 11 ст.170КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна..

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештоммайна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно вимог ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч.10 ст. 170 КПК України).

Із матеріалів клопотання слідчого вбачається наявність правових підстав для накладання арешту на тимчасово вилучене майно- документацію.

Вказані обставини є достатніми підставами, передбаченими ст. 167 ч. 2 п. 1 КПК України, для арешту тимчасово вилученого майна.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

На підставівикладеного ікеруючись ст.ст.98,131,132,167,267,170,172-173КПК України,суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 про арешт майна задовольнити.

Накласти арештна вилучену під час обшуку 19.10.2023 року в період часу з 06:50 год. по 07:40 год., в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації та фактичного проживання директора ТОВ «Транс-запчастини» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документацію а саме: специфікацію № П/НХ-21905/140 від 24.09.2021 року на 1 арк., тендерну документацію від 18.08.2023 року відносно ТОВ «Транс-запчастини» на 47 аркушах, власником якої є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вилучена документація має суттєве значення по кримінальному провадженню та буде враховуватись при проведенні експертних досліджень, товарознавчих та економічних експертиз в відповідних підрозділах з метою з`ясування фактичної вартості поставлених запчастин та вартості зазначеної в договорах поставки, шляхом заборони користування, відчуження, розпорядженням будь яким стороннім особам з метою недопущення її знищення чи пошкодження.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали суду доручити слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1