Ухвала

від 03.11.2023 по справі 642/5368/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

03.11.2023

Справа № 642/5368/23

Провадження № 1-кс/642/3326/23

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2023 року м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023222030000124 від 15.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно вилучене 19.10.2023 у період часу з 07 год. 06 хв. по 09 год. 01 хв., в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: флеш-носій «Kingston DT micro duo 3.0 (16 Gb)» з інформацією; мобільний телефон марки «Realme GT neo 3t» (модель RMX 3371) ІМЕІ - НОМЕР_1 , ІМЕІ2 - НОМЕР_2 із сім-картою всередині з номером НОМЕР_3 , яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вказані предмети матимуть суттєве значення у кримінальному провадженні як докази та для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з наданого клопотання та додатків до нього, слідчим відділенням ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023222030000124 від 15.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування, у відповідь на доручення прокурора надійшла інформація УСБУ в Харківській області, щодо ознак протиправної діяльності з боку посадових осіб регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Встановлено, що протягом 2021-2023 років посадовими особами регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» та службовими особами ТОВ «Транс-запчастини» (код ЄДРПОУ 38877404) та ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4 ) здійснюється розкрадання бюджетних коштів за рахунок завищення вартості матеріалів.

Зокрема, регіональна філія «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» уклала ряд договорів з ТОВ «Транс-запчастини» (код ЄДРПОУ 38877404) на постачання частин залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху на загальну суму 8 823 903,92 грн (договір №П/НХ-21905/НЮ від 24.09.2021 на суму 3 005 867,40 грн, договір №П/НХ-21893/НЮ від 22.09.2021 на суму 1 472 018,00 грн, договір №П/НХ-21290/НЮ від 10.12.2021 на суму 2 557 858,92 грн, договір №П/НХ-23148/НЮ від 15.03.2023 на суму 1 788 823,00грн).

Під час досудового розслідування, виникла необхідність у залученні спеціаліста, який має спеціальні знання, а саме знання в дослідженні обґрунтованості та економічної доцільності фінансово - господарських операцій, знання у сфері економіки, бухгалтерського та податкового законодавства.

Так, постановою прокурора від 30.08.2023 в межах даного кримінального провадження залучено спеціаліста, з метою проведення кваліфікованого дослідження та аналізу обґрунтованості та економічної доцільності фінансово-господарських операцій з коштами в сфері економіки та податкового законодавства.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, отримання доказів та встановлення осіб причетних до скоєння протиправних дій, прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова, ОСОБА_7 , до Ленінського районного суду м. Харкова скеровано клопотання про дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , яке було задоволено та винесено відповідну ухвалу.

19.10.2023 у період часу з 07 год. 06 хв. по 09 год. 01 хв., проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Харкова від 27.09.2023 року. Дозвіл слідчого судді був наданий на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення всіх договорів укладених ФОП ОСОБА_4 з регіональною філією «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» протягом 2021-2023 років з усіма додатками та специфікаціями до них, видаткових накладних до них, документів стосовно зміни обсягу та вартості предметів закупівлі, платіжних доручень за договором, документації про оплату, актів приймання-передачі товару, додаткових угод, чорнових записів, блокнотів, флеш-носіїв, дисків, комп`ютерів, ноутбуків та інших матеріальних носіїв інформації, яке може мати значення для встановлення відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень.

В ході проведення обшуку було вилучено мобільний телефон ТМ «Realme GT neo 3t» (модель RMX 3371) ІМЕІ - НОМЕР_1 , ІМЕІ2 - НОМЕР_2 із сім-картою всередині з номером НОМЕР_3 , оскільки інформація, що міститься в мобільному телефоні потребує огляду шляхом проведення негласних слідчих розшукових дій, за доцільне вважається накладення арешту, з метою недопущення знищення чи видалення вказаної інформації яка може містити відомості щодо змови ФОП ОСОБА_4 з посадовими особами регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» так як вказаний вилучений мобільний телефон належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний мобільний телефон разом з сім-картою поміщено до одного сейф-пакету № 2360375.

Крім того, в ході проведення обшуку вилучено флеш-носій «Kingston DT micro duo 3.0 (16 Gb)» з інформацією (поміщено до одного сейф пакету № 2360374), оскільки там міститься інформація щодо господарських взаємовідносин ФОП ОСОБА_4 з регіональною філією «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця»;

Вказане належним чином упаковано до полімерних сейф-пакетів із пояснювальними написами та підписами учасників слідчої дії, у зв`язку з тим, що без вилучення вони могли бути знищені чи передані іншим особам, що унеможливило б у подальшому проведення досудового розслідування та доказування складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Вилучені речі належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою слідчого від 19.10.2023 року вище-перелічені вилучені мобільний телефон з сім картою та флеш-носій визнано речовим доказом по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 42023222030000124 від 15.08.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, оскільки вказані речі мають значення для проведення подальшого досудового розслідування та встановлення осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Згідно зі ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Крім того, відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При цьому, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Також відповідно до ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди тощо.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

При цьому, відповідно до ч.ч. 6, 9-11 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на викладене, на даний час виникла необхідність накласти арешт на: флеш-носій «Kingston DT micro duo 3.0 (16 Gb)» з інформацією (поміщено до одного сейф пакету № 2360374); мобільний телефон марки «Realme GT neo 3t» (модель RMX 3371) ІМЕІ - НОМЕР_1 , ІМЕІ2 - НОМЕР_2 із сім-картою всередині з номером НОМЕР_3 (поміщено до одного сейф-пакету № 2360375).

Вищевказані предмети матимуть суттєве значення у кримінальному провадженні як речові докази та для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вищевказане визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню, оскільки встановлено достатньо об`єктивних підстав вважати, що вилучене може використовуватись, як фактичний доказ під час досудового розслідування та в подальшому судовому розгляді.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Під час проведення досудового розслідування встановлено достатньо об`єктивних підстав вважати, що вищевказані вилучені речі можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешту зумовить труднощі в частині встановлення істини у кримінальному провадженні, внаслідок того, що таке майно може бути приховане, знищене, що унеможливить призначення та проведення необхідних судових експертиз.

На підставі викладеного, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування тимчасово вилученого майна, виникає необхідність накласти на нього арешт, шляхом встановлення заборони користування, розпорядження та відчуження вказаним майном.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, підтвердив доводи, викладені у клопотанні на його обгрунтування, просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на відсутність визначених статтею 170 КПК України правових підстав для арешту майна. Також зазначив, що до клопотання слідчого не додано жодного доказу здійснення ФОП ОСОБА_4 фінансово-господарських взаємовідносин з вищезазначеними суб`єктами господарювання. Більш того, ОСОБА_4 зареєструвався фізичною особою-підприємцем лише 29 червня 2023 року, тобто наразі здійснює господарську діяльність менш чотирьох місяців, отже об`єктивно не міг брати участь в будь-яких взаємовідносинах в період 2020-2022 роки та першої половини 2023 року. Тому вважає, що зазначені обставини свідчать про неможливість задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене у ньому майно.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено . У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Окрім вказаного, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна..

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч.10 ст. 170 КПК України).

Із матеріалів клопотання слідчого вбачається наявність правових підстав для накладання арешту на тимчасово вилучене майно.

Вказані обставини є достатніми підставами, передбаченими ст. 167 ч. 2 п. 1 КПК України, для арешту тимчасово вилученого майна.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 267, 170, 172-173 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 19.10.2023 у період часу з 07 год. 06 хв. по 09 год. 01 хв., в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: флеш-носій «Kingston DT micro duo 3.0 (16 Gb)» з інформацією; мобільний телефон марки «Realme GT neo 3t» (модель RMX 3371) ІМЕІ - НОМЕР_1 , ІМЕІ2 - НОМЕР_2 із сім-картою всередині з номером НОМЕР_3 , яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вказані предмети матимуть суттєве значення у кримінальному провадженні як докази та для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали суду доручити слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1