Повістка

від 02.11.2023 по справі 646/2779/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 646/2779/21

Номер провадження 22-з/818/98/23

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2023 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Мальованого Ю.М.,

суддів - Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року в складі судді Барабанової В.В. у справі 646/2779/21 за скаргою ОСОБА_1 , на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дудь А.А., заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання рішення державного виконавця незаконним та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дудь А.А., заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання рішення державного виконавця незаконним та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дудь А.А. щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 22 грудня 2022 року за № НОМЕР_3/22.

Зобов`язано старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дудь А.А., а у разі нездійснення ним повноважень державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - уповноважену особу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), здійснити перерахунок аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, з урахування понесених ОСОБА_1 витрат на здійснення незалежної адвокатської діяльності, сум податку з доходів фізичних осіб та сум військового збору та виходячи з фактичного доходу, отриманого ОСОБА_1

15 травня 2023 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення.

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року залишено без змін.

17 липня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мірошник Роман Сергійович, подав до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи доказів витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

18 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат, понесених під час апеляційного розгляду, а саме просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Заява мотивована тим, що адвокатом Мирошник Р.С. боржнику ОСОБА_1 надавалась правова допомога на стадії апеляційного оскарження та в судовому засіданні апеляційного суду. В судовому засіданні 13 липня 2023 року представником боржника адвокатом Мирошник Р.С. до закінчення дебатів оголошено про подання до суду у продовж п`яти днів з дня проголошення рішення доказів про понесення стороною судових витрат.

18 липня 2023 року ОСОБА_2 подала до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, в якому просила зменшити розмір витрат понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу до 4 000,00 грн.

Клопотання мотивовано тим, що боржник ОСОБА_1 оскаржує нараховану йому заборгованість державним виконавцем Дудка А. по виконавчому провадженню № НОМЕР_3 у розмірі 6241,88 грн станом на 22 грудня 2022 року. Розмір правничих витрат, які намагається стягнути скаржник (боржник) ОСОБА_1 дорівнює 15 000 грн. З наведено вбачається, що розмір правничих витрат є не співмірним із ціною позову. Крім того, згідно до Рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21 березня 2018 року, участь в апеляційному розгляді справи складає 4000,00 грн.

19 липня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мірошник Р.С., подав до суду апеляційної інстанції заперечення на клопотання про зменшення розміру судових витрат в яких просив не зменшувати розмір судових витрат.

Заперечення мотивовані тим, що стягувачка помилково посилається на рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21 березня 2018 року, які втратили чинності на підставі рішення Ради адвокатів Харківської області від 21 липня 2021 року за № 13/1/7 яким затверджені нові 13/1/7 «участь у суді апеляційної інстанції становить від 2-х мінімальних заробітних плат, що дорівнює на час розгляду справи - від 13 400 (6700 х 2) та плюс 0,5 мінімальної заробітної плати за участь в судовому засіданні, що на час розгляду справи становило - 3350 грн». З урахуванням наведеного мінімальний розмір гонорару за участь в апеляційному розгляді та судовому засіданні, який запропонований Радою адвокатів Харківської області становить - від 16 750 грн (13400+3350), проте оплата гонорару адвоката Мирошник Р.С. за участь в апеляційній інстанції та судовому засіданні значно менше, ніж запропоновано радою адвокатів.

24 жовтня 2023 року від ОСОБА_2 надійшли заперечення (додаткове) на клопотання представника боржника (скаржника) про розподіл та відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в яких просить відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення понесених правових (правничих) витрат.

Заперечення (додаткові) мотивовані тим, що згідно наданого представником скаржника Мірошник Р.С. акту від 14/07 він був укладений між Мірошник Р.С. та клієнтом ОСОБА_1 14 липня 2023 року. Таким чином ОСОБА_1 повинен був оплатити надані йому правові послуги адвокатом у апеляційному суді до 13 вересня 2023 року. Однак, в матеріалах справи нема доказів оплати ОСОБА_1 15 000, 00 грн адвокату Мірошник Р.С. за договором про надання правової допомоги № 14/07 від 14 липня 2023 року.

Розглянувши справу, суд дійшов висновку, що клопотання про стягнення витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Статтею 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Статтею 264 ЦПК України визначені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення, в тому числі - як розподілити між сторонами судові витрати (пункт 6 частина 1 цієї статті).

Матеріали справи свідчать, що у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , зазначалось, що він звернувся за правовою допомогою до адвоката Мірошник Р.С., якому він буде зобов`язаний сплатити гонорар за професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, які відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 .

Сама ж заява про долучення до матеріалів справи доказів витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи та про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, зокрема витрат на правову допомогу, була подана через засоби електронного зв`язку 17 липня 2023 року та 18 липня 2023 року, тобто у встановлений п`ятиденний строк після ухвалення 13 липня 2023 року рішення у справі по суті, а отже з дотриманням вимог частини 8 статті 141 ЦПК України.

Що стосується розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат понесених на надання професійної правничої допомоги під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року, колегія суддів зазначає наступне.

До суду на підтвердження витрат на правничу допомогу понесених під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Мірошник Р.С. було надано наступні документи:

договір про надання правової допомоги, укладений 15 червня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Мірошник Р.С. Відповідно до пункту 3.1., 3.2. якого гонорар адвоката за надання правової допомоги в межах предмету договору становить 15000, 00 грн. Оплата гонорару адвокатом здійснюється у продовж 60 днів з дня укладення Акту надання допомоги (т. 2, а.с.230-231).

Відповідно до акту 14/07 приймання-здачі виконаних робіт (надання допомоги) від 14 липня 2023 року до договору б\н від 15 червня 2023 року про надання правової допомоги, адвокат надав, а замовник прийняв наступну правову допомогу: консультації та роз`яснення по правовим питанням, усні висновки відносно обставин викладених в апеляційній скарзі; дослідження актуальної судової практики та податкового законодавства України; складання документів правового характеру: підготовка відзиву на апеляційну скаргу, відповідь на заперечення від 28 червня 2023 року, заперечення на клопотання ОСОБА_2 про визнання книги обліку доходів неналежним доказом від 11 липня 2023 року, клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 12 липня 2023 року, заява про повернення та залишення без розгляду клопотань та заяв ОСОБА_2 від 12 липня 2023 року, заява про розподіл та відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи від 12 липня 2023 року; представництво інтересів клієнта у Харківському апеляційному суду по цивільній справі № 646/2779/21 в судовому засіданні 13 липня 2023 року; клієнт ознайомлений з нормативно-правовою базою, що стосується справи № 646/2779/21 (т.2, а.с. 229).

Натомість ОСОБА_2 заперечує проти вказаних розмірів витрат на правову допомогу та вважає їх необґрунтованими та неспівмірними.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частина 1 стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Безпідставними є доводи ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження сплати ним витрат на правничу допомогу, а акти про надання правничої допомоги не містять вказівки про фактичну їх оплату.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України). Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження№ 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_4 на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Між тим, враховуючи характер виконаної адвокатом Мірошник Р.С. роботи наданої у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності подання відповідних документів зі сторони ОСОБА_1 , значимості таких дій у справі, та витраченого часу представником у даній справі, враховуючи той факт, що в суді апеляційної інстанції представник відповідача Мірошник Р.С. приймав участь лише в одному судовому засіданні (13 липня 2023 року), а також заперечення ОСОБА_2 щодо визначеного заявником розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в апеляційному суді у розмірі 4 000 грн.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішеннязадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи в апеляційному суді у розмірі 4000 ( чотири тисячі) грн 00 коп.

В іншій частині вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 03 листопада 2023 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В. Бурлака

В.Б. Яцина