Ухвала

від 15.11.2023 по справі 646/2779/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 646/2779/21

провадження № 61-15823ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_2 , на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дудь А. А., заінтересована особа - ОСОБА_1 , про визнання рішення державного виконавця незаконним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - Міжрайонний ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)) Дудь А. А., заінтересована особа - ОСОБА_1 , про визнання рішення державного виконавця незаконним та зобов`язання вчинити певні дії.

Червонозаводський районний суд м. Харкова ухвалою від 28 квітня 2023 року задовольнив скаргу. Визнав неправомірними дії старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дудь А. А. щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 22 грудня 2022 року за № 65361975/22.

Зобов`язав старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дудь А. А., а у разі нездійснення ним повноважень державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - уповноважену особу Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), здійснити перерахунок аліментів у виконавчому провадженні № 65361975, з урахування понесених ОСОБА_2 витрат на здійснення незалежної адвокатської діяльності, сум податку з доходів фізичних осіб, сум військового збору та виходячи з фактичного доходу, отриманого ОСОБА_2 .

Не погодившись з ухвалою 15 травня 2023 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення.

Харківський апеляційний суд постановою від 13 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2023 року залишив без змін.

17 липня 2023 року адвокат Мірошник Р. С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи доказів витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

18 липня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат, понесених під час апеляційного розгляду, а саме просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Заява мотивована тим, що адвокат Мирошник Р. С. надавав правову допомогу ОСОБА_2 на стадії апеляційного провадження. В судовому засіданні 13 липня 2023 року адвокат Мирошник Р. С. до закінчення дебатів оголосив про подання до суду упродовж п`яти днів з дня проголошення рішення доказів про понесення стороною судових витрат.

18 липня 2023 року ОСОБА_1 подала до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат понесених ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу, в якому просила зменшити розмір витрат понесених ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу до 4 000 грн.

Клопотання мотивовано тим, що боржник ОСОБА_2 оскаржує нараховану йому заборгованість державним виконавцем Дудкою А. по виконавчому провадженню № 65361975 у розмірі 6 241,88 грн станом на 22 грудня 2022 року. Розмір правничих витрат, які намагається стягнути скаржник (боржник) ОСОБА_2 дорівнює 15 000 грн. З наведено вбачається, що розмір правничих витрат неспівмірний із ціною позову. Крім того, згідно до рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21 березня 2018 року № 17, участь в апеляційному розгляді справи складає 4 000 грн.

Харківський апеляційний суд додатковою постановою від 02 листопада 2023 року задовольнив частково заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи в апеляційному суді у розмірі 4 000 грн. В іншій частині вимог відмовив.

04 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове додаткове рішення.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що звернення до суду зі скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, є судовим контролем за виконанням судових рішень, ухвалених у цивільних справах, однак не є самостійною судовою цивільною справою.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Врахувавши предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд дійшов висновку про малозначність цієї справи, незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, оскільки стаття 19 ЦПК України розташована у Розділі I «Загальні положення» та поширюється й на касаційне провадження.

Касаційна скарга не містить посилань та обґрунтування підстав перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених у малозначній справі, а судом касаційної інстанції відповідних обставин не встановлено.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень - res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення ЄСПЛ у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не наведені, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_2 , на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дудь А. А., заінтересована особа - ОСОБА_1 , про визнання рішення державного виконавця незаконним та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров