Рішення

від 02.11.2023 по справі 243/4694/23

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/1420/2023

Номер справи 243/4694/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року м.Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дюміної Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Петруся Д.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Лукомського Павла Валерійовича , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА"

вимоги позивача: про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

учасники справи: не з?явились,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 06 вересня 2023 Лукомський П.В. звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ "ВІРА" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що позивач з 03.08.2018 по 04.01.2023 працював на посаді інженера-електрика у відповідача.

04.01.2023 ОСОБА_2 був звільнений за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України.

На день звільнення відповідач мав перед ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі, тому позивач був змушений звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості з заробітної плати з січня 2022 по 04.01.2023, справа перебуває на розгляді у Слов`янському міськрайонному суді Донецької області. Після звернення до суду відповідачем 29.05.2023 було частково погашено заборгованість по заробітній платі за період з січня 2022 по жовтень 2022 включно. Однак, відповідач не виплатив середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до ст.117 КЗпП. Зазначаючи, що розрахунок по заробітній платі був здійснений через 4 місяці 16 днів, представник позивача зазначає, що сума середнього заробітку за цей період складатиме 32111,68 грн., а саме за 4 місяці - 27200 грн. (6700 грн. х 4 місяці), за 16 днів - 4911,68 грн. (6500 грн. + 6700 грн.) / (22 робочі дні + 21 робочий день).

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст.21, 115-117 КЗпП України, представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 32111,68 грн.

2.Представником відповідача надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначає, що позивач дійсно працював у відповідача та був звільнений за власним бажанням 04.01.2023. У зв`язку зі збройною агресією проти України, яка розпочалася 24.02.2022, на підприємстві значно погіршився майновий стан. Місто Слов`янськ увійшло до переліку населених пунктів, що знаходяться в зоні бойових дій. Представник відповідача зауважує про відсутність вини в порушенні прав позивача, що обумовлена наявністю форс-мажорних обставин, які підтверджені листом Торгово-промислової палати України. У зв`язку з настанням форс-мажорних обставин директором підприємства 01.03.2022 видано наказ про призупинення всіх фінансових операцій з 01.03.2022 окрім сплати податків на невизначений строк, тому відповідач не мав можливості своєчасно виплачувати заробітну плату. При звільненні ОСОБА_2 підприємство не мало можливості вчасно з ним розрахуватися через фінансовий стан і відсутність коштів на рахунках, адже діяльність підприємства не здійснювалась. Розрахунок з позивачем був проведений 29.05.2023. Посилаючись на відсутність вини відповідача у затримці розрахунку при звільненні, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3. Позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Лукомський П.В. були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, але не використали свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, про причини неявки не повідомили. Неявка сторони позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

4. Представник відповідача адвокат Неминущій Г.Л. був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, однак не використав свого права на безпосередню участь в судовому засіданні, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що просить відмовити у задоволенні позову.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

5.Ухвалою суду від 11 вересня 2023 було відкрито спрощене позовне провадження у справі, по справі призначено судове засідання.

6.Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

7.ОСОБА_2 відповідно наказу ТОВ "ВІРА" №70 від 04.01.2023 звільнений з посади інженер-електрик за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України.

8.Згідно довідки форми ОК-5 від 15.03.2023, сума заробітку ОСОБА_2 з січня по вересень 2022 склала 6500 грн., у жовтні 2022 - 6700 грн., у листопаді та грудні 2022 - 0,00 грн. Страхувальником ОСОБА_2 за вказаний період було ТОВ "ВІРА" (ідентифікаційний код юридичної особи - 30354265).

9.05.04.2023 ОСОБА_2 було направлено ТОВ "ВІРА" вимогу про надання довідки про суму нарахованої заробітної плати, довідки про стан виплати заборгованості з заробітної плати, розрахунок відшкодування за затримку розрахунку при звільненні, та повідомити чи видана ОСОБА_2 трудову книжку при звільненні. Окрім того, зазначено про вимогу провести кінцевий розрахунок шляхом виплати заборгованості по заробітній платі, відшкодування за затримку розрахунку та надати трудову книжку.

10.29.05.2023 ТОВ "ВІРА" було виплачено ОСОБА_2 заробітну плату за період з січня 2022 по жовтень 2022 у сумі 52486,00 грн., що вбачається з платіжної інструкції № 319 від 29.05.2023.

11.Згідно листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання відповідно якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

12.Як вбачається з наказу ТОВ "ВІРА" № 2 від 01.03.2022 вирішено з 01.03.2022 призупинити всі фінансові операції, крім оплати всіх податків на невизначений термін, до стабілізації роботи товариства.

13.Згідно звіту про фінансові результати ТОВ "ВІРА" станом на 31.12.2022 чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за звітний період склав 9569,7, в той час як за аналогічний період попереднього року - 21454,5, чистий прибуток за звітний період склав 19,6, в той час як за аналогічний період попереднього року - 22,8.

V. Оцінка Суду.

14.Україна як соціальна, правова держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також право на належні умови праці, своєчасне отримання винагороди (стаття 1, частини 1,2,4,7 ст.43 Конституції України).

Відповідно до Конституції України зазначені права захищаються судом (частина перша статті 55).

Правосуддя в Україні здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права.

Положенням ч.1 ст.2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

15.У частині 1 статті 94 КЗпП України міститься дефініція поняття "заробітна плата". Так, згідно законодавчого визначення заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічне визначення заробітної плати міститься у ст.1 Закону України "Про оплату праці".

Положеннями ст.115 КЗпП України закріплено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

16.Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов?язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, що передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред?явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

17.Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку настає відповідальність, установлена статтею 117 КЗпП України. Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя. Працівник є слабшою, ніж роботодавець, стороною у трудових правовідносинах. Водночас, у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

18.Відповідно до положень ст.10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

19.Судом встановлено, що при припиненні трудових правовідносин між сторонами 04 січня 2023 відповідач повинен був виплатити позивачеві нараховану, але не виплачену заробітну плату, у сумі 52486 грн., яка не оспорювалась відповідачем. Однак заборгованість з заробітної плати позивачеві виплачена не була, виплата відбулася лише 29.05.2023.

20. На підставі ч. 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов`язання, це компенсаційна виплата порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку, та є видом матеріальної відповідальності роботодавця. Підставою відповідальності власника (підприємства) є склад правопорушення, який включає два юридичних факти - порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП) та вина власника. Роботодавець не несе відповідальність, передбачену статтею 117 КЗпП України, у разі відсутності його вини.

21.На відміну від кримінально-правової доктрини, цивільні правовідносини побудовані на принципу презумції вини особи, яка завдала шкоди, тобто вона звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (ч.1 ст.614 ЦК України). Обов`язок доказування відсутності вини покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Визначальним для встановлення наявності чи відсутності вини є не тільки ставлення роботодавця до своєї протиправної поведінки, скільки упущення (свідоме чи несвідоме, умисне чи необережне) контролю за своєю поведінкою. Для визначення цивільно-правової відповідальності роботодавця при відшкодуванні шкоди працівнику форма вини юридичного значення не має. Шкода, заподіяна роботодавцем своєму працівнику, умисними чи необережними діями підлягає відшкодуванню.

22.Під час розгляду справи було достовірно встановлено, що відповідач не провів повний розрахунок з позивачем в день звільнення, мав перед ним заборгованість з заробітної плати у сумі 52486 грн., тобто наявні підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за наявності вини відповідача.

23.Аналізуючи доводи відповідача про відсутність вини відповідача у несвоєчасному розрахунку при звільненні, що обґрунтовані наявністю форс-мажорних обставин, а саме повномасштабною збройною агресією проти України, що розпочалася 24.02.2022, суд виходить з наступного.

24.На підтвердження настання форс-мажорних обставин відповідачем надано листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

25.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 у справі № 905/857/19 зазначила, що "Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина перша статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Разом з цим, обставини, які можуть бути кваліфіковані як обставини непереборної сили (форс-мажор), можуть бути підтверджені належними доказами, зокрема висновками експертів, показаннями свідків. Суд також враховує підстави звільнення від доказування - обставини, які визнаються учасниками справи, обставини, визнані судом загальновідомими тощо. Отже, суд визнає наявність форс-мажорних обставин з урахуванням установлених обставин справи та наявних у справі доказів".

26. Відповідно до положень статті 263 ЦК України непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) - це обставини, що перешкоджають виконанню зобов`язань однією зі сторін, незалежні від її волевиявлення і контролю, а також непереборні при вживанні всіх розумних заходів щодо їх запобігання. Для визначення яких-небудь обставин форс-мажорними необхідна обов`язкова наявність ряду чинників: непереборність сили, що викликала ці обставини; неможливість контролювати ситуацію, впливати на неї; виникнення перешкоди не могло бути передбачено під час укладення зобов`язання.

Положеннями частини другої статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Із урахуванням положень частини першої статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" і пункту 6.10 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії Торгово-промислової палати України 18 грудня 2014 року № 44 (5), документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), є сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видає Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, вимоги до якого встановлені пунктом 6.11 Регламенту.

Отже, вказаний лист ТПП України, з огляду на його зміст, не є належним доказом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) у цій справі, та не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

27. Суд зауважує, що положенням ст.10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" на роботодавця покладено обов`язок вживати всіх можливих заходів для своєчасної виплати заробітної плати. Окрім того, цим же положенням як підставу для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці визначено необхідність доведення тієї обставини, що таке порушення сталося саме внаслідок ведення бойових дій або інших обставин непереборної сили. Тобто, після надання ТПП України вищезазначеного листа невизначеному колу адресатів нормативно, на рівні закону, були визначені підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати в умовах воєнного стану, встановленого на підставі військової агресії проти України, що розпочалася 24.02.2022.

28. Будь-яких інших доказів настання форс-мажорних обставин для ТОВ "ВІРА" у період з 04.01.2023 по 29.05.2023, пов`язаних з веденням бойових дій, пошкодженням чи знищенням майна підприємства, або інших обставин, що мають ознаки непереборної сили відповідачем суду не надано. Натомість з наданих відповідачем документів можливо встановити, що ТОВ "ВІРА" здійснювало господарську діяльність та за 2022 мало чистий прибуток на рівні, не суттєво нижчому, аніж у 2021 (19,6 - 2022, 22,8 - 2021).

29. Згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" № 309 від 22.12.2022 (у редакції станом як на день звільнення позивача, так і на день ухвалення рішення) Слов`янська міська територіальна громада Краматорського району Донецької області включена до вказаного Переліку як "територія можливих бойових дій", датою виникнення можливості бойових дій є 24.02.2022, у списку з ознакою "територія активних бойових дій" вказана територіальна громада відсутня. Отже, у місцевості, де територіально розташований відповідач, активних бойових дій та бойових зіткнень не відбувалося, тому суд відхиляє доводи відповідача у цій частині.

30. Отже, відповідач не довів обставин, які унеможливлювали своєчасно виплатити позивачу належні йому при звільненні суми заробітної плати, адже відсутність коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті зазначених сум та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 15 лютого 2023 справа № 646/3570/20, від 15 лютого 2023 справа № 359/3098/20, від 23 червня 2023 справа № 638/6855/20. Встановивши, що роботодавець своєчасно не здійснив із працівником розрахунок при звільненні, тобто не виконав вимоги трудового законодавства щодо вчасної виплати всіх належних при звільненні позивача сум у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, суд приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачу майнові втрати, яких він зазнав внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, а отже, вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є законними та обґрунтованими.

31. Середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок №100). Відповідно до п. 2 Порядку для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв?язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов?язана відповідна виплата.

Пунктом 5 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

32. Відповідачем на звернення позивача до теперішнього часу не надано довідку про заробітну плату, таких відомостей не було надано і суду, тому обчислення середньоденної заробітної плати судом здійснюється на підставі довідки ОК-5 від 15.03.2023 щодо сум доходу позивача, страхувальником якого був відповідач. Так, розмір заробітної плати у жовтні 2022 - 6700 грн., у вересні 2022 - 6500 грн., тому розмір середньоденної заробітної плати позивача становитиме 306,98 грн. (6700 грн. + 6500 грн.) / (22 робочих дні + 21 робочий день).

33. Час затримки розрахунку з дня звільнення 04.01.2023 по 28.05.2023 складе 103 робочих дні (у січні 2023 - 20 робочих днів, у лютому 2023 - 20 робочих днів, у березні 2023 - 23 робочих днів, у квітні 2023 - 20 робочих днів, у травні 2023 - 20 робочих днів), тобто розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку буде складати 31618,94 грн. (306,98 грн. (середньоденна заробітна плата) х 103 робочих дні).

34. При здійсненні розрахунків судом враховуються положення ч.6 ст.6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо незастосування у період дії воєнного стану норм ст.ст.71,73 КЗпП України щодо святкових і неробочих днів. Суд не приймає розрахунок позивача, оскільки він зроблений не у відповідності до положень Порядку та частково на підставі відомостей про розмір заробітної плати у сумі 6700 грн., що не відповідає встановленим судом обставинам.

35. Підсумовуючи вищенаведене, суд за результатами розгляду справи дійшов висновку про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у повному обсязі в сумі 31618,94 грн., оскільки підстав для зменшення розміру середнього заробітку судом не встановлено.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

36. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

37. Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн., який з урахуванням задоволення позовних вимог слід відшкодувати за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 44, 94, 115, 116, 117 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Лукомського Павла Валерійовича , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА" (місцезнаходження: 84122, Донецька область, Краматорський район, м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, 10 офіс 207, ідентифікаційний код юридичної особи 30354265) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 31618 (тридцять одна тисяча шістсот вісімнадцять) грн. 94 коп.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА" (місцезнаходження: 84122, Донецька область, Краматорський район, м.Слов`янськ, бульвар Пушкіна, 10 офіс 207, ідентифікаційний код юридичної особи 30354265) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.О.Дюміна