Рішення

від 01.11.2023 по справі 902/168/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2023 р. Cправа № 902/168/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" (вул. Смілянська, 144/1, м. Черкаси, 18008)

до: Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрний наук України" (вул. Наукова, 1, с. Медвеже Вушко, Вінницький район, Вінницька область, 23226)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗДОБУТОК" (вул. Шевченко, 6, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227)

про стягнення 1 085 197,60 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача Одінцов Е.В. згідно ордеру (в режимі відеоконференції);

відповідача 1 Левицька-Корчун В.І. згідно ордеру;

відповідача 2 не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" з вимогами до Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрний наук України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗДОБУТОК" про стягнення заборгованості за товар в розмірі 475 680,01 грн, пені в розмірі 231 528,02 грн, інфляційних збитків в розмірі 234 069,32 грн та штрафу в розмірі 143 920,25 грн.

Суд, ухвалою від 13.02.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/168/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначив на 14.03.2023.

За результатами судового засідання 14.03.2023, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 14.03.2023 про відкладення підготовчого засідання на 04.04.2023.

За результатами судового засідання 04.04.2023 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 04.04.2023 про відкладення підготовчого засідання на 02.05.2023.

04.04.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н та дати (вх. № 01-34/3151/23 від 04.04.2023) представника першого відповідача - адвоката Левицької-Корчун В.І., в якому остання навела заперечення проти позову та просила відмовити в його задоволенні. Крім цього, відповідно до прохальної частини відзиву представник першого відповідача клопотала про продовження встановленого строку на подання відзиву до 31.03.2023.

Суд, ухвалою від 02.05.2023, поновив Державному підприємству "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрний наук України" процесуальний строк на подання відзиву, прийнявши його до розгляду, підготовче засідання у справі відклав до 06.06.2023.

05.06.2023 на електронну адресу суду надійшла позовна заява про стягнення заборгованості (уточнена) № б/н від 02.06.2023 (вх. № 01-34/5269/23 від 05.06.2023) скріплена електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката Одінцова Е.В., відповідно до якої позивач прохальну частину виклав в новій редакції.

05.06.2023 на адресу суду надійшли пояснення № б/н від 05.06.2023 (вх. № 01-34/5290/23 від 05.06.2023) представника відповідача-2 - адвоката Браславця Я.Ю. щодо позовних вимог, в яких, серед іншого, представник клопотав про зменшення розміру штрафних санкцій не менше ніж на 50% та просив врахувати помилковість проведеного розрахунку пені за Дистриб`юторським договором № 0871-Д від 03.12.2019.

Дослідивши в судовому засіданні 06.06.2023 позовну заяву про стягнення заборгованості (уточнена) № б/н від 02.06.2023 (вх. № 01-34/5269/23 від 05.06.2023), судом встановлено, що остання подана без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, тому залишена без розгляду з постановленням протокольної ухвали.

За результатами судового засідання 06.06.2023, з урахуванням усного клопотання представника позивача та спільного клопотання учасників справи, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 04.07.2023, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

09.06.2023 на адресу суду надійшла позовна заява про стягнення заборгованості (уточнена) № б/н від 02.06.2023 (вх. № 01-34/5450/23 від 09.06.2023) за підписом представника позивача - адвоката Одінцова Е.В., відповідно до якої позивач виклав прохальну частину в новій редакції.

19.06.2023 на адресу суду надійшла заява № б/н від 12.06.2023 (вх. № 01-34/5711/23 від 19.06.2023) за підписом представника позивача - адвоката Одінцова Е.В. про зміну предмету позову, в якій позивач змінює прохальну частину позовної заяви та викладає її в наступній редакції:

"Стягнути солідарно з Державного підприємства "Дослідне Господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва національної академії аграрних наук України", ЄДРПОУ 00496573 та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗДОБУТОК", ЄДРПОУ 43211234 суму заборгованості, яка складається з заборгованості за Товар у розмірі - 475 680,01 грн. (чотириста сімдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 01 копійок) та пені у розмірі 115 764,01 грн. (сто п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири гривні 01 копійок) на користь ТОВ "АГРО АРЕНА" (ЄДРПОУ 40724098), ІПН 407240923012.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗДОБУТОК", ЄДРПОУ 43211234:

- інфляційних збитків по заборгованості в розмірі - 234 069,32 грн (двісті тридцять чотири тисячі шістдесят дев`ять гривень 32 копійки);

- штраф у розмірі 25% від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого Товару у розмірі - 143 920,25 грн (сто сорок три тисячі дев`ятсот двадцять гривень 25 копійок) на користь ТОВ "АГРО АРЕНА" (ЄДРПОУ 40724098), ІПН 407240923012".

Дослідивши в судовому засіданні 04.07.2023 позовну заяву про стягнення заборгованості (уточнену) № б/н від 02.06.2023 (вх. № 01-34/5450/23 від 09.06.2023), суд відхилив її з посиланням на положення статей 42, 46 ГПК України.

При цьому, заяву № б/н від 12.06.2023 (вх. № 01-34/5711/23 від 19.06.2023) про зміну предмету позову судом прийнято до розгляду.

За результатами слухання справи 04.07.2023, з урахуванням усного клопотання представника позивача, підготовче засідання відкладено на 18.07.2023, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

13.07.2023 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 12.07.2023 (вх. № 01-34/6486/23 від 13.07.2023) представника першого відповідача - адвоката Левицької-Корчун В.І. з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову. Поряд з цим, в прохальній частині відзиву наведено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій не менше ніж на 70% та врахувати помилковість проведеного позивачем розрахунку пені.

17.07.2023 на адресу суду надійшла заява № б/н від 04.07.2023 (вх. № 01-34/6582/23 від 17.07.2023) за підписом представника позивача - адвоката Одінцова Е.В. про зміну предмета позову, за змістом прохальної частини якої позивач просить:

"Стягнути солідарно з Державного підприємства "Дослідне Господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва національної академії аграрних наук України", ЄДРПОУ 00496573 та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗДОБУТОК", ЄДРПОУ 43211234 суму заборгованості, яка складається з заборгованості за Товар у розмірі - 475 680,01 грн. (чотириста сімдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 01 копійок) та пені у розмірі 231 528,02 грн. (двісті тридцять одна тисяча п`ятсот двадцять вісім гривень 02 копійок) на користь ТОВ "АГРО АРЕНА" (ЄДРПОУ 40724098), ІПН 407240923012.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗДОБУТОК", ЄДРПОУ 43211234:

- інфляційних збитків по заборгованості в розмірі - 234 069,32 грн (двісті тридцять чотири тисячі шістдесят дев`ять гривень 32 копійки);

- штраф у розмірі 25% від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого Товару у розмірі - 143 920,25 грн (сто сорок три тисячі дев`ятсот двадцять гривень 25 копійок) на користь ТОВ "АГРО АРЕНА" (ЄДРПОУ 40724098), ІПН 407240923012".

17.07.2023 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 17.07.2023 скріплений електронним цифровим підписом представника другого відповідача - адвоката Браславця Я.Ю. з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову, в прохальній частині якого наведено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій не менше ніж на 70% та врахувати помилковість проведеного позивачем розрахунку пені.

Дослідивши в судовому засіданні 18.07.2023 заяву № б/н від 04.07.2023 (вх. № 01-34/6582/23 від 17.07.2023) про зміну предмета позову, суд прийняв її до розгляду, як таку, що подана з дотриманням положень ст. 46 ГПК України, і подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням вказаної заяви.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 29.08.2023, про що 18.07.2023 постановлено відповідну ухвалу.

За наслідками судового засідання 29.08.2023, за клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 21.09.2023, про що постановлено відповідну ухвалу.

За результатами слухання справи 21.09.2023, з урахуванням клопотання представника відповідача, судом відкладено розгляд справи по суті на 31.10.2023, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. Поряд з цим, з огляду на клопотання № б/н від 29.08.2023 (вх. № 01-34/8094/23 від 01.09.2023) представника позивача, виходячи з положень ч. 7 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 197 ГПК України, суд забезпечив проведення судового засідання призначеного на 31.10.2023 у справі № 902/168/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

31.10.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання №б/н від 31.10.2023 (вх. №01-34/10238/23 від 31.10.2023) скріплене електронним цифровим підписом представника другого відповідача - адвоката Браславця Я.Ю. про відкладення розгляду справи на іншу дату з підстав його перебуванні на амбулаторному лікуванні.

На визначену судом дату представник позивача з`явився в режимі відеконференції. Представник першого відповідача прийняв участь в судовому засіданні в приміщенні суду.

Другий відповідач правом участі в засідання суду не скористався. При цьому суд зважає, що про дату, час та місце розгляду справи останній обізнаний, про що свідчить ухвала суду від 21.09.2023 та прослідковується з клопотання його представника №б/н від 31.10.2023 (вх. №01-34/10238/23 від 31.10.2023).

Розглядаючи клопотання представника другого відповідача № б/н від 31.10.2023 (вх. №01-34/10238/23 від 31.10.2023) про відкладення розгляду справи, судом враховано наступне.

Обґрунтовуючи необхідність відкладення розгляду справи представник відповідача вказує на неможливість його участі в засіданні суду 31.10.2023 з підстав перебування на амбулаторному лікуванні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Господарський суд звертає увагу, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою.

Поряд з цим господарський суд бере до уваги, що п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України передбачено можливість відкладення розгляду справи у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Як зазначено судом вище, другий відповідач про розгляд справи повідомлений ухвалою від 21.09.2023, яка отримана останнім 27.09.2023, проте правом особистої участі чи направлення уповноваженого представника в судове засідання, не скористався.

Поряд з цим суд зважає, що відповідачем не забезпечено явки уповноваженого представника в судові засідання з розгляду справи по суті, які відбулись 29.08.2023 та 21.09.2023.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відтак господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання №б/н від 31.10.2023 (вх. №01-34/10238/23 від 31.10.2023) представника другого відповідача - адвоката Браславця Я.Ю. про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 31.10.2022 суд заслухав вступне слово учасників процесу, провів стадію з`ясування обставин та перевірки їх доказами та оголосив перерву на 30 хвилин.

Під час перерви представником першого відповідача до канцелярії суду подано заяву №б/н від 31.10.2023 (вх. № 01-34/10252/23 від 31.10.2023) про розгляд справи без участі представника першого відповідача. Одночасно представник повідомив про часткове визнання позовних вимог, в частині стягнення основного боргу, та повністю заперечив вимоги про стягнення штрафних санкцій.

Після перерви судом проведено стадію судових дебатів, у якій виступив з промовою представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, та оголошено перерву в межах дня до 17 год. 00 хв.

Після оголошеної перерви в засідання суду представники сторін не з`явились, тому суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 01.11.2023 вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення 13.12.2019 між ТОВ «АГРО АРЕНА» (Постачальник) та ТОВ «АГРО-ЗДОБУТОК» (Покупець) Дистриб`юторського договору № 0871-Д, в межах якого Постачальником, за відповідними Специфікаціями та видатковими накладними поставлено Покупцю товар на загальну суму 2 147 947,41 грн з кінцевим строком оплати - до 15.10.2020.

Покупцем товар було прийнято в повному обсязі, проте оплату проведено не в повному обсязі, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 575 680,01 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань за Дистриб`юторським договором № 0871-Д від 13.12.2019, між Державним підприємством "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрний наук України" (Поручитель), ТОВ «АГРО-ЗДОБУТОК» (Боржник) та ТОВ «АГРО АРЕНА» (Продавець) 16.06.2021 укладено Договір поруки №16/06-21, відповідно до якого Поручитель зобов`язався перед Продавцем відповідати за виконання Боржником своїх зобов`язань по Дистриб`юторському Договору №0871-Д від 03.12.2019 та усіх Додатків (Специфікацій) до нього і зобов`язався нести солідарну відповідальність по зобов`язаннях Боржника у розмірі зафіксованому в Дистриб`юторському договорі та Додатках (Специфікаціях) до нього, а також інших документах суми боргу Боржника перед Продавцем, яка складає 1 076 955,33 грн а також 18 % річних відповідно до умов п.1 Додаткової угоди від 02.11.2020 в розмірі 174 466,78 грн. Вказані суми Поручитель зобов`язався оплатити в наступному порядку та у вказаний строк:

Суму заборгованості в розмірі 500 000,00 грн. до 10 серпня 2021 року;

Суму заборгованості в розмірі 576 955,33 грн. до 29 жовтня 2021 року;

18 % річних відповідно до умов п.1 Додаткової угоди від 02 листопада 2020 року у розмірі - 174 466,78 грн до 30 листопада 2021 року.

Посилаючись на порушення Покупцем зобов`язань за укладеним Дистриб`юторським договором № 0871-Д, та не проведення повного розрахунку за отриманий Товар, позивач просить в примусовому порядку стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 475 680,01 грн та пеню у розмірі 231 528,02 грн.. Окремо з другого відповідача стягнути - інфляційні збитки в розмірі 234 069,32 грн та штраф у розмірі 25% від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого товару у розмірі 143 920,25 грн.

Визначаючись з позиціями відповідачів, суд враховує мотиви, наведені у відзивах на заяву про зміну предмету позову.

Перший відповідач - Державне підприємство "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва національної академії аграрних наук України", у відзиві на заяву про зміну предмету позову зазначає, що перекладення позивачем тягаря відповідальності щодо сплати суми заборгованості в розмірі 475680,01 грн та пені також і на відповідача - ТОВ «АГРО-ЗДОБУТОК» є цілком правомірним та обґрунтованим, оскільки заборгованість в сумі 475680,01 грн є залишком боргу, який існує у ТОВ «АГРО-ЗДОБУТОК» перед позивачем на підставі Дистриб`юторського договору № 0871-Д та Додатками (Специфікаціями) до нього.

Окрім цього, така позиція позивача узгоджується з положеннями п.1 Договору поруки № 16/06-21, який став підставою для притягнення до відповідальності саме ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва національної академії аграрних наук України" в рамках даної справи.

Разом з цим, перший відповідач вважає, що заявлена позивачем до стягнення у позові пеня є необґрунтованою, оскільки її нарахування здійснено за 760 днів, тобто без дотримання вимог ч.1 ст. 258 ЦК України та ст.232 ГК України, згідно якої період, за який нараховується пеня не повинен перевищувати 6 місяців від дня, коди відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Тому, за розрахунком першого відповідача, сума пені, яка може бути прийнята судом до уваги дорівнює 67719,46грн.

Окремо перший відповідач зауважує на тому, що сума заявлених до стягнення штрафних санкцій є невиправдано завищеною та такою, що не відповідає критеріям співмірності, розумності та справедливості, оскільки її загальний розмір відносно суми основного боргу становить понад 75 %, тому підлягає значному зменшенню до розумного та справедливого розміру, з урахуванням балансу інтересів сторін.

Другий відповідач - ТОВ «АГРО-ЗДОБУТОК» у відзиві на заяву про зміну предмету позову зазначає, що у нього найближчим часом з`явиться змога здійснити погашення своїх зобов`язань перед позивачем.

В свою чергу, другий відповідач не погоджується з розміром заявлених до стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) у даній справі, акцентуючи на тому, що нарахований позивачем розмір штрафних санкцій фактично становить 80% від суми основного боргу, що суперечить принципам розумності та справедливості.

Опираючись на наявні обставини справи, другий відповідач, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, з огляду на вимоги розумності та справедливості, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій не менше ніж на 70%.

Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що 03 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО АРЕНА» (позивач, за договором Компанія/Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЗДОБУТОК» (другий відповідач, за договором Дистриб`ютор/Покупець) укладено Дистриб`юторський договір № 0871-Д (надалі - Договір).

Згідно з п. 2.1. Договору Компанія призначає Дистриб`ютора своїм представником з просування на ринку та реалізації третім особам, визначеного цим договором Товару, на всій території України без надання на виключно (ексклюзивне) право його реалізації.

На умовах Договору Компанія зобов`язується поставляти та передавати у власність Дистриб`ютору окремими партіями Товар, а Дистриб`ютор приймати та оплачувати Товар. (п. 2.2. Договору)

Асортимент, кількість, ціна кожної одиниці та партії Товару в цілому, умови передачі Товару при кожній поставці обумовлюються у замовлені Дистриб`ютора. Замовлення Дистриб`ютора надається Компанії в письмовій формі (поштою, факсом, електронною поштою). (п. 2.4. Договору)

Специфікації та видаткові накладні, згідно яких постачається Товар, є невід`ємними частинами цього Договору. (п. 2.5. Договору)

За змістом п.п. 3.1.2 п. 3.1. Договору на умовах, визначених цим Договором, Дистриб`ютор зобов`язується оплачувати Товар в терміни, передбачені положеннями Договору, за цінами, вказаними в чинному на день відвантаження відповідної партії Товару Специфікації/ видатковій накладній.

Відповідно до п. 5.1. Договору Сторони застосовують до даного Договору умову поставки Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції «ІНКОТЕРМС» 2010 року. Проте можливі інші умови поставки товару Дистриб`ютору про що Сторони домовляються в письмовому вигляді Додатку до Договору/Специфікації.

Передачі Компанією та прийняття Дистриб`ютором Товару повинно відбуватись лише уповноваженими особами Сторін. У випадку відсутності документів, що підтверджують повноваження на прийняття Товару Компанія може відмовити у передачі Товару. Документи, що підтверджують повноваження сторін прикріплюються до Заявок та видаткових накладних. (п. 5.5. Договору)

Перехід права власності на Товар відбувається в момент підписання уповноваженими представниками Дистриб`ютора видаткових накладних на продукцію, оформленої згідно вимог чинного законодавства, в місці де Компанія зберігає Товар, або після здачі Компанією Товару транспортній організації (перевізнику). Перехід ризиків на Товар відбувається в момент переходу права власності на Товар. (п. 5.6. Договору)

Відповідно до п. 6.1. Договору датою приймання Товару Дистриб`ютором вважається дата передачі Товару, зафіксована шляхом підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних, які являються приймально-здавальними документами згідно з Договором.

Згідно п. 7.1. Договору ціна на Товар встановлюється в національній валюті України (з урахуванням податку на додану вартість).

Ціна, загальна вартість Товару на умови оплати за кожну партію Товару остаточно встановлюється та відображається у Специфікації до Договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною даного Договору. (п. 7.2. Договору)

Пунктом 7.3. Договору визначено, що оплата вартості партії Товару проводиться Дистриб`ютором шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Компанії на підставі виставленого останнім рахунку-фактури та узгодженої Специфікації до цього Договору, а також з урахуванням положень щодо знижок на Товар, передбачених Комерційною політикою Компанії на відповідний сезон, діючої у Компанії на момент надання відповідної знижки, та викладеними у Додатках до цього Дистриб`юторського договору.

Договір вступає в силу з дня його підписання Сторонами та діє до "31" грудня 2020 року. Строк дії цього Договору кожного разу автоматично продовжується строком на один рік у випадку, коли жодна із Сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої участі в цьому Договорі, але не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку Договір не оспорено та не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

До Дистриб`юторського договору № 0871-Д між сторонами підписано ряд Специфікацій, а саме:

Специфікація № 1 від 03.12.2019, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 123 522,00 грн, зі строком оплати: до 06.12.2019 - 12 400,00 грн; до 15.10.2020 - 111 122,00 грн;

Специфікація № 2 від 12.12.2019, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 63 000,00 грн, зі строком оплати: до 16.12.2019 - 12 600,00 грн; до 15.10.2020 - 50 400,00 грн;

Специфікація № 3 від 13.12.2019, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 65 250,00 грн, зі строком оплати: до 16.12.2019 - 13 050,00 грн; до 15.10.2020 - 52 200,00 грн;

Специфікація № 4 від 29.01.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 30 693,60 грн, зі строком оплати: до 29.01.2020 - 30 693,60 грн;

Специфікація № 5 від 31.01.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 46 206,00 грн, зі строком оплати: до 31.01.2020 - 46 206,00 грн;

Специфікація № 6 від 31.01.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 11 805,60 грн, зі строком оплати: до 31.01.2020 - 11 805,60 грн;

Специфікація № 7 від 20.02.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 98 849,52 грн, зі строком оплати: до 21.02.2020 - 9 884,95 грн; до 15.10.2020 - 88 964,57 грн;

Специфікація № 8 від 27.02.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 168 732,00 грн, зі строком оплати: до 28.02.2020 - 168 732,00 грн;

Специфікація № 9 від 28.02.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 70 434,00 грн, зі строком оплати: до 29.02.2020 - 14 086,80 грн; до 15.10.2020 - 56 347,20 грн;

Специфікація № 10 від 12.03.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 41 647,20 грн, зі строком оплати: до 13.03.2020 - 41 647,20 грн;

Специфікація № 11 від 17.03.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 27 738,00 грн, зі строком оплати: до 31.03.2020 - 27 738,00 грн;

Специфікація № 12 від 24.03.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 35 778,00 грн, зі строком оплати: до 24.03.2020 - 35 778,00 грн;

Специфікація № 13 від 27.03.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 101 361,60 грн, зі строком оплати: до 27.03.2020 - 20 272,32 грн; до 15.10.2020 - 81 089,28 грн;

Специфікація № 14 від 06.04.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 58 695,24 грн, зі строком оплати: до 06.04.2020 - 58 695,24 грн;

Специфікація № 15 від 14.04.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 34 292,40 грн, зі строком оплати: до 14.04.2020 - 34 292,40 грн;

Специфікація № 16 від 24.04.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 40 041,60 грн, зі строком оплати: до 24.04.2020 - 40 041,60 грн;

Специфікація № 17 від 30.04.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 107 023,20 грн, зі строком оплати: до 30.04.2020 - 107 023,20 грн;

Специфікація № 18 від 20.05.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 1 000,08 грн, зі строком оплати: до 20.05.2020 - 1 000,08 грн;

Специфікація № 19 від 01.06.2020, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 1 008 602,28 грн, зі строком оплати: до 05.06.2020 - 201 720,46 грн; до 15.10.2020 - 806 881,82 грн.

Як стверджується матеріалами справи, позивачем на виконання умов Дистриб`юторського договору № 0871-Д, поставлено другому відповідачу товар на загальну суму 2 147 947,41 грн, в розрізі по накладних:

видаткова накладна № 3911 від 04.12.2019 на суму 123 522,00 грн;

видаткова накладна № 3977 від 17.12.2019 на суму 63 000,00 грн;

видаткова накладна № 4060 від 28.12.2019 на суму 31 500,00 грн;

видаткова накладна № 181 від 31.01.2020 на суму 46 206,00 грн;

видаткова накладна № 841 від 28.02.2020 на суму 168 732,00 грн;

видаткова накладна № 931 від 12.03.2020 на суму 41 647,20 грн;

видаткова накладна № 844 від 13.03.2020 на суму 98 849,52 грн;

видаткова накладна № 843 від 13.03.2020 на суму 70 434,00 грн;

видаткова накладна № 1135 від 16.03.2020 на суму 11 805,60 грн;

видаткова накладна № 1134 від 16.03.2020 на суму 30 693,60 грн;

видаткова накладна № 1022 від 19.03.2020 на суму 27 738,00 грн;

видаткова накладна № 1148 від 24.03.2020 на суму 35 778,00 грн;

видаткова накладна № 1283 від 27.03.2020 на суму 33 750,00 грн;

видаткова накладна № 1284 від 27.03.2020 на суму 101 361,60 грн;

видаткова накладна № 2186 від 06.04.2020 на суму 3 248,04 грн;

видаткова накладна № 1820 від 08.04.2020 на суму 55 447,20 грн;

видаткова накладна № 2240 від 24.04.2020 на суму 40 041,60 грн;

видаткова накладна № 2294 від 27.04.2020 на суму 34 292,40 грн;

видаткова накладна № 2385 від 30.04.2020 на суму 107 023,20 грн;

видаткова накладна № 2656 від 20.05.2020 на суму 1 000,08 грн;

видаткова накладна № 3320 від 29.09.2020 на суму 854 590,73 грн;

видаткова накладна № 3711 від 04.12.2020 на суму 22 330,04 грн;

видаткова накладна № 1987 від 19.04.2021 на суму 144 956,60 грн.

Вказані накладні підписані позивачем та другим відповідачем. Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий другим відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

02.11.2020 до Дистриб`юторського договору №0871-Д від 03.12.2019 укладено Додаткову угоду, в якій Сторони дійшли взаємної згоди доповнити розділ 8 «Відповідальність сторін» Договору наступним пунктом: п.8.1.1 Договору у разі порушення термінів (строків) оплати, передбачених цим Договором, Дистриб`ютор сплачує Компанії пеню (штрафну санкцію) за кожен день прострочення платежу від суми боргу у розмірі 18% річних, від вартості неоплаченого (несвоєчасно оплаченого) Товару в день проведення повного розрахунку за даним Договором.

Пунктом 1.1. Додаткової угоди визначено, що на дату укладення цієї Додаткової угоди Дистриб`ютор має непогашену заборгованість перед Компанією в розмірі 1 076 955,33 (один мільйон сімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень) 33 коп., а також 18% річних відповідно до умов п.1 цієї Додаткової угоди в розмірі 174 466,78 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят шість гривень) 78 коп. Вказані суми Дистриб`ютор зобов`язується оплатити в наступному порядку та у вказаний строк:

суму заборгованості в розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч гривень 00 коп.) грн. - до 10 серпня 2021 року

суму заборгованості в розмірі 576 955,33 (п`ятсот сімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 33 коп.) грн - до 29 жовтня 2021 року

18% річних відповідно до умов п.1 цієї Додаткової угоди у розмірі - 174 466,78 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят шість гривень) грн. - до 30 листопада 2021 року.

В подальшому, в забезпечення виконання зобов`язань за Дистриб`юторським договором № 0871-Д від 13.12.2019, між Державним підприємством "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрний наук України" (Поручитель), ТОВ «Агро-здобуток» (Боржник) та ТОВ «АГРО АРЕНА» (Продавець) 16.06.2021 укладено Договір поруки №16/06-21.

Відповідно до п.1 Договору Поруки: Поручитель зобов`язується перед Продавцем відповідати за виконання Боржником своїх зобов`язань по Дистриб`юторському Договору №0871-Д від 03.12.2019 р. та усіх Додатків (Специфікацій) до нього і зобов`язується нести солідарну відповідальність по зобов`язаннях Боржника у розмірі зафіксованому в Дистриб`юторському договорі та Додатках (Специфікаціях) до нього, а також інших документах суми боргу Боржника перед Продавцем, яка складає, 1 076 955,33 грн а також 18 % річних відповідно до умов п.1 Додаткової угоди від 02 листопада 2020 року в розмірі 174 466,78 грн. Вказані суми Поручитель зобов`язується оплатити в наступному порядку та у вказаний строк:

Суму заборгованості в розмірі 500 000,00 грн. до 10 серпня 2021 року

Суму заборгованості в розмірі 576 955,33 грн. до 29 жовтня 2021 року

18 % річних відповідно до умов п.1 Додаткової угоди від 02 листопада 2020 року у розмірі - 174 466,78 грн до 30 листопада 2021 року.

Пунктом 4. Договору поруки визначено, що у випадку невиконання Поручителем своїх зобов`язань у встановлених сумах та у встановлені терміни згідно з положеннями цього Договору та ст. 554 ЦК України, він несе відповідальність згідно ГПК України та ЦК України. Сплата пені та інших штрафних санкцій не звільняє Поручителя від виконання своїх зобов`язань перед Продавцем за цим Договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання і залишається чинним до виконання Сторонами своїх зобов`язань. До прав та обов`язків сторін цього Договору застосовується Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний кодекс України, а також матеріальне право України.

Договір поруки підписано уповноваженими особами та скріплено печатками сторін, у встановленому порядку Договір не оспорено та не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання всіма сторонами.

Як доводить позивач, оплату поставленого товару другий відповідач здійснив частково, в сумі 1 672 267,40 грн, підтвердженням чого слугують наступні докази: виписка банку про рух коштів по рахунку позивача за період з 20.02.2020 по 01.01.2023; платіжні інструкції № 43 від 04.12.2019, № 50 від 13.12.2019, № 53 від 19.12.2019, №81 від 31.01.2020, №83 від 31.01.2020, № 84 від 31.01.2020.

12.01.2022 позивачем адресовано відповідачам претензії з пропозицією до 20.01.2022 сплатити заборгованість в розмірі 763 941,25 грн, з яких: 576 955,33 грн - сума основного боргу; 186 985,92 грн - відсотки за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Проте, вимоги претензій відповідачами залишені без задоволення, що стало підставою звернення з даним позовом до суду.

З урахування встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Суд звертає увагу на те, що ані Цивільний кодекс України, ані Господарський кодекс України не дають визначення дистриб`юторського договору та не визначають його істотних умов.

Як передбачено ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

За своєю правовою природою, договір дистрибуції близький до договору купівлі-продажу та договору поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зазначеними вище видатковими накладними підтверджується факт отримання другим відповідачем від позивача товару за Договором на загальну суму 2 147 947,41 грн. Тоді як наявні в матеріалах справи виписки по рахунку та платіжні інструкції свідчать, що другим відповідачем проведено розрахунки за отриманий товар на суму 1 672 267,40 грн.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що другий відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару в повному обсязі.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

За встановлених судом обставин, за Договором поруки, що укладений між ТОВ «АГРО АРЕНА», ТОВ «АГРО-ЗДОБУТОК» та ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрний наук України", останнє (перший відповідач) надав поруку по виконанню зобов`язань ТОВ «АГРО-ЗДОБУТОК» за Дистриб`юторським договором № 0871-Д від 13.12.2019.

Таким чином, ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрний наук України", відповідно до умов Договору поруки та чинного законодавства України, разом з ТОВ «АГРО-ЗДОБУТОК» несе солідарну відповідальність перед між ТОВ «АГРО АРЕНА» за невиконання Дистриб`юторського договору № 0871-Д від 13.12.2019.

Як встановлено судом, відповідачами прострочено виконання зобов`язання перед позивачем щодо оплати поставленого товару за Дистриб`юторським договором № 0871-Д від 13.12.2019 та Договором поруки №16/06-21 від 16.06.2021, що в свою чергу є підставою для солідарного стягнення з них суми боргу, розмір якої становить 475 680,01 грн.

Поряд з цим, за порушення відповідачами взятих на себе зобов`язань, позивачем заявлено до солідарного стягнення з відповідачів 231 528,02 грн пені за період з 16.10.2020 по 20.01.2023.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, законодавець передбачив право сторін визначати в договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 Цивільного кодексу України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Пунктом 8.11. Договору сторони узгодили, що у разі порушення термінів (строків) оплати, передбачених цим Договором, Дистриб`ютор сплачує Компанії пеню (штрафну санкцію) за кожен день прострочення платежу від суми боргу у розмірі 18 % (вісімнадцять відсотків) річних, від вартості неоплаченого (несвоєчасно оплаченого) Товару в день проведення повного розрахунку за даним Договором.

Разом з тим, пункт 8.11. Договору (в редакції Додаткової угоди) не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, наприклад, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо.

Отже, умову, передбачену у пункті 8.11. Договору неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верхового Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19.

Щодо визначення розміру пені, яка узгоджена у пункті 8.11. Договору (18% річних), то враховуючи приписи чинного законодавства, а саме Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», суд зазначає, що статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Положення ж Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Отже, враховуючи викладені норми, суд вважає, що правомірним буде стягнення пені, розрахованої у відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Поміж з тим судом встановлено, що поставка товару відбувалась в період з грудня 2019 року по квітень 2021 року.

Як наголошено позивачем, та підтверджується матеріалами справи, кінцевим строком оплати поставленого товару, що визначений у Специфікаціях, є 15.10.2020.

Тоді як поставка товару на суму 22 330,04 грн (видаткова накладна №3711) відбулась 04.12.2020, а на суму 144 956,60 грн (видаткова накладна № 1987) відбулась 19.04.2021, тобто за межами граничного строку оплати товару.

Пояснюючи в судовому засіданні 31.10.2023 дану обставину, представник позивача припустив можливість допущення помилки в даті зазначених накладних.

Проте матеріалами справи не підтверджується допущення зазначеної помилки, тому суд розцінює зазанчені поставки, як такі, що вчинені поза межами Специфікацій №№1 -19.

Як зазначено вище, пунктом 7.3. Договору Сторони погодили, що оплата вартості партії Товару проводиться Дистриб`ютором шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Компанії на підставі виставленого останнім рахунку-фактури та узгодженої Специфікації до цього Договору.

Суд зважає, що підписання другим відповідачем видаткових накладних, які за умовами Договору та у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі- продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У розумінні наведеної норми, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 ЦК України.

З огляду на наведене, оскільки в матеріалах справи відсутні і позивачем не надано Специфікацій на поставку товару згідно видаткових накладних №3711 від 03.12.2020 та № 1987 від 19.04.2021, які б визначали порядок та строки оплати, а інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідно до приписів ст.692 ЦК України, другий відповідач зобов`язаний оплатити поставлений позивачем товар після його прийняття.

Тому, нарахування пені за порушення виконання зобов`язань по оплаті поставки товару за згаданими видатковими накладними є помилковим.

Здійснивши власний розрахунок пені, з вирахуванням вартості товару, поставленого за видатковими накладними №3711 від 03.12.2020 і № 1987 від 19.04.2021, та з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, судом отримано 25 045,99 грн (розрахунок додається).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 231 528,02 грн підлягають частковому задоволенню в розмірі 25 045,99 грн.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з другого відповідача штрафу розмірі 143 920,25 грн та інфляційних збитків в розмірі 234 069,32 грн.

Розглядаючи вимогу про стягнення з другого відповідача штрафу розмірі 143 920,25 грн, суд виходить з наступного.

Пунктом п. 8.4. Договору погоджено, що у випадку невиконання грошового зобов`язання протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту настання терміну його виконання, з 21 дня, що слідує за терміном, коли грошове зобов`язання мало бути виконано, Дистриб`ютору додатково нараховується штраф в розмірі 25% від суми заборгованості.

Виходячи з положень п. 7.3. Договору та Специфікацій, складених сторонами в межах даного Договору, за вирахуванням поставок за видатковими накладними №3711 від 03.12.2020 і № 1987 від 19.04.2021, прострочення виконання зобов`язань по оплаті поставленого товару другим відповідачем становить більш ніж як на 20 календарних днів, що надає позивачу право на стягнення штрафу в розмірі 25% від суми заборгованості.

При цьому судом враховується, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України. А тому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17.

Здійснивши власний розрахунок штрафу судом отримано суму в розмірі 102 098,34 грн.

За наведеного вимога позивача про стягнення з другого відповідача 143 920,25 грн підлягає частковому задоволенню, в розмірі 102 098,34 грн.

Розглядаючи вимогу про стягнення з другого відповідача 234 069,32 грн інфляційних збитків, судом враховується таке.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

При цьому, базою (основою) для нарахування інфляційних втрат, згідно з вимогами наведеної норми, є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.

Перевіривши розрахунок інфляційних збитків судом виявлено помилку у визначенні дати прострочення виконання зобов`язання за видатковими накладними №3711 від 03.12.2020 і № 1987 від 19.04.2021.

Тому, здійснивши власний розрахунок розміру інфляційних збитків судом отримано 228 173,79 грн (розрахунок додається).

За наведеного, вимога позивача про стягнення 234 069,32 грн інфляційних збитків підлягає частковому задоволенню, в сумі 228 173,79 грн.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних, з підстав наведених вище.

Що стосується клопотань відповідачів, викладених у відзивах, про зменшення розміру штрафних санкцій, судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Верховним Судом неодноразово зазначалося, зокрема, в постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 14.08.2018 у справі № 903/827/17, від 30.08.2018 у справі № 925/1587/17, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду. За відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на досліджених доказах та на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.03.2020 року у справі №902/417/18, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Отже зменшення розміру штрафу, пені і процентів річних є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Як вже зазначалось, відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, другий відповідач повинен був виконати зобов`язання з кінцевим терміном оплати до 15.10.2020.

Проте другим відповідачем не зазначено причин не проведення оплати поставленого товару у визначені строки та не доведено поважності причин пропуску таких строків.

Водночас, господарський суд звертає увагу відповідачів, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Відповідачі як юридичні особи самостійно відповідають за своїми зобов`язаннями за спірним договором і така відповідальність не може ставитися у залежність від фінансових складнощів сторін.

Дослідивши доводи відповідачів в обґрунтування клопотань про зменшення розміру штрафних санкцій та подані докази, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки вказані останніми обставини не є винятковими.

Зважаючи на встановлені обставини справи, з метою дотримання балансу інтересів сторін, господарський суд доходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій та відмову у задоволенні клопотань відповідачів.

Судовий збір сплачений позивачем за розгляд даної справи підлягає відшкодуванню на підставі ст. 129 ГПК України за рахунок відповідачів у рівних частинах, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути солідарно з Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрний наук України" (вул. Наукова, 1, с. Медвеже Вушко, Вінницький район, Вінницька область, 23226; код ЄДРПОУ 00496573) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗДОБУТОК" (вул. Шевченко, 6, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227; код ЄДРПОУ 43211234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" (вул. Смілянська, 144/1, м. Черкаси, 18008; код ЄДРПОУ 40724098) 475 680 грн. 01 коп. - заборгованості за товар та 25 045 грн 99 коп. - пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗДОБУТОК" (вул. Шевченко, 6, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227; код ЄДРПОУ 43211234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" (вул. Смілянська, 144/1, м. Черкаси, 18008; код ЄДРПОУ 40724098) 228 173 грн. 79 коп. - інфляційних збитків; 102 098 грн. 34 коп. - штрафу та 6 232 грн. 48 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрний наук України" (вул. Наукова, 1, с. Медвеже Вушко, Вінницький район, Вінницька область, 23226; код ЄДРПОУ 00496573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО АРЕНА" (вул. Смілянська, 144/1, м. Черкаси, 18008; код ЄДРПОУ 40724098) 6 232 грн. 48 коп. - витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Примірник повного судового рішення надіслати позивачу - до електронного кабінету в ЄСІТС, відповідачам - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду адреси електронної пошти: відповідача 1 - Transbuh2019@ukr.net, представника відповідача 1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача 2 - sava3028@ukr.net.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 03 листопада 2023 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу 1 (вул. Наукова, 1, с. Медвеже Вушко, Вінницький район, Вінницька область, 23226)

3 - відповідачу 2 (вул. Шевченко, 6, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227)