Ухвала

від 26.10.2023 по справі 585/277/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №585/277/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/1156/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми, у режимі відеоконференції, кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2023 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хасав`юрт, Дагестан, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 серпня 2022 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Сумського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 в якій, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини на кваліфікацію своїх дій, останній просить призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

Даним вироком ОСОБА_7 визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання визначеного попереднім вироком, більш суворим, яке визначено даним вироком, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з 04 січня 2022 року, та зараховано йому строк попереднього ув`язнення у строк відбування покарання з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання відбутий строк покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду від 02 серпня 2022 року, з 02 серпня 2022 року по день набуття даним вироком чинності.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 686,48 грн. за проведення товарознавчої експертизи.

Скасовано арешт накладений на наступне майно: куртку чорного кольору на застібці та ботинки чорного кольору з вставками.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги обвинувачений посилається на те, що він вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, що у на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, які потребують батьківської уваги, що прокурор у суді першої інстанції просив призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі, а суд призначив 5 років позбавлення волі.

Апелянт просить врахувати усі вищезазначені обставини, пом`якшити йому призначене покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Згідно з вироком суду першої інстанції, 15 грудня 2021 року близько 11 год., ОСОБА_7 , втілюючи свій умисел на вчинення крадіжки гальмівної котушки ліфта житлового багатоповерхового будинку, маючи завідомо заготовлені для вчинення крадіжки інструменти сокиру, викрутку та плоскогубці, проник до технічного поверху четвертого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , де розташоване приміщення машинного відділення ліфту, використовуючи сокиру, віджав двері вказаного приміщення та проник до нього. Перебуваючи в приміщенні машинного відділення ліфта, за допомогою викрутки зняв гальмівну котушку електромагнітного гальма типу МП-201, поклав її до рюкзака та вийшов з нею із під`їзду.

Вартість викраденої гальмівної котушки становить 1283 грн. Викраденим майном ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд - розібрав котушку і здав на брухт невстановленій особі.

Крім того, 17 грудня 2021 року близько 17 год., ОСОБА_7 втілюючи свій умиселвиник умисел на вчинення крадіжки гальмівної котушки ліфта житлового багатоповерхового будинку, маючи завідомо заготовлені для вчинення крадіжки інструменти сокиру, викрутку та плоскогубці, проник до технічного поверху першого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , де розташоване приміщення машинного відділення ліфту, використовуючи сокиру, віджав двері вказаного приміщення та проник до нього. Перебуваючи в приміщенні машинного відділення ліфта, за допомогою викрутки зняв гальмівну котушку електромагнітного гальма типу МП-201, поклав її до рюкзака та вийшов з нею із під`їзду. Після виходу з під`їзду ОСОБА_7 був помічений працівником ТОВ «ОблСумиліфт», який прибув до будинку, на сигнал сигналізації дверей машинного відділення ліфту, і намагався затримати ОСОБА_7 . Залишивши рюкзак з інструментом та гальмівною котушкою, ОСОБА_9 залишив місце вчинення злочину.

Також у ОСОБА_7 виник умисел на вчинення крадіжки гальмівної котушки ліфта житлового багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 . Близько 12 год. 12 грудня 2021 року, втілюючи свій умисел, маючи завідомо заготовлені для вчинення крадіжки інструменти сокиру, викрутку та плоскогубці, ОСОБА_7 проник до технічного поверху другого під`їзду вказаного будинку, де розташоване приміщення машинного відділення ліфту, використовуючи сокиру, віджав двері вказаного приміщення та проник до нього. Перебуваючи в приміщенні машинного відділення ліфта, за допомогою викрутки зняв гальмівну котушку електромагнітного гальма типу МП-201, поклав її до рюкзака та вийшов з нею із під`їзду.

Вартість викраденої гальмівної котушки становить 1283 грн. Викраденим майном ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд - розібрав котушку і здав на брухт невстановленій особі.

Крім того, у ОСОБА_7 виник умисел на вчинення крадіжки гальмівної котушки ліфта житлового багатоповерхового будинку АДРЕСА_4 . В період часу з 18 год. 15 грудня 2021 року до 09 год. 16 грудня 2021 року (більш точного часу не встановлено), втілюючи свій умисел, маючи завідомо заготовлені для вчинення крадіжки інструменти сокиру, викрутку та плоскогубці, ОСОБА_7 проник до технічного поверху другого під`їзду вказаного будинку, де розташоване приміщення машинного відділення ліфту, використовуючи сокиру, віджав двері вказаного приміщення та проник до нього. Перебуваючи в приміщенні машинного відділення ліфта, за допомогою викрутки зняв гальмівну котушку електромагнітного гальма типу МП-201, поклав її до рюкзака та вийшов з нею із під`їзду.

Вартість викраденої гальмівної котушки становить 1283 грн. Викраденим майном ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд - розібрав котушку і здав на брухт невстановленій особі.

Крім того, у ОСОБА_7 виник умисел на вчинення крадіжки гальмівної котушки ліфта житлового багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 . Близько 07 год, 26 грудня 2021 року, втілюючи свій умисел, маючи завідомо заготовлені для вчинення крадіжки інструменти сокиру, викрутку та плоскогубці, ОСОБА_7 проник до технічного поверху третього під`їзду будинку, де розташоване приміщення машинного відділення ліфту, використовуючи сокиру, віджав двері вказаного приміщення та проник до нього. Перебуваючи в приміщенні машинного відділення ліфта, ОСОБА_7 виявив, що на електродвигуні ліфта мається гальмівна котушка іншого типу, не марки МП-201, а МЕС-05 (МЛЗ), яка не складається з кольорового металу, і не становить для нього інтересу, а тому, покинув вказане приміщення.

Заявлена потерпілим вартість вказаної котушки становить 1200 грн. Отже ОСОБА_7 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, що вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, яка заперечувала щодо задоволення апеляційних вимог, вважала вирок суду законним, обґрунтованим та просила залишити його без зміни, перевіривши матеріали даного кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення за результатом розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, судом першої інстанції вищезазначені вимоги закону було дотримано в повному обсязі.

Зі змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що правильність встановлених судом першої інстанції фактичних обставин, кваліфікація дій та висновки щодо винуватості обвинуваченим ОСОБА_7 під сумнів не ставиться, а тому, ці обставини перевірці апеляційним судом не підлягають.

В апеляційній скарзі апелянт висловлює незгоду з прийнятим судом першої рішенням лише в частині призначеного йому покарання, просить застосувати до нього вимоги ст. 69 КК України, і стосовно зазначеного колегія суддів враховує наступне.

Так, ч. 2 ст. 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Засади призначення покарання зазначені у ч. 1 ст. 65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Частиною 2 статті 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами покарання» зазначено, що виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

На переконання колегії суддів, при визначенні розміру та виду покарання, яке за вчинення інкримінованих злочинів слід призначити ОСОБА_7 , вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримав у повному обсязі.

Так, зі змісту оскаржуваного вироку вбачається, що при вирішенні питання призначення обвинуваченому покарання, судом було враховано, що останнім вчинено тяжкі злочини, кількість епізодів злочинної діяльності, його особу, а саме те, що ОСОБА_7 ніде не працює, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

При цьому, ті обставини, на які вказує апелянт, а саме, його щирерозкаявся та активне сприяння розкриттю злочину, були визнані судом такими, що пом`якшують покарання, обтяжуючих покарання обставин судом встановлено не було.

Саме з врахуванням зазначеного, суд і дійшов висновку про те, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_7 і запобігання скоєння ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.3 ст. 185 КК України, з чим колегія суддів погоджується в повному обсязі і ставити під сумнів правильність такого висновку підстав не вбачає.

Що стосується доводів апелянта про те, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, то на підтвердження зазначеного матеріали справи доказів не містять, а те, що у судовому засіданні прокурор просив призначити 4 роки позбавлення волі, а суд призначив 5 років позбавлення волі, не свідчить про недотримання вимог закону, з яким пов`язано вирішення питання призначення покарання.

Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання нижче від найнижчої його межі, в апеляційній скарзі не наведено, і апелянт взагалі не зазначає, яке, на його думку покарання було б для нього достатнім та справедливим.

Колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено обставин для призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання з застосуванням ст. 69 КК України, і визнавати суворимпризначене останньому судом першої інстанції покарання,у колегії суддів підстави відсутні, за наявності того, що будучи раніше засудженою до реальної міри покарання особою, останній для себе належних висновків не зробив, а знову вчинив кримінально-каране діяння, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів та вперте небажання стати на шлях виправлення.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено законне, обґрунтоване та умотивоване рішення, підстави для його зміни чи скасування відсутні, у зв`язку з чим вирок суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення.

Керуючись ст. 404,405,407,418,419 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2023 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 без задоволення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4