Ухвала

від 02.11.2023 по справі 916/2492/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 916/2492/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рисоіл Україна"

на рішення Господарського суду Одеської області

(суддя - Бездоля Ю.С.)

від 15.03.2023

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Колоколов С.І., судді - Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.)

від 14.09.2023

та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Колоколов С.І., судді - Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.)

від 02.10.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рисоіл Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне Майбутнє"

про стягнення 3 566 714,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рисоіл Україна" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне Майбутнє" (надалі - відповідач) про стягнення 3 566 714,75 грн, з яких: 1 941 716,00 грн неустойки та 1 624 998,75 грн штрафу.

2. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №Р21-661 від 20.06.2022 щодо строків та кількості поставленого товару.

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.03.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 392 338,62 грн штрафних санкцій та 53 500,72 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що під час виконання умов договору відповідач дійсно допустив порушення в частині строків та кількості поставленого товару. Натомість, застосуючи право, передбачене статтями 233 ГК України, 551 ЦК України, приймаючи до уваги ступінь та пропорційність виконання відповідачем зобов`язань, обставини їх невиконання, дії обох сторін, обґрунтування відповідача в частині розміру невиконаного ним зобов`язання та зроблені відповідачем розрахунки, ненадання позивачем доказів завдання йому збитків саме внаслідок дії відповідача у визначених у цій справі правовідносинах, дослідивши інтереси сторін, виходячи із принципу збалансованості інтересів, суд дійшов висновку про доведеність та наявність підстав для зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій до розміру 392 338,62 грн.

5. Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 заяву відповідача про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто з позивача на користь відповідача 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено.

6. 09.10.2023 позивач надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В іншій частині рішення залишити без змін. Також скасувати додаткову постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання про долучення доказів понесених витрат на правову допомогу відмовити.

7. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

8. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

9. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

10. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

11. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

12. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

13. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень є наявність випадків, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

14. В обґрунтування посилається на неправильне застосування судами норм частини першої статті 233 ГК України, частини третьої статті 551 ЦК України, частини четвертої статті 126, статті 129 ГПК України та неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права.

15. Разом з тим, у касаційній скарзі скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статей 2, 7, 13, 86, 236 ГПК України та неврахування висновків, викладених у постановах Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" та Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 920/1190/20 щодо необхідності обґрунтування кожного доводу та доказу у справі.

16. Верховний Суд зауважує, що застосування судом норм права без урахування висновків про їх застосування, викладених у постановах пленуму Вищого господарського суду України не може бути підставою для касаційного оскарження судових рішень відповідно до вимог процесуального закону. Такою підставою згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного саме у постанові Верховного Суду.

17. Також Верховний Суд звертає увагу, що у разі оскарження судового рішення з підстав порушення норм процесуального права щодо дослідження доказів, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України. Проте відповідно до цього пункту не всі процесуальні порушення є підставою для касаційного оскарження.

18. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

19. Аргументи щодо не дослідження судами доказів у справі мають узгоджуватися з межами розгляду справи судом касаційної інстанції, що визначені у статті 300 ГПК України.

20. Таким чином, скаржнику слід уточнити підставу касаційного оскарження щодо порушення норм процесуального права чи це є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України із зазначенням, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення, чи все таки скаржник наполягає на зазначеній підставі касаційного оскарження щодо порушення норм статей 2, 7, 13, 86, 236 ГПК України, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

21. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

22. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

23. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 234, 288, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рисоіл Україна" на рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2023, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі № 916/2492/22 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у цій ухвалі;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати іншій стороні у справі, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- уточнена касаційна скарга повинна містити відомості про наявність електронного кабінету юридичної особи.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

4. Повідомити учасникам справи та їх представникам, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-IX щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС). Відповідно до статей 6, 42, 170, 242 ГПК України:

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі;

- особа, яка подала касаційну скаргу в електронній формі, заяви по суті справи, клопотання має подавати до суду виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- Кодексом встановлені процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова