Ухвала

від 03.11.2023 по справі 379/818/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 листопада2023 року

м. Київ

справа № 379/818/22

провадження № 61-15064ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гайдаш Євгеній Владиленович, на рішення Таращанського районного суду Київської області від 26 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Таращанської міської ради Київської області

до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Агросленд», про витребування земельної ділянки із незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Таращанської міської ради Київської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ «Агросленд», про витребування земельної ділянки із незаконного володіння.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 26 квітня

2023 року позовні вимоги задоволено. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,0491 га з кадастровим номером 3224486400:04:008:0036, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративних межах Северинівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (Таращанська міська рада Київської області) на користь Таращанської міської ради Київської області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Таращанського районного суду Київської області від 26 квітня 2023 року залишено без змін.

18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гайдаш Є. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Таращанського районного суду Київської області від 26 квітня

2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Процесуальний закон покладає на заявника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані при розгляді справи.

Касаційна скаргаОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гайдаш Є. В., не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гайдаш Є. В., не наводить конкретної норми права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, що свідчить про недотримання приписів пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Визначення підстав касаційного оскарження, встановлених процесуальним законом, має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику слід уточнити касаційну скаргу у частині підстав, на яких вона подається, та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі

Зважаючи на те, що позовну заяву подано у серпні 2022 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня

2022 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2022 року становив 2 481 грн.

Ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн*350=868 350 грн) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах провизнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

За відсутності на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження відомостей про вартість оспорюваного майна, за подання касаційної скарги заявник має сплатити судовий збір у розмірі мінімальної ставки, тобто 4 962 грн (2 481 грн*200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Слід звернути увагу, що у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі заявником не зазначено відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.

Верховний Суд акцентує увагу на тому, що 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX. Зокрема, імперативним змістом частини шостої статті 14 ЦПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Звернути увагу адвоката Гайдаша Є. В. на приписи частин шостої, восьмої статті 14 ЦПК України щодо необхідності подання процесуальних документів за допомогою системи ЄСІТС.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гайдаш Євгеній Владиленович, на рішення Таращанського районного суду Київської області від 26 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до

21 листопада 2023 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников