Рішення

від 02.10.2023 по справі 804/7754/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року Справа № 804/7754/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засіданняГрищенка І.В.

представника відповідача Дроздюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.10.2016 року №0000404001 форми «П» про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 303 682 135,00 грн., прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговуванню великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управляння Міндоходів, правонаступником якого є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків акту перевірки про порушення Товариством вимог податкового законодавства, за результатами якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 року апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року залишено без змін.

21 грудня 2022 року постановою Верховного суду скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» залишено без задоволення.

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 №804/7754/16 щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2016 №0000404001 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 49352787,20 грн. скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 №804/7754/16 залишено без змін.

06 липня 2023 року адміністративна справа №804/7754/16 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та була передана на розгляд судді Кальнику В.В.

З ухвали Вищого адміністративного суду від 22.12.2022 року стосовно висновку контролюючого органу про завищення витрат за операціями, нереальність яких встановлена за даними проведених позапланових виїзних перевірок на суму 49 352 787 грн. вбачається, що зазначене порушення контролюючий орган вмотивував відсутністю реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ «МАК-СТОКС 2012», ТОВ «ПРОГРЕС-ОСНАСТКА», ПП «Азовтехномет», ТОВ «УКРСПЕЦМЕХАНОМОНТАЖ, ТОВ «БАСТ ТРЕЙД», ТОВ «ТБМ-Строймонтаж», ТОВ «НВП «ЕНЕРГОСФЕРА», ТОВ «АВІ ТРЕЙД», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТЕХНОЕЛЕКТРО», ТОВ «ІМПУЛЬС-2008», ТОВ «ВП «Буденергоресурс», ПП «МСР-2», ПП«МЕТАЛУРГБУД», ТОВ «НВК «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ», ТОВ «МСР», ТОВ «БІЗНЕС-ПРОМ-КОМ», ТОВ «НВП «МЕТІНВЕСТГРУП», ТОВ «КОМПЛЕКССТАНДАРТ», ТОВ «МАРКЕТ ПАК», ТОВ «АРКО ІРІС», АБК «Спецметалургмонтаж», ТОВ «Електрокомплекс», ТОВ «Акумуляторний світ», ТОВ «НДІ «Укргіпросталь», ТОВ «БІНОМ». При цьому підставою для формування висновків про нереальність господарських взаємовідносин по переліченим вище контрагентам, стали, зокрема і висновки актів позапланових перевірок, що були проведені раніше.

Верховний суд зазначив, що суди дійшли висновку про безпідставність висновків контролюючого органу та задовольнили позовні вимоги Товариства в зазначеній частині з посиланням на те, що висновки про нереальність господарських операцій з контрагентами контролюючим органом було зроблено на підставі актів попередніх проведених позапланових перевірок Товариства: №40/28/01-46-05393043 від 17.07.2015, №75/28/01-46-05393043 від 27.08.2015, №335/28/01-46-02-05393043 від 06.06.2014, №142/28/01-46-05393043 від 20.03.2015, №213/28/01-46-02-05393043 від 21.04.2015, № 10/28-01-46-05393043 від 19.06.2015, №267/28-01-46-02-05393043 від 19.05.2015, №149/28-01-46-05393043 від 20.03.2015, при цьому прийняті податкові повідомлення-рішення за результатами таких перевірок оскаржуються в судовому порядку. Також суд апеляційної інстанції вказав, що первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами контролюючим органом в акті перевірки від 25.04.2016 №75/28-01-46-05393043 не досліджувались тоді як при встановленні податкового правопорушення відповідач повинен послатися саме на первинні документи по кожній господарській операції платника податку, при дослідженні яких було виявлено певні обставини здійснення господарських операцій, тому самого лише посилання на акти попередніх перевірок для встановлення правопорушень у розумінні вищенаведених норм права недостатньо.

Колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Також, Верховний Суд зазначив, що з акту перевірки від 25.04.2016 №75/28-01-46-05393043 відповідач дійшов висновку про відображення в бухгалтерському обліку, а відповідно і в податковому обліку та звітності, витрат по взаємовідносинам з рядом суб`єктів господарювання, відносно яких ним не визнається реальність господарських операцій з огляду на фактичну неможливість учасників правовідносин проводити відповідні операції обумовлені договорами з урахуванням, зокрема, часу, місця знаходження майна, виробничо-складських приміщень, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, які необхідні для виконання обумовлених договорами постачання товарів, робіт чи послуг. При цьому відповідач зазначив про наявну податкову інформацію щодо контрагентів, результати актів попередніх перевірок, та детальний опис операцій, що наведений в іншому розділі акту перевірки, а також відповідні додатки до акту перевірки.

З акту перевірки також вбачається, що починаючи з 70 аркушу контролюючим органом проводиться детальний опис господарських операцій позивача з 39 контрагентами, серед яких саме ті по яким відповідачем не визнається реальність господарських операцій, в межах спірних правовідносин, зокрема, ТОВ «ІМПУЛЬС-2008», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТЕХНОЕЛЕКТРО», ПП «Азовтехномет», ТОВ «КОМПЛЕКССТАНДАРТ», ТОВ «НВП «ЕНЕРГОСФЕРА», ТОВ «ПРОГРЕС-ОСНАСТКА», АБК «Спецметалургмонтаж», ТОВ «НДІ «Укргіпросталь», ТОВ «НВП «МЕТІНВЕСТГРУП», ТОВ «Акумуляторний світ» та інші, з переліком та аналізом документів, що надані позивачем в підтвердження господарських операцій з контрагентами.

З урахуванням вказаного, Верховним Судом звернуто увагу, що висновки судів попередніх інстанцій відносно того, що первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами контролюючим органом в акті перевірки від 25.04.2016 №75/28-01-46-05393043 не досліджувались і акт перевірки не містить опису деталізації обставин податкового правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно, помилковими є також і висновки судів відносно того, що відповідачем нереальність спірних господарських операцій була визнана лише з урахуванням результатів попередніх перевірок.

Щодо висновків судів, що за актами попередніх перевірок, які слугували підставою для висновку відповідача про нереальність господарських операцій позивача із вказаними контрагентами у цій справі, контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення, які на теперішній час оскаржуються або вже оскаржені в судовому порядку, то Верховний Суд зазначив, що фактично судами не було встановлено, якими саме судовими рішеннями у конкретних справах, які набрали законної сили, було встановлено реальність господарських операцій за спірний період з конкретними контрагентами.

В Постанові Верховного Суду від 20.06.2023 року вказано, що наведений судами перелік актів перевірок, з зазначенням прийнятих судових рішень (по деяким справам рішення відсутні) не є свідченням реальності господарських операцій позивача з ТОВ «МАК-СТОКС 2012», ТОВ «ПРОГРЕС-ОСНАСТКА», ПП «Азовтехномет», ТОВ «УКРСПЕЦМЕХАНОМОНТАЖ, ТОВ «БАСТ ТРЕЙД», ТОВ «ТБМ-Строймонтаж», ТОВ «НВП «ЕНЕРГОСФЕРА», ТОВ «АВІ ТРЕЙД», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТЕХНОЕЛЕКТРО», ТОВ «ІМПУЛЬС-2008», ТОВ «ВП «Буденергоресурс», ПП «МСР-2», ПП«МЕТАЛУРГБУД», ТОВ «НВК «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ», ТОВ «МСР», ТОВ «БІЗНЕС-ПРОМ-КОМ», ТОВ «НВП «МЕТІНВЕСТГРУП», ТОВ «КОМПЛЕКССТАНДАРТ», ТОВ «МАРКЕТ ПАК», ТОВ «АРКО ІРІС», АБК «Спецметалургмонтаж», ТОВ «Електрокомплекс», ТОВ «Акумуляторний світ», ТОВ «НДІ «Укргіпросталь», ТОВ «БІНОМ».

З огляду на вищевказане, колегією суддів було зазначено, що висновки судів попередніх інстанцій не свідчать про дотримання процесуального закону щодо встановлення обставин, які складають предмет доказування у справі.

Отже, Верховний Суд прийшов до висновку, що судами фактично не встановлено дійсні обставини справи в частині завищення витрат на суму 49 352 787 грн. по господарським операціям з контрагентами ТОВ «МАК-СТОКС 2012», ТОВ «ПРОГРЕС-ОСНАСТКА», ПП «Азовтехномет», ТОВ«УКРСПЕЦМЕХАНОМОНТАЖ, ТОВ «БАСТ ТРЕЙД», ТОВ «ТБМ-Строймонтаж», ТОВ«НВП«ЕНЕРГОСФЕРА», ТОВ «АВІ ТРЕЙД», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТЕХНОЕЛЕКТРО», ТОВ «ІМПУЛЬС-2008», ТОВ «ВП «Буденергоресурс», ПП «МСР-2», ПП«МЕТАЛУРГБУД», ТОВ «НВК «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ», ТОВ «МСР», ТОВ «БІЗНЕС-ПРОМ-КОМ», ТОВ «НВП «МЕТІНВЕСТГРУП», ТОВ«КОМПЛЕКССТАНДАРТ», ТОВ «МАРКЕТ ПАК», ТОВ «АРКО ІРІС», АБК «Спецметалургмонтаж», ТОВ «Електрокомплекс», ТОВ «Акумуляторний світ», ТОВ «НДІ «Укргіпросталь», ТОВ «БІНОМ», реальність по яким не визнається контролюючим органом, не досліджені та не встановлені в повному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року справу було прийнято до свого провадження суддею Кальником В.В.

Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначено на 24.07.2023 року.

30.01.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому з урахуванням позиції Верховного Суду, контролюючий орган посилався на те, що відповідачем було встановлена відсутність реальності господасрьских операції ПАТ «ДМК» з контрагентами ТОВ «МАК-СТОКС 2012», ТОВ «ПРОГРЕС-ОСНАСТКА», ПП «Азовтехномет», ТОВ «УКРСПЕЦМЕХАНОМОНТАЖ», ТОВ «БАСТ ТРЕЙД», ТОВ «ТБМ-Строймонтаж», ТОВ «НВП «ЕНЕРГОСФЕРА», ТОВ «АВІ ТРЕЙД», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТЕХНОЕЛЕКТРО», ТОВ «ІМПУЛЬС-2008», ТОВ «ВП «Буденергоресурс», ПП «МСР-2», ПП «МЕТАЛУРГБУД», ТОВ «НВК «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ», ТОВ «МСР», ТОВ «БІЗНЕС-ПРОМ-КОМ», ТОВ «НВП «МЕТІНВЕСТГРУП», ТОВ «КОМПЛЕКССТАНДАРТ», ТОВ «МАРКЕТ ПАК», ТОВ «АРКО ІРІС», АБК «Спецметалургмонтаж», ТОВ «Електрокомплекс», ТОВ «Акумуляторний світ», ТОВ «НДІ «Укргіпросталь», ТОВ «БІНОМ». Відповідч зауважив, що в акті перевірки від 25.04.2016 року №75/28-01-46-05393043 зазначено, що підставою для формування висновків про нереальність господарських взаємовідносин по переліченим вище контрагентам позивача, стали саме висновки актів позапланових перевірок: Акт №40/28/01-46-05393043 від 17.07.2015 р., Акт №75/28/01-46-05393043 від 27.08.2015 р., Акт №335/28/01-46-02-05393043 від 06.06.2014 р., Акт №142/28/01-46-05393043 від 20.03.2015 р., Акт №213/28/01-46-02-05393043 від 21.04.2015 року, Акт № 10/28-01-46-05393043 від 19.06.2015 р., Акт №267/28-01-46-02-05393043 від 19.05.2015 р., Акт №149/28-01-46-05393043 від 20.03.2015 р. За вказаними актами позивачу були данараховані суми податкових зобов`язань та застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість, а актом планової перевірки від 25.04.2016 року №75/28-01-46-05393043 були встановлені порушення саме податкового законодавства з податку на прибуток, а тому, відповідач вважає, що подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду податку за одне й те саме правопорушення відсутнє. Також у відзиві відповідач звернув увагу на те, що при винесенні податкового повідомлення-рішення від 16.05.2016 року №0000404600 про зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 334 537 641 грн. форми «П» були відсутні рішення судів, які набрали законної сили щодо розгляду справ по донарахуванню податку на додану вартість.

Додатково відповідач наголосив на тому, що є рішення на користь контролюючого органу, які набрали законної сили щодо зазначених вище актів, а саме, за Актом №267/28-01-46-02-05393043 від 19.05.2015 р. Постановою Верховного Суду від 23.03.2023 року по справі №804/15656/15 касаційну скаргу позивача було залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін (по контрагентам: ТОВ «УКРСПЕЦМЕХАНОМОНТАЖ», ТОВ ІВБП «ОРГХІМПРОМ», ДП «ТЕХНОСКРАП», ТОВ «СКРАП», ТОВ ПП «МЕТАЛУРГСПЕЦРЕМОНТ-2», за Актом №40/28/01-46-05393043 від 17.07.2015р. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 року по справі №804/488/16 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС було задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано (по контрагентам: ТОВ «Укрспецконструкція, ТОВ «УКРСПЕЦМЕХАНОМОНТАЖ», ТОВ ІВБП «ОРГХІМПРОМ», ТОВ «УКР АЛЕКС СЕРВІС».

Отже, відповідач вважає, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків не було порушено норм чинного законодавства, не порушено процедури, встановленої ПКУ, спірне рішення складено відповідно до вимог чинного законодавства.

24.07.2023 року в судове засідання з`явився представник відповідача. Представник позивача до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, причини своєї неявки не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не направив, у зв`язку з чим судом було визнано причини неявки представника позивача такими, що не є поважними.

У зв`язку з неявкою позивача 24.07.2023 р., розгляд справи було відкладено на 31.07.2023 р.

Ухвалою суду від 26.07.2023р. задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі №804/7754/16. Допущено представника Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до участі в судовому засіданні у справі №804/7754/16, призначеному на 31.07.2023 о 10:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

31.07.2023 року від представника позивача до суду була подана заява про продовження строку, встановленого судом, для надання відповіді на відзив, з посиланням на те, що позивачу недостатньо встановленого судом строку, зокрема, у зв`язку із ліквідацією позивача-банкрута. Просив відкласти підготовче засідання у справі.

31.07.2023 року в судове засідання з`явились представники сторін. Представником позивача було заявлене клопотання про продовження строку для надання відповіді на відзив. Наступне судове засідання було призначено на 28.08.2023 року.

Ухвалою суду від 04.08.2023 р. задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №804/7754/16. Представника Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» допущено до участі у судовому засіданні, призначеному на 28.08.2023 року о 10:00 год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

28.08.2923 року від представника позивача до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 28.08.2023р. В судовому засіданні суд визнав причину неявки представника позивача такою, що є не поважно, та відмовив в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання було призначене на 04.09.2023 року.

Ухвалою суду від 31.08.2023р. задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі №804/7754/16. Допущено представника Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до участі в судовому засіданні у справі №804/7754/16, призначеному на 04.09.2023 року о 10:40 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

В судове засіданні 04.09.2023 року представник позивача не з`явився. Клопотання з боку представника позивача до суду не надходили. Суд ухвалив провести підготовче засідання без участі представника позивача. В судовому засіданні було закрите підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті. Наступне судове засідання було призначено на 11.09.2023 року.

05.09.2023 року від ліквідатора ПАТ «ДМК» арбітражного керуючого до суду надійшли письмові пояснення, в яких він посилається на те, що відповідач у відзиві наводить інформацію, яка взагалі не стосується обставин, які були встановлені в ході планової перевірки. Відповідач наводить зміст окремих актів позапланових перевірок, які не є предметом розгляду даної справи, оскільки акти перевірок не стосуються господарських операцій із вказаними вище контрагентами, частина із цих висновків позапланових перевірок вже розглянуті судами у інших справах та їм надана судами правова оцінка. Представник позивача вважає, у нього відсутні підстави для надання відповіді на відзив з викладенної відповідачем інформації, яка не стосується предмету спору.

Стосовно висновків Верховного Суду, то представник позивача вважає такі висновки Верховного Суду помилковими, такими, що не відповідають фактичній інформації, наведеній у акті планової перевірки (з урахуванням рішення ДФС від 05.10.2016 року) та фактичним обставинам і підтверджуючим ці обставини письмовим доказам, оскільки Верховним Судом не було з`ясовано, за рахунок яких конкретних господарських операцій, якими контрагентами, на яку суму відповідач встановив суму завищення витрат в розмірі 49 353 787,20 грн., а тому і дійшов помилкового висновку, що ці операції перевірялись під час планової перевірки і відображені в акті планової перевірки, починаючи зі сторінки 70.

Також в поясненнях зауважено, що в акті перевірки відсутній опис та правова кваліфікація такого порушення завищення витрат на суму 49 353 787,20 грн. за операціями, нереальність яких встановлена як плановою перевіркою, так і за даними проведення позапланових виїзних перевірок. Відповідачем не підтверджено наявність опису даного порушення у акті перевірки, не наведено, на підставі яких відомостей і документів у процесі планової податкової перевірки податковий орган встановив, що платник податків завищив суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 49 353 787,20 грн.

Звернуто увагу на те, що в суми оскаржуваного ППР було включено суму завищення вират в розмірі 49352787,20 грн. за господарськими операціями з контрагентами, що зазначені у Додатку 4.14. до акту планової перевірки, проте ці господарські операції не були предметом планової перевірки та їх опис відсутній у розділі 3.2 описової частини акту, тобто завищення витрат в розмірі 49 353 787,20 грн. відповідач розрахував за зовсім іншими господарськими операціями, ніж ті, які він перевіряв під час планової перевірки.

Отже, представник позивача вважає, що за відсутності у акті планової перевірки детального аналізу і опису операцій та наслідків їх відображення позивачем в бухгалтерському обліку, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування зменшення суми від`ємного значення з податку на прибуток шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення на суму витрат за операціями, які не були предметом планової перевірки.

08.09.2023 року від відповідача до суду надійшли заперечення на письмові пояснення, в яких він послався на те, що позиція позивача в письмових поясненнях однакова та дублює незгоду позивача стосовно акту перевірки від 25.04.2016 №75/28-01-46-05393043. Зауважив, що в акті перевірки від 25.04.2016 зазначено, що підставою для формування висновків про нереальність господарських взаємовідносин переліченим вище контрагентам позивача, стали саме висновки наступних позапланових перевірок: №40/28/01-46-05393043 від 17.07.2015, №75/28/01-46-05393043 від 27.08.2015, №335/28/01-46-02-05393043 від 06.06.2014, №142/28/01-46-05393043 від 20.03.2015, №213/28/01-46-02-05393043 від 21.04.2015, № 10/28-01-46-05393043 від 19.06.2015, №267/28-01-46-02-05393043 від 19.05.2015, №149/28-01-46-05393043 від 20.03.2015. За вказаними актами позивачу донараховувалися суми податкових зобов`язань та застосовувались штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість, актом планової виїзної перевірки від 25.04.2016 року №75/28-01-46-05393043 були встановлені порушення саме податкового законодавства з податку на прибуток, тому ніякого подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду податку за одне й те саме правопорушення не має.

Звернув увагу на те, що при винесенні податкового повідомлення-рішення від 16.05.2016 №0000404600 про зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у прозмірі 1 3344 537 641 грн. форми «П» були відсутні рішення судів, які набрали законної сили щодо розгляду справ по донарахуванню податку на додану вартість.

Наголосив на тому, що акт перевірки не може бути предметом оскарження в судовому порядку, і не є предметом оскарження по даній праві, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Додатково наголосив на тому, що є рішення на користь контролюючого органу, які набрали законної сили щодо зазначених вище актів, а саме, за актами №267/28-01-46-02-05393043 від 19.05.2015 та №40/28/01-46-05393043 від 17.07.2015. По актам №335/28/01-46-02-05393043 від 06.06.2014 року та №75/28/01-46-05393043 від 27.08.2015 р. ще не має остаточних рішень, справи знаходяться на оскарженні.

11.09.2023 року в судове засідання з`явилися представники сторін. Представником позивача в судовому засіданні було зявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою отримання документів по даній справі та час для ознайомлення з матеріалами справи. Судом було задоволено клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання було призначено на 25.09.2023 року.

В судове засідання 25.09.2023 року з`явився представник відповідача. Підстави відсутності представника позивача визнано неповажними. Наступне судове засідання було перенесено на 02.10.2023 року.

25.09.2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.10.2023 року проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, суд ухвалив здійснити розгляд справи без участі представника позивача.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом за результатами виїзної планової перевірки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на підставі висновків акту перевірки від 25.04.2016 №75/28-01-46-05393043, Рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 05.10.2016 року №21608/6/99-99-11-01-02-25.

Тобто оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення від 07.10.2016 року №0000404001 форми «П» було прийнято з урахуванням результатів перегляду висновків акту планової перевірки контролюючим органом вищого рівня в рамках адміністративного оскарження. При цьому висновки даного акта щодо встановлення нереальності господарських операцій позивача в перевіряємий період з 39 контрагентами були частково скасовані рішенням ДФС України, що призвело до зменшення суми встановлених перевіркою порушень, як з податку на прибуток, так і з податку на додану вартість.

Отже, предметом спору у даній справі є правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.10.2016 №0000404001 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 49352787 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Приписами п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Відповідно доп.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виговленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ІІК).

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування ПДВ повинні бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатись до складу подткового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Окрім цього, наявність укладеного із учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичною здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні валових витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № К/9901/3443/18.

Отже, суд зазначає, що Податковим кодексом України чітко визначені первинні документи, на підставі яких формується податковий кредит та, відповідно, показники податкової звітності з ПДВ і ніякі «багатоступеневі ланцюги формування податкового кредиту» як трактує виникнення податкового кредиту у позивача контролюючий орган, не передбачені, відповідно, сформувати їх платник податку також не має можливості.

Господарські операції повинні бути дослідженні у сукупності всіх документів, які дозволяють встановити реальність господарських операцій. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 року у справі №825/1391/17, якій зазначив, що з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

З матеріалів справи встановлено, що згідно з висновками контролюючого органу позивачем було завищено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «МАК-СТОКС 2012», ТОВ «ПРОГРЕС-ОСНАСТКА», ПП «Азовтехномет», ТОВ «УКРСПЕЦМЕХАНОМОНТАЖ, ТОВ «БАСТ ТРЕЙД», ТОВ «ТБМ-Строймонтаж», ТОВ «НВП «ЕНЕРГОСФЕРА», ТОВ «АВІ ТРЕЙД», ТОВ «КОМПАНІЯ «ТЕХНОЕЛЕКТРО», ТОВ «ІМПУЛЬС-2008», ТОВ «ВП «Буденергоресурс», ПП «МСР-2», ПП «МЕТАЛУРГБУД», ТОВ «НВК «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ», ТОВ «МСР», ТОВ «БІЗНЕС-ПРОМ-КОМ», ТОВ «НВП «МЕТІНВЕСТГРУП», ТОВ «КОМПЛЕКССТАНДАРТ», ТОВ «МАРКЕТ ПАК», ТОВ «АРКО ІРІС», АБК «Спецметалургмонтаж», ТОВ «Електрокомплекс», ТОВ «Акумуляторний світ», ТОВ «НДІ «Укргіпросталь», ТОВ «БІНОМ» з огляду на відсутність реальності господарських операцій. При цьому підставою для формування висновків про нереальність господарських взаємовідносин по переліченим вище контрагентам, стали, зокрема, висновки актів позапланових перевірок, що були проведені раніше.

З акту перевірки від 25.04.2016 року №75/28-01-46-05393043 вбачається, що підставою для формування висновків про нереальність господарських взаємовідносин по переліченим вище контрагентам позивача, стали саме висновки актів позапланових перевірок №40/28/01-46-05393043 від 17.07.2015, №75/28/01-46-05393043 від 27.08.2015, №335/28/01-46-02-05393043 від 06.06.2014, №142/28/01-46-05393043 від 20.03.2015, №213/28/01-46-02-05393043 від 21.04.2015, №10/28-01-46-05393043 від 19.06.2015, №267/28-01-46-02-05393043 від 19.05.2015, №149/28-01-46-05393043 від 20.03.2015.

Так, за результатом долучених до матеріалів справи актів позапланових перевірок були прийняті податкові повідомлення-рішення, які наразі оскаржуються та/або вже оскаржені в судовому порядку, а саме:

- акт №40/28/01-46-05393043 від 17.07.2015 р. у справі №804/866/16 Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 року апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року - скасовано. В задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено у повному обсязі;

- акт №75/28/01-46-05393043 від 27.08.2015 р. у справі №804/1154/16 - ухвалою суду від 22.03.2016р. було зупинено провадження в даній адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №804/488/16. Ухвалою суду від 17.07.2023 року було поновлено провадження в адміністративній справі, підготовче судове засідання призначено на 10:00 09.11.2023р.;

- акт №335/28/01-46-02-05393043 від 06.06.2014 р. у справі №804/4594/16 - касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. По справі призначено підготовче судове засідання 13:30 01.11.2023р.;

- акт №142/28/01-46-05393043 від 20.03.2015 р. у справі №804/14971/15 - ухвалою Верховного Суду від 10.06.2020 року касаційну скаргу Офісу великих платників Державної податкової служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 804/14971/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтсервіс», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення було повернуто скаржнику;

- акт №213/28/01-46-02-05393043 від 21.04.2015 року у справі №804/15036/15 - спір вирішено на користь ПАТ «ДМК» - Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень скасовано. Позов було задоволено;

- акт № 10/28-01-46-05393043 від 19.06.2015 р. у справі № 804/426/16 спір вирішено на користь ПАТ «ДМК» - Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року в адміністративній справі № 804/426/16 без змін;

- акт №267/28-01-46-02-05393043 від 19.05.2015 р. у справі №804/15656/15 - касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 залишено без змін;

- акт №149/28-01-46-05393043 від 20.03.2015 р. у справі № 804/14965/15 спір вирішено на користь ПАТ «ДМК» - Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 апеляційну скаргу Дніпропетровського управління офісу великих платників податків ДФС залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі № 804/14965/15 було залишено без змін.

Відтак, є рішення на користь контролюючого органу, які набрали законної сили щодо зазначених вище актів.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.10.2016 №0000404001 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 49352787,20 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню. Формулюючи вказаний висновок, суд приймає до уваги, що позивач участь представника в судових засіданнях не забезпечив, поведінка його представників призводила до визнання причин їх неявки в судові засідання двічі такими, що не є поважними. Внаслідок чого, назвати дії позивача такими, що сприяли розгляду справи у строки, визначені приписами процесуального Закону, повно та з грунтовним дослідженням всіх обставин у справі - не представляється можливим.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність спірного рішення від 07.10.2016 №0000404001 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 49352787,20 грн. критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що, відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки вимоги адміністративного позову не підлягають задоволенню, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 12.10.2023 року.

Суддя В.В. Кальник