Рішення

від 02.11.2023 по справі 240/20108/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/20108/23

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову №356150 від 09.05.2023 відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про стягнення з ТОВ "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" адміністративного-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для застосування спірною постановою адміністративно-господарського штрафу стало встановлення посадовими особами Укртрансбезпеки порушення позивачем вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". Позивач вказує на протиправність оскаржуваної постанови та висновків, які покладено в основу для її прийняття. Стверджує, що оскільки..............................................

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.

Через відділ документального забезпечення суду 28.07.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що під час перевірки транспортного засобу встановлено відсутність необхідних документів (в даному випадку - поліса обов`язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті), визначених положеннями Закону України №2344-ПІ та Порядку №1567, що на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 03.04.2023 №350230. Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.04.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку транспортного засобу щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом - транспортного засобу марки ПАЗ номерний знак НОМЕР_1 .

Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення вимог затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 №959, а саме: на момент перевірки відсутній поліс обов`язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті.

За результатами перевірки було складено акт №350230 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.04.2023. Водій із актом ознайомлений, однак надати пояснення про причини порушень відмовився.

На підставі даного акту перевірки, виконуючим обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті Грибан М.М. складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.05.2023 за №356150, якою до позивача, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач оскаржив таку у досудовому порядку до Державної служби України з безпеки на транспорті, втім оскаржувану постанову першим заступником голови залишено без змін, а скарга позивача без задоволення, що слугувало зверненню позивача за судовим захистом із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Законом України "Про автомобільний транспорт"№2344-ІІІ (далі - Закон).

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону №2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ч.3 Закону №2344-ІІІ, державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Частиною 11 статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно до ч.12 ст. 6 Закону №2344-ІІІ, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Даний Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з п. 14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до положень абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка;

- регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень;

- нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Абзацом першим статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" закріплено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Отже, вимогами статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачений обов`язок водія, у разі здійснення регулярних пасажирських перевезень, мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях визначено Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 (далі - Правила №176).

Відповідно до пунктів 45 - 50 Правил №176 регулярні спеціальні перевезення організовуються для перевезення працівників підприємств, установ та організацій, учнів, студентів та інших організованих груп пасажирів.

Регулярні спеціальні перевезення здійснюються на підставі договору, згідно з яким автомобільний перевізник надає підприємству, установі та організації, яка виступає замовником послуг, послуги з перевезення організованої групи пасажирів за певним маршрутом і визначеним розкладом руху, протягом передбаченого договором строку.

Автомобільний перевізник проводить стажування водіїв перед переведенням його на новий маршрут або на відмінну модель автобуса, видає паспорт маршруту із зазначенням схеми маршруту, графіка руху автобуса, графіка роботи та відпочинку водіїв.

Під час здійснення регулярних спеціальних перевезень пасажирський автомобільний перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів.

Передній трафарет автобуса повинен містити напис чорною фарбою "Спеціальне перевезення" на контрастному фоні (білому чи жовтому) та офіційне найменування (повне або скорочене) замовника послуг.

У салоні автобуса розміщується інформація про автомобільного перевізника та страховика із зазначенням найменування, адреси, номера телефону і страхової суми.

Під час здійснення регулярного спеціального перевезення водій повинен мати копію договору із замовником послуг та паспорт маршруту.

Згідно із абзацом третім частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріали справи свідчать, що згідно з актом перевірки уповноваженими особами відповідача виявлено наступні порушення: здійснення регулярних спеціальних перевезеньбез оформлення документів передбачених ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: "у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абз.3 ч.1 на момент перевірки відсутній поліс обов`язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, чим порушив вимоги постанови Кабінету Міністрів України №959 від 14.08.1996".

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 №959 затверджено Положенням про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Зокрема, пунктом 1 Положення №959 визначено порядок здійснення обов`язкового страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані, а також працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (далі - водії), а саме: водіїв автомобільного, електротранспорту: машиністів і помічників машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів); машиністів поїздів метрополітену.

Обов`язкове особисте страхування не поширюється на пасажирів:

- морського і внутрішнього водного транспорту на прогулянкових лініях;

- внутрішнього водного транспорту внутрішньоміського сполучення і переправ;

- автомобільного і електротранспорту на міських маршрутах.

Згідно наявного в матеріалах справи паспорту автомобільного маршруту встановлено, що автобус марки ПАЗ номерний знак НОМЕР_1 виконує перевезення пасажирів у режимі «регулярні спеціальні перевезення» на міському автобусному маршруті спеціальних перевезень «Бердичів-СП ТОВ «РІФ-1».

Разом з тим у даному випадку автобуси ТОВ "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" по маршрутах загального користування здійснюють перевезення пасажирів по міському маршруті, загальною протяжністю менше 50 км (в одному напрямку), а тому, положення постанови Кабінету Міністрів України №959 від 14.08.1996 не поширюють свою дію на спірні правовідносини.

Отже, діючими нормативно правовими документами, регулюючими роботу міських автобусних маршрутів загального користування не передбачено наявність будь якого затвердження чи погодження на аркушах, що містять поліс обов`язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно винесено постанову №356150 про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.05.2023, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" притягнуто до відповідальності у вигляді накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі розміром 17000 грн, згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №356150 від 09.05.2023 прийнята відповідачем протиправно, а відтак підлягає скасуванню.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не довів належними і достатніми доказами правомірність спірного рішення, з урахуванням чого суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" (вул.Варварівська, 4, м. Бердичів, Житомирська область, 13312. РНОКПП/ЄДРПОУ: 03116751) до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан ім. С.П.Корольова, 12, м. Житомир, 10014), про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті №356150 від 09.05.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2 884 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України таможе бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

02 листопада 2023 р.