Рішення

від 28.09.2023 по справі 362/6594/17

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6594/17

Провадження № 2/362/331/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Людвик І.В. ,

представника третьої особи - Гаркавенка В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини та зміну розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

14.12.2017 р. позивач звернулась до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_4 , в якому просила визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.02.2016 р. по справі №362/7686/15-ц та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 17000,00 грн., щомісяця, починаючи з дня пред`явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття.

26.02.2018 р. від ОСОБА_4 до суду надійшов відзив, в якому він просив закрити провадження в частині визначення місця проживання дитини з матір`ю, у зв`язку з відсутністю спору, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

05.10.2018 р. від представника позивача адвоката Шапова С.О. надійшла заява про збільшення позовних вимог, де до первісних вимог долучено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача додаткових витрат на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , викликані особливими обставинами в сумі 8000 грн. щомісяця.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2018 р. затверджено мирову угоду, укладену 22.10.2018 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2019 р. виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали від 22.10.2018 р.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.06.2019 р. заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Васильківської РДА, про визначення місця проживання дитини та розміру аліментів, залишено без розгляду.

18.10.2019 р. від представника ОСОБА_4 - адвоката Людвик І.В. надійшла заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2019 р. заяву Людвик І.В. про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами залишено без руху.

18.10.2019 р. адвокат Людвик І.В. подала апеляційну, в якій просила скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2018 р. про затвердження мирової угоди та постановити рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.02.2020 р. апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2018 р. без змін.

22.10.2020 р. ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області скасовано ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2018 р. і 30.05.2019 р., призначено справу до розгляду за загальними правилами позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 20.11.2020 р. о 12:30 год.

17.02.2021 р. від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, де з врахуванням того, що прізвище дитини було змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 », представник позивача просив визначити місце проживання дитини, змінити спосіб присудження аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 8 тис. грн., починаючи із дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

01.03.2021 р. від представника ОСОБА_4 - адвоката Людвик І.В. надійшло заперечення на заяву про уточнення позовних вимог, де вона вказала, що між батьками відсутній спір щодо визначення місця проживання дитини, а також позивач безпідставно просить суд стягнути аліменти з моменту звернення до суду.

01.03.2021 р. адвокат Людвик І.В. подала до суду заяву про закриття провадження в частині визначення місця проживання дитини з матір`ю, у зв`язку з відсутністю спору.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2021 р. закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Васильківської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та зміну розміру аліментів, яку постановою Київського апеляційного суду від 21.09.2021 р. було скасовано та справу направлено до Васильківського міськрайонного суду Київської області для продовження розгляду.

07.03.2023 р. відповідач ОСОБА_4 подав до суду заяву про визнання позову, а саме: про визначення місця проживання дитини з матір`ю та зміни розміру аліментів у розмірі 8 тис. грн. щомісячно.

20.04.2023 р. відповідач ОСОБА_4 відкликав заяву від 07.03.2023 р. та подав заяву про часткове визнання позову, де просив суд ухвалити рішення про часткове задоволення позову, а саме: визначити місце проживання дитини з матір`ю, змінити розмір аліментів, який вже визначений рішенням суду у справі №362/7686/15-ц, з такого виду стягнення, як стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно на інший вид стягнення такий як стягнення аліментів у твердій грошовій формі у сумі 8 тис. грн. щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні у вступному слові підтримав позовні вимоги, викладені у заяві про уточнення позовних вимог від 17.02.2021 р., а саме: визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; змінити спосіб присудження аліментів, визначений рішенням Васильківського міськрайонного суду від 23.02.2016 р. по справі 362/7686/15-ц з проценту від заробітку на тверду грошову суму ти стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 8 тис. грн., щомісяця, починаючи із дня пред`явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття (т.2, а.с. 226-227), яка була подана нею ж як представником. Проте в подальшому, при дослідженні судом письмових матеріалів справи, посилаючись на те, що уточнення позовних вимог ЦПК України не передбачено, підтримала заяву про збільшення позовних вимог від 05.10.2018 р., в якій представник позивача просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; змінити спосіб присудження аліментів, визначений рішенням Васильківського міськрайонного суду від 23.02.2016 р. по справі 362/7686/15-ц з проценту від заробітку на тверду грошову суму ти стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 17 тис. грн., щомісяця, починаючи із дня пред`явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на користь позивача додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , викликані особливими обставинами в сумі 8000 грн. щомісяця (т.1, а.с. 101-102).

Представник відповідача Людвик І.В. в судовому засіданні визнав позов частково, а саме: визначити місце проживання дитини з матір`ю, змінити розмір аліментів, який вже визначений рішенням суду у справі №362/7686/15-ц, з такого виду стягнення, як стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно на інший вид стягнення такий як стягнення аліментів у твердій грошовій формі у сумі 8 тис. грн. щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили.

Представник третьої особи Гаркавенко В.Г. в судовому засіданні вказав, що Службою у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області було подано Висновок про доцільність проживання дитини з матір`ю, щодо зміни розміру аліментів поклався на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення представників, ретельно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом достовірно встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Актом обстеження житлово-побутових умов від 19.05.2017 р., складеним начальником ССДС Васильківської РДА, головним спеціалістом сектору з питань опіки, піклування та усиновлення Васильківської ССДС РДА встановлено, що умови для проживання дитини ідеальні.

За характеристиками з місця роботи та місця проживання позивач ОСОБА_3 характеризується, як відповідальна, цілеспрямована, врівноважена, неконфліктна.

Відповідно до довідки про склад сім`ї від 23.05.2017 р., виданої Виконкомом Здорівської сільської ради, позивач ОСОБА_3 , її діти - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 23.02.2016 р. у справі 362/7686/15-ц позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дитину, задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.11.2015 р. та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до довідки старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 23.02.2018 р. №864/32, у відповідача ОСОБА_4 відсутня заборгованість по сплаті аліментів за рішенням Васильківського міськрайонного суду від 23.02.2016 р. по справі 362/7686/15-ц станом на 01.02.018 р.

В свою чергу, з довідки ТОВ «ЄВЕЛІН-ІВЕНТ» від 21.02.2018 р. за №1 судом встановлено, що ОСОБА_4 працює на посаді директора з 22.04.2013 р. Дохід за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. склав 40220,40 грн., а за січень 2018 р. - 3750,00 грн.

З довідки ТОВ «ЄВЕЛІН-ТУР» від 21.02.2018 р. за №1 вбачається, що ОСОБА_4 працює за сумісництвом на посаді директора з 19.11.2010 р. Дохід за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. склав 39552,34 грн., а за січень 2018 р. - 3750,00 грн.

Відповідач станом на 25.02.2018 р. володіє 1/5 квартири АДРЕСА_3 .

За Висновком про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 21.08.2017 р. №61925, Васильківська районна державна адміністрація вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 разом з матір`ю ОСОБА_11 .

За довідкою ГУ ДФС у Черкаській області від 16.05.2018 р., відповідач ОСОБА_4 за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. отримував дохід від «Представництво «Гленмарк Фармасьютикалз лімітед», ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей», ТОВ «ЄВЕЛІН-ТУР», ТОВ «ЄВЕЛІН-ІВЕНТ», громадська спілка «Українська асоціація міждисциплінарної..», ПП «Професійні конференції».

Рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради від 24.04.2023 р. № 133, затверджено Висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 з матір`ю ОСОБА_11 .

Щодо визначення місця проживання дитини.

Відповідно до ст.150-157 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати,батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той із батьків,хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків,з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні.

Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України (далі СК України) питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно зі ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

За ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір`ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст.141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.

Відповідач проти задоволення позову в частині визначення місця проживання доньки не заперечує.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, а також те, що відповідач позов визнав в цій частині, не заперечує проти визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, позивачем по справі, суд погоджується з доводами позивача про те, що визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю я буде відповідати інтересам дитини, а тому суд вважає можливим визначити місце проживання малолітньої дитини за місцем проживання її матері ОСОБА_3 , тобто позов цій частині підлягає до задоволення.

При цьому, визначення місця проживання дитини разом із матір`ю не позбавляє права відповідача у справі спілкуватися з дитиною та не обмежує його у здійсненні своїх батьківських прав та обов`язків, оскільки батько дитини у разі визначення місця проживання останньої з матір`ю, не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, прояву турботи відносно неї та участі у її вихованні.

Щодо зміни розміру аліментів.

Згідно з вимогами ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.1 ст.181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Як передбачено ч.2 та 3 вказаної статті за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1)стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки,сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч.2 вказаної статті, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд також враховує, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як передбачено п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст.192 СК, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Позивач вважає необхідним змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) та стягувати їх у розмірі 17 тис. грн., а також стягнути відповідача на користь позивача додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами в сумі 8 грн. щомісяця.

Проте, прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2023 р. (відповідно до віку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) становить 2969,00 грн.

Встановлено, що з моменту стягнення аліментів змінилися фактичні обставини: змінився розмір прожиткового мінімуму, встановлений для дитини відповідного віку та мінімальній розмір заробітної плати, визначені законом, відповідач офіційно працевлаштований та частково визнає позов щодо стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 8 тис. грн., щомісячно починаючи з дати набрання рішення законної сили.

Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ст. 129 Конституції України, ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками і витребуваних судом, позивачі розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, саме сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ч. 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Пунктом 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ст. 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Таким чином, надання доказів, які мають бути належними, допустимими та достовірними з метою підтвердження своїх вимог та заперечень є процесуальним обов`язком сторін у справі.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Вимога про позивача про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, викликаних особливими обставинами, в сумі 8 грн. щомісяця не ґрунтується на нормах сімейного законодавства.

Відповідно до ст. 191 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Позивачем взагалі не надано до суду будь-яких доказів понесених витрат на дитину, як того вимагає ч. 1 ст. 185 СК України. Внаслідок чого ця вимога є повністю необґрунтованою та недоведеною належними, допустимими доказами.

З урахуванням фактичних обставини, суд вважає, що визначений позивачем розмір аліментів у розмірі 17 тис. грн. та додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами в сумі 8 тис. грн. щомісяця, жодним чином не обґрунтовані та не доведені, а також не відповідають сімейному законодавству та матеріальному стану відповідача. А тому, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню: слід змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 8 тис. грн., щомісячно починаючи з дати набрання рішення законної сили, тобто в межах розміру, визнаного відповідачем.

При цьому, вимога позивача про стягнення аліментів з дня пред`явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття суперечить правилам ст. 191 СК України, адже, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зміна розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

У пункті 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України» (заява №63566/00 від 25.10.2000 р., «Суд нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94, Серія A, N 303-A, параграф 29).Аналогічний висновок, висловлений Європейським судом з прав людини у п. 18 Рішення від 07 жовтня 2010 року (остаточне 21.02.2011) у справі «Богатова проти України» (заява №5232/04 від 27 січня 2004 року).

Оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 19, 141, 155, 160, 161, 163, 257 СК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 12, 13, 76-81, 95, 141, 258, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.02.2016 р. по справі №362/7686/15-ц та стягнути з ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 8000,00 грн., щомісяця, починаючи від дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Біла Церква Київської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Черкаси, РНОКПП: НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя Кравченко Л.М.