Постанова

від 23.09.2021 по справі 362/6594/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11275/2021

справа № 362/6594/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі:

Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.

Суддів: Соколової В.В.

Поліщук Н.В.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2021 року про закриття провадження, постановлену суддею Марчук О.Л. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Васильківської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та зміну розміру аліментів,

У С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та зміну розміру аліментів.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2021 року закрито провадження у справі.

Не погодившись з ухвалою суду, представник позивача подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що суд першої інстанції належним чином не дослідив матеріали справи, не врахував, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 13.05.2020 року у справі № 686/20582/19-ц, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову. Крім того суд не звернув увагу на те, що зміна способу стягнення аліментів, визначеного судовим рішенням, може відбуватися тільки за рішенням суду.

У суді апеляційної інстанції представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, що викладені в ній.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що відсутній предмет спору, оскільки відповідач не заперечує щодо постійного проживання дитини разом з матір`ю.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення відсутність предмета спору в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 та постанові від 13.05.2020 року у справі № 686/20582/19-ц.

Згідно з висновком № 61925 від 21.08.2017 року Васильківської районної державної адміністрації як органу опіки і піклування про визначення місця проживання дитини із позивачкою, вбачається, що батько ОСОБА_3 був присутній на засіданні комісії та не заперечував щодо проживання їх малолітньої дочки разом із матір`ю ОСОБА_2 (т.с. 1, а.с. 69).

Надання органом опіки та піклування висновку про доцільність визначення місця проживання дитини з матір`ю не свідчить про те, що між сторонами відсутній спір.

Відсутність заперечень з боку відповідача щодо проживання дитини разом із позивачем не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.

Визначення місця проживання дитини з матір'ю в установленому законом порядку є правом позивача на звернення до суду за захистом свого права та права дитини, а тому закриття провадження по справі порушує право позивача на звернення до суду за захистом права.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач просив змінити розмір аліментів, визначений рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.02.2016 року.

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином судом безпідставно застосовано норму п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України та закрив провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала про закриття провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, 374, 379 ЦПК України колегія судді,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2021 року скасувати, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Васильківської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та зміну розміру аліментів направити до Васильківського міськрайонного суду Київської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 28 вересня 2021 року.

Суддя - доповідач:

Судді: