Справа № 362/6594/17
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
"18" червня 2021 р.
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Лущик Т.М.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
провівши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові обухівського району Київської області розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Васильківської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та зміну розміру аліментів,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою із вимогами до відповідача про визначення місця проживання їх спільної дитини разом із нею та зміну способу стягнення аліментів з частки доходу відповідача на тверду грошову суму.
В обґрунтування своїх вимог про визначення місця проживання дитини позивачка посилається на те, що між сторонами не досягнуто згоди щодо місця проживання житини (абзац четвертий позовної заяви, т.с. 1, а.с. 1).
В підготовчому судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Відповідач в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання свого представника та пояснив суду, що їх спільна із позивачкою дитина завжди проживала із матір`ю та він ніколи щодо цього не заперечував і не відмовляється сплачувати аліменти.
Представник позивачки в підготовчому судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання з тих підстав, що попереднє рішення суду переглянуто за ново виявленими обставинами у зв`язку із зміною позивачкою прізвища дитини, про що не було відомо відповідачу.
Також, представник позивачки не заперечив той факт, що дитина проживає разом із матір`ю.
Представник третьої особи в підготовче судове засідання не прибув.
Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з наступного.
Норма пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Так, відповідач в судовому засіданні під час розгляду справи повідомив суду, що він не заперечує проти визначення місця проживання їх спільної із позивачкою дитини, разом із останньою та стягнення з нього аліментів.
Тобто, відповідач висловив добровільну згоду на проживання його дитини разом із позивачкою і сплату аліментів та не заперечує проти цього.
Поняття юридичний спір має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття спір про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За нормою частини четвертої статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Відповідно до статті 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини; якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Як встановлено під час розгляду справи в судовому засіданні, спільна дитина сторін проживає разом із матір`ю.
Вказану обставину учасники процесу визнають і не оспорили.
У зв`язку із цим, суд приходить до висновку, що права дитини жодним чином не порушені, оскільки за взаємною згодою її батьків, дитина проживає разом із матір`ю.
За нормами частин першої та другої статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом; під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Проте, у даній справі, за спільною згодою матері та батька, які проживають окремо, їх дитина проживає із матір`ю.
Як наслідок, відсутні правові підстави для вирішення судом спору щодо визначення місця проживання дитини сторін, оскільки такого спору немає.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконливого висновку, що відсутність предмета спору щодо визначення місця проживання дитини, унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову в частині зазначених вимог, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Зокрема, в підготовчому судовому засіданні із власних пояснень відповідача, судом достовірно встановлено, що він надав згоду на проживання їх дитини разом із позивачкою.
Тобто, бажання сторін щодо визначення місця проживання їх дитини, є їх спільним і відповідає їх волі.
Крім того, за змістом висновку № 61925 від 21.08.2017 року Васильківської районної державної адміністрації як органу опіки і піклування про визначення місця проживання дитини із позивачкою, вбачається, що батько ОСОБА_2 був присутній на засіданні комісії та не заперечував щодо проживання їх малолітньої дочки разом із матір`ю ОСОБА_4 , - що на переконання суду також, додатково свідчить про той факт, що між сторонами відсутній спір щодо місця проживання їх дитини та не існував такий спір навіть станом на серпень 2017 року до подачі позову (т.с. 1, а.с. 69).
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконливого висновку, що між сторонами фактично відсутній предмет спору щодо визначення місця проживання їх дитини та зміну способу стягнення аліментів, що унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін.
Про факт відсутності предмета спору також безпосередньо свідчать ті обставини, що відповідач повністю і беззаперечно погоджується на подальше проживання їх дитини із позивачкою, не чинив і не чинить перешкод позивачці у спілкуванні з дитиною, не заявляє вимог і не ініціює питання про проживання дитини разом із ним та сплачує аліменти на утримання дитини у раніше визначеному розмірі, яка проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні.
Отже, суд переконався у тому, що правовідносини, які склалися між сторонами щодо визначення місця проживання їх дитини та стягненні з відповідача аліментів, ґрунтуються на їх спільній згоді.
Як наслідок, права, свободи чи інтереси позивачки щодо визначення місця проживання її дитини та стягнення з відповідача аліментів на її утримання, не є порушеними, невизнаними або оспорюваними, а тому вони і не потребують здійснення ефективного судового захисту.
Таким чином, оскільки сукупність усіх наведених вище фактичних обставин дає підстави стверджувати про відсутність предмета спору щодо визначення місця проживання дитини сторін та зміну способу стягнення аліментів, суд приходить до висновку про існування законних підстав для закриття провадження у справі за такими позовними вимогами.
За таких обставин, необхідно закрити провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255, 258 - 261 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Васильківської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та зміну розміру аліментів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення .
Головуючий
Дата складення повного судового рішення - 18 червня 2021 року.
Суд | Васильківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2021 |
Оприлюднено | 23.06.2021 |
Номер документу | 97775422 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Марчук О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні