Постанова

від 12.10.2023 по справі 344/16238/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 344/16238/22 пров. № А/857/6309/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 березня 2023 року (ухвалене головуючим-суддею Атаманюком Б.М., час ухвалення рішення 15 год 46 хв у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України Івано-Франківської митниці про скасування постанови,

в с т а н о в и в :

28.11.2022 ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Державної митної служби України Івано-Франківської митниці (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0022/20600/22 від 27.09.2022.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.03.2023 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Івано-Франківська митниця подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що 26.08.2022 о 14 год 02 хв особою уповноваженою по роботі з митницею ТзОВ "ПАДАНА КЕМІКАЛ КОМПАУНДС" Левандовською Г.М., до відділу митного оформлення №4 митного посту "Прикарпаття" Івано-Франківської митниці було подано електронну митну декларацію та товаросупровідні документи. Декларантом (особою уповноваженою по роботі з митницею) ТзОВ "ПАДАНА КЕМІКАЛ КОМПАУНДС" ОСОБА_1 невірно зазначено в графі 47 митної декларації ставку ввізного мита, яка впливає на визначення суми митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті товарів на територію України. Сума несплачених митних платежів по товару, як різниця заявленими до сплати та таких, які мали бути сплачені становить 195615,11 грн. Таким чином, позивачкою було здійснено дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів (спеціальне мито у розмірі 12%, яке прийнято рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №СП 466/2020/4411-03 від 20.11.2020). Недобори митних платежів складають 195615,11 грн. Вказує, що такі дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України. Вина позивачки у вчиненні порушення митних правил доведена протоколом про порушення митних правил від 31.08.202, митною декларацією від 26.08.2022, службовою запискою спеціалізованого підрозділу - Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Івано-Франківської митниці від 29.08.2022, рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №СП-466/2020/4411-03 від 20.11.2020, поясненням позивачки від 29.08.2022. Також, вказує, що позивачка не оскаржувала картку відмови у прийнятті митної декларації, а погодилася з нею, подавши 31.08.2022 митну декларацію №UA206050/2022/011248, за якою було здійснено митне оформлення товару за ставкою спеціального мита 12% відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №СП 466/2020/4411-03 від 20.11.2020.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представницю скаржника Галкіну Є.Ю., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, позивачки ОСОБА_1 та її представника Мушинського В.Т., які заперечили проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, позивачка відповідно до Наказу №06-к-1 від 21.01.2011 ОСОБА_1 - інженер комерційної служби є особою уповноваженою по роботі з митницею ТзОВ "ПАДАНА КЕМІКАЛ КОМПАУНДС".

26.08.2022 о 14 год 02 хв особою уповноваженою по роботі з митницею ТзОВ "ПАДАНА КЕМІКАЛ КОМПАУНДС" Левандовською Г.М. до відділу митного оформлення №4 митного посту "Прикарпаття" Івано-Франківської митниці було подано електронну митну декларацію №UA206050/2022/011122 та товаросупровідні документи для проведення митного оформлення у режимі "імпорт" товару "Полівінілхлорид суспензійний POLANVIL S-70, порошок білого кольору без запаху являє собою полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами (відсутні пігменти, барвники, наповнювачі, пластифікатори). CAS 9002-86-2 КОНСТАНТА ФІКЕНТЧЕРА К= 69,0; залишок після просіювання через сито з розмірами вічок 0,250 ММ становить 0%, який ввезений на митну територію України на адресу ТзОВ "ПАДАНА КЕМІКАЛ КОМПАУНДС" (Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н., с. Ямниця, вул. Галицька.58А), відправником якого являється ANWIL S.A. 87-805 WLOCLAWEK, UL.TORUNSKA 222, (Польща).

У графі 33 митної декларації було заявлено код УКТЗЕД "3904100000" та заявлено ставку митна 0%.

У графі 47 (нарахування платежів) ЕМД №СГА206050/2022/011122 декларантом ОСОБА_1 зазначено наступні ставки платежів: мито (вид платежу 020), основа нарахування - 1358438,260 грн, ставка 0%, сума - 0,00 грн, ПДВ (вид платежу 028). основа нарахування 1358438.260 грн, ставка 20%, сума - 271687,65 грн.

Разом із зазначеною електронною митною декларацією, декларантом в електронному вигляді було подано наступні документи, а саме : зовнішньоекономічний договір 7/UKR/2022 від 05.08.2022; рахунок-фактура №475504344 від 24.08.2022; CMR від 24.08.2022; сертифікат про походження товару №PL/MF/AS 0137224; сертифікат якості №22ALPVC/A/40701 від 24.08.2022 з перекладом; копія митної декларації країни відправлення №22PL431020E0490387 від 24.08.2022;паспорт продукту TDS.

Згідно службової записки спеціалізованого підрозділу - Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Івано-Франківської митниці №7.21-15/236 від 29.08.2022, у разі зміни ставки спеціального мита з 0% на 12% відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №СП-466/2020/4411-03 від 20.11.2020, різниця митних платежів при здійсненні митного оформлення товару "ПОЛІВІНІЛХЛОРИД СУСПЕНЗІЙНИЙ РОLANVIL S-70, порошок білого кольору без запаху являє собою полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами (відсутні пігменти, барвники, наповнювачі, пластифікатори) CAS 9002-86-2 КОНСТАНТА ФІКЕНТЧЕРА К=69,0; залишок після просіювання через розмірами вічок 0.250мм становить 0%, залишок після просіювання через сито з вічком 0.063мм становить 99%, масова частка вологи та летких речовин становить 0.1%. Використовується в виробництві пластмас. Виробник ANWIL S.A., Польща, торгівельна марка РОLANVIL", заявленого ТзОВ "ПАДАНА КЕМІКАЛ КОМПАУНДС" до митного оформлення за митною декларацією від 26.08.2022 № UА206050/2022/011122, становитиме 195 615,11 грн (в тому числі спеціальне мито у сумі 163012.59 грн. ПДВ - 32602,52 грн.).

Судом встановлено, що декларантом (особою уповноваженою по роботі з митницею) ТзОВ "ПАДАНА КЕМІКАЛ КОМПАУНДС" ОСОБА_1 невірно зазначено в графі 47 митної декларації № UА206050/2022/011122 від 26.08.2022 ставку ввізного мита, яка впливає на визначення суми митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті товарів на територію України.

31.08.2022 відповідачем видано Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA206050/2022/002327.

31.08.2022 на позивача складено протокол про порушення митних правил №0022/20900/22, який позивачці вручено в день його складення. Також в протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 27.09.2022 о 10 год 00 хв, Івано-Франківська митниця, Чорновола, 159.

27.08.2022 в.о. начальника Кузик Андрій Юрійович виніс постанову в справі про порушення митних правил №0022/20600/22, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 586845,33 грн, що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Не погоджуючись із оспорюваною постановою, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено наявність в позивачки мотивів і мети на вчинення інкримінованого правопорушення, які є факультативними ознаками суб`єктивної сторони та визначають усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яким вона керувалася при вчинені правопорушення та наслідок, результат, якого прагне досягти особа, вчиняючи адміністративний проступок, суд вважає недоведеним, що в діях позивача був наявний умисел чи необережність, в значенні ст.ст.10,11 КУпАП, які були свідомо спрямовані на недостовірне декларування, з метою уникнення від сплати митних платежів. За таких обставин, суд відхилив доводи відповідача щодо наявності в діях позивачки суб`єктивної сторони складу інкримінованого правопорушення, що виключає наявність такого складу правопорушення в цілому. При прийнятті остаточного рішення, суд зазначив, що встановлення складу правопорушення можливе за умови дотримання порядку розгляду справи про порушення митних правил. Суд дійшов висновку, що розгляд справи про порушення митних правил був формальним, оскільки відповідачем не доведено, що ним при розгляді справи зокрема було дотримано ст.ст.489,497,498,526 МК України,ст. 59 Конституції України. Зазначене, в незалежності від зібраних доказів у справі, є безумовною підставою для визнання оскаржуваної постанови протиправною, її скасування та закриття провадження у справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 485 МК Українизаявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Склад правопорушення, передбаченогостаттею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.

У даній спірній ситуації судом з`ясовано, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення позивачки до відповідальності за ст.485 МК України були докази на підтвердження того, що позивачка вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів (спеціальне мито у розмірі 12%, яке прийнято рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №СП 466/2020/4411-03 від 20.11.2020. Недобори митних платежів складають 195615,11 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, комерційний директор ТзОВ "ПАДАНА КЕМІКАЛ КОМПАУНДС" Ярослав Ковальчук звернувся до виробника за поясненням, чому такі розбіжності в партіях на полівінілхлорид суспензійний POLANVIL S-70 від 22.08.2022, на що 29.08.2022 отримав письмову відповідь від компанії ANWIL S.A. (Польща), де було повідомлено, що в сертифікаті за номером 22ALPVC/A/40701 від 24.08.2022 зроблено технічну помилку, а саме величина «К» має бути 69,3.

Колегія суддів враховує, що згідно наявних в матеріалах справи митних декларацій позивачка систематично розмитнювала подібні за характеристиками товари, зокрема подавала: митну електронну декларацію від 22.08.2022 де КОНСТАНТА ФІКЕНТЧЕРА К=69,4 (ставка мита - 0) (а.с. 13); митні електронні декларації від 29.08.2022 де КОНСТАНТА ФІКЕНТЧЕРА К=69,3 (ставка мита - 0) (а.с. 13, 16);митну електронну декларацію від 29.08.2022 де КОНСТАНТА ФІКЕНТЧЕРА К=69,2 (ставка мита - 0) (а.с.17).

У судовому засіданні позивачка пояснила, що декларувала подібні товари і в незалежності від зміни величини «К» від 69,2 до 69,4 КОНСТАНТИ ФІКЕНТЧЕРА, ставка ввізного мита завжди становила 0%, і тільки в одному випадку з величиною зазначеною в сертифікаті «К» 69,0, де виробником в подальшому підтверджено помилку, ставка ввізного мита становила 12%.

При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що позивачка не є власником вантажу, а тому не є безпосереднім вигодонабувачем, за умови уникнення від сплати мита.

Більше того, колегія суддів зазначає, що відсутні будь-які докази того, що позивачка за таке декларування отримувала чи могла би отримати доплати, надбавки, премії, чи будь-яку іншу матеріальну вигоду.

Колегія суддів також враховує пояснення комерційного директора ТзОВ "ПАДАНА КЕМІКАЛ КОМПАУНДС" Я.Ковальчука, який підтвердив, що при декларуванні мала місце помилка, яку після виявлення усунули. При цьому, до отримання картки відмови, добровільно було сплачено мито, незважаючи на відсутність підтвердження результатів дійсних характеристик товару, які міг здійснити за результатами дослідження тільки «Карпатнафтохім», проте підприємство не працює.

На думку колегії суддів, матеріали справи про порушення митних правил не містять жодних доказів умислу позивачки на вчинення дій, передбачених диспозицієюстатті 485 МК України.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачем не доведено правомірності винесення оспорюваної постанови, матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивачки на вчинення дій передбачених диспозицієюстатті 485 МК України, а тому за даних обставин в діях позивачки відсутня суб`єктивна сторона проступку, передбаченого цією статтею, тобто прямий умисел, а тому відсутні і ознаки цього правопорушення.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваної постанови у справі про порушення митних правил та обгрунтованості даного позову.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а рішення рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 березня 2023 року по справі №344/16238/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук У зв`язку із перебуванням судді Шевчук С.М. з 21.10.2023 по 27.10.2023 включно у відпустці та головуючого судді Кухтея Р.В. з 30.10.2023 по 02.10.2023 включно у відпустці, повний текст постанови складений та підписаний повним складом суду 03.11.2023.