Ухвала

від 06.11.2023 по справі 757/15663/23-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 757/15663/23-ц

Провадження № 2/947/5205/23

УХВАЛА

06.11.2023 року

Суддя Київського районного суду м.Одеси Калініченко Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОК «Платинум Хаус», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Ткаченко Інни Валеріївни, про визнання правочинів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

19 квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОК «Платинум Хаус», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Ткаченко Інни Валеріївни, про визнання правочинів недійсними, в якій просить суд:

1. визнати недійсним правочин акт прийому-передачі нерухомого майна за реєстровим №742 у якості внеску до пайового фонду ОК ПЛАТИНУМ ХАУС від 13 серпня 2019 року, а саме щодо відчуження житлового будинку з підвальними приміщеннями, загальною площею 284,2 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. визнати недійсним правочин акт прийому-передачі нерухомого майна за реєстровим №742 у якості внеску до пайового фонду ОК ГІЛАТИНУМ ХАУС від 13 серпня 2019 року, а саме щодо відчуження житлового будинку, загальною площею 288,5 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

3. визнати недійсним правочин акт прийому-передачі нерухомого майна за реєстровим №742 у якості внеску до пайового фонду ОК ПЛАТИНУМ ХАУС від 13 серпня 2019 року, а саме щодо відчуження житлового будинку, загальною площею 283,3 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

4. визнати недійсним правочин акт прийому-передачі нерухомого майна за реєстровим №742 у якості внеску до пайового фонду ОК ПЛАТИНУМ ХАУС від 13 серпня 2019 року, а саме щодо відчуження житлового будинку, загальною площею 291,5 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_4 ;

5. визнати недійсним правочин акт прийому-передачі нерухомого майна за реєстровим №742, а саме земельної ділянки за кадастровим номером 5110136900:39:007:0181;

6. визнати недійсним правочин акт прийому-передачі нерухомого майна у якості внеску до пайового фонду ОК ПЛАТИНУМ ХАУС від 28 липня 2021 року, а саме щодо відчуження нежитлової господарської будівлі, загальною площею і 116,4 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_5 ;

7. визнати недійсним правочин акт прийому-передачі нерухомого майна у якості внеску до пайового фонду ОК ПЛАТИНУМ ХАУС від 28 липня 2021 року, а саме щодо відчуження земельної ділянки за кадастровим номером 5110136900:39:007:0183, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 ;

8. визнати недійсним правочин акт прийому-передачі нерухомого майна у якості внеску до пайового фонду ОК ПЛАТИНУМ ХАУС від 28 липня 2021 року, а саме щодо відчуження земельної ділянки за кадастровим номером 5110136900:39:007:0184, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.05.2023 року вказану цивільну справу № 757/15663/23-ц передано на розгляд за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси, оскільки такий позов повинен розглядатися за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресами: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 165, 165/48, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

Постановою Київського апеляційного суду від 29.08.2023 ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01.05.2023 залишено без змін.

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси від 25.09.2023 року матеріали вказаної справи передано за підсудністю до Київського районного суду міста Одеси.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаною позовною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

Оглянувши позовну заяву, суддя дійшла до висновку про залишення заяви без руху, з наступних підстав.

Стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положеньКонституції України.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається позивачем до позову надано платіжну інструкцію від 12.04.2023 року на підтвердження сплати судового збору в сумі 1073,60 грн.

Однак перевіряючи вірність розміру судового збору за пред`явленим позовом, суд виходить з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем пред`явлено позов, що містить вісім вимог немайнового характеру, кожна з якої стосується окремого об`єкту нерухомості, а відтак є самостійною вимогою, а також пред`явлено зазначені вимоги до двох відповідачів: ОСОБА_2 та ОК «ПЛАТИНУМ ХАУС».

Ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2023 року з 01 січня встановлений у розмірі 2684,00 гривень.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви: немайнового характеру справляється у розмірі 1073,60 коп..

У відповідностідо ч.3ст.6Закону України«Про судовийзбір»,у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли позов немайновогохарактеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів,судовий збірсплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Також, у відповідності до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 18.09.2023 року по справі №758/5118/21 відповідно до якого, можливість пред`явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, щоу цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо різних відповідачів. Із цим пов`язаний і другий аргумент, який випливає із можливості подачі окремих позовів, а саме, якщо б позивач подавав окремі позови про виселення, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.

Водночас, аніЦПК України, аніЗакон України «Про судовий збір»не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, щосудовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог(абзац 2 частини третьоїстатті 6 Закону України «Про судовий збір»). У разі протилежного тлумачення має місце одна вимога про виселення щодо чотирьох відповідачів, то це матиме наслідком наступне:у ситуації, коли позивач звертається до суду одразу до всіх відповідачів, він має сплатити судовий збір у меншому розмірі, аніж у випадку, якщо позови будуть пред`явлені окремо щодо різних співвідповідачів. Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов`язувалися б із об`єднанням або роз`єднанням позовних вимог.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що з точки зору забезпечення правової визначеності для осіб, що опинилися в аналогічних правових ситуаціях, доцільно виходити зі сталості підходів та вважати самостійними вимоги щодо кожного із відповідачів.

Третій аргумент на користь позиції щодо необхідності врахування суб`єктного складу правовідносин при визначенні кількості вимог стосується ситуації, коли декілька позивачів пред`являють позов до одного відповідача. У такому випадку кожен із позивачів має сплатити судовий збір у розмірі, встановленому для немайнових вимог, адже відповідно до абзацу 2 частини сьомоїстатті 6 Закону України «Про судовий збір»у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установленихстаттею 4 цього Законуза подання позову немайнового характеру.

Отже, ситуація, за якої у випадку процесуальної співучасті залежно від наявності співпозивачів або співвідповідачів у справі застосовуються різні підходи у питаннях сплати судового збору, суперечить принципу рівності, який є одним з основних засад цивільного судочинства (пункт 2 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Таким чином, при тлумаченні термінопоняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.

За наслідком викладеного суд зазначає, що як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вісім вимог немайнового характеру до двох відповідачів, виходячи з положень Закону України «Про судовий збір» та викладеної правової позиції Верховного Суду, кожна з якої до кожного з відповідачів є окремою самостійною вимогою, яка є предметом справляння судового збору.

За наслідком чого, за пред`явленим позовом в частині восьми вимог немайнового характеру, які пред`явлені до двох відповідачів, сплаті підлягає судовий збір за шістнадцять пред`явлених вимог немайнового характеру, що складає у загальному розмірі 17177,60 грн. ((8*2)*1073,60=17177,60).

У зв`язку з чим, суд доходить до висновку, що позивачем сплачено судовий збір за пред`явленим позовом у недостатньому розмірі.

За наслідком чого позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження доплати судового збору за подання до суду позовної заяви, яка містить вісім вимог немайнового характеру, кожна з якої пред`явлена до двох відповідачів, який з урахуванням вже сплаченої суми судового збору в сумі 1073,60 грн., підлягає доплаті в загальній сумі 16 104,00 грн. (17177,60 1073,60=16104).

Суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101;Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526;Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);Код банку отримувача (МФО)- 899998;Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756;Код класифікації доходів бюджету: 22030101;Призначення платежу; *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Київський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа).

Також суд зазначає, що частиною п`ятою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163:2020), який прийнято та набрано чинності на підставі наказу Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 2021-09-01.

Відповідно до вказаного пункту 5.26, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Приклад: «Згідно з оригіналом Менеджер із персоналу Особистий підпис Власне ім`я ПРІЗВИЩЕ Дата Відбиток печатки». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Оглянувши заяву, суддею встановлено, що заявником додані до позову документи в якості доказів, а саме додатки №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, які містять лише запис: «Копія вірна», а відтак не засвідчені належним чином, оскільки не містять власного ім`я, прізвища, дати і підпису особи, якою вони подаються і засвідчуються.

За наслідком чого, заявникові необхідно належним чином засвідчити копії поданих до суду документів додатки №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, в порядку передбаченому п.5.26 ДСТУ 4163:2020.

Разом з тим, суд звертає увагу, що подані до суду документи за номерами в додатках: №1, 2, є неналежної якості та взагалі нечитабельними, за наслідком чого позивачеві необхідно надати додатки №1, 2 в належній та читабельній якості, які підлягають також належному засвідченню, у відповідності до вищевказаного порядку.

Роз`яснити позивачеві, що у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі надання додаткових документів до суду, позивач повинен надати їх копії, у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.

Також суд зазначає, що 18.10.2023 набув чинності Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, зокрема, внесені зміни до ЦПК України, а саме.

Частина 6 ст.14ЦПК України викладена у наступній редакції: адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається, представництво інтересів позивача за пред`явленим позовом здійснюється фаховим адвокатом, а відтак особою, яка зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

За наслідком чого, суд наголошуєпредставникові позивача адвокатуКоваленко В.О.про обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Поряд з цим, суд роз`яснює позивачеві та його представникові, що у відповідності до приписів ст. 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Отже, заява на виконання цієї ухвали суду також повинна відповідати вимогам ст.. 183 ЦПК України.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,викладених устаттях175і177цьогоКодексу,протягом п`ятиднів здня надходженнядо судупозовної заявипостановляє ухвалупро залишенняпозовної заявибез руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОК «Платинум Хаус», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Ткаченко Інни Валеріївни, про визнання правочинів недійсними, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п`ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,ОК «ПлатинумХаус»,за участітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору приватногонотаріусу Одеськогоміського нотаріальногоокругу ТкаченкоІнни Валеріївни,про визнанняправочинів недійсними залишити без руху.

Надати позивачевістрок дляусунення недоліківподаної заяви п`ятьднів здня отриманнякопії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.