Ухвала

від 30.10.2023 по справі 947/15420/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/15420/23

Провадження № 1-кс/947/13620/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2023 року місто Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах «Gravicap X FZE» про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.10.2023 року у справі №947/15420/23,

В С Т А Н О В И В:

20.10.2023р. до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах «Gravicap X FZE» про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.10.2023 року у справі №947/15420/23.

Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно вилученого в ході огляду за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки за кадастровими номерами 5110600000:01:031:0189, 5110600000:01:031:0219, 5110600000:01:031:0220. З клопотання заявника вбачається, що на думку заявника арештоване майно соєві боби, не подрібнені, не для сівби у кількості 608, 090 мт перебували у власності компанія GRAVICAP X FZE. Згідно контракту №SB0103 від 3.08.2023 вищевказаний товар був поставлений ТОВ «САНРАЙС МК»» на адресу компанії GRAVICAP X FZE на умовах СРТ-Ізмаїл, Україна. Відповідно до умов контракту сторони керувались англійським законодавством, крім спору про вибір права, отже сторони тим самим здійснили вибір права, що підлягає застосуванню до відповідних правовідносин, користуючись законом «Про міжнародне приватне право». У разі, якщо продавець зобов`язаний виконати якусь умову перед продажем товару, то власність переходить після виконання цієї умови. Такою умовою в контракті №SB0103 від 3.08.2023 є відвантаження товару. За такого варіанта право власності на майно виникає з моменту завантаження товару на транспортний засіб для подальшої відправки покупцеві. Вищевказаний товар завантажений на судно mv Haya, що підтверджується коносаментом, датованим 26 вересня 2023 року. Відтак 26 вересня 2023 року компанія GRAVICAP X FZE набула права власності на товар - соєві боби, не подрібнені, не для сівби у кількості 608,090мт. Станом на 19 жовтня 2023 року товар утримується на судні, яке перебуває в прибережному водному просторі порту ПрАТ «Дунайсудноремонт» (м. Ізмаїл). Доводи заяви було викладено в клопотанні про скасування арешту на майно від 20.10.2023 року.

В судове засідання заявник підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що у задоволенні клопотання заявнику слід відмовити, виходячи з наступних підстав:

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.10.2023 року було накладено арешт на документи та товарно-матеріальні цінності вилучені 26.09.2023 у ході проведення огляду за адресою: Одеська обл. м.Ізмаїл, вул. Судноремонтників, буд.1, на земельних ділянках за кадастровими номерами 5110600000:01:031:0189, 5110600000:01:031:0219, 5110600000:01:031:0220, а саме: Копію доручення на відвантаження №ASO -01 від 20.09.2023 на 1 арк.; Копію доручення №493/23 від 20.09.2023 на 1 арк.; Довідку від 26.09.2023 на 1 арк.; Довідку щодо залишків сільськогосподарської продукції яка знаходиться у складських приміщеннях ПрАТ «ДУНАЙСУДНОРЕМОНТ» за адресою: Одеська обл., м.Ізмаїл, вул.Судноремонтників, буд.1, на 2 арк.; Соєві боби (які належать ТОВ «Регард-Н» (код ЄДРПОУ 45035824) у кількості 2 834,540 тон; Соєві боби (які належать ТОВ «Санрайс МК» (код ЄДРПОУ 45309192) у кількості 608,090 тони, шляхом заборони будь-кому користуватися та розпоряджатися ними до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.

Накладаючи арешт майно, слідчий суддя виходив з того, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст.98 КПК України. Так зазначене майно представляє собою фінансово-господарські документи, які можуть бути доказами щодо розслідування кримінального правопорушення, а сільськогосподарська продукція, яка підлягала експорту має ознаки предмету вчинення злочину пов`язаного із ухиленням від сплати податків. Зв`язок даного майна із вчиненням злочинів, передбачених ч.1,2 ст.205-1, ч.3 ст.212 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим. В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.

Як встановлено в судовому засіданні, арешт на вказане майно було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, а з урахуванням особливостей кримінального провадження, предмету досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що такий арешт цілком прийнятним та необхідним, в тому числі і на поточний момент.

Доводи клопотання про скасування арешту зводяться до незгоди із прийнятим рішенням про визнання вилученого майна речовим доказом та мотивами накладення арешту на зазначене майно. Зазначені обставини можуть бути предметом апеляційного оскарження.

При цьому слідчий суддя також бере до уваги те, що матеріали клопотання не містять достатнього документального підтвердження, що арешт накладено необґрунтовано або відпала потреба в арешті майна, про що в першу чергу має свідчити повна відсутність ризиків (приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження), передбачених ст. 170 КПК України, та на даний час не надано доказів сплати відповідних податків з боку ТОВ «Санрайс МК», а також доказів легального придбання арештованого товару.

Доводи заявника щодо створення несприятливих обставин для власника, пов`язаних із обмеженням права розпорядження даним майном, не приймаються до уваги, оскільки обмеження права його власності в даному випадку є пропорційними завданням та меті кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, оскільки заявником не було доведено, що в подальшому застосуванні арешту на майно відпала потреба, а досудове слідство триває, вважаю необхідним у задоволенні клопотання відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 167, 170 - 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання підприємства «Gravicap X FZE» про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.10.2023 року у справі №947/15420/23 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1