Ухвала

від 07.11.2023 по справі 947/15420/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/15420/23

Провадження № 1-кс/947/14144/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, який було накладено на підставі ухвали Київського районного суду м.Одеси від 18.09.2023 року у справі №947/15420/23, -

В С Т А Н О В И В:

01.11.2023р. до слідчого судді Київського районного суду м.Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, який було накладено на підставі ухвали Київського районного суду м.Одеси від 18.09.2023 року у справі №947/15420/23.

Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно вилученого в ході обшуку проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: чорнових записів у вигляді роздруківок в яких містяться відомості щодо назв СГД, прізвищ, контактних номерів телефонів загалом на 36 арк.; листів ТОВ «Гран Терра» про отримання аркушів з підписами ОСОБА_5 та печаткою ТОВ «Гран Терра» від 24 серпня 2023 року 2 шт.; мобільного телефону марки IPhone (12mini) синього кольору, IMEI: НОМЕР_1 . Вказав, що арешт був накладений безпідставно, необґрунтовано, з порушенням норм кримінального процесуального законодавства України, зокрема відповідно до протоколу обшуку від 13.09.2023 року вказаний мобільний телефон був оглянутий, однак причин вилучення такого майна детективом в клопотанні про накладення арешту на майно зазначено не було. Детективом було формально винесено постанову про визнання вилучених речей речовими доказами, вони не відповідають критеріям зазначеним у ст.98 КПК України. Станом на сьогодні, з моменту вилучення майна пройшло більше місяця і цього строку достатньо органу досудового розслідування для дослідження вилученого майна та встановлення чи було воно знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Крім того, є незрозумілим, яким чином органом процесуального керівництва було встановлено наявність в тимчасово вилучених документах, відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється в даному кримінальному провадженні. Зазначив, що ОСОБА_5 не повідомлено про підозру, прокурор не обґрунтував сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вилучене майно під час проведення обшуку, є доказом злочину. Просив задовольнити клопотання.

Прокурор в судовому засідання заперечував проти заявленого клопотання, зазначив, що вилучені документи та мобільний телефон на які накладено арешт мають доказову базу для досудового розслідування кримінального провадження №72022160000000004 від 02.12.2022. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження №72022160000000004 від 02.12.2022, вислухавши думку учасників судового засідання, вважаю, що клопотання заявника підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч.4 ст.41Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобовязує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також Європейський суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Згідно ч. 1 ст.318ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 18.09.2023 року накладено арешт на майно яке було вилучено в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: чорнові записи у вигляді роздруківок в яких містяться відомості щодо назв СГД, прізвищ, контактних номерів телефонів загалом на 36 арк.; листи ТОВ «Гран Терра» про отримання аркушів з підписами ОСОБА_5 та печаткою ТОВ «Гран Терра» від 24 серпня 2023 року 2 шт.; мобільний телефон марки IPhone (12mini) синього кольору, IMEI: НОМЕР_1 .

Накладаючи арешт майно, слідчий суддя виходив з того, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1,2 ст.205-1, ч.3 ст.212 КК України, а також те, що вилучені речі, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього додатки слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час власнику вилученого майна про підозру не повідомлено, пройшов достатній проміжок час для здійснення слідчих дій пов`язаних з оглядом та отриманням електронних доказів які містяться в мобільному телефоні марки IPhone (12mini) синього кольору, IMEI: НОМЕР_1 , який відповідно до протоколу обшуку від 13.09.2023 року було оглянуто під час його проведення, а тому продовження дії арешту на вищезазначене майно позбавляє власника можливості здійснювати свої права на користування та розпорядження своїм майном.

Крім того, у детектива було достатньо часу для здійснення огляду та фіксації електронних доказів, які знаходяться в мобільному терміналі.

Щодо іншого арештованого майна, слідчий суддя зазначає, що проводиться досудове розслідування, вилучене майно має статус речових доказів, а власником майна не було доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, а процесуальний керівник заперечує проти задоволення клопотання, тому на даному етапі необхідність в такому заході забезпечення кримінального провадження, як арешт майна не відпала, а тому вважаю необхідним у задоволенні клопотання в цій частині відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 167, 170 - 174 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, який було накладено на підставі ухвали Київського районного суду м.Одеси від 18.09.2023 року у справі №947/15420/23- задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 18.09.2023 року у справі №947/15420/23,на мобільний телефон марки IPhone (12mini) синього кольору, IMEI: НОМЕР_1 .

Зазначене майно повернути власнику або його представнику.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню детективами, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №72022160000000004.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1