Ухвала

від 21.03.2024 по справі 947/15420/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/15420/23

Провадження № 1-кс/947/4032/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2024 року місто Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.08.2023 року у справі №947/15420/23,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.08.2023 року у справі №947/15420/23.

Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно яке було вилучено 16.08.2023 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбук чорного кольору марки Lenovo Think Pad wwan imei: НОМЕР_1 в кількості 1 (одна) шт; зарядний пристрій марки Lenovo LAU 421022501AD08843 в кількості 1 (одна) шт. Заявник зазначає, що вилучене майно, вже було оглянуто спеціалістом, жодного відношення до даного кримінального провадження вилучене майно не має, власник майна про підозру не повідомлений та не має відношення до вказаного кримінального провадження.

Заявник заяву направив про розгляд справи за його відсутності заявлені вимоги підтримав.

Детектив до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що вилучене майно було оглянуто спеціалістом.

Прокурор до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення клопотання.

Дослідивши клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч.4 ст.41Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобовязує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також Європейський суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Згідно ч. 1 ст.318ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.08.2023 року у справі №947/15420/23 було накладено арешт на ноутбук чорного кольору марки Lenovo Think Pad wwan imei: НОМЕР_1 в кількості 1 (одна) шт; зарядний пристрій марки Lenovo LAU 421022501AD08843 в кількості 1 (одна) шт.

Накладаючи арешт майно, слідчий суддя виходив з того, що було вчинено кримінальне правопорушення, а також те, що вилучені речі, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є майном яке є об`єктом кримінально протиправних дій, з метою забезпечення їх збереження, вважаю необхідним клопотання слідчого задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього додатки слідчий суддя приходить до висновку, що детектив не заперечує проти задоволення клопотання, оскільки вже було проведено експертне дослідження, наявний висновок № СЕ-19/116-23/15675-КТ від 19.09.2023 року, водночас продовження дії арешту на майно позбавляє можливості власнику здійснювати свої права на користування та розпорядження своїм майном.

Фактичні обставини справи свідчать про відсутність потреби для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому на даний момент відпала необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170 - 174 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.08.2023 року у справі №947/15420/23- задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.08.2023 року у справі №947/15420/23, а саме:

-ноутбук чорного кольору марки Lenovo Think Pad wwan imei: НОМЕР_1 в кількості 1 (одна) шт; зарядний пристрій марки Lenovo LAU 421022501AD08843 в кількості 1 (одна) шт.

Ухвала підлягає негайному виконанню детективами, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №72022160000000004 від 02.12.2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1