Рішення

від 23.10.2023 по справі 279/528/23

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/1090/23

Справа № 279/528/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені вс порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу 279/528/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства"Лугинське лісове господарство" про скасування акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що 06 жовтня 2012 року під час виконання посадових обов`язків у ДП «Луганське лісове господарство» отримав виробничу травму. По даній події проведено спеціальне службове розслідування та складено акт за формою Н-1 від 01.11.2012 року (далі - Акт Н-1). Не заперечуючи вказані в Акті Н-1 описання подій, за якими стався нещасний випадок, небезпечної дії потерпілого при виконанні робіт, виду події, що призвела до травмування потерпілого, позивач не згодний з найменуванням нормативно-правового акта з охорони праці, порушення вимог якого ним призвело до настання нещасного випадку, а також не згодний з відсутністю в Акті Н-1 зазначеної причини нещасного випадку.

Комісією по розслідуванню нещасного випадку, Актом Н-1, постановами Житомирського апеляційного суду у справах № 281/600/18 від 23.01.2019 року, № 281/833/19 від 02.11.2020 року встановлено, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді майстра лісу Повчанського лісництва Державного підприємства «Луганське лісове господарство» (далі - Підприємство), 06.10.2012 року, виконуючи свої трудові обов`язки за професією лісоруб (вальник лісу) VI розряду, під час здійснення суцільної санітарної рубки в кв. АДРЕСА_1 , спилив дерево діаметром 16 см. Дерево впало на землю, але вершина була вигнута і зачеплена за дерево, яке росло неподалік, Не звільнивши вигнуте та зачеплене звалене дерево, ОСОБА_1 почав обрізати гілля поваленого дерева, частина гіляки спружинила і вдарила ОСОБА_1 в ногу. В результаті чого він отримав травму;

Причиною нещасного випадку є невиконання ОСОБА_1 вимог п. 3.31 Інструкції № 5 по охороні праці для вальників лісу і лісорубів - помічників вальника (далі - Інструкція № 5); Вид події: падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи грунтів тощо.

Стосовно обставин та причин нещасного випадку із вищенаведеного виходить, що крім обов`язків майстра лісу, у завдання та обов`язки ОСОБА_1 на виробництві входили роботи за професією вальник лісу (лісоруб) VI розряду, при виконанні яких стався нещасний випадок. Після спилювання дерево не зависло, а впало на землю в напрямку іншого стоячого дерева. Тому, після приземлення верхівка поваленого дерева була вигнутою, притиснутою (зачепленою) до іншого дерева, його приверхівкова частина стовбура і деякі гілки перебували у напруженому стані, мали запас енергії, щоб різко змінювати своє положення від поштовху, удару, звільнення від притиснутої деревини, розгойдування, обрізання. Все це було ознаками того, що повалене дерево нестійко лежало на землі і являлось небезпечним деревом відповідно до абз. 26 п. 1.2, п. 15.1.23 Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості (далі - Правила).

Нещасний випадок стався під час обрубування (обрізання) гілок поваленого дерева з вигнутою та зчепленою вершиною, нестійко лежачого на землі, які при звільненні від свого стовбура або від притискуючих їх частин іншого дерева приходили в швидкий некерований рух, позбувшись при цьому свого напруженого стану (п. 15.1.23 Правил). Небезпечна дія потерпілого при цьому вказана в п. 6 Акта Н-1: «Не звільнивши вигнуте та зачеплене дерево ОСОБА_1 почав обрізати гілля поваленого дерева,...». Видом події, що призвела до настання нещасного випадку, був удар гілки дерева в ногу ОСОБА_1 при її швидкому некерованому русі, в який вона раптово прийшла після її обрізання, до цього перебуваючи в напруженому стані від притиснення до землі та/або до іншого дерева. У п.7 Акта Н-1, п. 4 Акта Н-5 не зазначена причина настання нещасного випадку, що є порушенням п. З примітки дод.3 до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 №1232 (далі - Порядок).

Вказано тільки пункт і найменування нормативного акту з охорони праці, вимоги якого порушені. Це п.3.31 Інструкції №5, який вказує на порядок (спосіб) стягування завислих дерев.

У п.п.6,7 Акта Н-1, п.п.3,4 Акта Н-5 не вказується, а по їх змісту неможливо зрозуміти, в який спосіб стягувалось звалене дерево, чим визначалося порушення п. 3.31 Інструкції №5, яким чином це призвело до травмування потерпілого під час робіт на лежачому на землі дереві.

При умові відсутності в Акті Н-1, в Акті Н-5 зазначеної причини нещасного випадку, виходячи виключно із вказаних в Акті Н-1 подій, за яких стався нещасний випадок; небезпечної дії потерпілого при виконанні робіт; виду події, що призвела до травмування; змісту п. 3.31 Інструкції № 5, причина нещасного випадку формулюється такою: «При обрізанні гілля поваленого, нестійко лежачого на землі дерева майстер лісу ОСОБА_1 , виконуючи свої трудові обов`язки вальника лісу VI розряду, отримав травму від удару гілки в ногу тому, що перед цим він стягнув це дерево, завислим на іншому дереві, способом відмінним від вказаного в п. 3.31 Інструкції № 5, чим порушив його».

У п.12 Акта Н-1 вимагається вказати заходи по усуненню безпосередніх причин, які призвели до нещасного випадку. При вказаній в п. 7 Акта Н-1 причині випадку: «порушення способу стягування (знімання) завислих дерев, вказаному в п. 3.31 Інструкції № 5», необхідно було вказати захід по усуненню порушень при стягуванні завислих дерев. Але комісія по розслідуванню в п. 12 Акта Н-1 вказує захід, який не має відношення до вказаної в п. 7 Акта Н-1 причини нещасного випадку, а саме: «забезпечити проводити очистку дерев від гілок та сучків на незакріплених або нестійко лежачих звалених деревах». Чим визнала, що дійсною причиною нещасного випадку було обрубування гілля на нестійко лежачому дереві, що є порушенням п. 15.4.7 Правил. При цьому вказати в Акті Н-1 таку дійсну причину випадку комісія не змогла із-за відсутності в Інструкції № 5 вимог безпеки при очищенні дерев від гілля, а тому і можливості послатись при цьому на її порушення, як норми права з охорони праці, обов`язкового для дотримання вальником лісу.

Комісія при розслідуванні не врахувала, що відповідно до абз. 26 п. 1.2, п. 15.2.3, п.п. 15.3.48 - 15.3.52 Правил, зависле дерево - це небезпечне, неприземлене дерево, що після відокремлення від своєї кореневої системи або вивернення з корінням не впало на землю, не приземлилося, а при падінні зависло (уперлося) на іншому стоячому дереві (підтримуючому дереві). У разі зависання дерева робота в небезпечній зоні повинна бути призупинена до приземлення завислого дерева. Зняти зависле дерево, це означає приземлити його, положити на землю. Дерево, що лежить на землі, зрозуміло, приземлювати не треба і не можливо при цьому вважати його завислим.

Зазначена в п.7 Акта Н-1 причина нещасного випадку і та, що на її основі сформульована мною, є помилковою, такою в дійсності не являється, виходячи з наступного: 1-1. В описанні обставин нещасного випадку (п. 6 Акта Н-1), у протоколі огляду місця події (дод. З до Акта Н-5), у поясненнях потерпілого та свідків (дод. 5 до Акта Н-5) відсутня будь-яка інформація, згадка про наявність на місці події завислого дерева, при наявності у документах розслідування достатніх відомостей, що дерево впало на землю, потерпілий обрубував гілля лежачого на землі дерева з вигнутою та зацепленою вершиною. 1-2. У матеріалах розслідування не вказується: яким способом стягувалось зависле дерево і в чому виявилось порушення вимог п. 3.31 Інструкції № 5; яким чином допущені порушення порядку стягування завислого дерева, вказаному в п. 3.31 Інструкції № 5, призвели до падіння дерева на землю з вигнутою та зачепленою вершиною, до обрубування гілля на нестійко лежачому на землі дереві, створення іншої небезпеки і, в результаті, стали причиною нещасного випадку; чи відповідало положення лежачого на землі дерева вимогам безпеки при обрубуванні гілок та сучків, вказаних в Інструкції № 5, а при їх відсутності в Інструкції, вимогам Правил; який причинно-наслідковий зв`язок мало порушення при стягуванні завислого дерева (п. 7 Акта Н-1) з дійсно існуючим порушенням, вказаним у п. 6 Акта Н-1: «Не звільнивши вигнуте та зачеплене звалене дерево ОСОБА_1 почав обрізати гілля поваленого дерева, ...» і чому останнє не було зазначене однією з причин нещасного випадку; на підставі яких даних або з яких міркувань комісія прийшла до висновку, що дерево, до того як впало на землю, було завислим на іншому дереві, і з порушеннями потім стягувалось. 1-3. Вказаний у п. 12 Акта Н-1 захід по усуненню причин нещасного випадку своїм змістом вказує, що дійсною причиною нещасного випадку було обрубування гілля на нестійко лежачому дереві. 1-4. П. 3.31 Інструкції №5 визначає тільки порядок стягування завислих дерев. У ньому відсутні вимоги з охорони праці при виконанні інших лісосічних робіт. Цей пункт Інструкції № 5 не забороняє очищати від гілля завислі дерева, з вигнутою та зацепленою вершиною, не вказує на необхідність їх стягування. 1-5. Словосполучення «зачеплене дерево» не міститься в Інструкції № 5, у п.п. 1.2, 15.3, 15.4 Правил і не вказує під яким кутом розміщено дерево по відношенню до землі.

Нещасний випадок стався під час виконання майстром лісу ОСОБА_1 робіт за професією «вальник лісу VI розряду», що відповідно п. 122 НПАОП 0.00-2.01-05 відносяться до робіт підвищеної небезпеки. Роботи за професією вальника лісу VI розряду визначені кваліфікаційною характеристикою цієї професії, що міститься в ДКХП, випуск 3 «Лісове господарство і пов`язані з ним послуги». До них входить одиночне звалювання дерев, обрізання і обрубування гілля, розкрижування хлистів, поточний ремонт і технічне обслуговування відповідного обладнання.

Згідно ст.ст. 14, 27 ЗУ «Про охорону праці» вальник лісу зобов`язаний знати і виконувати нормативно-правовий акт з охорони праці, яким для нього, у тому числі, являється Інструкція № 5 по охороні праці для вальників лісу і лісорубів - помічників вальника. Згідно п.п. 3-6 Положення про розробку інструкцій з охорони праці (далі - Положення), Інструкція № 5 повинна містити обов`язкові для дотримання самим працівником вимоги з охорони праці при виконанні робіт за професією вальник лісу і розроблятися на основі Правил. Але Інструкція № 5 не містить вимог безпеки при обрубуванні, обрізанні гілок та сучків, які повинні бути розроблені на основі р. 15.4 Правил, що є порушенням п. З Положення, п. 1.1 Правил охорони праці, ст. 13 ЗУ «Про охорону праці».

Таким чином, факт проходження ОСОБА_1 інструктажу з охорони праці по Інструкції № 5, не свідчить, що він пройшов інструктаж з питань охорони праці при обрубуванні, обрізанні гілок та сучків. Це означає, що при обрізанні гілок та сучків діяла прихована небезпека - небезпека, для запобігання якої відсутні вимоги в Інструкції № 5, відповідно абз. 36 п. 1.2 Правил.

У зв`язку з відсутністю в нормативно-правовому акті з охорони праці Підприємства, в Інструкції № 5, обов`язкових для дотримання ОСОБА_1 , вимог безпеки при обрубуванні гілок та сучків, встановлені факти їх порушення далі вказую, посилаючись на Правила, як документ, на основі якого повинна бути розроблена Інструкція № 5.

Нещасний випадок стався при обрубуванні гілок поваленого нестійко лежачого на землі дерева, що знаходились в напруженому стані, від притискання до іншого дерева (зачеплене дерево), через порушення ОСОБА_1 при цьому наступних вимог Правил: Перед початком робіт не впевнився, що дерево розміщено в стійкому положенні, чим порушив вимоги п. 15.4.2 Правил; Виконував роботи на нестійко лежачому дереві, чим порушив п. 15.4.7 Правил; При обрубуванні напруженої гілки перебував не збоку увігнутої її частини або не стояв під кутом 90 град, до площини, що нею створюється, чим порушено п. 15.4.9 Правил.

Порушивши вимоги безпеки, що вказані в Правилах, знати і виконувати які не входить в обов`язки вальника лісу, ОСОБА_1 не порушив при цьому Інструкцію № 5, тому що відповідні вимоги в ній не зазначені.

Це означає, що на момент настання нещасного випадку діяла прихована небезпека, запобігти якій ОСОБА_1 не міг із-за відсутності відповідних вимог в документах Підприємства, тобто в Інструкції № 5.

Причиною настання нещасного випадку є неякісне розроблення, недосконалість Інструкції з охорони праці № 5, відповідно до дод. 4 Порядку.

Особою, що допустила при цьому порушення вимог законодавства про охорону праці, є роботодавець (керівник Підприємства), який не забезпечив розробку інструкції з охорони праці для вальника лісу відповідно до вимог п.п. З, 4 Положення, п. 1.1 Правил, чим порушив абз. 10 ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», п. З розд. IV Положення.

У матеріалах розслідування відсутні: протокол перевірки знань з питань охорони праці ОСОБА_1 від 29.03.2012, що зазначений в п. 4 Акта Н-1; документ, що підтверджує трудові обов`язки майстра лісу ОСОБА_1 виконувати роботи за професією вальника лісу VI розряду. Згідно абз. З п. 57 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337, рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, територіальним органом Пенсійного фонду України, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Вимога позивача випливає з порушення його прав на належні, безпечні і здорові умови праці, на встановлення дійсних причин нещасного випадку, а тому до неї не може бути застосовано строк позовної давності, оскільки згідно з ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав.

Просив скасувати Акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом № 1 за формою Н-1, затверджений директором ДП «Лугинське лісове господарство» 07.11.2012 року.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали. ОСОБА_1 пояснив, що 06.10.2012 р. був задіяний на лісозаготівельних роботах. Ця робота в його обов`язки не входила, наказу не було, на її виконання його направив лісничий. Він все виконував правильно. Коли проходив повз зависле дерево, то воно впало і травмувало його. Він його не стягував, не різав, просто проходив повз. Представник позивача адвокат Барановський І.І. пояснив, що в матеріалах перевірки відсутній протокол перевірки знань обов`язків вальник лісу, п.3.31 Інструкції не визначає вимог з безпеки праці при обрубуванні дерев. Причина нещасного випадку не встановлена. Заперечив проти застосування строку давності, вважає, що до спірних правовідносин позовна давність не застосовується. Мета поданого позову - доведення відсутності вини позивача. В оспореному акті невірно зазначені дані, оскільки позивач отримав травму не при стягуванні дерева, а при обрізанні гілля.

Відповідачем позовні вимоги не визнано, подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач в своїй позовній заяві зазначає, що ним не подавався аналогічний позов до даного відповідача з тих самих підстав і з таким же предметом, а також не існує судового рішення з приводу даного спору. Однак ця обставина не відповідає дійсності. Так у вересні 2019 року позивач вже звертався до Луганського районного суду Житомирської області з позовом до Державного підприємства «Лугинське лісове господарство» про скасування актів за формами Н-1 та Н-5 від 07.11.2012 року, зобов`язання створити нову комісію для спеціального розслідування причин та обставин нещасного випадку на виробництві, який стався з ним 06.10.2012 року (справа №281/833/19). Рішенням Лугаиького районного суду Житомирської області від 05 серпня 2020 року по справі №281/833/19 позов задоволено частково, постановою Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року у справі №281/833/19 скасовано рішення Луганського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2020 року і ухвалено нове судове рішення про відмову в позові. Тобто позивач вже звертався до суду з приводу оскарження акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1, затверджений директором ДП «Луганське лісове господарство» від 07.12.2012 року та є судові рішення, які вже набрали законної сили. Крім того, звертає увагу суду на постанову Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року у справі №281/833/19, в якій зазначено, що « з 30.11.2011 по 01.07.2019 був чинним Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1232, яким визначалась процедура проведення розслідування ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах». Також в даній постанові Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року зазначено, що «висновок суду щодо сумнівів у правильності та повноті актів за формами Н-1 та Н-5 від 07.11.2012 не відповідає обставинам справи, тому рішення належить скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Вказана постанова Житомирського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року ніким не оскаржувалась і набрала законну силу.

Оскільки в даній справі беруть участь ті самі особи і судом апеляційної інстанції в своїй постанові від 02 листопада 2020 року у справі №281/833/19 зроблено висновок, що на час винесення оспорювального акту був чинним Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. №1232 (далі - Порядок №1232), тому вказано обставина не підлягає доказуванню. Крім того не підлягає доказуванні і та обставина що акти за формами Н-1 та Н-5 від 07.11.2012 складені правильно та повно.

Крім того відповідно до п.34 Порядку №1232 посадова особа органу Держпраці у випадку незгоди потерпілого із змістом актів має право видавати обов`язкові для виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 щодо необхідності проведення повторного розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1. Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено у судовому порядку. Позивач скористувався своїм правом на оскарження змісту оспорюваного акту і звернувся до Держпраці, просив на підставі п.34 Порядку №1232 винести припис за формою Н-9, яким запропонувати провести повторне розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, який трапився 06.10.2012, створивши спеціальну комісію в іншому складі, та за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 та Н-1 від 07.11.2012 та скласти нові акти.

Управлінням Держпраці у Житомирській області 22 березня 2022 №01 був винесений припис, згідно якого вимагалося провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 06.10.2012 з майстром лісу ДП "Луганський лісгосп" ОСОБА_1 .. Вказаний припис був оскаржений до Житомирського окружного адміністративного суду. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року по справі №240/5504/21 позовну заяву Державного підприємства "Лугинське лісове господарство" до Управління Держпраці у Житомирській області було задовольнено, визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Житомирській області №01 від 22.03.2022. У даній постанові зазначено, що « станом на дату винесення оскаржуваного припису №01 від 22 березня 2022 року акти за формами Н-1 таН-5 від 07.11.2012 щодо нещасного випадку, що стався 06.10.2012 з ОСОБА_1 та які, на переконання відповідача, складено з порушеннями вимог Порядку №1232, - є правомірними, ніким не скасовані та не визнані незаконними.» Вказана постанова суду ніким не оскаржувалась і набрала законної сили. А тому висновок суду про те що акти за формами Н-1 та Н-5 від 07.11.2012 є правомірними, доказуванню не підлягає відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України.

Тобто, судами в порядку цивільного та адміністративного судочинства вже перевірялось законність винесення акту Н-1 від 07.11.2012 року та зроблені висновки що вказаний акт є правомірним, складений правильно та повно.

Посилання позивача на порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 є недоречним, оскільки він набув чинності вже після настання та оформлення нещасного випадку і, як вже зазначалось, про що є висновок суду апеляційної інстанції, що з 30.11.2011 по 01.07.2019 був чинним Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1232 і саме він має застосовуватись до вказаних правовідносин, оскільки Порядок №337 передбачає зовсім іншу процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, складання інших документів (за формою та змістом) та процедуру оскарження. Так позивач посилається на ч.3 п.57 Порядок №337, згідно якого рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, територіальним. органом Пенсійного фонду України, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні). Однак акт за формою Н-1 Порядку №337 передбачає складання акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) і він дійсно може бути оскаржений до суду. Однак у даній справі оскаржується акт формою Н-1, який був складений відповідно до Порядку №1232, який передбачав складання акту Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, який за своїм змістом і формою є зовсім іншим від акта за формою Н-1 Порядок № 337. Потерпілий у разі незгоди із його змістом акту формою Н-1, який був складений відповідно до Порядку №1232, мав право звернувся до Держпраці щодо призначення повторного розслідування нещасного випадку що і було зроблено позивачем. Просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства "Лугинське лісове господарство" про скасування акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.

Також, відповідачем було подано клопотання про застосування строку позовної давності та клопотання про закриття провадження у справі оскільки поданий позов фактично дублює вимоги, які були предметом судового розгляду справи №281/833/19. Однак, враховуючи, що відповідачем не зазначено конкретні доводи, які свідчать про те, що аналогічний спір з тих же підстав вже був предметом судового розгляду, а додана копія судового рішення не дає можливості зробити однозначний висновок щодо вказаної обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження в справі.

Вислухавши пояснення сторони позивача, враховуючи доводи сторони відповідача, дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне :

Судом встановлено, що між сторонами виник спір в сфері трудових правовідносин.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом (ч.1 ст.5 ЦПК України).

У відповідності з положеннями статті 43 Конституції України, ст.2 КЗпП України, працівники мають право на належні, безпечні та здорові умови праці, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в разі повної або часткової втрати працездатності, а також на право звернення до суду для вирішення трудових спорів.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просив застосувати до вимог позивача строк позовної давності, позивач вважає, що до заявленої вимоги позовна давність не застосовується.

Оскільки актом про нещасний випадок посвідчується факт каліцтва та іншого ушкодження здоров`я на виробництві, то питання незгоди потерпілого або іншої заінтересованої особи із змістом акта вирішується в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.

Згідно до ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

За змістом п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 (зі наступними змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строків у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з`ясовує не лише причини пропуску строку, а й усі обставини справи, права та обов`язки сторін.

Наслідком пропуску встановленого ст.233 КзпП України строку звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору є відмова у задоволенні позовних вимог.

При цьому, строк позовної давності застосовується судом при встановленні порушеного права позивача.

Позивач 20.01.2023 року звернувся з позовом про скасування Акту №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, форми Н-1, затвердженого директором ДП «Лугинське лісове господарство» 07.11.2012 року.

Вимогу обґрунтовує тим, що він не згоден з найменуванням нормативно-правового акту з охорони праці, порушення вимог якого ним призвело до настання нещасного випадку, не згоден з відсутністю в Акті Н-1 зазначеної причини нещасного випадку.

Право оскарження змісту акту обґрунтовує положеннями абз.3 п.57 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві // затв. Постановою КМУ від 17.04.2019 року №337.

Однак, враховуючи той факт, що подія нещасного випадку мала місце 06.10.2012 року, то її розслідування здійснювалось відповідно до положень Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві // затв. Постановою КМУ №1232, який був чинним в період з 30.11.2011 по 01.07.2019 (далі Порядок №1232).

За таких обставин, судом початково вирішується питання щодо існування правової підстави заявлених позовних вимог.

Вказаним Порядком №1232 була передбачена можливість в судовому порядку лише:

1. встановлення факту настання нещасного випадку у разі ліквідації підприємства ( п.23. Нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і

береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після

надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка

представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного

випадку). У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий

нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником,

а у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання

нещасного випадку розглядається у судовому порядку);

2. встановлення факту перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем,

але потерпілий фактично допущений до роботи (п.38 Порядку);

3. оскарження рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів

повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і

причин настання нещасного випадку (п.54 Порядку);

4. оскарження остаточного рішення щодо встановлення

діагнозу професійного захворювання, прийнятого центральною

лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут

медицини праці Національної академії медичних наук України" (п.68 Порядку).

Згідно положень пункту 34 Порядку №1232, в разі незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє

його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або

незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного

випадку чи приховування факту настання нещасного випадку посадова особа органу Держпраці має право видавати обов`язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено

у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за

формою Н-9 зупиняється.

Відповідно ж до положень п.54 Порядку №1232, у разі надходження від потерпілого або члена його сім`ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об`єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності

посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили

вимоги цього Порядку.

Вказаним Порядком №1232 передбачено, що саме рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів

повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і

причин настання нещасного випадку може бути оскаржено в судовому порядку.

Аналіз вищевказаних положень Порядку №1232 дає можливість дійти висновку про те, що безпосередньо право потерпілого на звернення до суду з вимогою про скасування Акту форми Н-1, законодавством, яке підлягає застосуванню до спірного випадку, не передбачено, отже вимога, яка не ґрунтується на правових підставах, є безпідставною, і за таких обставин, задоволенню не підлягає без надання оцінки зазначеним в позовній заяві обставинам.

Оскільки в даній справі суд, проаналізувавши обставини справи та норми матеріального права, прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог, то дотримання чи недотримання строку позовної давності при зверненні до суду правового значення не має. В той же час суд зауважує, що позиція позивача щодо незастосування строку позовної давності до даних правовідносин є помилковою, оскільки заявлена вимога не випливає із порушення особистих немайнових прав, пов`язаних з порушенням прав на належні, безпечні і здорові умови праці та на соціальний захист, так як предметом позову є достовірність конкретного документа, який посвідчує певні обставини, що мали місце в певний час.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року

№ 2694-XII зі змінами, Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві // затв. Постановою КМУ №1232 від 30.11.2011,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства"Лугинське лісове господарство" про скасування акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення рішення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони та учасники:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: с.Повч Лугинської ТГ Коростенського району Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Державне підприємство «Лугинське лісове господарство» місце знаходження: смт Лугини Коростенського району Житомирської області, вул.Павлова, 18, ЄДРПОУ 00991864.

Суддя Волкова Н.Я.