Ухвала

від 16.10.2023 по справі 1005/7134/2012

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1005/7134/2012

Провадження № 4-с/359/18/2023

УХВАЛА

Іменем України

16 жовтня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши yвідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Борисполі Київськоїобласті скаргуОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторії Михайлівни, заінтересована особа : Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» на дії та рішення приватного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2021 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області від представника заявника адвоката Овсій Д.Ю. надійшла скарга, якою просить : 1) визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 66744198 від 07 вересня 2021 року з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/100/2013 виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області; 2) визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. про відкриття виконавчого провадження № 66744198 від 07 вересня 2021 року з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/100/2013 виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області; 3) визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. про арешт майна боржника у виконавчому проваджені № 66744198 від 07 вересня 2021 року; 4) визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. про арешт коштів боржника у виконавчому проваджені № 66744198 від 07 вересня 2021 року; 5) визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. про арешт майна боржника у виконавчому проваджені № 66744198 від 08 вересня 2021 року; 6) визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. про арешт майна боржника у виконавчому проваджені № 66744198 від 15 вересня 2021 року.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що ухвалою Бориспільськогоміськрайонного судуКиївської областівід 15липня2021 року замінено ТОВ «Фінансова компанія «Локо» на ТОВ «Файненс Компані» у виконавчому листі №2/359/100/2013, №1005/7134/2012, виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором №1095-Ф від 31 січня 2008 року в загальному розмірі 2737304 доларів США 15 центів, що еквівалентно 21877903 гривням 43 копійкам, а також замінено ТОВ «Баррен» на ТОВ «Файненс Компані» у виконавчому листі №2/359/100/2013, № 1005/7134/2012, виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором №1095-Ф від 31 січня 2008 року в загальному розмірі 2737304 доларів США 15 центів, що еквівалентно 21877903 гривням 43 копійкам.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2021 року (Провадження № 6/359/244/2021) поновлено ТОВ «Файненс Компані» строк для пред`явлення виконавчих листів №2/359/100/2013, №1005/7134/2012, виданих 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 боргу за кредитним договором №1095- Ф від 31 січня 2008 року в загальному розмірі 2737304 доларів США 15 центів, ще еквівалентно 21877903 грн. 43 коп..

Ухвалою Бориспільськогоміськрайонного судуКиївської областівід 19серпня 2021року (Провадження№ 4-с/359/45/2021)задоволено скаргуТОВ «ФайненсКомпані»,визнано незаконноюта скасованопостанову головногодержавного виконавцявідділу примусово-говиконання рішеньДепартаменту державноївиконавчої службиМіністерства юстиціїУкраїни від26жовтня 2020року прозакінчення виконавчого провадження № 39308627 з виконання виконавчого листа № 21359/10012013, виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором №1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 2737304 доларів США 15 центів, що еквівалентно 21877903 гривням 43 копійкам; зобов`язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 39308627 з виконання виконавчого листа №21359110012013, виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором №1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 2737304 доларів США 15 центів, що еквівалентно 21877903 грн. 43 коп.; визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження №39308340 з виконання виконавчого листа №2/359/100/2013, виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором №1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 2737304 доларів США 15 центів, що еквівалентно 21877903 грн. 43 коп.; зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження №39308340 з виконання виконавчого листа №2/359/100/2013, виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором №1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 2737304 доларів США 15 центів, що еквівалентно 21877903 грн. 43 коп..

На виконання цієї ухвали 06 вересня 2021 року відновлено виконавче провадження за № 39308340. 07 вересня 2021 року постановою державного виконавця на підставі заяви ТОВ «Файненс Компані» повернуто виконавчий документ стягувачу.

07вересня 2021року ТОВ«Файненс Компані»предявило виконавчийлист №66744198виданий 21червня 2013року Бориспільськийміськрайонним судомКиївської областідля виконанняприватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Жданович В.М., яка винесла оскаржувані постанови, які, в свою чергу, ОСОБА_1 вважає незаконним з огляду на наступне.

07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» укладено договір № 1 відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Колесник О.І. На момент укладення цього договору, рішення по справі № 910/10364/16 взагалі не набрало законної сили, а отже у ПАТ «Омега Банк» була відсутня будь-яка правосуб`єктність, та не було права укладати договір з ТОВ «Файненс Компані».

Станом на день звернення до суду з скаргою, ОСОБА_2 повністю виконано зобов`язання за кредитним договором, про що, з належним кредитором (ТОВ «БАРРЕН») складено договір про врегулювання заборгованості від 02 грудня 2020 року. Відповідно п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінчен-ню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Враховуючи зазначене, зобов`язання за кредитним договором взагалі припинені шляхом належного виконання.

Крім цього, заявник вважає, що на момент погашення заборгованості, Бориспільським міськрайонним судом Київської області вже було встановлено факт правонаступництва ТОВ «ФК «Локо», а потім ТОВ «Баррен» (ухвала суду від 22 жовтня 2019 року, ухвала суду від 12 листопада 2020 року за кредитним договором у межах справи 1005/7134/2012). Зважаючи на це, 02 грудня 2020 року ОСОБА_2 укладено договір про врегулювання заборгованості з належним кредитором. Всі правочини між ТОВ «ФК «Локо», ТОВ «Баррен», ТОВ «Альта-град» щодо передачі права вимоги є чинними, не скасованими у встановленому законом порядку, не визнані недійсними, а отже підлягають виконанню та несуть юридичні наслідки.

Скаржник вважає оскаржувані постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження незаконною, оскільки внаслідок повернення ТОВ «Файненс компані» виконавчого листа та його повторного пред`явлення до виконання створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору. Оскільки і державний виконавець в рамках виконавчого провадження № 39308627 та приватний виконавець в рамках виконавчого провадження № 66744198 зобов`язані стягнути виконавчий збір. Крім того зазначив, що державним виконавцем, в порушення вимог ст. 37, 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження» та розділу 20 Інструкції з організації примусового виконання рішень при поверненні виконавчого листа не проставлено відмітку про залишок нестягненої суми та суми стягнутого виконавчого збору.

Ухвалою судувід 13жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання з викликом і повідомленням. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

23 листопада 2021 року від представника стягувача ТОВ «Файненс Компані» надійшли заперечення проти скарги ОСОБА_1 , якими просили відмовити узадоволенні скарги,посилаючись нате,що матеріаливиконавчого провадженняне містятьвідомостей щодовиконання (частковоабо повністю)скаржником своїхзобов`язань закредитним договоромв рамкахвиконавчого провадження,також такідокази ненадані скаржникомсуду разоміз скаргою,а відтакдоводи скаржникащодо необхідностізазначення залишкунестягнутої сумиє безпідставними,оскільки такаінформація зазначаєтьсялише увипадку частковоговиконання рішеннясуду,що невідбувалось уданому випадкувзагалі.Спроби жскаржника обґрунтуватисвої вимогиз посиланнямна формальніпідстави,які невідповідають дійсності,додатково свідчитьпро мотивиподання даноїскарги -створити якомогабільшу кількістьперешкод законномукредитору тастягувачу -ТОВ «Файненс Компані»захистити своїмайнові права.Таким чином, жоден з аргументів скаржника не може бути визнаний обґрунтованим та свідчити про незаконність оскаржуваних постанов або про порушення ними прав та інтересів ОСОБА_1 ..

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань до суду не направили.

Ухвалою суду від 21 вересня 2023 року подану повторно представником ОСОБА_1 адвокатом Овсій Д.Ю. заяву про відвід судді Яковлєвої Л.В. від розгляду даної справи на підставі п.1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залишено без розгляду.

Відповідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та наявній в ній докази, прийшов наступних висновків.

Частиною 1 ст.4та ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК Українивстановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 129 Конституції Українивизначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2-4ст. 12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники справи, відповідно ч. 3ст. 13 ЦПК України, розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судом встановлено, що 31 січня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест» (правонаступником якого став ПрАТ «Омега Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1095-Ф за умовами , як позичальнику надано кредит в розмірі 1 626 000, 00 доларів США, на умовах строковості та повернення у термін, згідно визначеного графіку.

В той же день, 31 січня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 1095-Ф/П-1 для забезпечення належного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору.

Внаслідок невиконання зобов`язань позичальником, ПАТ «Сведбанк» було подано до Бориспільського міськрайонного суду Київської області позов про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2013 року вказаний позов задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 2 737 304, 15 долари США 15 центів, що еквівалентно 21 877 903, 43 грн.

На виконання вказаного судового рішення 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист № 2/359/100/2013, на підставі якого державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департа-менту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту - ВПВР ДДВС МЮУ) відкрито виконавче провадження № 39308340 (щодо боржника ОСОБА_2 ).

З матеріалів справи також встановлено, що 31 липня 2014 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом КМНО Літвіновим A.B.

04 липня 2015 року ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» уклали договір купівлі - продажу прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом КМНО Літвіновим A.B.

23 серпня 2016 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ «Фінансова компанія «Локо» був укладений договір про купівлю -продажу права вимоги, в тому числі щодо права вимоги за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 pоку та договором поруки № 1095-Ф/П-1.

В подальшому, між ТОВ «Фінансова компанія «Локо» та ТОВ «Баррен» було укладено договір відступлення права вимоги № В-01 від 12 грудня 2019 року.

В 2015 році ПАТ «Омега банк» звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом доТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», третя особа без самостійних вимог Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про про визнання недійсними договорів (справа № 910/10364/16).

Рішенням Господарськогосуду м.Києва від04вересня 2018року визнанонедійсним договіркупівлі -продажу праввимоги від31липня 2014pоку,що укладенийміж ПАТ«Омега Банк»та ТОВ«Фінансова компанія«Іпотека Кредит»,визнати недійснимдоговір купівлі-продажу прававимоги від04липня 2015pоку,що укладенийміж ТОВ«Фінансова компанія«Іпотека Кредит»та ТОВ«Компанія зуправління активами«Скай КепіталМенеджмент»,застосовано наслідкинедійсності нікчемногоправочину танедійсного правочину.Зобов`язаноТОВ «Фінансовакомпанія «ІпотекаКредит» таТОВ «Компаніяз управлінняактивами «Скайкепітал менеджмент»повернути ПАТ«Омега банк»всі документи,які засвідчувалиправа,що передавались,та інформацію,яка єважливою дляїх здійснення,а саме,що булиними отриманіна виконання:договору купівлі-продажу праввимоги від31 грудня 2014 року,укладеного міжПАТ «Омегабанк» таТОВ «Фінансовакомпанія «ІпотекаКредит»,зареєстрованого вреєстрі за№ 1898із змінамита доповненнями,договору купівлі-продажу праввимоги від04липня 2015року,що укладенийміж ТОВ«Фінансова компанія«Іпотека Кредит»та ТОВ«Компанія зуправління активами«Скай КепіталМенеджмент»,посвідченого приватнийнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ЛітвіновимA.B.та зареєстрованогоза №912із змінамита доповненнями.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року рішення Господарського суду м. Києва від 04 вересня 2018 року в частині визнання недійсними договорів купівлі - продажу права вимоги від 31 грудня 2014 року та 04липня 2015року залишено без змін.

Постановою Касаційногогосподарського судуВерховного Судувід 24липня 2019року рішенняГосподарського судум.Києва від04вересня 2018року тапостановуПівнічного апеляційногогосподарського судувід 23квітня 2019року скасованов частинізадоволення позовущодо визнаннянедійсним договорукупівлі -продажу праввимоги від31грудня 2014року,який укладенийміж ПАТ«Омега банк»та ТОВ«Фінансова компанія«Іпотека Кредит»,посвідчений приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ЛітвіновимA.B.,за реєстрованийв реєстріза №1898із мінамита доповненнями.Ухвалено уцій частинінове рішення,яким відмовленоу задоволенніпозову щодовизнання недійснимдоговору купівлі-продажу праввимоги від31грудня 2014року,що укладенийміж ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит».

Обгрунтовуючи своєрішення судкасаційної інстанціївиходив зтого,що судамипершої таапеляційної інстанційправильно встановленіознаки нікчемностідоговору купівлі-продажу праввимоги укладеного31грудня 2014року міжПАТ «Омегабанк» таТОВ «Фінансовакомпанія «ІпотекаКредит»,посвідченого приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ЛітвіновимA.B.,за реєстрованийв реєстріза №1898із мінамита доповненнями,відповідно п.3ч.3ст.38Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб»,а згідновимог ч.1ст.215,ч.1ст.216ЦК Українитакий правочинне створюєдля сторінчи іншихосіб юридичнихнаслідків,крім тих,що пов`язаніз йогонедійсністю.Верховний Судпогодився звисновками судів,що наступнийдоговір купівлі-продажу прававимоги від04липня 2015,що укладенийміж ТОВ«Фінансова компанія«Іпотека Кредит»та ТОВ«Компанія зуправління активами«Скай КепіталМенеджмент»,посвідчений приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріаль-ногоокругу ЛітвіновимA.B.та зареєстрованийза №912із змінамита доповненнями, слід визнати недійсним на підставі ч. 5 ст. 216, ст. 658 ЦК України, як такий, що укладений у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником активів і не має право продажу цих активів.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 06 липня 2015 року за № 437 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Омега Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 06 липня 2015 року за № 127 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Омега Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», на підставі якого було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Омега Банк».

Відповідно вимогст.38Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб»здійснено перевіркудоговору купівлі-продажу праввимоги від31грудня 2014року зареєстровим №1898,що укладенийміж ТОВФінансова компанія«Іпотека Кредит»та ПАТ«Омега Банк»та виявлено,що вказанийдоговір єнікчемним всилу приписівп.3ч.3ст.38Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Під часздійснення процедуриліквідації ПАТ«Омега Банк»Фондом гарантуваннявкладів фізичнихосіб прийняторішення №82від17 січня 2019 року про затвердження умов продажу активів ПАТ «Омега Банк» та АТ «Дельта Банк». Пул активів з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарював-ня та фізичними особами, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю, в тому числі активи ПАТ «Омега Банк» щодо права вимоги за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року укладеного з ОСОБА_2 , договором поруки №1095-Ф/П-1 від 31 січня 2008 року укладеного з ОСОБА_1

18 лютого 2019 року відбувся аукціон, за результатами проведення якого сформовано протокол електронного аукціону UA-EA-2019-02-12-000004-Ь. Відповідно вказаного протоколу переможцем аукціону визнано ТОВ «Файненс Компані». Результати даного аукціону не оскаржено, доказів протилежного суду не надано.

07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані», в порядку та спосіб, передбачені положеннями ст. 512-517 ЦК України, укладено договір № 1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 714, внаслідок чого ТОВ «Файненс Компані» набуло право вимоги за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року укладеного з ОСОБА_2 , договором поруки №1095-Ф/П-1 від 31 січня 2008 року укладеного з ОСОБА_1 ..

Скаржник зазначає,що ОСОБА_2 повністю виконанозобов`язання закредитним договором,про що,з належнимкредитором ТОВ«Баррен» укладенодоговір проврегулювання заборгованостівід 02грудня 2020року.Згідно умоввказаного договору,сторони підтверджують,що основнийборг позичальника ОСОБА_2 за кредитнимдоговором,що єосновним зобов`язанням,а самезаборгованість зповернення кредитнихкоштів закредитним договором,є погашенимв частинівартості предметаіпотеки,а всьогона загальнусуму 14965000грн.00коп.Позичальник берена себезобов`язання сплатитивласними коштамина поточнийрахунок кредиторасуму заборгованостіза кредитнимдоговором врозмірі 6400000грн.00коп.Сторони погодили,що,враховуючи сприянняпозичальника впроцесі зверненнястягнення напредмет іпотекизалишок заборгованостіза кредитнимдоговором всумі 512903грн.43коп.припиняється шляхомпрощення боргу(анулювання)кредитором зайого самостійнимрішенням.Підписанням даного договору кредитор відмовляється від будь - яких позовних заяв та претензій до позичальника з питань, що стосуються кредитного договору, а позичальник в свою чергу відмовляється від будь-яких позовних заяв та претензій до кредитора з питань, що стосуються даного договору.

Однак, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь які докази на підтвердження доводів ОСОБА_1 щодо підтвердження факту погашення ОСОБА_2 основного боргу за кредитним договором на рахунок ТОВ «Баррен».

Крім того, належним виконанням зобов`язання може бути тільки таке виконання, яке здійснене на користь належного кредитора. В іншому випадку, виконання зобов`язання вважається неналежним або таким, що не є виконаним взагалі.

У зв`язку з цим судом встановлено, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2021 року у справі № 1005/7134/2012 замінено ТОВ «Фінансова компанія «Локо» на ТОВ «Файненс Компані» у виконавчому листі за № 2/359/100/2013, № 1005 7134/2012, виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року в загальному розмірі 2 737 304 доларів США 15 центів, що еквівалентно 21 877 903 грн. 43 коп., а також замінено ТОВ «Баррен» на ТОВ «Файненс Компані» у виконавчому листі № 2/359/100/2013, № 1005/7134/2012, виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року в загальному розмірі 2 737 304 доларів США 15 центів, що еквівалентно 21 877 903 грн. 43 коп..

Постановляючи дану ухвалу суд виходив з того, що оскільки два попередніх договори (31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит»; від 04 липня 2015 pоку, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент»), за якими відчужене право вимоги визнано недійсними, при вирішенні питання про заміну сторони (стягувача) немає значення, чи визнано недійсними у судовому порядку наступні укладені договори, а саме : договір про відступлення права вимоги від 23 серпня 2016 року, укладений між ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ «Фінансова компанія «Локо», а також договір про відступлення права вимоги від 12 грудня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Локо» та ТОВ «Баррен».

Постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року вказані ухвалу суду першої інстанціївід 15 липня 2021 рокузалишено без змін.

Ухвалою Касаційного цивільного суду Верховного суду України від 20 січня 2022 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у справі за заявою ТОВ «Файненс Компані» про заміну сторони стягувача, заінтересовані особи : ПАТ «Омега Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Локо», ТОВ «Баррен», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - відмовлено.

Таким чином, ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2021 року набула законної сили.

Наведене, в свою чергу, додатково свідчить про те, що ані ТОВ «Фінансова компанія «Локо», ані ТОВ «Баррен» не були належними кредиторами за кредитним та іпотечним договорами від 31 січня 2008 року укладеними банком з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відтак, ТОВ «Баррен» не набув права вимоги до позичальника та виконання зобов`язання ОСОБА_2 на рахунок цього товариства, якщо таке було, вважається неналежним.

Судом також встановлено, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2021 року у справі № 1005/7134/2012 задоволено скаргу ТОВ «Файненс Компані», визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження №39308627 з виконання виконавчого листа №2/359/100/2013, виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором №1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 2737304 доларів США 15 центів, що еквівалентно 21877903 грн. 43 коп.; зобов`язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження за №39308627 з виконан-ня виконавчого листа №2/359/100/2013, виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 2737304 доларів США 15 центів, що еквівалентно 21877903 грн. 43 коп.; визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження №39308340 з виконання виконавчого листа №2/359/100/2013, виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором №1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 2737304 доларів США 15 центів, що еквівалентно 21877903 грн. 43 коп.; зобов`язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження №39308340 з виконання виконавчого листа №2/359/100/2013, виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором №1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 2737304 доларів США 15 центів, що еквівалентно 21877903 грн. 43 коп..

20 грудня 2021 року постановою Київського апеляційного вказану ухвалу суду першої інстанції від 19 серпня 2021 року змінено в мотивувальній частині щодо вирішення питання строків звернення до суду із скаргою, доповнено мотивувальну частину судового рішення висновком в редакції цієї постанови. Резолютивну частину ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2021 року доповнено таким змістом : «Поновити ТОВ «Файненс Компані» строк на звернення зі скаргою на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження № 39308627». В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.

Ухвалою Касаційного цивільного суду Верховного суду України від 14 лютого 2022 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року у справі за скаргою ТОВ «Файненс Компані», заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанови про закінчення виконавчих проваджень, відмовлено.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконав-чого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 06 вересня 2021 року на виконання ухвали Бориспільського міськрайон-ного суду Київської області від 19 серпня 2021 року було відновлено виконавче провад-ження за № 39308340.

Відповідно п.1ч.1ст.37Закону України«Про виконавчепровадження» виконавчийдокумент повертаєтьсястягувачу,якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Постановою державного виконавця від 07 вересня 2021 року у виконавчому провадженні № 39308340 виконавчий лист № 2/359/100/2013 від 21 червня 2013 року повернуто на підставі заяви стягувача - ТОВу «Файненс Компані».

Відповідно ч. 5 ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Упункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції Українидо основнихзасад судочинствавіднесено обов`язковістьрішень суду.

Статтею13Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» визначено, щосудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України відповідно вимог ст. 18 ЦПК України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1ст. 18 вказаного Законувизначено обов`язки і права виконавців, згідно яких, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

07 вересня 2021 року ТОВ «Файненс Компані» подало приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. заяву про примусове виконання виконавчого листа за № 2/359/100/2013 виданого 21 червня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором № 1095-ф від 31 січня 2008 року в розмірі 2737304, 15 доларів США, що еквівалентно 21877903 грн. 43 коп.

Згідно п.1ч.1ст.3Закону України«Про виконавчепровадження» примусовомувиконанню підлягаютьрішення напідставі такихвиконавчих документів : виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

У частині 1 ст. 5 вказаного Закону зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконан-ня судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно ч.5ст.26Закону України«Про виконавчепровадження» виконавецьне пізнішенаступного робочогодня здня надходженнядо ньоговиконавчого документавиносить постановупро відкриттявиконавчого провадження,в якійзазначає прообов`язок боржникаподати деклараціюпро доходита майноборжника,попереджає боржникапро відповідаль-ністьза неподаннятакої деклараціїабо внесеннядо неїзавідомо неправдивихвідомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленомуст. 27цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 5 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

07 вересня 2021 року приватним виконавцем Жданович В.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66744198 від 07 вересня 2021 року з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/100/2013 виданого 21 червня 2013 року Бориспіль-ським міськрайонним судом Київської області.

Відповідно ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній в момент винесення оскаржуваної постанови) у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеномуст. 56цього Закону.

За змістом п. 4 ч. 5 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, під час здійснення виконавчого провадження виконавець за допомогою автоматизованої системи може сформувати узагальнену інформацію про боржника, його майно, доходи та кошти. Така інформація формується автоматизованою системою на підставі наявних у ній на дату формування відомостей, отриманих виконавцями з реєстрів, баз даних та інших інформа-ційних систем державних органів, банків або інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг в ході примусового виконання рішень.

Відповідно ч. 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установ-ленізакономстроки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Судом встановлено,що 07вересня 2021рокуприватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника у виконавчому проваджені № 66744198.

Крім того, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. від 08вересня 2021рокуу виконавчому проваджені № 66744198накладено арешт на майно боржника, а саме транспортний засіб та 15 вересня 2021 року винесено постанову про накладення арешту та встановлення заборони на відчуження корпоративних прав та статутного капіталу в ТОВ «Сага Девелопмент» (ЄДРПОУ 38544111).

Згідно ч. 1 та п. 1, 3, ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна(коштів)боржника застосовуєтьсядля забезпеченняреального виконаннярішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається, згідно ч. 3 ст. 56 вказаного Закону, у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Зважаючи на вказане та досліджені матеріали виконавчого провадження, суд приходить переконання, що приватний виконавець Жданович В.М. діяла правомірно та, отримавши заяву стягувача з виконавчим листом, вчинила належні дії, покладені на неї Законом України «Про виконавче провадження», а також Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Суд такожзвертає увагуна наступне.З огляду на те, що первісний договір купівлі - продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року укладений ПАТ «Омега Банк» з ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» є нікчемним, а договір купівлі - продажу права вимоги укладений від 04 липня 2015 року між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» судом визнано недійсним з моменту його вчинення, суд приходить переконання, що ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» не набуло права вимоги та, відповідно, не мало законних підстав для відступлення права вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Локо», а ТОВ «Фінансова компанія «Локо» не мало законних підстав для відступлення права вимоги на користь ТОВ «Баррен». Відтак, право вимоги за кредитним договором № 1095-Ф та іпотечним договором № 1095-Ф/П-1 від 31 січня 2008 року не перейшло до ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», ТОВ «Фінансова компанія «Локо» та ТОВ «Баррен».

Разом з тим, укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» договір відступлення прав вимоги є чинним та не скасованим у встановленому законом порядку. Доказів протилежного суду сторонами не надано.

Таким чином, ТОВ «Файненс Компані», як новий кредитор у зобов`язаннях за кредитним договором № 1095-Ф ( ОСОБА_2 ) та іпотечним договором № 1095-Ф/П-1 ( ОСОБА_1 ) від 31 січня 2008 року правомірно звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відновлення виконавчого провадження, заміну стягувача, повернення виконавчого документа стягувачу та до приватного виконавця з заявою про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Згідно п. 22 Інструкції з організації примусового виконання рішень у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого листа стягувачу, викона-вець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягнутої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення.

Судом встановлено, що матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про виконання (частково або повне) ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором в рамках виконавчого провадження № 39308340, а відтак доводи скаржника щодо необхід-ності зазначення залишку нестягнутої суми є безпідставними, оскільки така інформація зазначається лише у випадку часткового виконання рішення суду.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів часткового виконання ОСОБА_2 зобов`язання у виконавчому провадженні № 39308340.

Відтак, посилання ОСОБА_1 про порушення державним виконавцем вимог п. 22 Інструкції з організації примусового виконання рішень при поверненні виконавчого листа стягувану є безпідставними.

В свою чергу, твердження про подвійне стягнення з боржника виконавчого збору суд оцінює критично, оскільки в порушення вимог ст. 76-81 ЦПК України ОСОБА_1 чи його представником не надано до суду жодних доказів на підтвердження стягнення виконавчого збору у закритому виконавчому провадженні.

Відповідно ч. 1ст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За змістом ч. 5 ст. 74 вказаного Закону рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанови про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно та грошові кошти приватний виконавець винесла 07 вересня 2021 року, 08 вересня 2021 року накладено арешт на транспортний засіб, а 15 вересня 2021 року накладено арешт та встановлено заборону відчуження корпоративних прав та статутного капіталу в ТОВ «Сага Девелопмент».

Доказів направлення вказаних постанов скаржнику матеріали виконавчого провадження не містять. 01 жовтня 2021 року скаржник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 66744198.

07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 направлено до суду засовами зв`язку Укрпошта скаргу на дії та постанови приватного виконавця Жданович В.М., про що свідчить штемпель на поштовому конверті. Вказана скарга надійшла на адресу суду 12 жовтня 2021 року, що підтверджується штемпелем канцелярії суду.

Відтак, з урахуванням положень ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», останнім днем звернення до суду з скаргою на постанови приватного виконавця є 11 жовтня 2021 року, а тому суд вважає, що ОСОБА_1 не пропущено передбачений Законом строк для такого звернення до суду.

Згідно ч. 2ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням наведеного суд вважає оскаржувані постанови приватного виконавця Жданович В.М. від 07, 08 та 15 вересня 2021 року законними, у зв`язку з чим скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 10 - 13, 76- 82, 258-261, 353, 447-451 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенніскарги ОСОБА_1 на діїта постановиприватного виконавцявиконавчого округуміста КиєваЖданович ВікторіїМихайлівни,заінтересована особа:Товариство зобмеженою відповідальністю«Файненс Компані»- відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 20 жовтня 2023 року.

Суддя Яковлєва Л.В.