Постанова

від 26.10.2023 по справі 914/2947/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2023 р. Справа №914/2947/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Брама на Хмельницького б/н від 22.08.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/2720/23 від 12.08.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2023 (повний текст складено 24.07.2023)

у справі №914/2947/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Гладіус Вічі, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Брама на Хмельницького, м. Львів,

про стягнення заборгованості,

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява ПАТ "Укрнафта" до відповідача СП "Бориславська нафтова компанія" у формі ТОВ про стягнення заборгованості в розмірі 1 025 487,61 грн.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що за порушення строків виконання грошового зобов`язання, з відповідача підлягає стягенню 594 768,30 грн пені, 46 547,08 грн 3 % річних та 384 172,23 грн втрат від інфляції, які є предметом спору в цій справі згідно долучених розрахунків, які просить стягнути з відповідача на користь позивача, а також судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.07.2023 у справі №914/2947/22 закрито провадження по справі в частині стягнення з ТОВ Брама на Хмельницького основної заборгованості в розмірі 183 039,16 грн; повернуто позивачу з Державного бюджету України сплачений згідно квитанції №ПН358 від 23.09.2022 судовий збір в розмірі 2 350,45 грн. Позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ Брама на Хмельницького на користь ТОВ Гладіус Вічі пеню за порушення умов оплати в розмірі 59 488,00 грн; стягнуто з ТОВ Брама на Хмельницького на користь ТОВ Гладіус Вічі судовий збір в розмірі 892,32 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що в частині стягнення основної заборгованості провадження підлягає закриттю, решта позовних вимог щодо стягнення пені по договору підлягають до часткового задоволення в розмірі 59 488,00 грн. В даному випадку в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача із повідомленням про початок дії обставин непереборної сили, з огляду на що у нього відсутні підстави посилатися на форс-мажор.

Короткий зміст вимог апеляційної скари та відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ Брама на Хмельницького подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2023 у справі №914/2947/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, в зв`язку з чим висновки суду не відповідають обставина справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що ТОВ «Брама на Хмельницького» є девелопером, який забезпечує будівництво будинку шляхом залучення підрядних організацій. Відповідно діяльність ТОВ «Брама на Хмельницького» прямо залежить від функціонування ринку нерухомості та від наявності попиту на житло та нежитлові приміщення. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та повномасштабним вторгненням, яке відбулося 24 лютого 2022 року, встановлено особливі умови функціонування фінансових ринків, банківської системи, що в свою чергу відобразилося на ринку продажу нерухомості, фізичні особи як потенційні інвестори втратили інтерес до купівлі житла чи нежитлових приміщень в Україні, і у Львові в тому числі.

Скаржник зазначає, що у зв`язку із наведеним у відповідача виникли тимчасові фінансові труднощі у виконанні договірних зобов`язань, про що позивач був повідомлений телефонним зв`язком, більше того сторони досягли усної домовленості про оплату робіт по мірі наявності коштів. На наявність такої домовленості вказують господарські відносини сторін, які вбачаються з Акту звірки: до 22 лютого 2022 року роботи виконувались по передоплаті, а після - виконувались роботи і по мірі наявності коштів здійснювалася оплата. ТОВ «Брама на Хмельницького» не відмовлялось виконати свій обов`язок, більше того обов`язок по оплаті за виконанні роботи був виконаний в повній мірі 28 квітня 2023 року до завершення обставин непереборної сили. Таким чином, затримка в оплаті була обумовлена обставинами непереборної сили, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Також, скаржник зазначає, що оскільки ціна договору становить 2 848 505,01 грн, з яких сплачено позивачем 2 665 465,82 грн, сума основного боргу, про стягнення якої заявлено позовну вимогу становить 183 039, 19 грн. Заявлена вимога про стягнення пені в розмірі 50 884,88 грн є надмірно великим розміром штрафних санкцій в порівнянні зі збитками позивача.

Отже, на думку скаржника, борг відповідача є незначним, виник в період дії обставин непереборної сили з незалежних від відповідача обставин, сплачений добровільно, протягом триваючих відносин сторін оплата проводилась вчасно, інших порушень договору відповідач не допускав. На підтвердження боргу позивач надав суду Акти виконаних робіт на загальну суму 133 039,19 грн, а також Акт звірки підписаний лише позивачем. Отже, належних доказів наявності заборгованості в сумі 183 039,19 грн позивачем не надано.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано суду.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2023 у справі №914/2947/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Брама на Хмельницького на рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2023 у справі №914/2947/22, апеляційну скаргу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, перебування колегії суддів у відпустці до 20.10.2023, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Між ТОВ Брама на Хмельницького (замовник) та ТОВ Гладіус Вічі (підрядник) укладено договір підряду №250121-1 від 25.01.2021 - Будівництво житлового комплексу вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення, закладом перебування дітей дошкільного віку, підземною автостоянкою, даховою котельнею та трансформаторною підстанцією на вул. Б. Хмельницького, 116 в місті Львів зі знесенням існуючих споруд 1-ша черга., відповідно до умов якого замовнику надано послуги - Влаштування стін та монолітних поясів, за адресом вул. Б. Хмельницького, 116, м. Львів на суму 2 848 505,01 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 4.2 визначено 5-тиденний термін для перевірки Акта приймання виконаних робіт в частині виконаних робіт, їх відповідності показникам якості, та у разі відсутності явних недоліків його в рамках цього строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.

Відповідно до п. 9.3 дговору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми боргу.

Матеріалами справи підтверджено, що сторонами підписано акт виконаних робіт 01.06.2022.

Як зазначив позивач, замовник-відповідач порушив умови укладеного договору, оплата за виконані роботи не проведена у встановлений договором термін.

08.08.2022 на адресу замовника підрядником скеровано лист - вимогу щодо заборгованості замовника, яка становить 183 039,16 грн, в якому запропоновано у добровільному порядку сплатити заборгованість без урахування будь-яких штрафних санкцій, що передбачені договором, яка залишена без задоволення відповідачем.

14.09.2022 на адресу замовника ТОВ Брама на Хмельницького скеровано претензію з вимогою виконати свої зобов`язання за договором підряду №250121-1 від 25.01.2021 шляхом перерахунку на адресу підрядника суми заборгованості в розмірі 183 039,16 грн та пеню за порушення умов оплати в розмірі 16 656,56 грн.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення 183 039, 16грн заборгованості та пені за порушення оплати.

В ході розгляду справи відповідач погасив основну суму заборгованості в сумі 183 039,16грн, згідно платіжної інструкції №БнСВ-00021 від 28.04.2023.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини щодо виконання договору підряду.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частинами 1, 2 та 3 статті 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями статей 525, 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків( ч.1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч. 1 ст.882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Згідно з ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, в ході розгляду справи відповідач погасив основну суму заборгованості, згідно платіжної інструкції №БнСВ-00021 від 28.04.2023 в сумі 183 039,16грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Щодо поданих позивачем заяв про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 77 227,42 грн та інфляційних втрат, суд першої інстанції правомірно відмовив у їх задоволенні, а також правомірно відмовив у задоволенні заяви про уточнення позовних вимог в частині стягнення 17 556,38 грн пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2.ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми боргу.

Судова колегія, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені за прострочення виконання зобов`язання, вважає правмірним висновок суду першої інстанції, що період прострочення виконання зобов`язання складає 325 днів, а сума пені відповідно 59 488,00 грн, яка підлягає до задоволення.

Щодо посилання скаржника на те, що борг відповідача є незначним, виник в період дії обставин непереборної сили, з незалежних від відповідача обставин, сплачений добровільно, протягом триваючих відносин сторін оплата проводилась вчасно, інших порушень договору відповідач не допускав, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з листом від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Так, загальновідомим є факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 і суд не ставить під сумнів його негативний вплив на здійснювану суб`єктом господарювання діяльність.

Однак, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2394/21 від 14.06.2022).

Згідно з положеннями ст.218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Учасники спірних правовідносин в укладеному договорі передбачили відповідні умови застосування наслідків дії обставин непереборної сили, зокрема і передбачили про необхідність повідомити про такі (п.13.4 договору).

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у підтвердження того, що відповідач звертався до позивача із повідомленням про початок дії обставин непереборної сили, з огляду на що у нього відсутні підстави посилатися на форс-мажор.

Судова колегія зазначає, що неповідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Посилання скаржника на те, що на підтвердження боргу позивач надав суду Акти виконаних робіт на загальну суму 133 039,19 грн, а також Акт звірки підписаний лише позивачем, отже, належних доказів наявності заборгованості в сумі 183 039,19 грн позивачем не надано, судова колегія до уваги не приймає, оскільки, відповідачем визнано заборгованість у зазначеному розмірі, сплативши зазначену суму у добровільному порядку згідно платіжної інструкції №БнСВ-00021 від 28.04.2023.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2023 у справі №914/2947/22 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2023 у справі №914/2947/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Брама на Хмельницького б/н від 22.08.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/2720/23 від 12.08.2023) без задоволення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.