Ухвала

від 31.10.2023 по справі 915/838/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

31 жовтня 2023 року Справа № 915/838/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Керівника Вознесенської окружної прокуратури (56501, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, пров. Костенка, буд. 2)

в інтересах держави в особі:

1) Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; ідентифікаційний код 40477150) від імені якого виступає Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 42-а; ідентифікаційний код 41168670)

2) Єланецького професійного аграрного ліцею (55501, Миколаївська обл., Єланецький р-н, селище міського типу Єланець, вул. Аграрна, буд. 1; ідентифікаційний код 02546022)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» (54003, м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, буд. 70В/1; ідентифікаційний код 39589483)

про: визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 41 315,28 грн,

В С Т А Н О В И В:

29.05.2023 Керівник Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби від імені якого виступає Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, Єланецького професійного аграрного ліцею звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 53/4-3674вих-23 від 10.05.2023 (з додатками) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут», в якій просить суд:

1. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 28.01.2021 до договору № 41СВ547-86-21 від 27.01.2021 на постачання природного газу для непобутових споживачів, укладеної між Єланецьким професійним аграрним ліцеєм та товариством з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ»;

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 05.03.2021 до договору № 41СВ547-86-21 від 27.01.2021 на постачання природного газу для непобутових споживачів, укладеної між Єланецьким професійним аграрним ліцеєм та товариством з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ»;

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 09.08.2021 до договору № 41СВ547-86-21 від 27.01.2021 на постачання природного газу для непобутових споживачів, укладеної між Єланецьким професійним аграрним ліцеєм та товариством з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ»;

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 42129888) на розрахункові рахунки Єланецького професійного аграрного ліцею (код ЄДРПОУ 02546022) надміру сплачені бюджетні кошти в сумі 41 3 15,28 грн.

5. Стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м. Києва МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову.

6. Про дату, час і місце розгляду справи повідомити Вознесенську окружну прокуратуру та Миколаївську обласну прокуратуру.

Ухвалою суду від 05.06.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/838/23 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.08.2023 в підготовчому засіданні було оголошено перерву до 03 жовтня 2023 року о 10:40.

25.09.2023 до суду від Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області надійшло клопотання б/н від 25.09.2023 (вх. № 12605/23) про долучення до матеріалів справи письмових пояснень стосовно підстав представництва прокурором у даній справі Південного офісу Держаудитслужби в особі його Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області.

02.10.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 02.10.2023 (вх. № 12938/23) про зупинення провадження у справі № 915/838/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21.

03.10.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 03.10.2023 (вх. № 12986/23) про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 03 жовтня 2023 року о 10:40, не відбулося оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, зокрема, у період з 10:31 до 14:02 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 03.10.2023 підготовче засідання було призначено на 31 жовтня 2023 року о 10:20.

31.10.2023 до суду від прокурора у справі надійшла заява б/н від 31.10.2023 (вх. № 14408/23) про зупинення провадження у справі № 915/838/23 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

31.10.2023 в підготовче засідання учасники справи своїх представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників учасників справи.

За результатами проведеного засідання 31.10.2023 суд, на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України, підписав вступну та резолютивну частини ухвали.

У підготовчому засіданні 31.10.2023 судом було зауважено, що відповідно до правової позицій Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункти 8.33-8.41) якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Комунального закладу «Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради» та вважає правильними висновки судів попередніх інстанції про необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Комунального закладу «Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради», без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок щодо застосування норм права, відповідно до якого у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах.

Положення п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Виходячи з критеріїв визначення подібності правовідносин, правові відносини у справах № 905/1907/21 та № 915/838/23 є подібними.

Відтак, досліджуючи питання щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Єланецького професійного аграрного ліцею, суд зазначає таке.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1, 2 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті, крім випадку, визначеного абз.4 цієї частини.

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби від імені якого виступає управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області та Єланецького професійного аграрного ліцею з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають у протиправному витрачанні бюджетних коштів під час здійснення публічних закупівель.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Єланецького професійного аграрного ліцею, прокурор у позовній заяві стверджував, що у спірних правовідносинах він наділена владними повноваженнями, оскільки є розпорядником коштів нижчого рівня (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.

Судом встановлено, що за Статутом Єланецький професійний аграрний ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, штамп, печатку. Управління ліцеєм здійснюється Міністерством освіти і науки України, управлінням освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації (п.1.6.). Діяльністю ліцею керує директор, призначений на посаду за результатами конкурсу шляхом укладання з ним контракту Міністерством освіти і науки України у відповідності із законодавством України (п. 5.2.).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 55, частини першої статті 63 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», державне підприємство, створене на основі державної власності, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі державної власності.

За висновками Верховного Суду, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац третій пункту 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 Бюджетного кодексу України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23,10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22)).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини першої статті 2 БК України).

Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що Єланецький професійний аграрний ліцей у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі природного газу за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Крім того, згідно із частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї стати) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Таким чином, у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором навчальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах.

Вказане свідчить про те, що Єланецький професійний аграрний ліцей не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Єланецького професійного аграрного ліцею та необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Єланецького професійного аграрного ліцею, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої стані 226 ГПК України, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

Після наведеного, суд звернув увагу на приписи ст. 50 ГПК України, відповідно до якої треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги предмет спору та обставини справи, суд дійшов висновку про доцільність залучення до участі у даній справі Єланецького професійного аграрного ліцею в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, оскільки рішення суду у цій справі дійсно може вплинути на права або обов`язки вказаної особи, виходячи зі змісту позовних вимог.

Після наведеного, судом встановлено, що матеріали справи містять клопотання учасників справи про зупинення провадження у справі № 915/838/23:

- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» б/н від 02.10.2023 (вх. № 12938/23) про зупинення провадження у справі № 915/838/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21;

- заява прокурора б/н від 31.10.2023 (вх. № 14408/23) про зупинення провадження у справі № 915/838/23 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22.

Так, згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, зокрема, таке:

По-перше, ухвалою Верховного Суду від 13.06.2023 справу 918/1043/21 Господарського суду Рівненської області разом із касаційною скаргою Приватного підприємства «Фірма «ДАН»» на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вказала, зокрема, відсутність наразі сталої судової практики щодо застосування статті 203, частини третьої статті 228 та частини першої статті 216 ЦК України, а також частини першої статті 208 ГК України, та наявність виключної правової проблеми у застосуванні частини 3 статті 228 ЦК України з урахуванням статей 203, 216 ЦК України, статті 208 ГК України (вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики), з огляду на необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 щодо можливості застосування односторонньої реституції.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 було прийнято до розгляду справу № 918/1043/21 (провадження № 12-35гс23) за касаційною скаргою Приватного підприємства «Фірма «ДАН» на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 у справі за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства «Фірма «ДАН» про визнання недійсним договору та стягнення 199 850,40 грн.

По-друге, ухвалою Верховного Суду від 20.09.2023 справу № 922/2321/22 разом із касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2023 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вказала на необхідність відступу від правового висновку про застосування приписів частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21 про те, що: «сторони договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії всупереч принципам правового регулювання відповідних правовідносин не обмежені у можливості внесення змін у зазначений правочин в частині збільшення ціни за одиницю товару (за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 відсотків за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю)», викладеного у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 було прийнято до розгляду справу № 922/2321/22 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 07 березня 2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26 червня 2023 року.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

У такому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Суд зазначає, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (такий правовий висновок викладений у п. 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому, на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору і зміст цих відносин, суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

Проаналізувавши зміст та підстави позовних вимог у даній справі, суд зазначає, що спірні правовідносини у справі № 918/1043/21 та у справі № 915/838/23 не є подібними. У вказаних справах різний суб`єктний склад сторін та різні правові підстави звернення до суду з позовними заявами. Наявні відмінності в частині правового обґрунтування підстав звернення до суду.

Таким чином, правовідносини у справі № 918/1043/21 та правовідносини, що є предметом судового розгляду у справі № 915/838/23 не є подібними та відрізняються за складом учасників, за правовими підставами та фактичними обставинами справ.

Крім того, відповідачем у клопотанні не наведено подібності спірних правовідносин, за наявності яких суд вправі зупинити провадження у справі, та які б свідчили про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про зупинення провадження у справі № 915/838/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 належить відмовити.

Водночас, у даній справі № 915/838/22 позовні вимоги прокурора обґрунтовані, зокрема, посиланням на застосування приписів частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі, а, отже, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22 матиме значення для надання правової оцінки правовідносинам у цій справі № 915/838/23, які залишились актуальними на даний час.

З урахуванням наведеного, оскільки у даній господарській справі № 915/838/23 та справі № 922/2321/22, яка перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду, подібні правовідносини, суд дійшов висновку про доцільність зупинення провадження у справі № 915/838/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22.

Керуючись статтями 50, 226, 228, 229, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Єланецького професійного аграрного ліцею у справі № 915/838/23 залишити без розгляду.

2. Залучити до участі у справі № 915/838/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Єланецький професійний аграрний ліцей (55501, Миколаївська обл., Єланецький р-н, селище міського типу Єланець, вул. Аграрна, буд. 1; ідентифікаційний код 02546022).

3. Запропонувати Єланецькому професійному аграрному ліцею в десятиденний строк від дати отримання даної ухвали надати суду та направити іншим учасникам справи письмові пояснення щодо суті спору.

4. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» б/н від 02.10.2023 (вх. № 12938/23) про зупинення провадження у справі № 915/838/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 відмовити.

5. Заяву прокурора б/н від 31.10.2023 (вх. № 14408/23) про зупинення провадження у справі № 915/838/23 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 задовольнити.

6. Провадження у справі № 915/838/23 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22.

7. Зобов`язати учасників справи повідомити Господарський суд Миколаївської області про усунення обставин, що викликали зупинення господарської справи та надати відповідні докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у строки та у порядку, встановленому статтями 255, 256 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 06.11.2023.

Суддя О.Г. Смородінова