Ухвала

від 01.11.2023 по справі 876/61/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 876/61/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників:

ТОВ «Фармацевтична фірма «Лєк-Віл» - Лебедевої В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Лєк-Віл»

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2023

у справі № 876/61/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ»

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду спеціально створеного для розгляду конкретного спору у складі судді Венської О.О. від 19.06.2023 у третейській справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Лєк-Віл»

про стягнення дебіторської заборгованості та штрафних санкцій.

ВСТАНОВИВ:

До Третейського суду спеціально створеного для розгляду конкретного спору (далі - Третейський суд) звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (далі - ТОВ «БаДМ», позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма Лєк-Віл» (далі - ТОВ «Фармацевтична фірма «Лєк-Віл», відповідач) про стягнення дебіторської заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки №2747 від 05.03.2015.

Підставою передачі спору на розгляд Третейського суду стала наявність в пункті 10.1 договору поставки № 2747 від 05.03.2015 умови, відповідно до якої сторони домовились, що всі спори, які випливають з цього договору або у зв`язку з ним, у тому числі, але не обмежуючись - спори про визнання договору дійсним чи недійсним, укладеним чи не укладеним, підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення третейського суду, що створений для вирішення конкретного спору.

В пунктах 10.2 та 10.3 вказаного договору сторони домовились, що кількісний склад третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору, буде складатися із одного судді; сторони обирають суддею Венську О.О.

Рішенням Третейського суду спеціально створеного для розгляду конкретного спору у складі судді Венської О.О. від 19.06.2023 позов ТОВ «БаДМ» задоволено. Стягнуто з ТОВ «Фармацевтична фірма «Лєк-Віл» на користь ТОВ «БаДМ» суму основного боргу за договором поставки № 02747 від 05.03.2015 в розмірі 454482,52 грн, штраф в розмірі 30% від суми боргу в розмірі 136 344,75 грн та судові витрати в розмірі 6 000 грн.

ТОВ «БаДМ» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду спеціально створеного для розгляду конкретного спору у складі судді Венської О.О. від 19.06.2023.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2023 прийнято до розгляду заяву ТОВ «БаДМ», розгляд справи призначено на 31.08.2023, копію ухвали направлено сторонам, в тому числі засобами електронного зв`язку, зобов`язано кожну із сторін надати суду письмову інформацію про дану справу.

Матеріали справи № 876/61/23 містять довідки Центрального апеляційного господарського суду за підписом відповідного працівника Ковзикова В.Ю. про направлення документа в електронному вигляду «(справи третейського суду) Ухвала про прийняття» від 23.08.2023 по справі № 876/61/23» одержувачам - ТОВ «БаДМ» та ТОВ «Фармацевтична фірма «Лєк-Віл» на їх електронні адреси (а.с. 48, 49 відповідно).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2023 заяву ТОВ «БаДМ» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду у складі третейського судді Венської О.О. від 19.06.2023 у справі за позовом ТОВ «БаДМ» до ТОВ «Фармацевтична фірма «Лєк-Віл» про стягнення дебіторської заборгованості та штрафних санкцій задоволено. Видано наказ на примусове виконання рішення від 19.06.2023 Постійно діючого третейського суду у складі третейського судді Венської О.О. про стягнення з ТОВ «Фармацевтична фірма «Лєк-Віл» на користь ТОВ «БаДМ» суму основного боргу за договором поставки № 02747 від 05.03.2015 в розмірі 454 482, 52 грн, штраф в розмірі 30% від суми боргу в розмірі 136 344, 75 грн та судові витрати в розмірі 6000 грн, витрати по сплаті судового збору за розгляд заяви про видачу судового наказу на виконання рішення третейського суду в сумі 1 342,00 грн.

Ухвала суду мотивована відсутністю підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення Третейського суду у цій справі, які передбачені статтею 355 ГПК України та частиною шостою статті 56 Закону України «Про третейські суди». Окрім того зазначено, що рішення добровільно виконане не було і заявник в межах установленого законом строку звернувся з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення.

До Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «Фармацевтична фірма «Лєк-Віл», в якій (з урахуванням заяви про уточнення апеляційних вимог) просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2023, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «БаДМ» у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду.

Скаржник вважає, що при постановленні ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2023 по справі № 876/61/23 про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду у складі третейського судді Вепської 0.0. від 19.06.2023 порушені його процесуальні права, а саме:

- неналежне повідомлення відповідача про дату та час розгляду заяви ТОВ «БаДМ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, що відповідно положень пункту 3 частини 3 статті 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Скаржник вказує, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2023 про призначення розгляду справи на 31.08.2023 надіслана судом відповідачу 24.08.2023, отримана ним 05.09.2023, тобто після проведеного судового засідання, що підтверджується трекінговим номером рекомендованого поштового відправлення № 4900001718199 з сайту AT «Укрпошта», який додано до апеляційної скарги;

- ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2023 по справі № 876/61/23 про видачу наказу про стягнення з відповідача заборгованості перед ТОВ «БаДМ» в порушення вимог статті 356 ГПК України не вірно визначено третейський суд у відповідності до якого видано судовий наказ про стягнення заборгованості з відповідача.

ТОВ «БаДМ» подало відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Фармацевтична фірма «Лєк-Віл», просить залишити її без задоволення як необґрунтовану, оскаржувану ухвалу Центрального апеляційного господарського суду залишити без змін.

Позивач зазначає, що посилання відповідача на пункт 3 частини 3 статті 277 ГПК України не можуть бути підставою для скасування ухвали, що оскаржується, оскільки порушення норм процесуального права відповідно до частини другої статті 277 ГПК України може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Водночас, у справі, що розглядається, апеляційним судом встановлено відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, визначені статтею 355 ГПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду апеляційну скаргу ТОВ «Фармацевтична фірма «Лєк-Віл» на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2023 у справі № 876/61/23 на 01.11.2023.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 06.09.2023 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було передано справу № 904/1273/23 в зв`язку з наявністю різного підходу колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень статті 242 ГПК України у питанні визначення належного способу повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Мотивуючи зазначену ухвалу, Верховний Суд виходив з того, що у постановах від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 27.03.2023 у справі №910/16794/19 викладено висновок, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

У постановах від 07.09.2022 у справі № 911/2130/21, від 19.12.2022 у справі №922/647/22, від 22.12.2022 у справі № 922/40/22, від 21.02.2023 у справі №8/107, від 22.03.2023 у справі № 1313/665/2012 Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на неофіційну електронну адресу не вважається днем вручення судового рішення.

Такої ж позиції про те, що надсилання судового рішення (ухвали) на неофіційну електронну адресу є неналежним повідомленням позивача про дату, час та місце підготовчого засідання, дотримується Верховний Суд у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5087/22.

У справі № 920/367/17 Верховний Суд підтримав правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 22.11.2022 у справі № 29/5005/6325/2011, згідно якої:

- застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи. Лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності;

- надсилання рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення. Через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами;

- такі дії, хоч і не передбачені процесуальним законом, але мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи. Отже, правова мета досягається, але в інший спосіб, який не передбачений законом;

- ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення. Якщо особа знає або не може не знати про судове рішення, саме лише ненадсилання їй тексту рішення рекомендованим листом є формальним порушенням і не повинно мати правового значення, адже правову мету досягнуто;

- для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Однак їх не передбачено для вручення судових рішень. Водночас, як вручення повісток, так і вручення судових рішень є гарантіями забезпечення одного й того самого права - права на справедливий суд, елементом якого є право знати про суд (як про процес - засідання, так і про результат - рішення);

- якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них;

- з огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію;

- суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 15.09.2022 у справі № 904/1273/23 прийняв касаційну скаргу СТОВ "Райагрохім" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі №904/1273/23 до розгляду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

З огляду на викладене, беручи до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки для надання правової оцінки правовідносинам у цій справі має значення правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 904/1273/23 у питанні визначення належного способу повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою ТОВ «Фармацевтична фірма «Лєк-Віл» на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2023 у справі №876/61/23 згідно з приписами пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 904/1273/23.

Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, пунктом 11 статті 229 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити апеляційне провадження у справі № 876/61/23, відкрите за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Лєк-Віл» на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2023, до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 904/1273/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Картере В.І.

Погребняк В.Я.