Постанова

від 02.11.2023 по справі 908/2663/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 908/2663/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

прокуратури - Гриненко А.Є. (прокурор Офісу Генеральної прокуратури),

позивача - малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Янтарь» - Єлисеєв С.С., адвокат (ордер від 25.10.2023 АР №1103382),

відповідача - комунальної установи «Запорізькій обласний центр молоді» Запорізької обласної ради - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - скаржник, Прокурор)

на рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2023 (суддя Дроздова С.С.)

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2023 (головуючий суддя: Березкіна О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.)

у справі № 908/2663/22

за позовом малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Янтарь» (далі - МП ТОВ «Янтарь», позивач, Товариство)

до комунальної установи «Запорізькій обласний центр молоді» Запорізької обласної ради (далі - КП «Запорізькій обласний центр молоді», відповідач, Установа)

про стягнення 1 898 634,79 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство звернулося до суду з позовом до Установи про стягнення з останнього 1 151 676,42 грн основного боргу, 517 442,08 грн інфляційних втрат, 104 313,49 грн 3 % річних та 125 202, 80 грн пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство зазначало про те, що належним чином та в повному обсязі виконало взяті на себе зобов`язання за договором від 06.05.2019 № 25. Разом з тим, відповідачем свої зобов`язання, в частині оплати за виконані позивачем роботи, не виконані, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, яку Товариство просило стягнути на його користь, а також пеню, інфляційні втрати та річні.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.03.2023 у справі №908/2663/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2023, позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 151 676,42 грн. основного боргу, 517 442,08 грн. інфляційних втрат, 104 313,49 грн. 3 % річних та 26 601,48 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги Товариства дійшов висновку про те, що Установа не виконала свої зобов`язання за договором про закупівлю робіт за державні кошти від 06.05.2019 № 25 в частині сплати коштів за додаткові роботи, що є підставою для стягнення основної заборгованості, а також нарахованих позивачем, на підставі приписів статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) інфляційних втрат та річних. У свою чергу, місцевий господарських суд, відмовляючи позивачу у задоволенні позову в частині стягнення на його користь нарахованої пені, вказав, що сторонами в договорі від 06.05.2019 № 25 не визначено відповідальність замовника за порушення умов договору, зокрема стягнення пені, відповідно умовами договору стягнення пені за порушення зобов`язання не встановлено, доказів встановлення пені за допомогою інших актів законодавства у договорі - відсутні та позивачем не надано.

Апеляційний господарський суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції про невиконання Установою взятих на себе зобов`язань за договором в частині сплати за виконані Товариством додаткові роботи, що є підставою для задоволення позову в частині стягнення на користь позивача суми основного боргу та нарахованих, на підставі статті 625 ЦК України, сум інфляційних втрат та річних. Разом з тим, апеляційний суд не взяв до уваги доводи Прокурора про те, що погодження відповідачем виконання додаткових робіт відбулось з порушенням процедури, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі», оскільки не була застосована переговорна процедура закупівлі. При цьому зазначив, що апелянт (Прокурор) не оспорює та не спростовує факт виконання відповідачем додаткових робіт, а відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та з перевищенням повноважень, не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі № 908/2663/22 в частині задоволених позовних вимог, ухвалити в зазначеній частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скаржник, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги посилається на підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пункт 6 частини другої статті 35, частину третю статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 626, 837, 877 ЦК України, пункти 5, 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, частин третьої, четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України у спірних правовідносинах (зокрема, наявності/відсутності правових підстав для стягнення коштів за надання додаткових робіт з капітального ремонту будівлі за рахунок бюджетних коштів поза межами бюджетного зобов`язання та без погодження з розпорядником бюджетних коштів вищого рівня відповідно до законодавства про публічні закупівлі).

Також вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, приписів статей 13, 73, 76-79, 86, 236 ГПК України; посилається на не дослідження та не надання належної оцінки наявним у матеріалах справи умовам договору підряду, пункт 2.2 якого передбачає, що зведений кошторисний розрахунок є твердим та не підлягає змінам, після укладення даного договору підрядник не має права вимагати збільшення зведеного кошторисного розрахунку у зв`язку із будь-яким зростанням (істотним або неістотним) вартості матеріалів та/або устаткування та/або робіт (послуг), що виконуються; крім того, розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі Бюджетного кодексу України (пункт 10.2 договору).

На думку скаржника, розглядаючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій не застосовували положення статті 143 Конституції України, статей 626, 837, 877 ЦК України, статті 48 Бюджетного кодексу України, статей 35, 36 Закону України «Про публічні закупівлі», незважаючи на те, що правовідносини сторін є комплексними, містять елементи публічних правовідносин у сфері молоді, фізичної культури та спорту, бюджетних правовідносин, відносин у сфері публічних закупівель та є майновими господарськими правовідносинами з надання робіт суб`єктом господарювання. Тобто, скаржник вказує, що суди попередніх судових інстанцій під час розгляду даної справи невірно визначили матеріально-правове регулювання, яке поширюється на спірні правовідносини.

Доводи інших учасників справи

Від учасників справи відзиви на касаційну скаргу Прокурора не надходили.

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.10.2023 № 29.2-02/3080 проведено повторний автоматичний розподіл справи № 908/2663/22 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці.

У судовому засіданні 02.11.2023 представник Товариства брав участь в режимі відеоконференції згідно з ухвалою Суду від 30.10.2023.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що на підставі рішення Запорізької обласної ради від 20.12.2018 № 63 «Про обласний бюджет на 2019 рік» та за результатами проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UА-2019-03-05-000286-а) 06.05.2019 між Установою та Товариством укладено договір № 25 на капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 (далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору Підрядник зобов`язується за завданням Замовника власними силами і засобами, на свій ризик виконати роботи з Капітального ремонту фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 ( згідно з ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Оплата робіт Замовником здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету.

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією Капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 № 52ПТ.2018-01 АС, та експертним звітом (позитивний) Щодо розгляду кошторисної частини проектної документації по робочому проекту Капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 № 52ПТ.2018-01АС, які є невід`ємною частиною цього договору.

На основі проектно-кошторисної документації та експертного звіту сторони складають та підписують з обох сторін зведений кошторисний розрахунок (Додаток № 3), календарний графік виконання робіт (Додаток № 2), договірна ціна (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною нього договору.

Під час виконання вказаних будівельних робіт Товариство листом від 15.09.2019 звернулося до Установи з пропозицією провести додаткові роботи, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених договором № 25. До відповідного листа долучено дефектний акт та локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на суму 1 151 676,42 грн.

Відповідно до отриманої відповіді від відповідача (лист № 149/3 від 20.07.2019), останній надав свою згоду на виконання вищевказаних робіт та гарантував їх оплату в зазначеному Товариством розмірі (1 151 676,42 грн).

Судами також встановлено, що на виконання досягнутої домовленості позивач виконав обумовлені додаткові будівельні роботи, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених договором №25.

Роботи прийняті відповідно до листа вих. № 338 від 04.12.2019, який підписаний відповідачем та відповідно до якого Установа приймає виконані роботи. Разом з тим, у зв`язку з відсутністю коштів на оплату виконаних робіт Установа провести оплату вказаних робіт на час підготовки листа не може. Доказів оплати виконаних позивачем робіт відсутні в матеріалах справи.

Отже, судами встановлено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати виконаних позивачем додаткових робіт, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених договором №25, у розмірі 1 151 676,42 грн.

В свою чергу відповідачем не надано доказів погашення зазначеної суми боргу.

Крім того, в матеріалах справи наявний висновок експерта № 0019 від 28.12.2021 (висновок замовляв позивач), яким встановлено, що усі роботи виконані у повному обсязі, як ті, що виконувалися відповідно до підписаного договору так і ті, що виконані відповідно до листа від 20.07.2019 вих. № 149/3 (акт виконаних робіт за листопад 2019 року) та прийняті відповідно до листа 338 від 04.12.2019.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів (за виконані позивачем додаткові роботи) за відсутності оформлених договірних відносин на проведення додаткових будівельних робіт (без проведення переговорної процедури закупівлі) та бюджетного асигнування об`єкта будівництва.

У доводах касаційної скарги Прокурор зазначає про відсутність висновку Верховного суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пункт 6 частини другої статті 35, частину третю статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 626, 837, 877 ЦК України, пункти 5, 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, частин третьої, четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України у спірних правовідносинах (зокрема, наявності/відсутності правових підстав для стягнення коштів за надання додаткових робіт з капітального ремонту будівлі за рахунок бюджетних коштів поза межами бюджетного зобов`язання та без погодження з розпорядником бюджетних коштів вищого рівня відповідно до законодавства про публічні закупівлі).

Прокурор послідовно зазначав як у суді апеляційної так і в доводах касаційної скарги про те, що Установа не є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, бюджетні асигнування на виконання додаткових робіт під час капітального ремонту фасаду та утеплення будівлі не передбачалися, договір за результатами проведення нової переговорної процедури не укладався. Водночас зобов`язання взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Крім того Прокурор стверджував, що до спірних правовідносин повинні застосовуватись приписи статті 35 та 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а також приписи статті 48 бюджетного кодексу. Приписами статей 35 та 36 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлена пряма заборона на проведення закупівлі робіт без проведення процедури закупівлі. В даному випадку виконано додаткові роботи, які не були передбачені договором № 25, тобто всупереч приписам Закону України «Про публічні закупівлі», а саме без проведення процедури закупівлі (зокрема, як вважає Прокурор, переговорної) та оформлення відповідного договору про закупівлю.

Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій та вбачається зі змісту розділу 1 договору №25, позивач зобов`язався, за завданням відповідача власними силами і засобами, на свій ризик, виконати роботи з Капітального ремонту фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 ( згідно з ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Оплата робіт Замовником здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету.

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією Капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 № 52ПТ.2018-01 АС, та експертним звітом (позитивний) Щодо розгляду кошторисної частини проектної документації по робочому проекту Капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 № 52ПТ.2018-01АС, які є невід`ємною частиною цього договору.

На основі проектно-кошторисної документації та експертного звіту сторони складають та підписують з обох сторін зведений кошторисний розрахунок (Додаток № 3), календарний графік виконання робіт (Додаток № 2), договірна ціна (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною нього договору.

Під час виконання будівельних робіт Товариство листом від 15.05.2019 звернулося до Установи з пропозицією провести додаткові роботи, які нерозривно пов`язані із виконанням робіт, передбачених договором №25. До зазначеного листа долучено дефектний акт та локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1.

Судами також встановлено факт виконання позивачем додаткових будівельних робіт, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт передбачених договором №25, у розмірі 1 151 676,42 грн.

Разом з тим, під час перевірки доводів скарги матеріалами справи Судом встановлено, що зі змісту укладеного договору від 06.05.2019 за №25, останній (договір) укладений на підставі рішення Запорізької обласної ради від 20.12.2018 № 63 «Про обласний бюджет на 2019 рік» та за результатами проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UА-2019-03-05-000286-а).

Зі змісту умов договору № 25 (том 1 аркуш справи 42 -53) вбачається, що зведений кошторисний розрахунок за договором є твердим та не підлягає змінам. Після укладення цього договору Підрядник не має права вимагати збільшення зведеного кошторисного розрахунку в зв`язку із будь-яким зростанням (істотними або неістотним) вартості матеріалів та /або устаткування та /або робіт(послуг) що виконуються (пункт 2.2 договору).

Розрахунки за надані роботи здійснюються на підставі Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 10 робочих днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування робіт , зазначених у пункті 1.1 договору, на свій розрахунковий рахунок. Замовник не несе відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у разі затримки бюджетного фінансування (пункт 10.2 договору). Джерело фінансування - місцевий бюджет (пункт 10.4 договору).

В контексті доводів касаційної скарги Верховний Суд зазначає, що відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі» саме цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною четвертою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Отже, відповідний Закон України «Про публічні закупівлі» з огляду на встановлений судами попередніх інстанцій суб`єктний склад правовідносин та джерело фінансування підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Прокурор у доводах касаційної скарги, з посиланням на відповідні пункти укладеного договору №25 від 06.05.2019 вказував, що вартість робіт за договором визначена його умовами (Додаток 1) складає 3 859 570,00 гривень є твердою та не передбачає зміни, в тому числі за рахунок виконання додаткового обсягу робіт. Установа підвідомча, підконтрольна та підпорядкована Управлінню молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації (пункт 1.3 Статуту Установи). Установа є неприбутковою установою та фінансується за рахунок обласного бюджету у розмірі, передбаченому його кошторисом (пункти 6.1 та 6.2 Статуту Установи). На підставі пункту 10 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок № 228) та Положення про Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженнями голови Запорізької обласної державної адміністрації від 27.09.2013 № 462 та від 11.06.2021 № 386 головним розпорядником бюджетних коштів, що виділяються для реалізації на території області державної політики у сфері молоді, фізичної культури та спорту, є Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації.

Приписами частини сьомої статті 2, частини третьої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено пряму заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

При цьому статтею 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) унормовано, що договір про закупівлю є нікчемним у разі:

- його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону;

- його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

- його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Частина четверта статті 36 зазначеного Закону імперативно визначає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Із текстів оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення вартості виконаних позивачем додаткових робіт у сумі 1 151 676 (один мільйон сто п`ятдесят одна тисяча шістсот сімдесят шість) гривень 42 копійки основного боргу, нарахованих позивачем інфляційних та 3 % річних, залишили поза увагою вказане спеціальне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин та в порушенням статті 86 та 210 ГПК України не встановили і не надали оцінки тому, чи відрізняються умови договору №25 від змісту тендерної пропозиції позивача з урахуванням вартості та обсягу додаткових робіт, чи було виконано такі додаткові роботи без зміни/зі зміною ціни договору №25 та або інших його істотних умов, чи було дотримано законодавчий порядок здійснення закупівлі додаткових робіт на суму 1151676, 42 грн, зокрема і те, чи відповідає Закону України «Про публічні закупівлі» спрощений порядок укладення договору шляхом обміну листами та не встановили правових наслідків дотримання /недотримання відповідних вимог відповідно до Закону для учасників спірних правовідносин.

Крім того, виходячи з наявних матеріалів справи та змісту оскаржуваних судових рішень Суд окремо вказує, що обґрунтування судами обох інстанцій оскаржуваних рішень з посиланням на те, що правовідносини сторін врегульовано договором № 0107/2019-СП від 01.07.2019 не знайшли свого підтвердження (з огляду на відсутність відповідного документу в матеріалах справи) .

Встановлення зазначених обставин має ключове значення для вирішення даного спору. Отже, доводи Прокурора частково знайшли своє підтвердження.

Суд наголошує, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 300 ГПК України. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди, допустили порушення норм процесуального права: статей 86, 210, 236, 237 ГПК України, та неправильне застосуванням норм матеріального права; не звернули уваги на викладене та не оцінили обставини, які мають значення для правильного вирішення справи з урахуванням особливостей конкретних правовідносин та спеціального матеріально-правового врегулювання, яке має бути враховано при розгляді даної справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 (пункти 6.56-6.58), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21, пункт 9.58)).

Оскільки ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у вирішенні даного спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності та знайшли своє часткове підтвердження, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, які обмежують повноваження суду касаційної інстанції в частині здійснення додаткової оцінки доказів та встановлення обставин у справі, судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв`язку із наведеним суд касаційної інстанції позбавлений можливості визначити наявність або відсутність підстав для формування відповідного правового висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, про відсутність якого заявлено Прокурором.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Прокурора задовольнити частково, судові рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

Розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2023 зі справи № 908/2663/22 скасувати.

3. Справу № 908/2663/22 передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова