Ухвала

від 06.11.2023 по справі 906/1016/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 906/1016/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Олевської районної спілки споживчих товариств

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Грязнов В.В., судді - Розізнана І.В., Василишин А.Р.)

від 26.09.2023

у справі за позовом Олевської районної спілки споживчих товариств

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Два ЕС"

про стягнення 1 616 313, 00 грн плати за перевищення вартості предмета іпотеки.

ВСТАНОВИВ:

1. У вересні 2021 року Олевська районна спілка споживчих товариств (надалі - Споживспілка) звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Два ЕС" (надалі - Товариство) 1 616 313,00 грн в рахунок суми, яка є перевищенням 90% вартості предмета іпотеки - частини нежитлового приміщення площею 486,4 м2, що складає 3/20 частин нежитлової будівлі І-го поверху ТЦ "Уборть", визначеної станом на 18.12.2014 та заборгованістю позивача перед відповідачем за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, яка станом на 18.12.2014 становила 240 000,00 грн, а також відсутністю визначеної у встановленому законом порядку вартості предмету іпотеки.

2. Позов обґрунтований тим, що станом на момент набуття Товариством права власності на нежитлове приміщення загальною площею 486,4 м2, що складає 3/20 частин нежитлової будівлі І-го поверху ТЦ "Уборть", заборгованість Споживспілки становила 240 000,00 грн. Разом з тим, ринкова вартість предмета іпотеки станом на 18.12.2014 складала 2 062 570,00грн, що підтверджується звітом №210903-М від 08.09.2021 про проведення незалежної оцінки про визначення ринкової вартості, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ФОП Медведєвим С.О. Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" та пункту 6.9 договору іпотеки від 09.11.2012, у момент набуття права власності на предмет іпотеки у Товариства виник обов`язок відшкодувати позивачу перевищення 90% вартості предмета іпотеки, а саме: сплатити 1 616 313,00грн, що є різницею між 90% вартості іпотеки 1 856 313,00грн та розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя - Товариства 240 000,00грн.

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.06.2023 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь Споживспілки 849 584,10 грн суми, яка є перевищенням 90% вартості предмета іпотеки та 12 743,76 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви. В частині стягнення 766 728,90 грн відмовлено.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що справа № 906/1231/20 має преюдиційне значення для цієї справи, тому врахував, встановлені під час розгляду справи № 906/1231/20, обставини не проведення Товариством оцінки предмета іпотеки на момент набуття спірного майна у власність та зазначення останнім у повідомленні №01 від 04.02.2015 недостовірної інформації про вартість об`єкту іпотеки. З огляду на предмет позову та відсутність в матеріалах справи звіту про оцінку спірного майна на дату продажу, місцевий суд призначив судову оціночно-будівельну експертизу, за наслідками проведення якої судовим експертом визначено вартість спірного майна, на день набуття права власності, тобто станом на 18.12.2014, в сумі 1 210 649,00 грн. Суд здійснив власний розрахунок розміру заподіяних збитків за відсутності зауважень від обох сторін щодо висновку судового експерта від 15.12.2022 та дійшов висновку, що стягненню підлягає 849 584,10 грн (1 089 584,10 грн - 240 000,00 грн), що є різницею, яка становить 90% вартості предмета іпотеки станом на 18.12.2014 та заборгованістю споживспілки перед Товариством за договорами про надання безвідсоткової фінансової допомоги. Також суд відмовив у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності, оскільки дійшов висновку, що лише після звернення до суду та ухвалення рішення у справі № 906/1231/20 Споживспілка могла дізнатися про порушення своїх прав в частині можливого недоотримання грошових коштів.

5. 26.09.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог скасував та прийняв у цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.

6. Суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлену судовим експертом ймовірну вартість предмету іпотеки, погодився з висновком суду першої інстанції, щодо наявності правових підстав для відшкодування різниці між вартістю предмета іпотеки та розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя на суму 849 584,10 грн. Однак суд не погодився з висновком суду першої інстанції щодо звернення позивача за захистом права в межах строку позовної давності. Суд виходив з того, що місцевий господарський суд, застосовуючи як преюдицію висновки викладені у справі №906/1231/20 щодо відсутності оцінки майна предмета іпотеки станом на момент набуття відповідачем права власності, переоцінив висновок Верховного Суду, зроблений у цій же справі щодо правомірності застосування строків позовної давності (що має преюдиціальний характер), зокрема, який свідчить, що позивачу було відомо (він міг дізнатися) про порушення його прав з 11.02.2015, а з позовом у цій справі Споживспілка звернулася 16.09.2021, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

7. 17.10.2023 відповідач надіслав до Верховного Суду засобами електронного зв`язку та поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

9. Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

10. 26.09.2023 апеляційний господарський суд ухвалив постанову, останнім днем для подання касаційної скарги є 16.10.2023.

11. Скаржник звернувся з касаційною скаргою 17.10.2023, тобто, поза межами 20-денного строку, встановленого частиною першою статті 288 ГПК України для подання касаційної скарги.

12. За приписами частини другої цієї статті, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

13. Приписом частини першої статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

14. У касаційній скарзі скаржник хоч і зазначає про отримання повного тексту оскаржуваної постанови 29.09.2023, однак не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

15. З огляду на те, що заявник не подав (не заявив) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, то касаційна скарга відповідно до статті 174, частини третьої статті 292 ГПК України залишається без руху.

16. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

18. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

19. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

20. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень є наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норми статті 37 Закону України "Про іпотеку" та неврахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 914/127/20.

21. Разом з тим, у касаційній скарзі скаржник також посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм частин першої статей 256, 257 та статей 260, 261 Цивільного кодексу України, оскільки не погоджується з висновками щодо застосування строку позовної давності. Однак у цій частині касаційної скарги скаржник взагалі не визначає підставу касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини другої статті 287 ГПК України.

22. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги також є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

23. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

24. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 234, 288, пункту 5 частини другої статті 290, частинами другою, третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Олевської районної спілки споживчих товариств на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 906/1016/21 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- надати суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції;

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у цій ухвалі;

- уточнену редакцію касаційної скарги та заяву, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати відповідачу, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- уточнена касаційна скарга повинна містити відомості про наявність електронного кабінету юридичної особи.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

4. Повідомити учасникам справи та їх представникам, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-IX щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС). Відповідно до статей 6, 42, 170, 242 ГПК України:

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі;

- особа, яка подала касаційну скаргу в електронній формі, заяви по суті справи, клопотання має подавати до суду виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- Кодексом встановлені процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова