Постанова

від 01.11.2023 по справі 456/5490/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 456/5490/21

провадження № 61-12088 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиця Андрій Андрійович;

стягувач - ОСОБА_1 ,

боржники: товариство з обмеженою відповідальністю «Львів Комерц Буд», товариство з обмеженою відповідальністю «Львів Ком Буд»

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Комерц Буд», товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Ком Буд» на постанову Львівського апеляційного суду від 06 липня 2023 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У березні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А. А. звернувся до суду з поданнями про заміну сторони виконавчого провадження.

Подання обґрунтовані тим, що у нього на виконанні перебувають два виконавчі провадження - № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 456/5490/21, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 11 січня 2023 року про стягнення з ТОВ «Львів Комерц Буд» на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 8 999, 76 грн та в сумі 30 000 євро відповідно.

Станом на 27 лютого 2023 року жодних коштів на погашення заборгованості по ВП НОМЕР_3 та ВП № НОМЕР_2 не надходило.

24 лютого 2023 року на його адресу надійшла заява стягувача ОСОБА_1 , яка повідомила, що у результаті виділу з ТОВ «Львів Комерц Буд» було створене ТОВ «Львів Ком Буд», а тому просила звернутися до суду з поданнями про заміну боржника ТОВ «Львів Комерц Буд».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Львів Ком Буд» є правонаступником боржника ТОВ «Львів Комерц Буд». У пункті 1.2. статуту ТОВ «Львів Ком Буд» зазначено, що воно створено у результаті виділу з ТОВ «Львів Комерц Буд». Отже, з офіційних відомостей достеменно відомо, що відбулося створення юридичної особи - ТОВ «Львів Ком Буд» шляхом виділу з ТОВ «Львів Комерц Буд» без припинення юридичної особи останнього.

Посилаючись на положення статті 109 ЦК України, за змістом якої юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, та юридична особа, з якої був здійснений виділ, несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, приватний виконавець Пиць А. А. просив суд замінити боржника у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 456/5490/21, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 11 січня 2023 року про стягнення з ТОВ «Львів Комерц Буд» на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 8 999, 76 грн та в сумі 30 000 євро відповідно, на двох боржників - ТОВ «Львів Комерц Буд», як основного боржника, та ТОВ «Львів Ком Буд», як субсидіарного боржника.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 квітня 2023 року у складі судді Яніва Н. М. у задоволені подань приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відсутні підстави вважати ТОВ «Львів Ком Буд» субсидіарним боржником щодо основного боржника - ТОВ «Львів Комерц Буд», оскільки обов`язок перед ОСОБА_1 про сплату їй 30 000 євро та судових витрат у розмірі 8 999, 76 грн виник у ТОВ «Львів Комерц Буд» з моменту набрання законної сили рішенням у справі № 456/5490/21 про застосування наслідків нікчемного правочину. Субсидіарна відповідальність нової юридичної особи, створеної шляхом виділу з основного боржника, може наставати щодо зобов`язань, які виникли до виділу та створення нової юридичної особи. Отже на момент здійснення виділу ТОВ «Львів Ком Буд» із ТОВ «Львів Комерц Буд» 04 вересня 2020 року зобов`язання з повернення ОСОБА_1 коштів у ТОВ «Львів Комерц Буд» не існувало. Тому підставі для задоволення подань приватного виконавця відсутні.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Львівського апеляційного суду від 06 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 квітня 2023 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено боржника - ТОВ «Львів Комерц Буд» у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчих листів № 456/5490/21, виданих Стрийським міськрайонним судом Львівської області 11 січня 2023 року про стягнення з ТОВ «Львів Комерц Буд» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 8 999, 76 грн та 30 000 євро, на двох боржників - ТОВ «Львів Комерц Буд», як основного боржника, та ТОВ «Львів Ком Буд», як субсидіарного боржника.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції помилково вважав, що ОСОБА_1 набула статус кредитора щодо ТОВ «Львів Комерц Буд» лише після набрання законної сили рішенням суду у справі № 456/5490/21, а саме з 07 листопада 2022 року, на те звернув увагу на те, що преюдиційним рішенням у вказаній справі встановлено, що укладений 05 вересня 2019 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Львів Комерц Буд» попередній договір № 78 купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення - апартаментів) є нікчемним з моменту його укладення і саме з цього моменту у ТОВ «Львів Комерц Буд» виник обов`язок щодо повернення ОСОБА_1 усього отриманого за цим правочином.

Суд апеляційної інстанції також вказав, що приватно-правовий інструментарій, зокрема, виділ товариства, не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. У цій справі здійснення виділу використано боржником «на зло» та мало на меті не досягнення його дійсного результату, а було здійснено для унеможливлення виконання останнім своїх зобов`язань перед стягувачем за нікчемним правочином, а в подальшому - і за рішенням суду про застосування наслідків такого правочину, шляхом передачі ТОВ «Львів Комерц Буд» виділеному товариству основних активів ТОВ «Львів Комерц Буд», на які могло бути звернуто стягнення. При цьому суд вважав, що незалучення ТОВ «Львів Ком Буд» субсидіарним боржником сприятиме невиконанню рішення суду, що є недопустимим в демократичному суспільстві.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2023 року ТОВ «Львів Комерц Буд», ТОВ «Львів Ком Буд» подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 06 липня 2023 року й залишити в силі ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 квітня 2023 року.

Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15, від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2023 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 456/5490/21 із Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

У вересні 2023 року справа надійшладо Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що застосування субсидіарної відповідальності, а отже і заміна сторін у виконавчому провадженні, можлива лише по зобов`язаннях, які існували до виділу ТОВ «Львів Ком Буд» із ТОВ «Львів Комерц Буд». Отже правові наслідки виділу, що передбачені частиною третьою статті 109 ЦК України, не підлягають застосуванню до ТОВ «Львів Ком Буд», оскільки його виділ із ТОВ «Львів Комерц Буд» проведено 03 липня 2020 року, а зобов`язання ТОВ «Львів Комерц Буд» перед ОСОБА_1 про сплату їй 30 000 євро та судових витрат у розмірі 8 999, 76 грн виникли після проведеного виділу ТОВ «Львів Ком Буд», а саме 07 листопада 2022 року - дня набрання законної сили рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 червня 2022 року в справі № 456/5490/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Львів Комерц Буд» про застосування наслідків нікчемного правочину, а тому субсидіарний обов`язок у новоствореної юридичної особи не виник.

Вказували, що висновки апеляційного суду про те, що виділ ТОВ «Львів Ком Буд» проведено з метою ухилення боржника від виконання майбутнього рішення суду є помилковими, оскільки на балансі ТОВ «Львів Комерц Буд» після виділу залишилося достатньо коштів для погашення заборгованості перед ОСОБА_1 .

Водночас судом першої інстанції надана належна правова оцінка доказам і обставинам справи та ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення про відмову у задоволенні подань приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. про заміну сторони виконавчого провадження, яке безпідставно скасовано судом апеляційної інстанції.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції є мотивованим, законним й ґрунтується на належних та допустимих доказах; судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Просив касаційну скаргу ТОВ «Львів Комерц Буд», ТОВ «Львів Ком Буд» залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 червня 2022 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 456/5490/21, позов ОСОБА_1 до ТОВ «Львів Комерц Буд», ОСОБА_3 про застосування наслідків нікчемного правочину задоволено частково. Застосовано наслідки нікчемності попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлове приміщення - апартаментів) № 78 від 05 вересня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ «Львів Комерц Буд» та стягнуто з ТОВ «Львів Комерц Буд» на користь ОСОБА_1 суму коштів, отриманих на підставі нікчемного правочину, у розмірі 30 000 євро. В задоволені решти позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Львів Комерц Буд» на користь ОСОБА_1 8 999, 76 грн сплаченого судового збору (а. с. 189-197, 241-248, т. 1).

Під час розгляду справи № 456/5490/21 судами встановлено, що 05 вересня 2019 року між ТОВ «Львів Комерц Буд» в особі директора Кошик П. І., який діяв на підставі статуту (продавцем), та ОСОБА_1 (покупцем) укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення-апартаментів), за умовами якого сторони зобов`язалися у порядку та на умовах, встановлених даним договором у майбутньому, але не пізніше 28 грудня 2022 року, укласти та підписати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення - апартаментів № 78 на 8-му поверсі, загальною проектною площею 51, 46 кв. м, збудованого апарт-готелю із вбудованими приміщеннями туристичної інфраструктури, розташованого по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 4610700000:01:006:0406 за тією ж адресою.

Згідно з пунктом 6 вказаного договору за згодою сторін покупцем на момент підписання цього договору передано продавцю грошові кошти у сумі 832 500 грн, що за курсом НБУ еквівалентно 30 000 євро.

У пункті 6.1. вказаного договору сторони погодили, що своїми підписами на цьому договорі вони підтверджують факт передання/отримання грошових коштів, зазначених у пункті 6 даного договору.

Вказаний договір підписаний зі сторони продавця директором ОСОБА_3 із зазначенням реквізитів ТОВ «Львів Комерц Буд» та з проставленням печатки вказаної юридичної особи.

Факт отримання директором ТОВ «Львів Комерц Буд» ОСОБА_3 від ОСОБА_1 грошових коштів за попереднім договором купівлі-продажу від 05 вересня 2019 року підтверджується також власноруч написаною розпискою ОСОБА_3 (а. с. 10, т. 1).

Вирішуючи спір у справі № 456/5490/21, суди виходили із того, що оскільки укладений 05 вересня 2019 року між ТОВ «Львів Комерц Буд» та ОСОБА_1 попередній договір нежитлового приміщення - апартаментів № 78 на 8-му поверсі, загальною проектною площею 51, 46 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1 , не був нотаріально посвідчений, він є нікчемним, а тому підлягають застосуванню наслідки нікчемності правочину (реституція) з повернення ТОВ «Львів Комерц Буд» ОСОБА_1 сплачених нею за попереднім договором грошових коштів.

11 січня 2023 року на виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 червня 2022 року у справі № 456/5490/21 судом видано два виконавчі листи про стягнення з ТОВ «Львів Комерц Буд» на користь ОСОБА_1 грошових коштів, отриманих на підставі нікчемного правочину, у розмірі 30 000 євро та 8 999, 76 грн сплаченого судового збору, які ОСОБА_1 пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округ Львівської області Пицю А. А.

18 січня 2023 року приватним виконавцем Пицем А. А. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчих листів № 456/5490/21, виданих Стрийським міськрайонним судом Львівської області 11 січня 2023 року про стягнення з ТОВ «Львів Комерц Буд» на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 8 999, 76 грн та в сумі 30 000 євро відповідно.

Також 18 січня 2023 року приватним виконавцем Пицем А. А. по вказаних виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 винесено постанови про стягнення з боржника ТОВ «Львів Комерц Буд» основної, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, які направлено боржнику для виконання, стягувачу - до відома.

Станом на 27 лютого 2023 року на рахунки приватного виконавця Пиця А. А. не надходило жодних коштів для погашення заборгованості по виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

24 лютого 2023 року на адресу приватного виконавця Пиця А. А. надійшла заява стягувача ОСОБА_1 , у якій остання повідомила, що у результаті виділу з ТОВ «Львів Комерц Буд» було створене ТОВ «Львів Ком Буд» та просила звернутись до суду з поданнями про заміну боржника ТОВ «Львів Комерц Буд» у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на двох боржників - ТОВ «Львів Комерц Буд», як основного боржника, та ТОВ «Львів Ком Буд», як субсидіарного боржника.

Встановлено, що 03 липня 2020 року єдиним учасником ТОВ «Львів Комерц Буд» було прийнято рішення № 06, справжність підпису ОСОБА_3 на якому засвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзва Н. Б. та зареєстровано у реєстрі за № 1499, про здійснення виділу з ТОВ «Львів Комерц Буд» нової юридичної особи у формі ТОВ «Львів Комерц Буд».

04 вересня 2020 року одноособовим учасником ТОВ «Львів Комерц Буд» було прийнято рішення № 07 про затвердження ТОВ «Львів Комерц Буд» розподільчого балансу та визначено порядок передачі частини майна, прав та обов`язків ТОВ «Львів Ком Буд». Вказаним рішенням зменшено розмір статутного капіталу ТОВ «Львів Комерц Буд» до 5 000 грн у зв`язку з виділом із нього ТОВ «Львів Ком Буд» зі статутним капіталом у 5 000 грн та іншими показниками активів та пасивів відповідно до розподільчого балансу.

04 вересня 2020 року засновником ТОВ «Львів Ком Буд» було прийнято рішення № 1 про визначення місцезнаходження ТОВ «Львів Ком Буд» - 80001, Львівська область, м. Сокаль, вул. Шептицького, 42, та затверджено статутний капітал ТОВ «Львів Ком Буд» у розмірі 5 000 грн.

04 вересня 2020 року завершено здійснення виділу ТОВ «Львів Ком Буд» (код ЄРДПОУ 43799208) з ТОВ «Львів Комерц Буд», про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно розподільчого балансу підприємства, що реорганізовується шляхом виділу, станом на 01 вересня 2020 року, справжність підписів ОСОБА_4 , директора ТОВ «Львів Комерц Буд» Мокрої Т. І. на якому засвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзва Н. Б. та зареєстрованого у реєстрі за № 2307-2308, у розділі ІІ, ІІІ довгострокові зобов`язання, цільове фінансування та забезпечення (код рядка 1695) до виділення обліковуються грошові кошти у розмірі 13 270 684, 87 грн, після виділення 1 - 10 044 000 грн, після виділення 2 - 3 226 684, 87 грн.

Також з рядка 1300 розподільчого балансу вбачається, що до виділення ТОВ «Львів Ком Буд» баланс ТОВ «Львів Комерц Буд» (необоротні та оборотні активи) становив 13 271 684, 87 грн, після виділення 1 - 10 040 000 грн, після виділення 2 - 3 231 684, 87 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зобов`язання перед ОСОБА_1 згідно розподільчого балансу після виділу ТОВ «Львів Ком Буд» не були передані останньому, а залишились на балансі ТОВ «Львів Комерц Буд».

Також апеляційним судом встановлено, що ані ТОВ «Львів Комерц Буд», ані ТОВ «Львів Ком Буд» не повідомляли ОСОБА_1 у визначені законом строки про початок та завершення процедури здійснення виділу. Про здійснення процедури виділу ТОВ «Львів Комерц Буд» не повідомляло і суд під час розгляду справи № 456/5490/21, питання про залучення співвідповідачем ТОВ «Львів Ком Буд» в межах вказаної справи не вирішувалось.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що боржником ТОВ «Львів Комерц Буд» не подано приватному виконавцю Пицю А. А. декларацію про доходи та майно боржника, не вчинено жодних дій щодо виконання рішення суду у справі № 456/5490/21.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ТОВ «Львів Комерц Буд», ТОВ «Львів Ком Буд» підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20) зазначено, що «забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності».

За змістом частини першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «По виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне законодавство містить норму тільки щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, яка розрахована на випадок, коли сторона виконавчого провадження вибуває з відповідних матеріальних правовідносин, до яких натомість вступає правонаступник цієї сторони. При цьому процесуальним законодавством не враховано, що у певних випадках до матеріальних правовідносин може вступити й інша особа як боржник, хоч сторона виконавчого провадження з цих правовідносин і не вибуває (відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15).

За частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Статтею 109 ЦК України передбачено виділ, як різновид створення юридичної особи, при якому припинення існуючої юридичної особи, з якої здійснюється виділ, не відбувається. Відповідно до частини першої статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Отже виділ не є різновидом припинення юридичної особи, це один зі способів створення юридичної особи. Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється існуючою юридичною особою певним майном. При цьому попередня юридична особа не припиняється.

Відповідно до частини третьої статті 109 ЦК України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням (частина четверта статті 109 ЦК України).

Зі змісту положень частин третьої та четвертої статті 109 ЦК України убачається, що субсидіарна відповідальність нової юридичної особи, створеної шляхом виділу з основного боржника, може наставати щодо зобов`язань, які виникли до виділу та створення нової юридичної особи.

Подібні положення містяться в частині п`ятій статті 55 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», де визначено, що товариство, створене внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями товариства, з якого здійснено виділ, які згідно з розподільним балансом не перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Товариство, з якого здійснено виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Якщо внаслідок виділу створено декілька товариств, вони несуть субсидіарну відповідальність спільно з товариством, з якого здійснено виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки товариства, з якого здійснено виділ, за окремим зобов`язанням, що існувало у нього до виділу, товариство, з якого здійснено виділ, та створені внаслідок виділу товариства несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

Отже оскільки внаслідок виділу зберігається і юридична особа, з якої було здійснено виділ, і створюється нова юридична особа, в законі закріплено положення про взаємну субсидіарну відповідальність зазначених юридичних осіб за зобов`язаннями, боржником за якими була юридична особа, з якої здійснено виділ, та які існували перед виділом.

Згідно із частинами першою та другою статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред`явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а в разі пред`явлення позову - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі. У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора (частина четверта статті 619 ЦК України).

Отже кредитор може пред`явити вимогу в досудовому порядку або звернутися до суду з окремим позовом до субсидіарного боржника в порядку позовного провадження.

У таких випадках субсидіарний боржник є не правонаступником основного боржника, а особою, яка є додатково відповідальною за зобов`язанням основного боржника в силу прямого припису закону.

У цивільно-правовому зобов`язанні може виникати, зокрема, солідарна та субсидіарна відповідальність. Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Субсидіарна ж відповідальність має додатковий характер, який полягає, зокрема, в тому, що в разі, якщо вимога кредитора в повному обсязі задоволена основним боржником, додатковий боржник до відповідальності не притягується. Тому під час виконання зобов`язань важливо визначити вид відповідальності; від цього залежить порядок пред`явлення вимоги кредитора, а також порядок виконання зобов`язання боржником.

Пунктами 1, З частини першої статті 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини сьомої статті 82 ЦПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 3 липня 2018 року у справі № 917/1345/17.

Отже судове рішення, яким вирішено спір між кредитором та основним боржником щодо стягнення заборгованості та визначено розмір такої заборгованості, не може мати преюдиційного значення для субсидіарного боржника

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 921/730/13-г/3.

При цьому в разі коли первісний боржник зобов`язань перед кредитором за розподільчим балансом не передавав та залишається основним боржником за зобов`язаннями, щодо яких винесено судове рішення, стягувач не втрачає права та можливості звернення до особи, яку він вважає субсидіарним боржником, з окремим позовом.

При розгляді справи про звернення кредитора з позовом до субсидіарного боржника останній може заперечувати проти суми заборгованості за зобов`язанням, навіть якщо вона встановлена судовим рішенням у справі за позовом кредитора до основного боржника, зокрема доводити, що сума боргу є меншою або відсутня взагалі.

Заміна ж основного боржника у виконавчому документі на двох боржників - основного та субсидіарного -без існування судового рішення щодо останнього позбавить субсидіарного боржника можливості реалізації в повному обсязі своїх процесуальних прав, які б він мав можливість реалізувати під час позовного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від20 квітня 2022 року у справі № 910/2615/18 (провадження № 12-75гс21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Щодо ж до захисту прав кредитора, то умови та порядок такого захисту, зокрема, при виділі з товариства, передбачені статтею 55 Закону України Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Так, протягом 30 днів з дати прийняття рішення про припинення товариства шляхом поділу, перетворення, або про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття рішення про це останнім з товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне товариство, що бере участь у припиненні відповідно, зобов`язане письмово повідомити про це всіх відомих йому (їм) кредиторів. Повідомлення про припинення товариства та строк для заявлення кредиторами своїх вимог оприлюднюються на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань автоматично у режимі реального часу за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Кредитор такого товариства, вимоги якого до товариства не забезпечені договором забезпечення, протягом 30 днів з дати направлення йому повідомлення, або з дати опублікування повідомлення, зазначеного вчастині першій цієї статті, має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: 1) надання забезпечення виконання зобов`язання; 2) дострокового припинення або виконання зобов`язання (зобов`язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між товариством та кредитором.Якщо кредитор не звернувся до товариства у встановлений строк з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов`язання (зобов`язань) перед ним.Виділ або припинення товариства не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами.Товариство, створене внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями товариства, з якого здійснено виділ, які згідно з розподільним балансом не перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Товариство, з якого здійснено виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Якщо внаслідок виділу створено декілька товариств, вони несуть субсидіарну відповідальність спільно з товариством, з якого здійснено виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки товариства, з якого здійснено виділ, за окремим зобов`язанням, що існувало у нього до виділу, товариство, з якого здійснено виділ, та створені внаслідок виділу товариства несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

З викладеного можна виснувати, що законодавець врегулював питання забезпечення прав позивача як кредитора товариства у випадку виділу з такого, пов`язавши можливість здійснення процедури виділу із задоволенням вимог кредитора. Також під час судового розгляду кредитор як позивач наділений процесуальним правом звертатися до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення свого позову, якщо існують обставини, які істотно ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, як в цілому, так і кожному окремо, дійшов обґрунтованого висновку про те, щосудове рішення у справі № 456/5490/21 про застосування наслідків нікчемності попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення - апартаментів) № 78 від 05 вересня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ «Львів Комерц Буд», та стягнення з ТОВ «Львів Комерц Буд» на користь ОСОБА_1 грошових коштів, отриманих на підставі нікчемного правочину, ухвалено після завершення процедури виділу новоствореної юридичної особи - ТОВ «Львів Ком Буд», не встановлює обставин субсидіарної відповідальності ТОВ «Львів Ком Буд», не може мати преюдиційного значення для останнього щодо його прав та обов`язків як субсидіарного боржника, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення подань приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. про заміну

основного боржника у виконавчих документах на двох боржників - ТОВ «Львів Комерц Буд», як основного боржника, та ТОВ «Львів Ком Буд», як субсидіарного боржника.

Водночас судовим рішенням щодо основного боржника ТОВ «Львів Комерц Буд» не позбавлялося можливості звернутися до суду з окремим позовом до ТОВ «Львів Ком Буд», як до субсидіарного боржника за зобов`язаннями, які виникли у ТОВ «Львів Комерц Буд» до завершення процедури виділу.

Апеляційний суд, скасовуючи судове рішення першої інстанції та задовольняючи подання приватного виконавця, вказаного не врахував, та, посилаючись на преюдиційність обставин, встановлених судовим рішенням у справі № 456/5490/21, дійшов помилкового висновку про заміну основного боржника у виконавчих документах, на двох боржників - ТОВ «Львів Комерц Буд», як основного боржника, та ТОВ «Львів Ком Буд», як субсидіарного боржника, не врахувавши, що судове рішення у справі № 456/5490/21 не встановлює обставин субсидіарної відповідальності ТОВ «Львів Ком Буд» та не може мати преюдиційного значення для останнього щодо його прав та обов`язків як субсидіарного боржника.

Правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15, від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14, на які посилався суд апеляційної інстанції, стосуються обставин заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним у разі створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника після ухвалення остаточного судового рішення щодо зобов`язань останнього, які виникли до завершення процедури виділу.

Із урахуванням зазначеного, а також сформованої Верховним Судом практики у спірних правовідносинах, слід погодитися із висновками суду першої інстанції щодо мотивів відмови у задоволенні подань приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. про заміну основного боржника у виконавчих документах на двох боржників - ТОВ «Львів Комерц Буд», як основного боржника, та ТОВ «Львів Ком Буд», як субсидіарного боржника, оскільки обов`язок перед ОСОБА_1 про сплату їй 30 000 євро та судових витрат у розмірі 8 999, 76 грн виник саме у ТОВ «Львів Комерц Буд», після виділу ТОВ «Львів Ком Буд», вимоги до якого останньою не пред`явлено.

Відмовляючи у задоволенні подань приватного виконавця, суд першої інстанції надав належну оцінку як кожному доказу окремо, так і доказам у їх сукупності та дійшов загалом обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для заміни основного боржника у виконавчих документах на двох боржників - ТОВ «Львів Комерц Буд», як основного боржника, та ТОВ «Львів Ком Буд», як субсидіарного боржника.

За правилами статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Комерц Буд», товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Ком Буд» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного суду від 06 липня 2023 року скасувати.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 квітня 2023 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович