Ухвала
від 06.11.2023 по справі 362/6944/23
ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6944/23

Провадження № 2/362/2460/23

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2023 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Васильківської міської ради як орган опіки та піклування про відібрання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, перевіривши який, приходжу до висновку, що його необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.

Натомість, в порушення пунктів 2, 4, 5, 8 і 9 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить:

-адреси місця проживання сторін;

-спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивачі просять суд визначити у рішенні;

-зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги;

-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Насамперед, у позовівказаноадреси реєстраціїсторін,тодіякцивільний процесуальнийзаконневимагає зазначенняадресреєстрації,ачіткоі конкретновказуєнате,щопозовназаява повиннамістити місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.

При цьому, суд враховує, що адреси місця реєстрації особи та місця її фактичного проживання (перебування) можуть бути різними.

Також, вимоги пункту другого прохальної частини позову не є позовними по своїй суті, оскільки не стосуються дій чи бездіяльності відповідача та не можуть бути до нього звернені, оскільки вони взагалі не є предметом спору між сторонами.

Викладену у пункті другому прохальної частини позову прохання про негайне виконання рішення суду не є способом захисту цивільних прав, який використовується при формулюванні позовних вимог з метою захисту і/або відновлення прав та інтересів які порушені.

Зокрема, вирішення питання про негайне виконання судового рішення відповідно до статті 430 ЦПК України, про що позивач просить у пункті другому прохальної частини заяви, здійснюється судом в силу положень ЦПК України, тобто належить виключно до повноважень суду та не потребує додаткового їх заявлення як позовних.

Тобто, позивачу слід вирішити питання щодо обґрунтованості, доцільності, необхідності заявлення таких позовних вимог та їх формулювання у прохальній частині заяви.

Крім того, викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у заяві вказано перелік фактичних обставин, проте, в порушення в порушення наведених вимог цивільного процесуального закону, у позові не зазначено доказів, що підтверджують кожну з таких обставин (наприклад того, що сторони перебували у шлюбі, сторони народили двох доньок, на численні прохання повернути молодшу доньку відповідач відповідав відмовою та інше).

Тобто, згідно із вимогами пункту п`ятого частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заяваповинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому позивачу необхідноу новійредакції позовноїзаяви зазначити докази, що підтверджують зазначені ним у заяві усі обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (у тому числі того, що сторони перебували у шлюбі, сторони народили двох доньок, на численні прохання повернути молодшу доньку відповідач відповідав відмовою та інше).

При цьому, на виконання вимог частини п`ятої статті 177 ЦПК України, позивачу необхідно додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі того, що сторони перебували у шлюбі, сторони народили двох доньок, на численні прохання повернути молодшу доньку відповідач відповідав відмовою та інше).

Як висновок, у позові зазначається певний факт, через кому доказ, що його підтверджує і такий доказ додається до позову (саме у цьому полягають наведені вимоги ЦПК України).

До того ж, відповідно до переліку додатків позивачем додано до заяви 16 додатків.

Натомість, за змістом позову позивач зазначає про перебування оригіналів доданих до позову документів у позивача.

Однак, є незрозумілим, яким чином позивач має оригінали судових рішень, які містяться лише в матеріалах судових справ та не видаються учасникам процесу?!

Очевидно, позивачка помилилась стверджуючи про це.

Зауважуємо, що відповідно до пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

У зв`язку із цим, позивачу необхідно у позовній заяві зазначити у кого саме наявні оригінали усіх письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Серед іншого, всупереч вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зокрема, як на підставу свого звільнення від сплати судового збору позивач посилається на норму пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» яка передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються законні представники дітей з інвалідністю.

Дійсно, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 копію якого додано до позову, ОСОБА_3 , 2010 року народження є дитиною з інвалідністю, а ОСОБА_1 її законним представником.

Натомість, предметом даного позову є відібрання ОСОБА_4 , 2013 року народження, яка не має інвалідності.

Позивачка не заявляє позовних стосовно дитини з інвалідністю ОСОБА_3 , 2010 року народження.

Тобто, у даній цивільній справі ОСОБА_1 не є представником дитини з інвалідністю ОСОБА_3 , 2010 року народження, а діє в інтересах ОСОБА_4 , 2013 року народження, яка не має інвалідності.

Як висновок, суд вважає, що позивачка помилково посилається на норму пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу її звільнення від сплати судового збору, оскільки за даним позовом позивачка не є законним представником дитини з інвалідністю.

У зв`язку із цим, на виконання вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України, позивачці необхідно додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Одночасно, позивачу необхідно врахувати вимоги частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки, у позові заявлено фактично дві окремі позовні вимоги:

-про відібрання дитини;

-про повернення дитини, позивачці слід сплатити судовий збір за кожну із вимог немайнового характеру.

Після цього, позивачу необхідно додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Васильківської міської ради як орган опіки та піклування про відібрання дитини.

Повідомити про вказане позивача та надати йому строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

СудВасильківський міськрайонний суд Київської області
Дата ухвалення рішення06.11.2023
Оприлюднено08.11.2023
Номер документу114687416
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин

Судовий реєстр по справі —362/6944/23

Ухвала від 14.05.2024

Цивільне

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Лебідь-Гавенко Г. М.

Ухвала від 14.02.2024

Цивільне

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Лебідь-Гавенко Г. М.

Ухвала від 23.11.2023

Цивільне

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Лебідь-Гавенко Г. М.

Ухвала від 20.11.2023

Цивільне

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Ковбель М. М.

Ухвала від 17.11.2023

Цивільне

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Марчук О. Л.

Ухвала від 17.11.2023

Цивільне

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Марчук О. Л.

Ухвала від 06.11.2023

Цивільне

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Марчук О. Л.

Ухвала від 27.10.2023

Цивільне

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Кравченко Л. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні