Рішення

від 06.11.2023 по справі 580/5689/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року м. Кропивницький Справа № 580/5689/23

провадження № 2-іс/340/56/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Лариса Віталіївна про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась через систему "Електронний суд" до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Черкаського окружного адміністративного суду щодо неправомірної відмови ОСОБА_1 надати відповідь на інформаційний запит від 03 березня 2023 року;

- зобов`язати Черкаський окружний адміністративний суд розглянути по суті інформаційний запит від 03 березня 2023 року та надати ОСОБА_1 відповідь по суті запиту.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 передано до Шостого апеляційного адміністративного суду для визначення суду, до підсудності якого віднесена дана справа (а.с.13).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 визначено територіальну підсудність адміністративної справи №580/5689/23 Кіровоградському окружному адміністративному суду (а.с.21).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №580/5689/23 (провадження № 2-іс/340/56/23), справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору суддю Черкаського окружного адміністративного суду Ларису Віталіївну Трофімову (а.с. 32-33).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що вона 03.03.2023 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду щодо надання повної інформації стосовно того чи займається викладацькою діяльністю суддя Черкаського окружного адміністративного суду Л. Трофімова та вказати де, однак відповіддю від 09.03.2023 відповідачем за підписом голови С. Гараня повідомлено позивача про відмову у наданні запитуваної інформації. Зазначила, що відповідач надав інформацію не по суті запиту, що є неправомірною відмовою в наданні інформації, оскільки відповідач зобов`язаний володіти повною інформацією щодо зайняття суддею Л. Трофімовою викладацькою діяльністю, так як в цей період часу відсутня на робочому місті.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість. Зазначив, що однією з основних ознак публічної інформації є те, що вона повинна бути готовою, тобто створеною на момент отримання запиту розпорядником. Закон №2939-VI не регулює відносини зі створення інформації (надання витягів, довідок, пояснень, роз`яснень тощо). Розпорядник інформації зобов`язаний надати ту інформацію, яка вже існує і зафіксована на певному матеріальному носієві. Отже, вважає, що розпорядник інформації зобов`язаний надавати на запит лише інформацію, якою він володіє. В Черкаському окружному адміністративному суді відсутня інформація щодо викладацької діяльності судді Трофімової Л.В., суд таку інформацію не збирає та не систематизує. Відсутність наведеної інформації є прямою та безпосередньою підставою для відмови у наданні запитуваної інформації, тому на думку представника, Черкаським окружним адміністративним судом не порушено прав позивача внаслідок відмови в наданні запитуваної інформації, якою суд не володіє (а.с.42-43).

Третя особа направила на електронну адресу суду, заяву від 04.10.2023, згідно із якою вона не може бути третьою особою, а також зазначила що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання (а.с.38). Також, 04.10.2023 від ОСОБА_2 надійшли пояснення, які фактично зводяться до того, що позивач не вірно обрала спосіб захисту порушеного права особи (ч.1 ст.5 КАС України), оскільки немає обраного позивачем у цій справі такого способу захисту щодо протиправних дій як зобов`язання вчинити дії, бо йдеться про обов`язок утриматися від дій (а.с.39).

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 03.03.2023 ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду із інформаційним запитом про надання повної інформації чи займається викладацькою діяльністю суддя Черкаського окружного адміністративного суду Л. Трофімова та вказати де. (а.с.6-7)

09.03.2023 головою Черкаського окружного адміністративного суду позичу надано відповідь на запит, згідно із якою повідомлено, що Черкаський окружний адміністративний суд не володіє запитуваною позивачкою інформацією у зв`язку з чим відмовлено в її наданні.

Додатково в листі зазначено, що визначальним для публічності інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти. Суддя має право виконувати викладацьку, наукову чи творчу діяльність без будь-яких обмежень, якщо це не шкодить інтересам здійснення правосуддя. Суддя не повинен погоджувати з керівництвом суду чи повідомляти керівництво суду про здійснення ним викладацької діяльності. Відповідно суд не збирає інформацію про викладацьку діяльність суддів (а.с.8-9).

Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 34 Конституції України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

За приписами ст. 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Преамбулою Закону України Про інформацію від 02.10.1992 №2657-XII (далі Закону №2657-XII) визначено, що цей закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Під інформацією Закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст.1 Закону №2657-XII).

Статтею 5 Закону №2657-XII передбачено, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходяться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 №2939-VІ (надалі - Закон №2939).

Статтею 1 Закону №2939 визначено, що публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 цього Закону його метою є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Згідно із статтею 3 Закону №2939 право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до статті 4 Закону №2939 доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Частина 2 статті 5 Закону №2939 гарантує, що доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. (ч.4 ст.13 Закону №2939-VI )

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Статтею 16 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.

Згідно із частинами 1, 2 статті 19 Закону №2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №2939 визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію закріплений ч.1 ст.22 Закону №2939-VI і є вичерпним.

Відповідно до цієї норми розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

При цьому, частиною 2 статті 22 Закону №2939 встановлено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Окрім того, частиною другою статті 6 Закону №2939 передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог (трискладовий тест):

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що розпорядник інформації повинен надати відповідь на письмовий запит запитувача інформації, яка має бути повною, достовірною та точною, або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтею 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

При цьому, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник на запит вказує якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію, в іншому випадку така відмова надати запитувану інформацію є необґрунтованою та такою, що суперечить Закону.

Так судом встановлено, що 09.03.2023 головою Черкаського окружного адміністративного суду позичу надано відповідь на запит, згідно із якою Черкаський окружний адміністративний суд не володіє інформацією стосовно того, чи займається викладацькою діяльністю суддя Черкаського окружного адміністративного суду Л. Трофімова із зазначенням де, у зв`язку з чим відмовлено в її наданні (а.с.7-8).

Натомість судом використана інформація з відкритих джерел, а саме самостійно надана суддею Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 до конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зокрема копії її трудової книжки, сторінки 8-9-11, (https://hcj.gov.ua/_files/node3348/50.%20%D0%A2%D0%A0%D0%9E%D0%A4%D0%86%D0%9C%D0%9E%D0%92%D0%90_%D0%9B_%D0%92_%28%D0%9E%29.pdf) на яких міститься запис від 31.08.2010 стосовно того, що вона зарахована на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду. На сторінках 10-13 трудової книжки ОСОБА_2 наявні записи щодо працевлаштування за сумісництвом, як викладача, в Національному університеті "ДНІПРОВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА", тобто після працевлаштування суддею (а.с.52-53).При цьому в її трудовій книжці наявні записи як про працевлаштування так і про звільнення з посади за сумісництвом, вже після працевлаштування суддею Черкаського окружного адміністративного суду. Отже Черкаський окружний адміністративний суд не міг не знати про зайняття суддею Черкаського окружного адміністративного суду викладацькою діяльність при відповідних записах в її трудовій книжці.

Крім того, у Черкаського окружного адміністративного суду наявна сторінка у Facebook, на якій самостійно розміщена інформація стосовно того, що суддя Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 є одним з лекторів онлайн-підготовки та підвищення рівня кваліфікації працівників апаратів судів, суддів, є викладачем-тренером Національної школи суддів України, приймає участь у багатьох заходах.

Тобто, Черкаський окружний адміністративний суд розміщуючи інформацію на власній сторінці Facebook, щодо того, що ОСОБА_3 є одним з лекторів онлайн-підготовки, викладачем (тренером) Національної школи суддів України, не міг не знати, про те, що вона займається викладацькою діяльність.

Таким чином, інформація про яку запитувала позивачка є зібраною, опрацьованою та не потребує додаткових дій відповідача щодо її збору при наданні відповіді на запит.

Щодо пояснень третьої особи, зокрема, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання у здійснення незалежної професійної діяльності судді, то подання позивачкою запитуваної інформацію судом не розцінюється як тиск на суддю чи втручання в незалежність, оскільки вказана інформація знаходиться у відкритих джерелах. Крім того, суддя викладач, в даному випадку кандидат юридичних наук, доцент, старша наукова співробітниця лише підвищує авторитет суддів, працівників апаратів судів, зокрема їх професійну підготовку.

Стосовно того, що позивач не правильно обрала спосіб захисту порушеного права особи (ч.1 ст.5 КАС України), оскільки немає обраного позивачем у цій справі такого способу захисту щодо протиправних дій як зобов`язання вчинити дії, бо йдеться про обов`язок утриматися від дій, то суд не погоджується з даним доводами, оскільки позивачка правомірно очікувала на отримання повної відповіді, при цьому просить зобов`язати Черкаський окружний адміністративний суд розглянути по суті її інформаційний запит від 03 березня 2023 року та надати їй відповідь по суті запиту, при цьому жодної вимоги щодо утримання від дій не заявляла.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на вимоги ст.139 КАС України, а також те, що позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Черкаського окружного адміністративного суду (18002, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 117, код ЄДРПОУ 35158674), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Лариса Віталіївна (18002, м.Черкаси, бульвар Шевченка, 117, код ЄДРПОУ 35158674) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Черкаського окружного адміністративного суду щодо відмови ОСОБА_1 у наданні інформації на запит від 03.03.2023.

Зобов`язати Черкаський окружний адміністративний суд надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 03.03.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА