Ухвала

від 21.11.2024 по справі 580/5689/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 580/5689/23

адміністративне провадження № К/990/42151/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Черкаського окружного адміністративного суду на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2024

у справі № 580/5689/23 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Лариса Віталіївна, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Черкаського окружного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Л.В., в якому просила:

- визнати протиправними дії Черкаського окружного адміністративного суду щодо неправомірної відмови ОСОБА_1 надати відповідь на інформаційний запит від 03.03.2023;

- зобов`язати Черкаський окружний адміністративний суд розглянути по суті інформаційний запит від 03.03.2023 та надати ОСОБА_1 відповідь по суті запиту.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.11.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2024, позовну заяву задоволено. Визнано протиправними дії Черкаського окружного адміністративного суду щодо відмови ОСОБА_1 у наданні інформації на запит від 03.03.2023. Зобов`язано Черкаський окружний адміністративний суд надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 03.03.2023.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідачем 02.10.2024 засобами поштового зв`язку направлено до Верховного Суду касаційну скаргу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У тексті касаційної скарги заявник вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі № 580/5689/23 є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник зазначає про застосування судом апеляційної інстанції положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» без урахування висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 25.06.2019 у справі № 9910/925/18, від 10.12.2020 у справі № 9901/105/20, від 02.02.2022 у справі № 9901/390/21, від 05.04.2023 у справі № 420/27593/21, від 11.03.2024 у справі № 990/335/23.

Суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Водночас скаржник не зазначає, яку саме норму права судами попередніх інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вищевказаних постановах Верховного Суду та не вказує щодо застосування якої саме норми права в них викладено висновок.

Також заявником касаційної скарги не обґрунтовано в чому полягає подібність правовідносин у справах, у яких викладено висновок Верховного Суду щодо застосування відповідної норми права, і у цій справі.

Суд зазначає, що таке формальне посилання на постанови Верховного Суду не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, касаційна скарга не містить належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень у цій справі на підставі положень частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, та не викладення відповідачем підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Черкаського окружного адміністративного суду на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі № 580/5689/23 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяЖ.М. Мельник-Томенко