ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 580/686/21
адміністративне провадження № К/990/3346/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу №580/686/21
за позовом Підприємства споживчої кооперації "Ратуша Черкаської облспоживспілки" до Головного управління ДПС у Черкаській області, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 (суддя Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021(головуючий суддя Бєлова Л.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.),
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2021 року Підприємство споживчої кооперації «Ратуша Черкаської облспоживспілки» (далі також - позивач, Підприємство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.10.2020 №419/2300070210 та №421/2300070210.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Підприємство вказує на безпідставність складення спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки у відповідності до п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст.266 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, адже позивач є суб`єктом малого підприємництва та провадить свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності на території діючого ринку.
Також позивач зазначає, що частина комплексу будівель, розташованих за адресою: м. Умань, вул. Небесної сотні, 47, які йому належать, є будівлями торгових рядів «Ратуша», і відносяться до пам`яток архітектури національного значення, тому згідно рішень Уманської міської ради від 15.06.2018 №3-49/7 та від 31.05.2019 №3.4-62/7 не оподатковуються податком на нерухоме майно.
Крім того, Підприємство наголошує на тому, що відповідач неправильно обрахував базу оподаткування, оскільки зазначив площу будівель - 6732,4 м кв, проте згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 30.12.2016 №77543208 площа комплексу нежитлових будівель та споруд становить 5517,2 м кв.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.10.2020 №419/2300070210 про визначення Підприємству споживчої кооперації «Ратуша» Черкаської облспоживспілки грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 311 019,43 грн, в тому числі 252 639,16 грн основного платежу та 58 380,27 грн штрафних (фінансових) санкцій.
В решті позовних вимог відмовлено.
Під час розгляду справи судами встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №159101 Уманський колгоспний ринок Черкаської облспоживспілки зареєстровано як юридичну особу, дата державної реєстрації 10.09.1991.
У відповідності до Державного акту на право постійного користування землею серії 11-ЧР №002444 від 27.09.1992, Уманському колгоспному ринку надано у постійне користування 3,3027 га землі по вул. Радянській (перейменовано на Небесної сотні), 47 для торгівельного обслуговування населення.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Підприємство споживчої кооперації «Ратуша Черкаської облспоживспілки» зареєстроване як юридична особа 28.11.2016, ідентифікаційний код юридичної особи - 40983712, місцезнаходження - Черкаська обл, м. Умань, вул. Небесної сотні, будинок 47, засновник - Черкаська обласна спілка споживчих товариств.
Передавальним актом по Черкаській облспоживспілці від 10.11.2016 Черкаська облспоживспілка передала позивачу активи: будинок колгоспника «Колос»; туалет центрального ринку; гаражі, майстерню, павільйони та інше майно, що знаходяться за адресою: м. Умань, вул. Небесної сотні, 47.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень станом на 30.12.2016, 28.12.2016 за позивачем зареєстровано право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд, які знаходяться за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Небесної сотні, будинок 47, на земельній ділянці кадастровий номер 7110800000:02:001:0001, цільове призначення - для торгівельного обслуговування населення, площа 3, 3027 га, до складу якого входять об`єкти нерухомого майна загальною площею 5517,2 кв м: літера А-1 нежитлова будівля, Торгові ряди «Ратуша»; літера Б-2 нежитлова будівля, будинок колгоспника «Колос»; літера В-1 будівля, гараж №1; літера Г-1 будівля, вбиральня; літера Д-1: будівля, майстерня; літера Ж-1: будівля, будівля господарська №1; літера З-1: будівля, Павільйон №2; літера К-1 будівля, будівля господарська №2; літера М споруда, навіс; літера Н-1 будівля, склад; літера У-1 будівля, гараж №2; літера Ф-1 споруда, Павільйон №3; літера Ц-1 будівля. Будівля «Центральний в`їзд»; літера Х-1 будівля, Павільйон №1; літера Я-1 будівля, будівля топкової; літера 1 будівля, Торгові ряди; №1,№2 споруда, ворота; №3, №4 споруда. Ворота; №5 споруда, огорожа.
25.05.2017 зареєстровано зменшення частки позивача з 1 на 1639/2000; 10.01.2019 зареєстровано зміну частки та зареєстровано зменшення частки з 1639/2000 на 5521/10000 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження, об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта).
Згідно з договором оренди об`єктів нерухомості №1 від 01.12.2016 та актом приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості від 01.12.2016 позивач передав в оренду Уманському колгоспному ринку Черкаської облспоживспілки у тимчасове платне користування: частину будівлі «Колос» площею 620 кв м, будівлю «Вбиральня» площею 93 кв м, будівлю «Гаражі» площею 346 кв м, будівлю «Майстерня» площею 53 кв м, частину будівлі «Ратуша» площею 473 кв м, будівлю «Центральний в`їзд» площею 16 кв м, будівлю «Топочна» площею 20 кв м, що знаходяться за адресою: Умань, вул. Небесної сотні, 47 на строк з 1.12.2016 по 31.12.2017.
Згідно з актом приймання-передачі з оренди об`єкта нерухомості від 30.06.2017 Уманський колгоспний ринок повернув позивачу з оренди будівлю «Майстерня» площею 53 кв м, частину будівлі «Ратуша» площею 473 кв м, будівлю «Центральний в`їзд» площею 16 кв м.
Відповідно до договору оренди об`єктів нерухомості №3 від 01.07.2017 за актом приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості від 01.07.2017 позивач передав Уманському колгоспному ринку у тимчасове платне користування будівлю «Вбиральня» площею 93 кв м, будівлю «Майстерня» площею 53 кв м, частину будівлі «Ратуша» площею 473 кв м, будівлю «Центральний в`їзд» площею 16 кв м, що знаходяться за адресою: м.Умань, вул. Небесної сотні, 47 на строк з 01.07.2017 по 31.12.2017.
Згідно з актом приймання-передачі з оренди об`єкта нерухомості від 30.09.2017 Уманський колгоспний ринок повернув позивачу з оренди частину будівлі «Ратуша» площею 473 кв м.
Згідно з договором оренди об`єктів нерухомості №5 від 01.10.2017 та актом приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості від 01.10.2017 позивач передав в оренду Уманському колгоспному ринку Черкаської облспоживспілки у тимчасове платне користування: будівлю «Вбиральня» площею 93 кв м, будівлю «Майстерня» площею 53 кв м, будівлю «Павільон №1» площею 138 кв м, будівлю «Павільйон №2» площею 126 кв м, будівлю «Павільйон №3» площею 289 кв м, будівлю господарську №1 площею 118 кв м, будівлю господарську №2 площею 34 кв м, будівлю «Центральний в`їзд» площею 16 кв м, що знаходяться за адресою: Умань, вул. Небесної сотні, 47 на строк з 1.10.2017 по 31.12.2017.
Згідно з договором оренди об`єктів нерухомості №7 від 01.01.2018 та актом приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості від 01.01.2018 позивач передав в оренду Уманському колгоспному ринку Черкаської облспоживспілки у тимчасове платне користування: будівлю «Вбиральня» площею 93 кв м, будівлю «Майстерня» площею 53 кв м, будівлю «Павільон №1» площею 138 кв м, будівлю «Павільйон №2» площею 126 кв м, будівлю «Павільйон №3» площею 289 кв м, будівлю господарську №1 площею 118 кв м, будівлю господарську №2 площею 34 кв м, будівлю «Центральний в`їзд» площею 16 кв м, що знаходяться за адресою: м.Умань, вул. Небесної сотні, 47 на строк з 01.01.2018 по 31.12.2019.
У період з 03.09.2020 по 09.09.2020 Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 02.09.2020, за результатами якої складено акт перевірки від 16.09.2020 №188/23-00-07-0205/40983712 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлені порушення вимог п.п. 266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.3.3 п. 266.3, п.п 266.5.1 п. 266.5, п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме:
- занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по м. Умань Черкаської області на загальну суму 259 011,80 грн, у т.ч. за 2017 рік на суму 76756,76 грн, з них: за І квартал 2017 року - 16 998,85 грн, за ІІ квартал 2017 року - 19 077,42 грн, за ІІІ квартал 2017 року - 20 340,24 грн, за ІV квартал 2017 року - 20340,25 грн, за 2018 рік на суму 76 080,85 грн, з них за І квартал 2018 року - 19 658,89 грн, за ІІ квартал 2018 року - 19658,89 грн, за ІІІ квартал 2018 року - 21485,54 грн, за ІV квартал 2018 року - 15277,53 грн, за 2019 рік на суму 67 938,11 грн, з них за І квартал 2019 року - 16 984,5 грн, за ІІ квартал 2019 року - 16 984,50 грн, за ІІІ квартал 2019 року - 16 984,61 грн, за 2020 рік на суму 38 236,08 грн з них за І квартал 2020 року - 19118,04 грн, за ІІ квартал 2020 року - 19118,04 грн;
- неподано податкову звітність з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по м. Умань Черкаської області за 2017-2020 роки.
На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 20.10.2020 №419/2300070210, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 311019,43 грн в т.ч. 252639,16 грн основного платежу та 58380,27 грн штрафу та податкове повідомлення-рішення від 20.10.2020 №421/2300070210, яким застосовано штраф у розмірі 1360 грн за неподання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Вказані рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте рішенням про результати розгляду скарги від 16.01.2020 №1072/16/99-00-06-03-01-06 у її задоволенні було відмовлено, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернуся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, прийшов до висновку, що позивач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та зобов`язаний був обчислювати та сплачувати такий податок за ставками, встановленими Уманською міської радою та у порядку, визначеному ст. 266 ПК України, починаючи з 28.12.2016 (дата державної реєстрації права власності) до 10.07.2020 (дата припинення права власності), оскільки преференція, передбачена в підпункті "е" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України на нього не поширюється, а відтак податкове повідомлення-рішення, яким до Підприємства застосовано штраф у розмірі 1360 грн за неподання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Скасовуючи ж податкове повідомлення-рішення, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд виходив з неправильного визначення контролюючим органом розміру цього податку, оскільки останнім не було враховано, що частина комплексу будівель (торгові ряди), які знаходяться на території ринку в м. Умань, вул. Небесної сотні, 47, у 2018-2019 роках була звільнена від сплати податку на нерухоме майно у відповідності до рішень Уманської міської ради так як відноситься до пам`яток архітектури. Крім того, відповідачем у період січень-травень 2017 року помилково було нараховано податок з загальної площі будівель та споруд 6732,4 кв м, тоді як відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 30.12.2016 у власності позивача перебувало нерухоме майно, загальна площа якого складала 5517,2 кв м.
За встановленого, суди вказали на відсутність можливості скасувати податкове повідомлення-рішення лише в частині з огляду на невірний розрахунок контролюючим органом загальної площі об`єкту оподаткування, що, у свою чергу, унеможливлює здійснення нового розрахунку.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, контролюючий орган наполягає на правильності застосування площі комплексу будівель при розрахунку позивачеві податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за спірний період, що, як вказує відповідач, підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно. Крім того, зазначає, що увесь комплекс нежитлових будівель та споруд за адресою: м. Умань, вул. Небесної сотні, 47, які перебувають у власності Підприємства, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки у Постанові Ради Міністрів Української РСР від 6 вересня 1979 року № 442 не зазначено адресу Торгових рядів та перелік будівель, які відносяться до цих рядів, а відтак ідентифікувати належність конкретних будівель (в тому числі, які належать позивачеві) до пам`яток архітектури неможливо.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 у цій справі.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Оскільки судові рішення фактично оскаржуються в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині судові рішення відповідачем не оскаржуються, то колегія суддів перевіряє їх законність та обґрунтованість лише у цій частині.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, як встановлено судом апеляційної інстанції, Підприємством не заперечується висновок суду першої інстанції про те, що він є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та зобов`язаний був обчислювати та сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ставками, встановленими Уманською міської радою, у порядку, визначеному ст. 266 ПК України, починаючи з 28.12.2016 (дата державної реєстрації права власності) до 10.07.2020 (дата припинення права власності).
З таким висновком суду першої інстанції погоджується й колегія суддів та вважає його правильним.
Разом з тим, позивач наголошує на неправильності визначення контролюючим органом загальної площі нерухомого майна, яке підлягає оподаткуванню, що, у свою чергу, призвело до завищення розміру зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі також - ПК України).
З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції статті 266 Податкового кодексу України, було введено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, статтею 266 Податкового кодексу України врегульовано суб`єкти, об`єкти та порядок обчислення і сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
В силу підпункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту 266.3.1. статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт (підпункт 266.3.3. статті 266 ПК України).
Як стверджував позивач, з чим також погодилися суди попередніх інстанцій, частина комплексу будівель, що належать йому на праві власності, а саме Торгові ряди «Ратуша», у відповідності з додатками 1 до рішень Уманської міської ради від 15.06.2018 №3-49/7 та від 31.05.2019 №3.4-62/7 не оподатковуються податком на нерухомість, оскільки відносяться до пам`яток архітектури.
Так, судами встановлено, що у власності позивача перебувають, у тому числі, Торгові ряди «Ратуша», розташовані за адресою м. Умань, вул. Небесної сотні (Радянська), 47.
Згідно листа Уманської міської ради №147 від 15.10.2020 цегляна будівля першої половини 19 ст. - Торгові ряди, за адресою вул. Небесної сотні (колишня вул. Радянська), 47 відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 №442 «Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» (редакція від 13.04.2000) є пам`яткою архітектури, що перебуває під охороною держави.
У листі Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань» №265 від 16.10.2020 зазначено, що на території ринку збережена, відреставрована та використовується цегляна будівля першої половини 19 ст. - Торгові ряди, що є пам`яткою охоронного значення з охоронним номером 1712 згідно постанови РМ Української РСР від 06.09.1979№442.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 року № 1805-III пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2004 між управлінням містобудування і архітектури Уманського міськвиконкому та Уманським колгоспним ринком укладено охоронний договір №12 на пам`ятку культурної спадщини, а саме: Торгові ряди по вул. Радянській, 47 в м. Умань, корисна площа приміщень пам`ятника в кількості 2241,5 кв м у відповідності з доданим схематичним планом поверхів.
Колегія суддів зазначає, що питання віднесення Торгових рядів до пам`яток архітектури, що перебувають під охороною держави, не є спірним у цій справі, оскільки не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.
Натомість дослідженню судами підлягали обставини наявності/відсутності підстав оподаткування таких Торгових рядів податком на нерухомість, відмінним від земельної ділянки, зокрема, з огляду на те, що вони використовуються в господарській діяльності, а саме як торгові ряди на діючому ринку, а відтак немає жодних відмінностей від інших об`єктів оподаткування.
За положеннями підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування (підпункт «в»).
Наполягаючи на неправильності здійснення контролюючим органом розрахунку податку на нерухомість щодо належного Підприємству майна, суди погодились з доводами позивача щодо застосування до частини приміщень (Торгові ряди «Ратуша») нульової ставки податку, встановленої рішеннями ради.
Приписами п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України передбачено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Судами констатовано, що рішеннями Уманської міської ради від 15.06.2018 №3-49/7 та від 31.05.2019 №3.4-62/7 «Про місцеві податки і збори» встановлено ставки місцевих податків і зборів, в тому числі ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 01.01.2019 та з 01.012020 відповідно (додаток 1).
Згідно додатків 1 до вказаних рішень зазначено, що не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі та споруди класу 1273, зокрема «Пам`ятки історії та архітектури, що охороняються державою», який включає підкласи 1273.1 «Пам`ятки історії та архітектури», 1273.2 «Археологічні розкопки, руїни та історичні місця, що охороняються державою», 1273.3 «Меморіали, художньо-декоративні будівлі, статуї».
Колегія суддів зауважує, що застосування органом міської ради класифікації 1273 дає підстави для висновку, що не оподатковуються історичні пам`ятки архітектури лише у тому випадку, якщо вони не використовуються для інших цілей. У разі їх використання в звичайній господарській діяльності, необхідно застосовувати відповідну ставку податку, яка відповідає визначеній класифікації будівель та споруд в залежності від їх використання.
До такого висновку, колегія дійшла з урахуванням такого.
З метою реалізації економічної політики держави та забезпечення завершення переходу її на міжнародну систему обліку та статистики прийнято Указ Президента «Про заходи щодо розвитку державної статистики» від 22.11.1997 № 1299/97. На виконання цього Указу, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.06.98 № 971 "Про Програму реформування державної статистики на період до 2002 року». Заходами щодо реалізації Програми передбачається, зокрема, доповнити існуючу систему соціально-економічних показників новими показниками, які характеризують процес здійснення ринкових реформ, в тому числі хід реалізації податкової політики.
Програма передбачає, що державні статистичні класифікації та реєстри слід ефективно використовувати як для виконання статистичних робіт, так і для забезпечення функціонування систем оподаткування, ліцензування, квотування, у митній службі, банківській і фінансовій сфері, для формування галузевих каталогів продукції тощо.
На виконання постанови КМ України № 971, наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (ДК БС), який є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.
В ДК БС класифікація будівель та споруд здійснена відповідно до їх функціонального призначення і застосовується органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.
Як уже було зазначено в цій постанові, Торгові ряди по вул. Радянській, 47 в м. Умань, є пам`яткою архітектури, що перебуває під охороною держави.
Відповідно до ДК БС 018-2000 пам`ятки архітектури, що перебувають під охороною держави, віднесено до класу 1273 «Пам`ятки історичні та такі, охороняються державою». Цей клас включає: будівлі історичні та такі, що охороняються державою і не використовуються для інших цілей.
Тобто, до класу 1273 відносяться будівлі історичні та такі, що охороняються державою, лише у разі, якщо вони не використовуються для інших цілей.
В іншому випадку, для визначення ставки податку до об`єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який має статус пам`ятки архітектури, але при цьому використовується в інших цілях, необхідно насамперед виходити з використання такого об`єкта за його функціональним призначенням і відповідного класу будівель.
Застосування ж до об`єкту нерухомості ставки податку, встановленої для пам`ятки архітектури, можливе лише у тому випадку, коли такий об`єкт виконує пряме призначення пам`ятки архітектури та не використовується в інших цілях.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявність у об`єкта нерухомого майна статусу пам`ятки архітектури не свідчить про автоматичне (безспірне) застосування до нього ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначеної рішенням ради саме для пам`яток архітектури, а має розглядатися у контексті використання/невикористання такого нерухомого майна для інших цілей, як у даному випадку, для передачі в оренду для здійснення торговельної діяльності на ринку і віднесення нерухомого майна до об`єкта оподаткування у відповідності до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України.
Відтак висновок судів першої та апеляційної інстанцій про звільнення частини комплексу будівель (Торгові ряди) від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв`язку з наявністю у них статусу пам`ятки архітектури, є безпідставним, оскільки такі використовувалися для інших цілей, а тому, податковим органом правильно застосовано відповідну ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 0,4 %.
Щодо площі будівель та споруд. Суди встановили, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень станом на 30.12.2016 загальна площа комплексу будівель та споруд, які належать позивачеві, становила 5517,2 кв м, а згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження, об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 25.05.2017 зареєстровано зменшення частки позивача з 1 на 1639/2000.
Врахувавши вказане, суди прийшли до висновку, що контролюючий орган помилково у період з 01.01.2017 по 24.05.2017 обрахував Підприємству податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з загальної площі 6732,4 кв м, оскільки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно така площа у зазначений період становила 5517,2 кв м, що, у сукупності з твердженнями судів про звільнення частини майна позивача від оподаткування, унеможливлює здійснення нового розрахунку та, як насідок, позбавляє суд можливості визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення в частині.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.
Більш того, статтею 60 ПК України прямо встановлено компетенцію суду щодо зменшення суми грошового зобов`язання, якщо судом встановлено часткове неправомірне її нарахування. В такому випадку, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, то таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, а податковим органом направляється платнику податків податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання.
В протилежному випадку, платник податку фактично звільняється від сплати податку.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням усього вищевказаного, суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок щодо результату вирішення спору й визнали протиправним та скасували податкове повідомлення-рішення від 20.10.2020 №419/2300070210 в цілому, а не в частині сум податкових зобов`язань, які контролюючим органом визначені безпідставно.
Також, колегія суддів зазначає, що дослідженню судами підлягають доводи позивача, наведені у позовній заяві, про безпідставне нарахування у період з 01.03.2020 по 30.06.2020 штрафних санкцій з посиланням на положення п.52-1 Підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, згідно якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID -19), штрафні санкції не застосовуються.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Тобто, цей принцип зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
Суди попередніх інстанцій зазначених вимог не дотримались.
Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального та матеріального права, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.
Оскільки справа направляється на новий розгляд, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України суд касаційної інстанції не змінює розподіл судових витрат між сторонами. Питання розподілу судових витрат залежить від кінцевого рішення, яким буде остаточно вирішено позовні вимоги, а отже, має бути здійснений за наслідками нового розгляду у судовому рішенні по суті спору або, у випадках передбачених статтями 143 і 252 КАС України, шляхом ухвалення додаткового судового рішення. З огляду на викладене, судові рішення в частині розподілу судових витрат підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 скасувати, а справу № 580/686/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва В.В. Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2023 |
Оприлюднено | 07.11.2023 |
Номер документу | 114701259 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на майно, з них податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні