Ухвала

від 06.10.2023 по справі 569/11700/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/11700/23

1-кс/569/7344/23

УХВАЛА

06 жовтня 2023 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого слідчого відділу Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_4 , яке погоджено із першим заступником керівника Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 про обрання підозрюваному під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Сигал», код ЄДРПОУ 44833244, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч.2 ст.332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділу Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_8 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджене першим заступником керівника Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 про обрання підозрюваному під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_5 ..

В обґрунтування клопотання зазначено ОСОБА_5 , маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, усвідомлюючи та діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який в подальшому продовжено та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року, №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі Правила перетинання державного кордону), військовозобов`язаним громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі України заборонено, упродовж червня 2022 року березня 2023 року, організував незаконне переправлення 11 осіб чоловічої статі через державний кордон України з метою ухилення останніми від призову за мобілізацією, які в подальшому не повернулися на територію України.

У цілях безпеки, зменшення ризику та для прикриття протиправних дій, пов`язаних із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 22.06.2022 заснував Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Сигал», код ЄДРПОУ 44833244, яке зареєстроване за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Кулика і Гудачека, буд. 30, кв. 158 основним видом діяльності якого є: 49.32 Надання послуг таксі, (основний): 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., інші:49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_5 достовірно знаючи що у військовозобов`язаних осіб (клієнтів), які мали намір виїхати за межі території України, немає законних підстав для перетину державного кордону в умовах дії правого режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про особу у системі «Шлях», відповідно до п. 2-9 Правил перетинання державного кордону, надасть їм право на безперешкодний виїзд за межі території України, ОСОБА_5 укладав фіктивні трудові договори, які не зареєстровані у встановленому законом порядку, та приймав на посади водіїв ТОВ «Авто-Сигал» осіб, які мали намір перетнути державний кордон України, при цьому останній розумів, що вказані особи не здійснюватимуть визначені їм обов`язки, а основною метою прийняття їх на вказану посаду є забезпечення внесення відомостей щодо них до системи «Шлях» з метою подальшого незаконного перетину такими державного кордону України.

В подальшому, ОСОБА_5 , як керівник ТОВ «Авто-Сигал», що є суб`єктом господарювання, яке має ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (далі ліцензіат), авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримував доступ до особистого кабінету ліцензіата де, керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua), подавав заяви на внесення військовозобов`язаних осіб (клієнтів) до системи «Шлях» як водіїв ТОВ «Авто-Сигал» та після схвалення поданих заяв виготовляв пакет документів, необхідний для перетину державного кордону України.

Надалі, після фіктивного працевлаштування на посаду водія ТОВ «Авто-Сигал» та внесення відомостей до системи «Шлях», військовозобов`язані особи (клієнти), після проходження детального та ретельного інструктажу інших водіїв (учасників групи), які відповідали за безпосереднє незаконне переправлення осіб через державний кордон України, здійснювали перетин державного кордону України на одному з транспортних засобів ліцензіата через пункт пропуску в межах Львівської та Волинської областей.

З метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на організацію незаконного перетину кордону, ОСОБА_5 , 21.10.2022 організував незаконне переправлення громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи що у ОСОБА_9 відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах дії правого режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи що наявність відомостей про нього у системі «Шлях», відповідно до п. 2-9 Правил перетинання державного кордону, надав йому право на безперешкодний виїзд за межі території України, за невстановлених органом досудового розслідування обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 21.10.2022, прийняв його на посаду водія ТОВ «Авто-Сигал» та допустив до роботи на транспортному засобі, порушуючи при цьому вимоги ч.4 ст.24 Кодексу законів про працю України, зокрема не повідомив центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, узгодив обставини організації виїзду ОСОБА_9 через державний кордон в напрямку Республіки Польща на транспортному засобі марки «WOLKSWAGEN», 2016 р.в., (на праві приватної власності належить ОСОБА_10 ) д.н.з. НОМЕР_1 , після чого ОСОБА_5 , ігноруючи вказані норми законодавства в сфері належного оформлення трудових відносин, авторизувавшись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата де, керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укратрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua), 21.10.2022, о 12 год. 07 хв., подав заявку на внесення ОСОБА_9 до системи «Шлях» як водія транспортного засобу марки «WOLKSWAGEN», 2016 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , для перетину 21.10.2022 державного кордону в пункті пропуску Устилуг в напрямку республіки Польща.

В подальшому, за невстановлених органом досудового розслідування обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 21.10.2022, ОСОБА_5 виготовив та передав ОСОБА_9 пакет документів, необхідний для перетину державного кордону України.

В свою чергу, ОСОБА_5 будучи обізнаним в особливостях прикордонного контролю у пунктах пропуску для автомобільного сполучення, роз`яснив ОСОБА_9 , що під час перетину кордону та до моменту приїзду на територію Республіки Польща останній керуватиме іншим транспортним засобом марки «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_2 .

Так, 21.10.2022, близько 17 год. 29 хв. ОСОБА_9 , керуючи транспортним засобом марки «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_2 , реалізовуючи спільний з ОСОБА_5 злочинний умисел, спрямований на незаконний перетин через державний кордон України, прибув на територію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Угринів», що розташований в прикордонному населеному пункті с. Угринів, Сокальського району, Львівської області, де ОСОБА_9 , керуючи зазначеним транспортним засобом, надав документи, необхідні для перетину державного кордону України, виготовлені ОСОБА_5 , та після проходження перевірки інспектором прикордонної служби було надано дозвіл ОСОБА_9 на перетин державного кордону України, у зв`язку з внесенням завідомо неправдивих відомостей до системи «Шлях», внаслідок чого останній 21.10.2022, о 17 год. 29 хв., незаконно перетнув державний кордон України та на даний час не повернувся.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню шляхом порад, вказівок та надання засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на організацію незаконного перетину кордону, ОСОБА_5 , діючи повторно, 15.12.2022 організував незаконне переправлення громадянина України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 через державний кордон України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи що у ОСОБА_11 відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах дії правого режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи що наявність відомостей про нього у системі «Шлях», відповідно до п. 2-9 Правил перетинання державного кордону, надасть йому право на безперешкодний виїзд за межі території України, за невстановлених органом досудового розслідування обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 15.12.2022, прийняв його на посаду водія ТОВ «Авто-Сигал» та допустив до роботи на транспортному засобі, порушуючи при цьому вимоги ч.4 ст.24 Кодексу законів про працю України, зокрема не повідомив центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, узгодив обставини організації виїзду ОСОБА_11 через державний кордон в напрямку Республіки Польща на транспортному засобі марки «MERSEDES- BENZ» 2016 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 (на праві приватної власності належить ОСОБА_10 ) після чого ОСОБА_5 , ігноруючи вказані норми законодавства в сфері належного оформлення трудових відносин, авторизувавшись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата де, керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укратрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua), 15.12.2022, о 13 год. 37 хв., подав заявку на внесення ОСОБА_11 до системи «Шлях» як водія транспортного засобу марки «MERSEDES- BENZ», 2016 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , для перетину 15.12.2022 державного кордону в пункті пропуску Устилуг в напрямку республіки Польща.

В подальшому, за невстановлених органом досудового розслідування обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 15.12.2022, ОСОБА_5 виготовив та передав ОСОБА_11 пакет документів, необхідний для перетину державного кордону України.

В свою чергу, ОСОБА_5 будучи обізнаним в особливостях прикордонного контролю у пунктах пропуску для автомобільного сполучення, роз`яснив ОСОБА_11 , що під час перетину кордону та до моменту приїзду на територію Республіки Польща останній керуватиме транспортним засобом марки «MERSEDES- BENZ», 2016 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 (на праві приватної власності належить ОСОБА_10 ), а ОСОБА_10 з її дітьми слідуватимуть як пасажири, при цьому після перетину кордону ОСОБА_11 залишиться на території Республіки Польща, а ОСОБА_10 повернеться на територію України на вказаному транспортному засобі самостійно.

Так, 15.12.2022, близько 23 год. 55 хв. ОСОБА_11 , керуючи транспортним засобом марки «MERSEDES- BENZ», 2016 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , реалізовуючи спільний з ОСОБА_5 злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України, прибув разом із ОСОБА_10 та її дітьми на територію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг», що розташований в прикордонному населеному пункті м. Устилуг, Володимирського району, Волинської області, де ОСОБА_11 , керуючи зазначеним транспортним засобом, надав документи, необхідні для перетину державного кордону України, виготовлені ОСОБА_5 та після проходження перевірки інспектором прикордонної служби було надано дозвіл ОСОБА_11 на перетинання державного кордону України, у зв`язку з внесенням завідомо неправдивих відомостей до системи «Шлях», внаслідок чого останній 15.12.2022, о 23 год. 55 хв., незаконно перетнув державний кордон України та на даний час не повернувся.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню шляхом порад, вказівок та наданням засобів, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 ККУкраїни.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочинів вина підозрюваного ОСОБА_5 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколами НСРД, відповідями на доручення з західного регіонального управління державної прикордонної служби України, інформацією отриманою під час тимчасових доступів у Державній службі України з питань безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), інформацією отриманою під час тимчасових доступів у Управлінні забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, інформацією отриманою під час тимчасових доступів в Головному управлінні ДПС у Рівненській області, інформацією отриманою під час тимчасових доступів у Головному Управлінні Пенсійного Фонду України в Рівненській області, протоколами обшуків від 29.08.2023 року, та іншими документами та речовими доказами у справі.

28.09.2023 ОСОБА_5 на підставі п.3 ч.1 ст.276 КПК України слідчим за погодженням із процесуальним прокурором було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч. 2 ст.332 КК України.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст.177 КПК України є достатні підстави вважати, що ОСОБА_12 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду; незаконно впливати на учасників цього кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Виклад обставин щодо наявності одного або кількох ризиків метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також перешкоджання ризикам, а саме:

- наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, наявна оскільки ОСОБА_5 займається підприємницькою діяльністю на території України, що передбачає перевезення пасажирів, в тому числі військовозобов`язаних громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі України заборонено, а тому існують реальні ризики переховування його від органів досудового розслідування, прокуратури, суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а також залишення території України.

- наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, наявна оскільки ОСОБА_5 , вчинив декілька кримінальних правопорушень, що відносяться до категорії тяжких, досудове розслідування по даних фактах на даний час триває, а тому існують реальні ризики переховування його від органів досудового розслідування, прокуратури, суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а також залишення території України.

Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 за вчинення злочинів, передбачених ч.1, ч.2 ст.332 КК України, а саме позбавлення волі строком до 7 років, є підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та просили його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_5 , та його захисник не заперечили з приводу задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні старшого слідчого слідчого відділу Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023181010000928 від 25.03.2023, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, ч.2 ст.332 КК України.

28.09.2023 ОСОБА_5 на підставі п.3 ч.1 ст.276 КПК України слідчим за погодженням із процесуальним прокурором було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч. 2 ст.332 КК України.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Однією з загальних засад кримінального провадження є верховенство права. Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також за статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За частинами 4, 5 статті 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

За частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, згідно із практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України" у справі від 23.01.2012 №30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких зокрема підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч. 2 ст.332 КК України за вчинення яких передбачено покарання позбавлення волі строком до 7 років, а також є підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Так, у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_5 , з урахуванням наявних ризиків, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж застава, не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку такого, нівелювати наявні ризики та не забезпечить дієвості кримінального провадження.

Суд приймає до уваги також практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, у рішенні "Мангурас проти Іспанії" від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. При цьому ЄСПЛ також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні прокурора, суд вважає, що наведені обставини свідчать про високий ступінь наявних ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення, й при цьому судом оцінена наявність обставин, які за статтею 178 КПК повинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, задовільний стан здоров`я тощо.

При цьому, внаслідок існування ризиків суд вважає необхідним покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну утримуватися від спілкування з свідками, також з будь-якими іншими особами, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду).

Керуючись статтями 176, 177, 178, 182, 194, 196, 315, 372, 532 КПК, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Сигал», код ЄДРПОУ 44833244, , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч.2 ст.332 КК України - запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200 грн.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну утримуватися від спілкування з свідками, також з будь-якими іншими особами, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду).

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до частини 6 статті 182 КПК підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до частини 8 статті 182 КПК у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1