Ухвала

від 07.11.2023 по справі 643/1966/15-ц

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/1966/15-ц

Провадження № 2/643/1610/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2023 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Скотаря А.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Ширіної Я.В.,

прокурорів Тихонової Д.А., Сука І.В., Рогачової Н.В., Тищенка П.А.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Данько Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про знесення нерухомого майна за рахунок осіб, які здійснили самочинне будівництво, -

встановив:

Прокурор Московського району м. Харкова, правонаступником якого є керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, 16.02.2015 звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про знесення нерухомого майна за рахунок осіб, які здійснили самочинне будівництво, в якому просить суд ухвалити рішення про знесення нежитлової будівлі літ. «В-1» по АДРЕСА_1 , яка складається з нежитлових приміщень №№ 1-13, загальною площею 218,2 кв.м., за рахунок осіб, які здійснили самочинне будівництво нерухомого майна, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення, а саме:

- нежитлове приміщення №1 площею 58,4 кв.м, нежитлове приміщення №2 площею 10,7 кв.м, нежитлове приміщення №3 площею 2,2 кв.м, нежитлове приміщення №4 площею 29,8 кв.м, нежитлове приміщення №5 площею 4,3 кв.м., нежитлове приміщення №6 площею 2,2 кв.м., загальною площею 107,6 кв.м. - за рахунок ОСОБА_1 ;

- нежитлове приміщення №7 площею 29,5 кв.м, нежитлове приміщення №8 площею 10,1 кв.м.,нежитлове приміщення№9площею 29,5кв.м.,нежитлове приміщення№10площею 2,8кв.м.,загальною площею71,9кв.м.-за рахунок ОСОБА_2 ;

- нежитлове приміщення №12 площею 4,2 кв.м., нежитлове приміщення №13 площею 2,7 кв.м., загальною площею 38,7 кв.м. - за рахунок ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 04.09.2014 за відповідачами визнано право власності на вищевказані нежитлові приміщення. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28.01.2015 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог про визнання права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено. Відсутність у відповідачів права власності на нежитлову будівлю, самочинно збудовану ними на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, встановлена рішенням апеляційного суду Харківської області, отже наявність на земельній ділянці самочинно збудованого нерухомого майна вказує про її непридатність для використання іншими особами. Відомості про право власності на вказані приміщенні в державному реєстрі речових прав відсутні, правовстановлюючі документи на самочинно збудовані приміщення у відповідачів відсутні, що унеможливлює збереження відповідного об`єкту (т. 1, а.с. 1-6).

На виконання Розпорядження Голови Верховного Суду від 08.03.2022 за № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», яким змінено територіальну підсудність судових справ Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави, вказана справа передана на розгляд Октябрському районному суду м. Полтави.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 17.11.2022 за № 65 відновлено територіальну підсудність судових справ Московського районного суду м. Харкова з 23.11.2022.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 06.04.2023 задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Данько Л.В. та справу передано за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.

15.05.2023 вищевказана справа надійшла до Московського районного суду м. Харкова.

Ухвалою суду від 18.05.2023 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.06.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 4, а.с. 144).

Представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнана, зазначила про передчасність позову враховуючи наявність рішення адміністративного суду щодо зобов`язання профільного департаменту Харківської міської ради розглянути документи щодо збереження самочинно побудованих нежитлових будівель. Крім того заявила клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 04.09.2014 за відповідачами визнано право власності на нежитлові приміщення літ. «В-1» по АДРЕСА_1 . Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28.01.2015 рішення Московського районного суду м. Харкова від 04.09.2014 скасовано, у задоволенні позовних вимог про визнання права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вищевказані нежитлові приміщення відмовлено (т. 1 а.с. 7-8).

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на приміщення літ. «В-1» за адресою: АДРЕСА_1 відсутні (т. 1, а.с. 9).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб`єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах управлінських функцій.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з п.п. 1 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, а саме: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Отже, Харківська міська рада є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює делеговані повноваження, а тому юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за участю міських рад, які виникають під час виконання повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

Звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкту самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігання можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.

Відповідно до ст. 177 ЦК України речі є об`єктами цивільних прав. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки. Речі поділяються на рухомі та нерухомі. До нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ст. 179, 181 ЦК України).

За приписами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, для того, щоб новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація.

Доки ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, яке було використано у процесі цього будівництва (створення майна) - (ч. 3 ст. 331 ЦК України).

Відповідно до ст. 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Вимоги особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно, або заінтересованої особи, що не пов`язані з правом власності на ці будівлі, зокрема, про визнання права на матеріали, одержані при їх знесенні, підлягають розгляду судами на загальних підставах.

Отже, самочинне будівництво не можна віднести до об`єктів цивільних прав, і норми щодо захисту цивільних прав на об`єкти самочинного будівництва не розповсюджуються.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що даний спір не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом приведення до первинного стану житлового будинку. Справа за позовом такого суб`єкта належить до компетенції адміністративних судів.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а, від 16 травня 2018 року у справі 522/5487/17 та узгоджуються з практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду у спорах за позовами суб`єкта владних повноважень про знесення самочинного будівництва (постанова від 20.06.2023 у справі № 260/2688/20, постанова від 07.07.2023 у справі № 160/11383/22).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного судом встановлено, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому закриває провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд роз`яснює позивачу, що даний спір відноситься до адміністративної юрисдикції.

Керуючись ст. ст. 255, 256, 259, 260 ЦПК України, -

постановив:

Провадження у справі за позовною заявою керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 23) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) про знесення нерухомого майна за рахунок осіб, які здійснили самочинне будівництво закрити в зв`язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15-ти днів з моменту її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разіподання апеляційноїскарги ухвала,якщо їїне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Суддя А.Ю.Скотар