Постанова

від 04.10.2023 по справі 910/7089/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. Справа№ 910/7089/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Михайленко С.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Еволюшн»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/7089/23 ( суддя- Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг еволюшн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антілія ЛТД»

про стягнення 769762,05 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг еволюшн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антілія ЛТД» про стягнення 769762,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору підряду № 0111121Х1-2-БМР від 01.11.2021 та договору підряду № 0111121Х1-3-БМР від 01.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Білдінг еволюшн» позовну заяву і додані до неї документи.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про стягнення боргу за двома договорами не пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами (договори є самостійними правочинами, стан виконання яких засвідчується окремими (не спільними документами), складеними в рамках кожного договору), а тому об`єднання згаданих вище вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав та обов`язків сторін, а також суттєво ускладнить вирішення спору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Еволюшн» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу з направленням справи № 910/7089/23 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заявник позову подав наявні у нього документи, що стосуються одних і тих же осіб, пов`язані між собою підставами виникнення: договорами підряду № 011121Х1-2БМР та № 011121Х1-3-БМР укладені на підставі попереднього договору підряду № 080921Х1-2/3 від 08.09.2021, отже позивачем не порушено правил об`єднання позовних вимог, визначених ч.1 ст. 173 ГПК України, що судом першої інстанції не враховано.

Крім того, суд першої інстанції в порядку ч.6 ст. 173 ГПК України не позбавлений можливості самостійно роз`єднати позовні вимоги, що ним зроблено не було.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2023 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.

На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2146/23 від 16.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 для апеляційного розгляду справи № 910/7089/23 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господасрького суду від 26.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Еволюшн» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/7089/23 та призначено справу до розгляду на 13 вересня 2023 о 13:15 год.

08.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 09.113/20208/23) згідно якого, відповідач зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача є хибними та спростовуються матеріалами справи, оскільки правовідносини сторін виникли на підставі двох різних договорів на створення двох різних обєктів нерухомого майна (земельних ділянок з різними кадастровими номерами).

Крім того, позивачем порушено правило вимоги ч.3 ст. 30 ГПК, з огляду на місцерозташування об`єктів нерухомого майна, а саме: с. Підгірці, Київська обл., отже спір за виключною підсудністю підлягає розгляду господарським судом Київської області.

У судовому засіданні 13.09.2023 судом було оголошено перерву до 04.10.2023 о 15 год. 25 хв.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною першою статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім цього, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п`ятій вказаної статті (об`єднанні вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства, щодо об`єднаних вимог законом визначена виключна підсудність різним судам).

За спеціальним правилом, викладеним у пункті 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України, суддя повертає заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу)

У той же час аналіз пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами частини шостої статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, наявність підстав для роз`єднання позовних вимог за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від того, чи суд застосував надані йому повноваження.

Тоді як підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України є встановлення господарським судом обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, наведених саме в частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України.

Тобто, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 та від 02.12.2020 у справі № 908/420/20.

Колегія суддів зазначає, що порушення правил об`єднання позовних вимог об`єктивно неможливо виявити та встановити судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, що, в свою чергу, може бути обумовлено особливостями правового регулювання спірних правовідносин, їх змістом, змістом позовної заяви та неочевидністю порушення правил об`єднання позовних вимог у спірних правовідносинах, яке може бути виявлено та встановлено судом у справі лише в ході її розгляду шляхом дослідження та оцінки обґрунтувань та аргументів в позовній заяві, доказів, заслуховування пояснень сторін та інших учасників провадження у справі тощо, і суддя в ході підготовчого провадження дійшов висновку про порушення правил об`єднання позовних вимог, то суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті ухвалює про роз`єднання позовних вимог.

Між тим, суддя у такому випадку позбавлений права залишати позов без розгляду.

Винятком з цього правила є положення частин четвертої та п`ятої статті 173 ГПК України: об`єднані кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, або вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

У таких випадках не допускається роз`єднання цих вимог і суддя не може їх розглянути в самостійних провадженнях.

Колегія суддів зазнача, що висновки суду першої інстанції про повернення позовної заяви до відкриття провадження у справі у зв`язку з тим, що об`єднання позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав та обов`язків сторін, а також суттєво ускладнить вирішення спору, прийняті з порушенням норм процесуального права, оскільки на час постановлення місцевим судом оскаржуваної ухвали статтею 174 ГПК України не передбачено можливості повернення позовної заяви з таких мотивів. Повернення позовної заяви, поданої з порушенням правил об`єднання позовних вимог, які визначені нормами частин четвертої та п`ятої статті 173 ГПК України, здійснюється судом на підставі пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України у разі виявлення судом цих обставин у підготовчому провадженні (після відкриття провадження у справі в порядку ст.177 та 182 ГПК України.).

При цьому колегія суддів зазначає, що якщо позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, які не передбачені нормами частин четвертої та п`ятої статті 173 ГПК України, він не може усунути недоліки позовної заяви, адже встановлення та усунення недоліків у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог ГПК України не передбачено.

Отже позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду лише за тих виявлених судом після відкриття провадження у справі порушень правил об`єднання позовних вимог, що передбачені нормами частини четвертої та п`ятої статті 173 ГПК України.

В інших випадках порушення правил об`єднання позовних вимог, виявлених та встановлених судом у підготовчому провадженні, суддя за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи приймає рішення про роз`єднання позовних вимог.

Подібна правова позиція викладена в постанові обєднаної плата Касаційного господарського суду від 18.08.2023 у справі 910/21280/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), зокрема, вказала, що встановлення обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Таким чином, аналіз наданих сторонами доказів здійснюється судом при вирішенні спору по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі.

Оскільки формулювання позовних вимог є виключно правом позивача, колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції на те, що вимоги позивача про стягнення боргу за 2 договорами не пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами (договори є самостійними правочинами, стан виконання яких засвідчується окремими (не спільними документами), складеними в рамках кожного договору), є помилковим, оскільки дане питання входить до предмета доказування при розгляді вимоги про стягнення заборгованості.

Зважаючи на вказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника в частині однорідності позовних вимог є неспроможними, тож а апеляційна скарга є такою, що підлягає задоволенню частково.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «Антілія ЛТД» про порушення позивачем правил виключної підстуності відхиляються колегією суддів, оскільки вони не були покладені в основу оскарженої ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/7089/23 слід скасувати та направити справу № 910/7089/23 до господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Еволюшн» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/7089/23 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 у справі № 910/7089/23 скасувати.

3. Повернути позовні матеріали до місцевого господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

4. Справу № 910/7089/23 надіслати до місцевого господарскього суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст складено 02.11.2023

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко