Постанова

від 02.11.2023 по справі 902/616/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року Справа № 902/616/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - Бойко Н.В., адвокат (в режимі відеоконференції);

відповідача - Плискань І.О., адвокат (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрямбуд" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26 червня 2023 року (повний текст складено 30.06.2023) у справі № 902/616/23 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрямбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізопол"

про визнання угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26 червня 2023 року у справі №902/616/23 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрямбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізопол" про визнання угоди недійсною - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "Укрямбуд" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрямбуд" на рішення Господарського суду Вінницької області від 26 червня 2023 року у справі №902/616/23. Призначено справу №902/616/23 до розгляду на 07 вересня 2023 року. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду в суді апеляційної інстанції.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 7 вересня 2023 року судом оголошувалась перерва до 05.10.2023, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

04.10.2023 на адресу апеляційного суду через підсистему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення ТОВ "Ізопол" від 03.10.2023, в яких зазначає, що угода № 290220 жодним чином не порушує ст.ст. 1046, 1049 ЦК України та ч.1 ст. 204 ГК України, оскільки сторони в угоді № 290220, укладання якої не спростовано, домовилися, що усі проведені між ними розрахунки підтверджують виконання зобов`язань за договором № 281019, а тому заборгованості сторони одна перед одною не мають. Тому, підстави для визнання угоди №290220 недійсною відсутні.

Безпосередньо в судовому засіданні 05.10.2023 представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі №902/616/23 оголошувалась перерва в судовому засіданні до 02.11.2023.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізопол" (позичальник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрямбуд" (позикодавець/позивач) був укладений договір №28019 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - договір, а.с.42), згідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених чинним договором, позикодавець зобов`язувався надати позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (в подальшому - фінансова допомога), а позичальник в свою чергу зобов`язувався використати її для власної господарської діяльності і повернути у визначений даним договором строк.

Згідно з пунктами 1.2., 1.3. договору фінансова допомога надається у розмірі, що не перевищує 2 500 00,00 для власної господарської діяльності позичальника. Фінансова допомога надається позичальникові частками шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника. Відсотки на фінансову допомогу, що надається за цим договором не нараховуються.

Пунктом 1.4. договору сторони визначили, що фінансова допомога надається частинами строком на 360 днів (триста шістдесят днів) з дати зарахування грошових коштів фінансової допомоги на розрахунковий рахунок позичальника. Строк повернення розраховується за кожний день окремо з дати отримання. Вказаний в цьому пункті строк може бути зменшений, або збільшений за згодою позикодавця.

Відповідно до п.1.5. договору, по закінченні строку, вказаного в п.1.4. цього договору, позичальник зобов`язується повернути фінансову допомогу в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на особистий рахунок позикодавця.

Згідно з п.2.2. договору позикодавець зобов`язаний: перерахувати частинами у безготівковому порядку платіжним дорученням на реквізити зазначені в заяві позичальника суму фінансової допомоги, загальна сума якої не перевищує п.1.2. цього договору на поточний рахунок позичальника.

У свою чергу відповідно до п.2.3. договору, позичальник зобов`язувався повернути фінансову допомогу в строки, що встановлені договором.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання (п.3.1. договору).

В подальшому, 29 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізопол" (позичальник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрямбуд" (позикодавець/позивач) підписано угоду №290220 щодо завершення співпраці за договором за №281019 про надання поворотної безвідсоткової допомоги від 28.10.2019 (далі - угода, а.с.43), згідно пункту 1 якої між сторонами погоджено, що на виконання умов договору фінансової допомоги за період з 28.10.2019 по 28.02.2020 (включно) позикодавець перерахував на користь позичальника 2 010 314,40 грн, з яких: 150 220,40 грн від 28.10.2019, 141 010,00 грн від 28.10.2019, 22 055,00 грн від 28.10.2019, 1 611,00 грн від 29.10.2019, 300,00 грн від 29.10.2019, 4 200,00 грн від 29.10.2019, 36 000,00 грн від 31.10.2019, 5 130,00 грн від 12.11.2019, 37 700,00 грн від 12.11.2019, 1500 грн від 03.12.2019, 27 571,00 грн від 13.12.2019, 500 000,00 грн від 08.01.2020, 2 102,00 грн від 08.01.2020, 16 914,52 грн від 15.01.2020, 23 500,00 грн від 15.01.2020, 1 028,00 грн від 16.01.2020, 3 597,00 грн від 17.01.2020, 260 667,00 грн від 23.01.2020, 260 668,00 грн від 23.01.2020, 260 665,00 грн від 23.01.2020, 400,00 грн від 07.02.2020, 8 200,00 грн від 07.02.2020, 200,00 грн від 10.02.2020, 36 670,00 грн від 17.02.2020, 16 471,00 грн від 17.02.2020, 84 845,35 грн від 17.02.2020, 26 950,00 грн від 17.02.2020, 80 139,13 грн від 28.02.2020.

На виконання умов договору фінансової допомоги за період з 28.10.2019 по 28.02.2020 (включно) позичальник перерахував (повернув) позикодавцю 2 010 314,40 грн, з яких: 302 400,00 грн. від 01.11.2019, 52 996,40 грн. від 04.11.20192 695,00 грн. від 13.11.2019, 623,00 грн. від 13.11.2019, 83 000,00 грн. від 13.11.2019, 77 600,00 грн. від 14.11.2019,151 200,00 грн. від 15.11.2019, 303 400,00 грн. від 03.12.2019, 302 400,00 грн. від 04.12.2019,302 400,00 грн. від 05.12.2019, 151 200,00 грн. від 11.12.2019, 151 200,00 грн. від 13.12.2019, 50 250,00 грн. від 16.12.2019,78 950,00 грн. від 16.12.2019 (пункт 2 угоди).

Пунктом третім сторони погоджуються та не заперечують, що внаслідок неправильного зазначення позичальником найменування наступних платежів на суму 1 642 200,00 грн., про що позичальник повідомляв позикодавця, зарахувати такі платежі як повернення за Договором фінансової допомоги: 302 400,00 грн. від 01.11.2019 (платіжне доручення № 393 від 01.11.2019, лист № 011119 від 01.11.2019), 303 400,00 грн. від 03.12.2019 (платіжне доручення № 503 від 03.12.2019, лист за № 031219 від 03.12.2019), 302 400,00 грн. від 04.12.2019 (платіжне доручення № 11 від 04.12.2019, лист за № 041219 від 04.12.2019), 302 400,00 грн. від 05.12.2019 (платіжне доручення № 12 від 05.12.2019, лист № 051219 від 05.12.2019), 151 200,00 грн. від 11.12.2019 (платіжне доручення № 523 від 11.12.2019, лист № 111219 від 11.12.2019) 151 200,00 грн. від 13.12.2019 (платіжне доручення № 17 від 13.12.2019, лист № 131219 від 13.12.2019), 50 250,00 грн від 16.12.2019 (платіжне доручення № 526 від 16.12.2019, лист 161219 від 16.12.2019), 78 950,00 грн. від 16.12.2019 (платіжне доручення № 19 від 13.12.2019, лист № 161219/1 від 16.12.2019).

Станом на момент підписання цієї Угоди розмір заборгованості позичальника перед позикодавцем складає 0 (нуль) гривень (пункт 4).

Припинити строк дії договору фінансової допомоги за взаємною згодою сторін.

Позичальник та позикодавець не мають жодних претензій щодо обсягів, строків повернення (перерахування) коштів за договором фінансової допомоги. Договірні зобов`язання були виконані сторонами належним чином (пункти 5,6 угоди).

ТОВ "Укрямбуд" зазначає, що даною Угодою припинено господарське зобов`язання з повернення ТОВ "Ізопол" фінансової допомоги в сумі 1 610 588,00 грн, яка отримана останнім від ТОВ "Укрямбуд" протягом періоду з 13.12.2019 по 28.02.2020 на виконання договору №281019 про надання поворотної безвідсоткової допомоги від 28.10.2019, і таке припинення прямо суперечить такому договору, оскільки зазначеними у пунктах 2 та 3 спірної Угоди платежами за платіжними дорученнями: №393 від 01.11.2019 на суму 302 400,00 грн, №503 від 03.12.2019 на суму 303 400,00 грн, №11 від 04.12.2019 на суму 302 400,00 грн, №12 від 05.12.2019 на суму 302 400,00 грн, №523 від 11.12.2019 на суму 151 200,00 грн, №17 від 13.12.2019 на суму 151 200,00 грн, №526 від 16.12.2019 на суму 50 250,00 грн, №19 від 13.12.2019 на суму 78 950,00 грн, ТОВ "Ізопол" перерахувало ТОВ "Укрямбуд" 1 642 200,00 грн ще до того як отримало позику в сумі 1 610 588,00 грн.

Разом з тим, протягом періоду з 16.11.2019 по 12.12.2019 включно фінансової допомоги (позики), що підлягала поверненню ТОВ "Укрямбуд", не існувало взагалі, а протягом періоду з 13.12.2019 до 07.01.2020 включно сума такої фінансової допомоги (позики) становила - 27 571,00 грн.

Враховуючи викладене, ТОВ "Укрямбуд" посилаючись на те, що повернення позики до її отримання прямо суперечить правовій природі договору позики як реального договору, звернулося до суду з позовом до ТОВ "Ізопол" про визнання вказаної Угоди недійсною.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями частини 7 статті 179 Господарського кодексу Українивизначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом Україниз урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Предметом доказування у даній справі є обставини існування правових підстав для визнання недійсною угоди №290220 від 29.02.2020 щодо завершення співпраці за договором №281019 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 28.10.2019.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України, договір позики вважається укладеним у момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Як вбачається, пунктом третім Угоди сторони погодили та не заперечують, що внаслідок неправильного зазначення позичальником найменування наступних платежів на суму 1 642 200,00 грн, про що позичальник повідомляв позикодавця, зарахувати такі платежі як повернення за договором фінансової допомоги: 302 400,00 грн. від 01.11.2019 (платіжне доручення № 393 від 01.11.2019, лист № 011119 від 01.11.2019), 303 400,00 грн. від 03.12.2019 (платіжне доручення № 503 від 03.12.2019, лист за № 031219 від 03.12.2019),302 400,00 грн. від 04.12.2019 (платіжне доручення № 11 від 04.12.2019, лист за № 041219 від 04.12.2019), 302 400,00 грн. від 05.12.2019 (платіжне доручення № 12 від 05.12.2019, лист № 051219 від 05.12.2019), 151 200,00 грн. від 11.12.2019 (платіжне доручення №523 від 11.12.2019, лист № 111219 від 11.12.2019) 151 200,00 грн. від 13.12.2019 (платіжне доручення №17 від 13.12.2019, лист №131219 від 13.12.2019), 50 250,00 грн від 16.12.2019 (платіжне доручення № 526 від 16.12.2019, лист 161219 від 16.12.2019), 78 950,00 грн від 16.12.2019 (платіжне доручення № 19 від 13.12.2019, лист № 161219/1 від 16.12.2019).

Станом на момент підписання цієї Угоди розмір заборгованості позичальника перед Позикодавцем складає 0 (нуль) гривень (пункт 4).

Припинити строк дії договору фінансової допомоги за взаємною згодою сторін.

Позичальник та позикодавець не мають жодних претензій щодо обсягів, строків повернення (перерахування) коштів за Договором фінансової допомоги. Договірні зобов`язання були виконані сторонами належним чином (пункти 5,6).

Відповідно до ч.1 ст.202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов`язання ТОВ "Ізопол" перед ТОВ "Укрямбуд" щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги були припинені Угодою №290220 щодо завершення співпраці у зв`язку з поверненням суми фінансової допомоги, тобто у зв`язку з виконанням зобов`язання.

Такі підстави припинення зобов`язання наведені у ст.599 ЦК України та ст.202 ГК України.

Твердження позивача на невідповідність Угоди частині 1 статті 204 ГК України не є підставою для визнання цієї угоди недійсною, оскільки правовідносини між ТОВ "Укрямбуд" та ТОВ "Ізопол" щодо припинення зобовязань за Договором ПФД припинилися саме на підставі статті 599 ЦК України (виконання зобов`язання), що сторони зафіксували у пункті 4 спірної Угоди.

З огляду на викладене, доводи скаржника про те, що повернення позики до її отримання прямо суперечить правовій природі договору позики як реального договору, спростовуються третім пунктом спірної Угоди.

Суд зауважує, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику, про що вказано Верховним Судом України у постанові від 18.09.2013 у справі №6-63цс13.

Крім того, договір позики є двостороннім правочином, разом з тим він є одностороннім договором, оскільки після його укладення, всі обов`язки за договором позики, у т.ч. повернення предмету позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Угода №290220 щодо завершення співпраці відповідає презумпції дійсності правочину, яка встановлена ст.204 ЦК України, її зміст не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам суспільства, держави, його моральним засадам, як передбачено ст.203 ЦК України; директор ТОВ "Ізопол" та директор ТОВ "Укрямбуд" на момент підписання спірної Угоди мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення керівників ТОВ "Ізопол" та ТОВ "Укрямбуд" було вільним і відповідало їх внутрішній волі (протилежне в ході розгляду справи не доведено); Угода викладена у письмовій формі, підписана повноважними особами, скріплена печатками сторін; Угода спрямована на реальне настання наслідків, а саме: сторони хотіли узгодити призначення платежу по деяким операціям, зафіксувати відсутність заборгованості одна перед одною і саме ці обставини вони відобразили в спірній Угоді.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що позивачем належними засобами доказування не доведено наявності передбачених чинним законодавством України підстав для визнання Угоди недійсною, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрямбуд" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 26 червня 2023 року у справі №902/616/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "06" листопада 2023 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Юрчук М.І.