Ухвала

від 14.09.2023 по справі 826/6304/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про заміну сторони правонаступником

м. Київ

14.09.2023Справа № 826/6304/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., за участю секретаря судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши матеріали

клопотання стягувача Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод"

про заміну сторони (стягувача та боржника) правонаступником

у справі № 826/6304/17

за позовом Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74)

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (03062, м. Київ, пр-т Берестейський (Перемоги), 92/2)

про стягнення 173 222,48 грн.

заінтересовані особи 1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815)

2. Пенсійний фонд України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, код ЄДРПОУ 00035323)

Представники сторін:

від позивача (стягувача): не з`явився.

від відповідача (боржника): не з`явився.

від заінтересованої особи 1: Тураш С.М.

від заінтересованої особи 2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва, у якому просило стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на свою користь грошові кошти в розмірі 173 222,48 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/6304/17 від 24.02.2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2020 у справі №826/6304/17 апеляційну скаргу державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 року скасовано, провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до суду господарської юрисдикції, та, що він має право протягом десяти днів з дня отримання ним постанови Шостого апеляційного адміністративного суду звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

10.07.2020 Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод" звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою, у якій просило направити справу за встановленою юрисдикцією, а саме до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 за заявою Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" справу №826/6304/17 передано до Господарського суду міста Києва.

За наслідками проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 826/6304/17 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 року (суддя Картавцева Ю.В.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 року (суддя Картавцева Ю.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 року, позовні вимоги у справі № 826/6304/17 задоволені повністю. Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 92/2; ідентифікаційний код: 41312290) на користь Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74; ідентифікаційний код: 14294471) грошові кошти у розмірі 173 222 (сто сімдесят три тисячі двісті двадцять дві) грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 2 598 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 34 коп.

На примусове виконання рішення суду від 29.11.2022 року та постанови апеляційної інстанції від 20.09.2022 року у справі № 826/6304/17 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ від 04.10.2022 року.

В свою чергу, 08.05.2023 через відділ діловодства суду надійшла заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» про заміну сторони правонаступником у справі № 826/6304/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 року заяву АТ "Українська залізниця" про заміну сторони правонаступником повернуто без розгляду згідно ч. 4 ст. 170 ГПК України.

В подальшому 01.08.2023 року через відділ діловодства суду від стягувача - Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" надійшла заява б/н від 28.07.2023 року про заміну стягувача та боржника у наказі суду від 04.10.2022 року їх правонаступниками, в якій заявник просить здійснити заміну у наказі Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 року у справі № 826/6304/17 стягувача з Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" (код ЄДРПОУ 14294471) на його правонаступника - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815), а також боржника з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (код ЄДРПОУ 41312290) на його правонаступника - Пенсійний фонд України (код ЄДРПОУ 00035323).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 року згідно розпорядження керівника апарату № 05-23/741/23 від 01.08.2023 року у зв`язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В. заяву передано для розгляду судді Селівону А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 року розгляд клопотання про заміну сторони (стягувача та боржника) правонаступником призначено на 14.09.2023 року.

У судове засіданні з розгляду заяви стягувача 14.09.2023 року з`явився уповноважений представник заінтересованої особи 1, уповноважені представники позивача (стягувача), відповідача (боржника) та заінтересованої особи 2 - не з`явилися.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Так, про дату, час та місце судового засідання позивач (стягувач), відповідач (боржник) та заінтересована особа 2 повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № № 0105494887076, 0105494887084, 0105494887106.

Окрім того, додатково про розгляд заяви позивач (стягувач) повідомлений шляхом надсилання судом засобами електронного зв`язку на електронну адресу стягувача, зазначену в матеріалах справи, а саме: dwrz@ukr.net, копії ухвали суду від 15.08.2023 року про призначення судового засідання у справі № 826/6304/17, факт отримання якої 15.08.2023 року підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа до електронної скриньки.

Про поважні причини неявки представників позивача (стягувача), відповідача (боржника) та заінтересованої особи 2 в судове засідання 14.09.2023 року суд не повідомлено.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Судом доведено до відома сторін, що засобами електронного зв`язку 28.08.2023 року від представника заінтересованої особи 2 надійшли пояснення № 2800-0603-7/48020 від 28.08.2023 року з доказами направлення іншим учасникам справи, в яких Пенсійний фонд України просить відмовити у задоволенні заяви позивача (стягувача) в частині заміни боржника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві на Пенсійний фонд України, посилаючись на те, що правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві, зокрема, його завдань та функцій, є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві; від заінтересованої особи 1 надійшли 31.08.2023 року пояснення б/н від 31.08.2023 року, в яких Акціонерне товариство "Українська залізниця" зазначає, що ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" фактично припинено та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду в частині виникнення правонаступництва ПАТ "Українська залізниця" щодо підприємств залізничної галузі, викладеного в постанові від 16.06.2020 року у справі № 910/5983/17, а також враховуючи, що спірні грошові кошти в сумі 173 222,48 грн. не є страховими внесками, просить заяву позивача (стягувача) про заміну стягувача та боржника задовольнити повністю. Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від учасників справи станом на час проведення судового засідання 14.09.2023 року до суду не надходило.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заявник, боржник та заінтересована особа 2 не скористалися наданими їм процесуальними правами, зокрема, учасниками справи не забезпечено явку в судове засідання уповноважених представників останніх, суд здійснював розгляд заяви про заміну сторони правонаступником 14.09.2023 року за наявними матеріалами за відсутності уповноважених представників заявника, боржника та заінтересованої особи 2.

У судовому засіданні з розгляду заяви 14.09.2023 року представник заінтересованої особи 1 проти задоволення заяви стягувача не заперечував.

Дослідивши матеріали заяви в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для її розгляду, заслухавши в судовому засіданні пояснення заінтересованої особи 1, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказано, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Суд зазначає, що виконання судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє добровільно або під примусом дії на виконання рішення суду.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Частинами 1, 2 статті 334 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

При цьому, ч. 5 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ст. 338 Господарського процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.11.2020 року у справі № 916/616/17, на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Крім того, як зазначено в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі № 910/1972/17, за загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

Правонаступництво є самостійною підставою заміни як кредитора у зобов`язанні, так і боржника. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов`язання може бути: відповідний договір, на підставі якого воно виникло, передавальний акт чи розподільчий баланс, статут правонаступника.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні, яке випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права.

У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Отже, для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права. В той же час, процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення; а право звернення з заявою про заміну сторони її правонаступником надано, зокрема, заінтересованій особі.

Як зазначено заявником в поданій заяві про заміну сторони (стягувача) у наказі від 04.10.2022 року його правонаступником та встановлено судом з матеріалів справи, на виконання пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 "Питання публічного акціонерного товариства " Українська залізниця", яка набула чинності 29.09.2015 року, в установленому порядку 21.10.2015 року проведено державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", яка згідно Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2012 року № 4442-VI є правонаступником Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств і установ залізничного транспорту, реорганізованих шляхом злиття відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Окрім того, згідно додатку 1 Постанови №200 від 25.06.2014 року в перелік підприємств, які реорганізувались, увійшло і Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод"», та відтак, враховуючи факт державної реєстрації АТ "Українська залізниця" 21.10.2015 року, всі права та обов`язки ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" перейшли до його правонаступника - ПАТ "Українська залізниця".

При цьому судом враховано постанову Великоюї Палатою Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі №910/5953/17, якою вирішено виключну правову проблему щодо питання правонаступництва АТ «Українська залізниця».

Як зазначено у вказаній постанові, відповідно до частини 15 статті 37 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (в редакції, що діяла станом на 21 жовтня 2015 року - дату реєстрації АТ «Укрзалізниця») злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Законом про особливості утворення Укрзалізниці, постановою КМУ № 200 передбачено наступні етапи проведення реорганізації: 1) інвентаризація майна юридичних осіб, які підлягають злиттю, та складення передавального акта, 2) затвердження статуту нової юридичної особи (АТ «Укрзалізниця»), 3) державна реєстрація АТ «Укрзалізниця»; 4) припинення державних підприємств залізничного транспорту.

Так, передавальний акт складено 05 серпня 2015 року, державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року, однак припинення ДП «Донецька залізниця» не зареєстровано.

Окрім цього Постановою Кабінету Міністрів України № 938 від 31.10.2018 року змінено тип Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Враховуючи, що відповідно до частини 6 статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому статтею 107 ЦК України, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до АТ «Укрзалізниця», датою виникнення універсального правонаступництва АТ «Укрзалізниця» щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, серед яких ДП «Дарницький вагоноремонтний завод», слід вважати дату його державної реєстрації - 21 жовтня 2015 року, з якої воно є правонаступником ДП «Дарницький вагоноремонтний завод».

Таким чином, за висновками суду наявні підстави для здійснення заміни стягувача в наказі Господарського суду від 04.10.2022 року у справі № 826/6304/17 з Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Українська залізниця" та, відповідно, задоволення заяви у вказаній частині.

В свою чергу, щодо заміни сторони (боржника) у наказі від 04.10.2022 року його правонаступником заявник зазначає, що згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 21.09.2022 року № 2620-ІХ, який набув чинності 01.01.2023 року, припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд та його територіальні громади є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Таким чином, на переконання заявника, Пенсійний фонд України є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві у даній справі.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні.

Так, за приписами п.2 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва, а згідно з статтею 514 Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. 52, 334 ГПК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином чи правонаступництвом на стадії виконання судового рішення відбувається перетворення кредитора, в тому числі поза межами виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з частиною 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Поряд із цим суд зазначає, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фонд соціального страхування України припинено 20.06.2023 року (номер запису: 1000711120021035093, підстава - рішення щодо реорганізації).

В свою чергу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у місті Києві, який є боржником за вищезазначеним наказом, припинено 28.04.2023 року (номер запису: 10007411200210668222, підстава - рішення щодо реорганізації).

Згідно п. 1 Положення про пенсійний фонд, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління (п. 7 Положення № 280).

У відповідності до пп. 4 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за № 40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.

Відповідно до п. 7 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2620-ІХ стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.

Аналізуючи пункт 7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2620-ІХ суд зазначає, що до територіальних органів Пенсійного фонду України з моменту набрання чинності Законом №2620-IX фактично передано обов`язок та функції зі стягнення та погашення заборгованості за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності Законом №2620-IX, у яких Фонд соціального страхування є відповідно стягувачем або боржником.

При цьому, як встановлено судом, доказів наявності відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 року у справі № 826/6304/17 матеріали справи не містять та сторонами суду не надано.

Водночас суд звертає увагу, що спір у цій справі виник у господарських відносинах і стосується стягнення з відповідача (боржника) безпідставно отриманих коштів в сумі 173 222,48 грн., які згідно викладених в рішенні Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 року у справі № 826/6304/17 висновків, підтриманих Північним апеляційним господарським судом в постанові від 20.09.2023 року, не є страховими внесками в розумінні Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та набуті Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві без достатньої правової підстави, відтак обов`язок боржника з повернення коштів згідно ст. 1212 ЦК України не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної політики в частині загальнообов`язкового державного соціального страхування та заміна Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві як робочого органу виконавчої дирекції Фонду та боржника (відповідача) має місце виключно у випадку фактичного його вибуття унаслідок припинення та згідно ст. 52 ГПК України.

Оскільки Закон №2620-IX набрав чинності 01 січня 2023 року, тому з вказаної дати мало відбутись публічне правонаступництво, тобто перехід прав та обов`язків Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, що є боржником за наказом у даній справі, до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як територіального органу Пенсійного фонду України, який здійснює свої повноваження на території м. Києва, у зв`язку з чим враховуючи зміст заяви стягувача про заміну боржника у наказі від 04.10.2022 року у справі № 826/6304/17 саме на Пенсійний фонд України, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" у вказаній частині.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 52, 233-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву стягувача - Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" про заміну сторони (стягувача та боржника) у справі № 826/6304/17 задовольнити частково.

2. Замінити стягувача у справі № 826/6304/17 Державне підприємство "Дарницький вагоноремонтний завод" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 14294471) на його правонаступника Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815).

3. В задоволенні заяви Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" в частині заміни боржника у справі № 826/6304/17 правонаступником - Пенсійним фондом України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя А.М. Селівон