ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2023 Справа № 914/2365/23
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РОМЗЕН, м. Львів,
до відповідача: Приватного підприємства СОЛОМІЯ-СЕРВІС, м. Львів,
про зобов`язання звільнити об`єкт оренди та підписати акт прийняття-передачі
Суддя Манюк П.Т.
за участю секретаря Лазаренко С.В.
Представники:
від позивача: Безвенюк Віктор Володимирович представник,
від відповідача: Павлюк Ольга Василівна - представник.
Товариство з обмеженою відповідальністю РОМЗЕН звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства СОЛОМІЯ-СЕРВІС про зобов`язання звільнити об`єкт оренди за договором від 04.03.2021 № 01-03/21 Д-1а та підписати акт прийняття-передачі.
Ухвалою суду від 07.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 04.09.2023.
Хід розгляду справи описано у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 18.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 02.10.2023. Ухвалою суду від 02.10.2023 розгляд справи відкладено на 16.10.2023. Ухвалою суду від 16.10.2023 розгляд справи відкладено на 26.10.2023.
В судове засідання, 26.10.2023, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.
В судове засідання, 26.10.2023, представник відповідача з`явився, позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 26.10.2023 справу розглянуто по суті, проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю РОМЗЕН (надалі позивач, орендодавець) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства СОЛОМІЯ-СЕРВІС (надалі відповідач, орендар) про зобов`язання звільнити об`єкт оренди за договором від 04.03.2021 № 01-03/21 Д-1а (надалі договір оренди) та підписати акт прийняття-передачі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 04 березня 2021 року між сторонами у справі був укладений договір № 01-03/21 Д-1а, окрім того 17 травня 2021 року та 01 червня 2023 року сторонами укладено додаткові угоди до названого договору.
За умовами пунктів 1.1-1.6 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю загальною площею 157 кв. м, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Дністерська, будинок 1а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 153220246101, з метою використання для здійснення підприємницької діяльності - розміщення аптечного закладу (п.1.5 договору оренди).
Пунктом 6.10 договору оренди передбачено право орендодавця вимагати від орендаря використання договору оренди за призначенням.
Спір виник між орендодавцем і орендарем щодо використання частини приміщення об`єкта оренди не за призначенням і внаслідок цього дострокового розірвання орендодавцем договору оренди в односторонньому порядку в порядку пунктів 3.6; 3.6.2; 3.7, 6.10; договору оренди.
Орендодавцем встановлено, що об`єкт оренди використовується орендарем не за цільовим призначенням. Орендар, передавши частину приміщення в суборенду, не забезпечив використання суборендарем цієї частини приміщення на умовах договору оренди, оскільки суборендар використовує частину приміщення під магазин Напої та Тютюн, що прямо суперечить п. 1.5 договору оренди і є підставою, за умовами пункту 3.6 договору оренди, для його (договору оренди) дострокового припинення.
За умовами п. 3.7 договору, договір оренди є розірваним у випадках, передбачених пунктами 3.6.1-3.6.3 договору оренди, на 15 (п`ятнадцятий) календарний день від дати отримання орендарем повідомлення про таке розірвання поштою цінним листом з повідомленням про вручення.
Орендарем 14.06.2023 року було отримане повідомлення орендодавця про одностороннє розірвання договору оренди, відтак договір було припинено з 29.06.2023.
Згідно вимог п.7.1 договору оренди, орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі упродовж 3-х днів з дати його дострокового розірвання.
Тобто до 03.07.2023 року об`єкт оренди мав бути поверненим орендодавцю.
Орендар не виконує обов`язку повернути об`єкт оренди після дострокового розірвання договору оренди, що і стало підставою для звернення орендодавця до суду з цим позовом про зобов`язання звільнити об`єкт оренди та підписати акт приймання-передачі.
Позиція відповідача.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує на те, що позивач у позовній заяві посилається на те, що об`єкт оренди використовується орендарем не за цільовим призначенням, оскільки передавши частину приміщення в суборенду, орендар не забезпечив використання цієї частини приміщення суборендарем на умовах договору оренди. На підтвердження нецільового використання нежитлового приміщення позивач посилається на фотографію фасаду об`єкта оренди, інформацію, зазначену в Google Maps, а також, що таке нецільове використання було встановлено Господарським судом Львівської області у справі № 914/951/22.
Додатки, що долучені до позовної заяви у вигляді інформації з Google Maps являють собою не що інше як здійснені позивачем знімки екрану персонального комп`ютера, на якому зображено аптеку «Подорожник» та магазин «Напої та Тютюн». При цьому, вказані знімки не містять зазначення ні дати, ні часу, ні адреси місця проведення зйомки. Більше того, інформація з інтернет-ресурсу, який надає інформацію картографічного характеру, жодним чином не свідчить про те, що відповідач чи будь-яка інша особа здійснювала нецільове використання нежитлового приміщення загальною площею 157 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Дністерська, буд. 1а, оскільки такі надані позивачем докази не дозволяють ідентифікувати ні саме приміщення, ні факт нецільового використання, ні те, що можливий факт нецільового використання мав місце під час дії договору оренди.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає що позовні вимог слід задоволити виходячи із таких мотивів.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено судом, 04 березня 2021 року між сторонами у справі був укладений договір № 01-03/21 Д-1а оренди нежитлового приміщення.
17 травня 2021 року та 01 червня 2023 року сторонами укладено додаткові угоди до названого договору оренди.
За умовами пунктів 1.1-1.6 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю загальною площею 157 кв. м, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Дністерська, будинок 1а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 153220246101, з метою використання для здійснення підприємницької діяльності - розміщення аптечного закладу (п.1.5 договору оренди). Об`єкт оренди належить орендодавцю на праві приватної власності.
Вартість об`єкта оренди сторони погодили в розмірі 8 792 000, 00 грн. (вісім мільйонів сімсот дев`яносто дві тисячі гривень 00 копійок). Індексація вартості об`єкта оренди проводиться відповідно до вимог чинного законодавства (п. 1.6 договору).
Акт приймання- передачі об`єкта оренди сторонами підписано 04 березня 2021 року.
Договір оренди укладено строком на 35 календарних місяців (п.3.1 договору оренди).
Обов`язки орендаря визначені пунктами 5.1-5.7 договору оренди, в т.ч. обов`язок, зазначений у п. 5.1 договору оренди ,- прийняти за актом приймання-передачі і використовувати об`єкт оренди виключно за призначенням згідно з пунктом 1.5 та умов договору оренди.
Права орендаря визначені в пунктах 5.8-5.14 договору оренди, зокрема в п.5.8 договору оренди встановлено, що орендар без дозволу, але з повідомленням орендодавцю має право здавати орендоване приміщення в суборенду, обмежуючись умовами договору оренди.
Пунктом 6.10 договору оренди передбачено право орендодавця вимагати від орендаря використання об`єкту оренди за призначенням.
Відповідно до положення ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 1,2 ст. 598 ЦК України),
Таким чином, зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором. Така правова позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 № 916/1684/18 (п.6.2.10).
Пунктом 3.6 договору оренди узгоджено, що договір може бути припинено достроково у випадку односторонньої відмови орендодавця від цього договору в т.ч. у випадку передбаченому у п.п.3.6.2 договору оренди, зокрема - використання приміщення не за цільовим призначенням визначеним в п.1.5 договору оренди.
Відповідно до п. 3.7 договору оренди, у разі відмови орендодавця від договору оренди згідно пунктів 3.6.1-3.6.3 договору оренди, він є розірваним на 15 (п`ятнадцятий) календарний день від дати отримання орендарем повідомлення про таке розірвання поштою цінним листом з повідомленням про вручення.
Таким чином договір оренди передбачав як підстави одностороннього розірвання так і порядок (процедуру) такого розірвання, що зазначено у пунктах 3.6.2 та 3.7 договору оренди.
Порядок повернення об`єкта оренди у випадках закінчення строку дії договору оренди чи його дострокового розірвання врегульовано пунктами 7.1-7.3 договору оренди згідно яких орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі упродовж 3-х днів з дати закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання.
Підставою звернення з відповідним позовом до суду стало одностороннє розірвання позивачем договору оренди, оскільки ним встановлено, що об`єкт оренди використовується орендарем не за цільовим призначенням. Орендар, передавши частину приміщення в суборенду, не забезпечив використання цієї частини приміщення суборендарем на умовах договору оренди, таким чином суборендар використовує частину приміщення як магазин, Напої та Тютюн, що прямо суперечить п.1.5 договору оренди і є підставою, за умовами пункту 3.6 договору оренди, для його дострокового припинення шляхом односторонньої відмови орендодавця від цього договору згідно умов, передбачених у п.п.3.6.2 договору оренди.
Вказані обставини, на думку позивача, підтверджується фотографією фасаду об`єкта оренди та були встановлені у рішенні Господарського суду Львівської області від 20.04.2023 у справі № 914/951/22 з посиланням на Акт обстеження земельної ділянки від 05.11.2021 № 98 який було складено за результатами обстеження земельної ділянки на вул. Дністерська, 1а у м. Львові.
У відзиві на позов відповідач не заперечив факт використання об`єкта оренди не за призначенням та долучив до відзиву копії договорів суборенди нежитлового приміщення від 22.03.2021 № 03/21 (суборендар ПП Юрмак плюс, від 01.12.2021 № 12/21 (суборендар ПП Крі плюс) та від 01.05.2022 № 05/22 (суборендар ПП ІМК 2021), де в п.1.4. вказаних договорів суборенди передбачено здійснення суборендарями в орендованому приміщенні підприємницької діяльності, а саме роздрібної торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Листом від 01.06.2023 року вих. № 1-6/23 орендодавець повідомив орендаря про дострокове припинення дії договору оренди з підстав, передбачених п.п.3.6.2 договору оренди, зокрема, через використання приміщення не за цільовим призначенням, визначеним у п.1.5. договору оренди.
За умовами п.3.7 договору, договір оренди є розірваним у випадках, передбачених пунктами 3.6.1-3.6.3 договору оренди, на 15 (п`ятнадцятий) календарний день від дати отримання орендарем повідомлення про таке розірвання поштою цінним листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи отримання 14.06.2023 року орендарем повідомлення орендодавця про розірвання договору, договір оренди був розірваним з 29.06.2023.
Згідно вимог п.7.1 договору оренди, орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі упродовж 3-х днів з дати його дострокового розірвання.
Тобто, до 03.07.2023 року орендарем об`єкт оренди мав бути поверненим орендодавцю із оформленням акту приймання- передачі.
Листом від 21.06.2023 року вих. № 21.06.2023/05-17 орендар у відповідь на лист орендодавця від 01.06.2023 року вих. № 1-6/23 про дострокове розірвання договору та повернення приміщень, підтвердив факт отримання листа однак не повернув орендодавцю об`єкт оренди.
Доводи відповідача щодо суперечливої поведінки позивача, яка грунтується на тому, що позивач знав про порушення договору орендарем з 25.03.2022 року (в листі відповіді від 25.03.2022 № 03/03-2022 позивач згадує не лише про аптеку Подорожник, а і про магазин продовольчих товарів, які розміщені в орендованому об`єкті), а скористався правом на розірвання договору оренди лише 01.06.2023 року (лист від 01.06.2023 року № 01-03/21 Д-1а), не має жодного юридичного навантаження, оскільки правом на одностороннє розірвання договору оренди орендодавець володів у проміжку часу з моменту, коли дізнався про підставне порушення умов договору до часу його закінчення. Істотним у цьому випадку є не стільки час повідомлення про одностороннє розірвання, а дотримання процедури повідомлення, встановленої договором.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини припинення договору оренди та неповернення орендарем орендованого майна, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача звільнити об`єкт оренди та підписати акт прийняття-передачі об`єкта оренди є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки до закінчення судових дебатів у справі, представником позивача зроблено відповідну заяву, суд встановлює йому п`ятиденний строк, після проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 124, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовільнити повністю.
2. Зобов`язати Приватне підприємство СОЛОМІЯ-СЕРВІС (79053, місто Львів, вул. Бойчука, 5/117, код ЄДРПОУ 30163496) звільнити об`єкт оренди - нежитлову будівлю загальною площею 157 кв. м, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Дністерська, будинок 1а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 153220246101 і підписати з Товариством з обмеженою відповідальністю РОМЗЕН (79031, м. Львів, вул. Демнянська, 16/32, код ЄДРПОУ 36738733) акт приймання-передачі об`єкта оренди упродовж 3-х днів з дати набрання цим рішенням законної сили.
3. Стягнути з Приватного підприємства СОЛОМІЯ-СЕРВІС (79053, місто Львів, вул. Бойчука, 5/117, код ЄДРПОУ 30163496) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю РОМЗЕН (79031, м. Львів, вул. Демнянська, 16/32, код ЄДРПОУ 36738733) 2 684, 00 грн судового збору.
4. Встановити позивачу п`ятиденний термін, з моменту проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат.
5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 06 листопада 2023 року.
Суддя Манюк П.Т.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2023 |
Оприлюднено | 09.11.2023 |
Номер документу | 114722572 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Манюк П.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні