ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2024 р. Справа №914/2365/23
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Кравчук Н.М.
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2365/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» до Приватного підприємства «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» про зобов`язання звільнити об`єкт оренди та підписати акт прийняття-передачі
за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» на рішення Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2023 року
ВСТАНОВИВ:
Західний апеляційний господарський суд розглядав апеляційну скаргу Приватного підприємства «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» на рішення Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2023 року у справі №914/2365/23 і постановою від 22 лютого 2024 року апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» залишив без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2023 року у справі №914/2365/23 без змін.
28 лютого 2024 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла в електронній формі заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2365/23 з додатками, у тому числі з доказами надсилання такої заяви і доданих документів Приватному підприємству «СОЛОМІЯ-СЕРВІС».
Відповідач не подав заяви, клопотання чи заперечення щодо суми судових витрат на професійну правничу допомогу.
Західний апеляційний господарський суд призначив розгляд заяви про ухвалення додаткової постанови у судовому засіданні на 04 квітня 2024 року о 09:45 год. у приміщенні Західного апеляційного господарського суду, про що повідомив сторонам.
Представники сторін у судове засідання не прибули, клопотань про відкладення чи інших заяв не подали.
При вирішення питання щодо розподілу судових витрат апеляційний суд ураховує наступне:
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. (ч.1). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. (ч.2). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (ч.3).
Відповідно до частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п`ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, частиною першою статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша).
Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19).
При цьому, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);
Суд апеляційної інстанції констатує, що у відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» повідомило, що попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу становить 15 000,00 грн, докази на підтвердження судових витрат позивач подасть суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.
У судовому засіданні 22 лютого 2024 року у справі №914/2365/23 до закінчення судових дебатів представник ТОВ «РОМЗЕН» адвокат Безвенюк В.В. заявив про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, докази чому будуть надані у встановлений законом строк.
Як вже зазначено, 28 лютого 2024 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла в електронній формі заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2365/23 з додатками, у тому числі з доказами надсилання такої заяви і доданих документів Приватному підприємству «СОЛОМІЯ-СЕРВІС».
До заяви додано копії: договору про правову допомогу, акту приймання-передачі від 22.02.2024, ордеру на надання правової допомоги та докази надсилання заяви відповідачу.
Згідно з умовами договору та актом приймання-передачі професійної правничої допомоги, вартість наданих послуг правничої допомоги у справі №914/2365/23, яку розглядав Західний апеляційний господарський суд становить 18 000,00 грн.
Приватне підприємство «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» не подало заяви чи клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такий висновок наведений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Ураховуючи наведене, такі критерії, як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність розміру витрат на правову допомогу з огляду на обставини справи №914/2365/23, керуючись приписами частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України, з огляду на обсяг виконаних робіт адвокатом відповідача, - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» та стягнення з відповідача на користь позивача суми 18 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом справи №914/2365/23 в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 4, 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 126, 129, 244, 281, 282, 284 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття.
Додаткову постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст додаткової постанови складено 20 листопада 2024 року.
Суддя В.М. Гриців
Суддя О.В. Зварич
Суддя Н.М. Кравчук
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2024 |
Оприлюднено | 28.11.2024 |
Номер документу | 123319062 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Гриців Віра Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні