Постанова

від 22.02.2024 по справі 914/2365/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р. Справа №914/2365/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Кравчук Н.М.

секретар судового засідання Гілевич С.Р.

представник позивача адвокат Безвенюк В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» на рішення Господарського суду Львівської області (суддя Манюк П.Т.) від 26 жовтня 2023 року у справі №914/2365/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» до Приватного підприємства «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» про зобов`язання звільнити об`єкт оренди та підписати акт прийняття-передачі

ВСТАНОВИВ:

У серпні2023 року на розгляд Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» надійшла позовна заява до Приватного підприємства «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» про зобов`язання звільнити об`єкт оренди за договором від 04.03.2021 № 01-03/21 Д-1ата підписати акт прийняття-передачі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що об`єкт оренди використовується орендарем не за цільовим призначенням. Орендар, передавши частину приміщення в суборенду, не забезпечив використання суборендарем цієї частини приміщення на умовах договору оренди, оскільки суборендар використовує частину приміщення під магазин «Напої та Тютюн», що прямо суперечить п. 1.5 договору оренди і є підставою, за умовами пункту 3.6 договору оренди, для його (договору оренди) дострокового припинення. Зазначені обставини позивач підтверджується фотографією фасаду об`єкта оренди та вказує, що такі були встановлені у рішенні Господарського суду Львівської області від 20.04.2023 у справі № 914/951/22 з посиланням на Акт обстеження земельної ділянки від 05.11.2021 № 98, який було складено за результатами обстеження земельної ділянки на вул. Дністерська, 1а у м. Львові.

Господарський суд Львівської області рішенням від 26 жовтня 2023 року у справі №914/2365/23 позовні вимоги задовільнив повністю; зобов`язав Приватне підприємство «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» (79053, місто Львів, вул. Бойчука, 5/117, код ЄДРПОУ 30163496) звільнити об`єкт оренди - нежитлову будівлю загальною площею 157 кв. м, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Дністерська, будинок 1а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 153220246101 і підписати з Товариством з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» (79031, м. Львів, вул. Демнянська, 16/32, код ЄДРПОУ 36738733) акт приймання-передачі об`єкта оренди упродовж 3-х днів з дати набрання цим рішенням законної сили. Стягнув з Приватного підприємства «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» (79053, місто Львів, вул. Бойчука, 5/117, код ЄДРПОУ 30163496) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» (79031, м. Львів, вул. Демнянська, 16/32, код ЄДРПОУ 36738733) 2 684, 00 грн судового збору. Встановив позивачу п`ятиденний термін, з моменту проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат. Вирішив накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Місцевий господарський суд виходив з того, що у відзиві відповідач не заперечив факт використання об`єкта оренди не за призначенням та долучив до відзиву копії договорів суборенди нежитлового приміщення від 22.03.2021 №03/21 з суборендарем ПП «Юрмак плюс», від 01.12.2021 №12/21 з суборендарем ПП «Крі плюс» та від 01.05.2022 №05/22 з суборендарем ПП «ІМК 2021», де в п.1.4. вказаних договорів суборенди передбачено здійснення суборендарями в орендованому приміщенні підприємницької діяльності, а саме роздрібної торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Вказав, що правом на одностороннє розірвання договору оренди орендодавець володів у проміжку часу з моменту, коли дізнався про підставне порушення умов договору до часу його закінчення. Істотним у цьому випадку є не стільки час повідомлення про одностороннє розірвання, а дотримання процедури повідомлення, встановленої договором.

В апеляційній скарзі Приватне підприємство «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2023 року у справі №914/2365/23, оскільки таке прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Вважає, що позивачем не доведено на підставі належних, допустимих, достовірних доказів факту нецільового використання нежитлового приміщення за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Дністерська, буд. 1а, що свідчить про те, що позивач як орендодавець за договором за відсутності достатніх підстав передчасно реалізував своє право на односторонню відмову, передбачену пунктом 3.6 договору , а також про відсутність підстав для повернення відповідачем нежитлового приміщення, яке ним орендується. Звертає увагу, що доказ у вигляді інформації з Google Maps являє собою не що інше як здійснені позивачем знімки екрану персонального комп`ютера, де зображено аптеку «Подорожник» та магазин «Напої та тютюн». Зазначає, що ці знімки не містять ні дати, ні часу, ні адреси місця проведення зйомки, а отже такі докази не дозволяють стверджувати про факт не цільового використання приміщення (в тому числі під час дії договору), а також не дають можливості ідентифікувати саме приміщення.

На думку скаржника, рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2023 у справі №914/951/22 не буде мати преюдиційного значення у контексті спірного правовідношення, оскільки таке не набрало законної сили, а також з тих підстав, що відповідач не був стороною та не брав участі у цій справі.

Також, скаржник зазначає, що дії позивача, який знав про факт укладення договорів суборенди нежитлового приміщення (від 22.03.2021 №03/21 з суборендарем ПП «Юрмак плюс», від 01.12.2021 №12/21 з суборендарем ПП «Крі плюс» та від 01.05.2022 №05/22 з суборендарем ПП «ІМК 2021»), отримував орендну плату від відповідача, а потім в односторонньому порядку відмовився від Договору оренди від 04.03.2021 № 01-03/21 Д-1а, заявив позов про зобов`язання звільнити об`єкт оренди та підписати акт прийняття-передачі, суперечить його попередній поведінці та є недобросовісним.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, оскаржуване рішення залишити без змін, оскільки таке є обґрунтованим і мотивованим.

Вважає, що апеляційна скарга фактично містить зміст і аргументацію, висловлену скаржником у відзиві на позовну заяву і така є спростованою позивачем у відповіді на відзив. Заперечує щодо висновків відповідача про суперечливу поведінку та зазначає, що скаржник неналежно трактує поняття «право» та «обов`язок» орендодавця на одностороннє припинення договору.

Позивач повідомляє, що попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу складає 15 000,00 грн. Всі докази на підтвердження судових витрат позивач подасть суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 20 листопада 2023 року залишив без руху апеляційну скаргу Приватного підприємства «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» на рішення Господарського суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року у справі №914/2365/23, вказав скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги та зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 ГПК України, зазначити в апеляційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, надати суду докази оплати 4 026 гривень судового збору, а також докази надсилання копії цієї скарги і доданих до неї документів позивачу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН».

Скаржник усунув недоліки апеляційної скарги.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 04 грудня 2023 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» на рішення Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2023 року у справі №914/2365/23 та витребував матеріали справи №914/2365/23.

Ухвалою від 08 січня 2024 року суд призначив розгляд справи на 01 лютого 2024 року.

01 лютого 2024 року у зв`язку із клопотанням представника відповідача адвоката Павлюк О.В. суд відклав розгляд справи на 22 лютого 2024 року, про що повідомив сторонам.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав представника позивача і вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2023 року у справі №914/2365/23 належить залишити без змін з огляду на наступні обставини і підстави.

Згідно з обставинами справи, 04 березня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» та Приватне підприємство «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» уклали Договір оренди нежитлового приміщення №01-03/21 Д-1а, у який внесли зміни відповідно до додаткових угод від 17 травня 2021 року та від 01 червня 2023 року.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець передає, є а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю загальною площею 157 кв. м, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Дністерська, будинок 1а, надалі «об`єкт оренди».

За положеннями пункту 1.5 Договору об`єкт оренди передається в оренду для здійснення підприємницької діяльності розміщення аптечного закладу.

В пункті 1.6 Договору вказано, що вартість об`єкта оренди сторони погодили в розмірі 8 792 000 грн. (вісім мільйонів сімсот дев`яносто дві тисячі) гривень 00 копійок. Індексація вартості об`єкта оренди проводиться у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно із пунктом 2.1 Договору приймання-передача об`єкта оренди здійснюється Орендарем та Орендодавцем і оформлюється актом приймання-передачі.

Пунктом 2.3 визначено, що при передачі об`єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписується Орендарем та Орендодавцем.

Строк дії цього Договору оренди визначений 35 календарних місяців згідно із пунктом 3.1.

Відповідно до пункту 3.6 Договору його дія також може бути достроково припинена у випадку односторонньої відмови у наступних випадках, зокрема: 3.6.2. використання приміщення не за цільовим призначенням визначеним в п. 1.5 цього Договору.

В пункті 3.7. Договору визначено, що у разі відмови Орендодавця від Договору згідно з пунктами 3.6.1.-3.6.3. цього Договору, він є розірваним на 15 (п`ятнадцятий) календарний день від дати отримання Орендарем повідомлення про таке розірвання поштою цінним листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Орендар зобов`язується прийняти за Актом приймання-передачі і використовувати об`єкт оренди виключно за призначенням згідно п. 1.5. та умов цього Договору.

За положеннями Договору оренди, зокрема:

5.8. Орендар має права без дозволу але з повідомленням Орендодавцю:

- здавати орендоване приміщення в суборенду, обмежуючись умовами цього Договору;

- укладати інші договори, використовуючи об`єкт оренди виключно у випадку, якщо укладення таких договорів є потрібним для реалізації прав Орендаря у відповідності до умов цього Договору, але такі договори не мають обтяжувати права власності Орендодавця на об`єкт оренди;

5.11. За власною ініціативою, без згоди Орендодавця, провести поточний ремонт, обладнувати та оформляти об`єкт оренди на власний розсуд для використання його за цільовим призначенням (пункт 1.5).

Відповідно до Договору оренди, зокрема, Орендодавець має право:

6.10. Вимагати від Орендаря використання об`єкта оренди виключно за призначенням;

6.11. Безперешкодно входити до об`єкту оренди з метою контролю за дотриманням Орендарем умов цього Договору в присутності представника Орендаря, за умови попереднього та завчасного повідомлення Орендаря.

Згідно із пунктом 7.1. Договору після закінчення строку його дії чи при достроковому його розірванні або припиненні Орендар зобов`язаний на протязі 3-х днів повернути об`єкт оренди Орендодавцю в аналогічному порядку, встановленому при передачі об`єкту оренди Орендарю цим договором.

04 березня 2021 року відповідно до Акту приймання-передачі нежитлового приміщення у відповідності до умов Договору №01-03/21 Д-1а оренди нежитлового приміщення Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» передало, а Приватне підприємство «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» прийняло в строкове платне користування нежитлову будівлю площею 157 кв. м, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Дністерська, будинок 1а для здійснення підприємницької діяльності.

Листом від 01 червня 2023 року №1-6/23 позивач повідомив відповідача про дострокове припинення дії Договору оренди нежитлового приміщення від 04 березня 2021 року №01-03/21 Д-1а. Зазначений лист надіслано 09 червня 2023 року та отримано відповідачем 14 червня 2023 року.

У відповідь Приватне підприємство «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» надіслало позивачу лист від 21 червня 2023 року №21.06.2023/05-17, де зазначило, що на його думку підстави для розірвання договору названі Товариством з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» є необґрунтованими та зазначає про свою зацікавленість в продовженні договірних відносин.

Предметом розгляду у цій справі є встановлення наявності або відсутності правових підстав для зобов`язання звільнити об`єкт оренди та підписання акту прийняття-передачі

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини1 статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями пункту першого статті 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Згідно із частиною 2 статті 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

За текстом статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1). Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (частина 2).

За усталеною позицією Верховного Суду зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Договором оренди нежитлового приміщення від 04 березня 2021 року №01-03/21 Д-1а (пунктами 1.5, 3.6 та 3.6.2) передбачено можливість його припинення шляхом односторонньої відмови орендодавця від цього договору у випадку використання приміщення не за цільовим призначенням, а саме розміщення аптечного закладу.

В матеріалах справи містяться договори суборенди нежитлового приміщення з актами прийому-передачі, укладені відповідачем:

- від 22.03.2021 №03/21 з суборендарем ПП «Юрмак плюс» (а.с. 83-91);

- від 01.12.2021 №12/21 з суборендарем ПП «Крі плюс» (а.с. 74-82);

- від 01.05.2022 №05/22 з суборендарем ПП «ІМК 2021» (а.с. 62-72).

За умовами названих договорів Приватне підприємство «СОЛОМІЯ-СЕРВІС» передає в суборенду приміщення, яке знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Дністерська, будинок 1а, загальною площею 80,9 кв. м і знаходиться у користуванні орендаря на підставі договору оренди від 04 березня 2021 року №01-03/21 Д-1а. Зазначене приміщення почергово надавалось у суборенду трьом суборендарям. Відповідно до пункту 1.4 у всіх трьох вищевказаних договорах суборенди нежитлового приміщення, об`єкт суборенди передається суборендареві для здійснення ним підприємницької діяльності, а саме: роздрібної торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Таким чином, орендар всупереч пункту 1.5 Договору оренди нежитлового приміщення №01-03/21 Д-1а (об`єкт оренди передається в оренду для здійснення підприємницької діяльності розміщення аптечного закладу) надав в суборенду частину приміщення для здійснення суборендарями підприємницької діяльності роздрібної торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Відповідач не заперечує використання орендованого приміщення не за цільовим призначенням (розміщення аптечного закладу) шляхом передачі в суборенду для здійснення роздрібної торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

За таких обставин у орендодавця виникло право на дострокове припинення договору №01-03/21 Д-1а оренди нежитлового приміщення від 04 березня 2021 року шляхом односторонньої відмови від цього договору.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо недобросовісної поведінки орендодавця, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» мало право реалізувати свою відмову від договору в односторонньому порядку у будь-який період часу, а саме: з моменту, коли орендодавець дізнався про факт укладення договорів суборенди нежитлового приміщення і до моменту закінчення договору №01-03/21 Д-1а оренди нежитлового приміщення від 04 березня 2021 року.

Позивач повністю дотримав процедуру про дострокове припинення дії договору, передбачену договором оренди №01-03/21 Д-1а.

У матеріалах справи наявний лист-повідомлення орендодавця від 01 червня 2023 року №1-6/23 про дострокове припинення дії договору №01-03/21 Д-1а оренди нежитлового приміщення від 04 березня 2021 року і докази надіслання цього листа-повідомлення орендарю, докази отримання орендарем означеного листа 14 червня 2023 року, а також лист орендаря від 21 червня 2023 року №21.06.2023/05-17, зміст якого підтверджує отримання повідомлення про дострокове припинення договору оренди.

Отже, в силу умов пункту 3.7 договору№01-03/21Д-1а оренди нежитлового приміщення від 04 березня 2021 року такий є розірваним з 29 червня 2023 року.

Оскільки орендодавець правомірно достроково припинив дію договору оренди нежитлового приміщення від 04 березня 2021 року №01-03/21 Д-1а (з дотриманням умов названого договору, статей 782, 783 ЦК України), а орендар не повернув орендований об`єкт нерухомості наявні підстави для задоволення вимог позивача щодо звільнення цього об`єкту оренди та підписання акту прийняття-передачі.

Ураховуючи наведене Господарський суд Львівської області правомірно виснував про наявність підстав для задоволення позову.

Водночас суд апеляційної інстанції погоджується із доводами скаржника про те, що рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2023 у справі №914/951/22 не може мати преюдиційного значення у цій справі.

Більш того, Верховний суд постановою від 14 листопада 2023 року скасував рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2023 у справі №914/951/22, справу передав на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Однак, ця обставина не впливає на правильність рішення Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2023 року у справі №914/2365/23.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Господарський суд Львівської області виходячи із предмету і підстав позову у справі №914/2365/23 ухвалив рішення від 26 жовтня 2023 року у справі №914/2365/23 з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Тому підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» відсутні.

Відповідно до статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «РОМЗЕН» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 26 жовтня 2023 року у справі №914/2365/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 06 березня 2024 року.

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич

СуддяН.М. Кравчук