ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року Справа № 915/1760/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства "МІРСБАКС", вул. Дружби народів, 27, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 (код ЄДРПОУ 35657397)
електрона пошта: mirsbacks@gmail.com
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМРЕМОНТ", пр. Незалежності, 22, офіс 12/2, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 (код ЄДРПОУ 41380664)
електронна пошта: atomremont@gmail.com
про стягнення заборгованості в сумі 7 554 213, 81 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Нестеренко О.І., керівник,
від відповідача: представник Філевський Р.М., адвокат
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Приватне підприємство "МІРСБАКС" з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМРЕМОНТ", в якій просить суд стягнути з відповідача 7 554 213, 81 грн. - основного боргу, а також 113 313, 21 грн. - судового збору та 35 000 грн. - витрат на правову допомогу.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 28.12.2021.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 відкладено підготовче засідання по справі на 25.01.2022.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 15.02.2022.
В період з 10.02.2022 по 25.02.2022 (включно) суддя Олейняш Е. М. перебувала у додатковій відпустці.
Підготовче засідання 15.02.2022 не відбулось.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Справи Господарського суду Миколаївської області на розгляд Господарського суду Одеської області не передавались.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2022 призначено підготовче засідання на 26.12.2022.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області віл 26.12.2022 витребувано у відповідача та Головного управління ДФС у Миколаївській докази та відкладено підготовче засідання на 30.01.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2023 повторно витребувано у відповідача та Головного управління ДПС у Миколаївській докази та відкладено підготовче засідання на 17.02.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2023 витребувано у позивача, відповідача та Головного управління ДПС у Миколаївській докази та відкладено підготовче засідання на 27.02.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2023 призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту, та зупинено провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2023 поновлено провадження у справі № 915/1760/21. Призначено підготовче засідання для визначення експертної установи для проведення почеркознавчої експертизи по даній справі на 01.05.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.05.2023 зупинено провадження у справі до проведення Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.06.2023 поновлено провадження у справі для розгляду клопотання судового експерта без повідомлення (виклику) учасників.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.06.2023 зупинено провадження у справі до проведення Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судової експертизи.
15.08.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від експертної установи надійшов супровідний лист "Про направлення висновку експерта" № 19/115/05, а також Висновок експерта № СЕ 19/115-23/7757-ПЧ від 11.08.2023 (вх. № 10708/23 від 15.08.2023).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.08.2023 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.09.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2023 закрито підготовче провадження у справі № 915/1760/21. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 22.09.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.10.2023.
В судовому засіданні 16.10.2023 оголошено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви в судовому засіданні до 18.10.2023.
В судовому засіданні 18.10.2023 судом відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати вартості транспортних послуг на підставі укладених між сторонами договорів про надання транспортних послуг № 75/2018 МІР/ЮУ від 20.08.2018 та № 1008/2020 М79/АТ від 01.02.2020.
Позивач зазначає, що свої зобов`язання з надання транспортних послуг позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується актами надання транспортних послуг на загальну суму 191 661, 65 грн. Проте, відповідачем зобов`язання з оплати за надані транспортні послуги не виконано.
Крім того, позивачем ПП "МІРСБАКС" згідно домовленостей з відповідачем ТОВ "АТОМРЕМОНТ" в період з 16.10.2018 по 12.12.2020 були поставлені останньому товари, що підтверджується видатковими накладними. Проте, відповідачем отримані товари оплачені не в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 7 362 552, 16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст. 509, 525, 526, 611, 626, 629, 655, 664, 692, 712 ЦК України, ст. 193, 229 ГК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", судовою практикою та умовами договорів.
2.2. Правова позиція відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 1826/22 від 07.02.2022) проти позову заперечив та просив суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив наступне:
- заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою підставою виникнення, а тим більше поданими «доказами», не є основними та похідними відповідно;
- порівняння підпису директора ТОВ «АТОМРЕМОНТ» А. В Фартуха з підписами, зазначеними у видаткових накладних, актах про надання транспортних послуг дає відповідачеві підстави стверджувати, що підписи виконані не А. В Фартухом, а мають ознаки підроблення на всіх без виключення «документах»;
- не відповідають дійсності твердження позивача про те, що приймання товару по кількості та якості відбувалося безпосередньо при передачі товару в присутності керівників продавця і покупця, що підтверджується підписами на видаткових накладних та відбитками печаток;
- щодо надання транспортних послуг, то відповідач зазначає, що, посилаючись на договори та акти виконаних робіт, начебто підписані за результатами виконання цих робіт, позивач з невідомих і не пояснених ним причин не надає ані жодної заявки, що передбачені п. 1.1, 2.1, 2.4, 2.5 цих «договорів», ані будь-якого іншого документу, передбаченого Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363;
- стосовно поставки позивачем відповідачеві товарно-матеріальних цінностей, то відповідач зазначає, що між позивачем та відповідачем протягом останніх трьох років існували окремі господарські операції (зокрема, правовідносини з купівлі-продажу (поставки) товару окремих товарно-матеріальних цінностей, які оплачені відповідачем в повному обсязі, про що свідчать надані позивачем платіжні доручення з відповідними призначеннями платежів. Разом з цим належним чином оформлених документів щодо зазначених операцій позивач на адресу відповідача не надав, але судячи зі змісту позовної заяви, вирішив використати факти окремих оплат для надання вигляду вірогідності «документам»;
- жодних домовленостей між ПП «МІРСБАКС» та ТОВ «АТОМРЕМОНТ» не існує і доказів зворотного позивачем не надано. Намагання позивача кваліфікувати за запропонованими ним же «документами» будь-які відносини між сторонами як будь-яке зобов`язання (поставку тощо), з якого виникає обов`язок відповідача сплатити на користь позивача будь-які кошти, по суті містить в собі ознаки складу кримінального правопорушення.
Заперечення обґрунтовано приписами ст. 3, 16, 212, 509, 526, 530 ЦК України.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
3.1. Поставка товару
Судом встановлено, що на підставі усної домовленості позивач в період з жовтня 2018 по грудень 2020 поставляв відповідачу товар.
Факт поставки позивачем ПП «МІРСБАКС» відповідачу ТОВ «АТОМРЕМОНТ» товару підтверджується видатковими накладними на загальну суму 9 209 618, 98 грн., а саме:
- видаткова накладна № 119 від 19.10.2018 на суму 108 550, 46 грн., в т.ч. ПДВ 18 091, 74 грн.;
- видаткова накладна № 126 від 16.11.2018 на суму 84 043, 92 грн., в т.ч. ПДВ 14 007, 32 грн.;
- видаткова накладна № 127 від 16.11.2018 на суму 41 256, 82 грн., в т.ч. ПДВ 6 876, 14 грн.;
- видаткова накладна № 128 від 16.11.2018 на суму 239 076, 62 грн., в т.ч. ПДВ 39 846, 10 грн.;
- видаткова накладна № 130 від 19.11.2018 на суму 105 824, 38 грн., в т.ч. ПДВ 17 637, 40 грн.;
- видаткова накладна № 2 від 09.01.2019 на суму 716 052, 79 грн., в т.ч. ПДВ 119 342, 13 грн.;
- видаткова накладна № 6 від 05.02.2019 на суму 418 926, 13 грн., в т.ч. ПДВ 69 821, 02 грн.;
- видаткова накладна № 7 від 05.02.2019 на суму 293 234, 74 грн., в т.ч. ПДВ 48 872, 46 грн.;
- видаткова накладна № 10 від 08.02.2019 на суму 419 561, 99 грн., в т.ч. ПДВ 69 927, 00 грн.;
- видаткова накладна № 16 від 18.02.2019 на суму 102 113, 62 грн., в т.ч. ПДВ 17 018, 94 грн.;
- видаткова накладна № 20 від 01.03.2019 на суму 335 287, 90 грн., в т.ч. ПДВ 55 881, 32 грн.;
- видаткова накладна № 21 від 11.03.2019 на суму 87 572, 02 грн., в т.ч. ПДВ 14 595, 34 грн.;
- видаткова накладна № 23 від 18.03.2019 на суму 516 102, 77 грн., в т.ч. ПДВ 86 017, 13 грн.;
- видаткова накладна № 26 від 03.04.2019 на суму 220 903, 20 грн., в т.ч. ПДВ 36 817, 20 грн.;
- видаткова накладна № 29 від 11.04.2019 на суму 504 331, 63 грн., в т.ч. ПДВ 84 055, 27 грн.;
- видаткова накладна № 31 від 02.05.2019 на суму 178 046, 81 грн., в т.ч. ПДВ 29 674, 47 грн.;
- видаткова накладна № 32 від 02.05.2019 на суму 112 125, 97 грн., в т.ч. ПДВ 18 687, 66 грн.;
- видаткова накладна № 34 від 20.05.2019 на суму 348 011, 52 грн., в т.ч. ПДВ 58 001, 92 грн.;
- видаткова накладна № 36 від 20.05.2019 на суму 477 549, 07 грн., в т.ч. ПДВ 79 591, 51 грн.;
- видаткова накладна № 37 від 20.05.2019 на суму 336 144, 91 грн., в т.ч. ПДВ 56 024, 15 грн.;
- видаткова накладна № 38 від 20.05.2019 на суму 262 561, 90 грн., в т.ч. ПДВ 43 760, 32 грн.;
- видаткова накладна № 41 від 03.06.2019 на суму 455 779, 63 грн., в т.ч. ПДВ 75 963, 27 грн.;
- видаткова накладна № 42 від 06.06.2019 на суму 98 402, 38 грн., в т.ч. ПДВ 16 400, 40 грн.;
- видаткова накладна № 43 від 06.06.2019 на суму 277 434, 98 грн., в т.ч. ПДВ 46 239, 16 грн.;
- видаткова накладна № 44 від 21.06.2019 на суму 149 701, 46 грн., в т.ч. ПДВ 24 950, 24 грн.;
- видаткова накладна № 45 від 21.06.2019 на суму 61 795, 27 грн., в т.ч. ПДВ 10 299, 21 грн.;
- видаткова накладна № 47 від 08.07.2019 на суму 378 930, 98 грн., в т.ч. ПДВ 63 155, 16 грн.;
- видаткова накладна № 50 від 08.07.2019 на суму 169 982, 21 грн., в т.ч. ПДВ 28 330, 37 грн.;
- видаткова накладна № 56 від 16.09.2019 на суму 65 008, 31 грн., в т.ч. ПДВ 10 834, 72 грн.;
- видаткова накладна № 58 від 27.09.2019 на суму 277 098, 07 грн., в т.ч. ПДВ 46 183, 01 грн.;
- видаткова накладна № 65 від 01.10.2019 на суму 235 017, 12 грн., в т.ч. ПДВ 39 169, 52 грн.;
- видаткова накладна № 66 від 10.10.2019 на суму 324 533, 42 грн., в т.ч. ПДВ 54 088, 90 грн.;
- видаткова накладна № 67 від 10.10.2019 на суму 58 061, 57 грн., в т.ч. ПДВ 9 676, 93 грн.;
- видаткова накладна № 68 від 16.10.2019 на суму 353 168, 45 грн., в т.ч. ПДВ 58 861, 41 грн.;
- видаткова накладна № 75 від 02.12.2019 на суму 171 758, 12 грн., в т.ч. ПДВ 28 626, 35 грн.;
- видаткова накладна № 76 від 02.12.2019 на суму 43 294, 50 грн., в т.ч. ПДВ 7 215, 75 грн.;
- видаткова накладна № 1 від 16.01.2020 на суму 374, 38 грн., в т.ч. ПДВ 62, 40 грн.;
- видаткова накладна № 4 від 21.02.2020 на суму 2 417, 18 грн., в т.ч. ПДВ 402, 86 грн.;
- видаткова накладна № 12 від 02.07.2020 на суму 2 467, 38 грн., в т.ч. ПДВ 411, 23 грн.;
- видаткова накладна № 13 від 16.09.2020 на суму 137 819, 28 грн., в т.ч. ПДВ 22 969, 88 грн.;
- видаткова накладна № 14 від 02.12.2020 на суму 39 295, 12 грн., в т.ч. ПДВ 6 549, 19 грн.
Позивачем на виконання вимог податкового законодавства складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, а саме:
- податкова накладна № 123 від 19.10.2018 на суму 108 550, 46 грн., в т.ч. ПДВ 18 091, 74 грн. (видаткова накладна № 119 від 19.10.2018 на суму 108 550, 46 грн.);
- податкова накладна № 140 від 16.11.2018 на суму 84 043, 92 грн., в т.ч. ПДВ 14 007, 32 грн. (видаткова накладна № 126 від 16.11.2018 на суму 84 043, 92 грн.);
- податкова накладна № 138 від 16.11.2018 на суму 41 256,82 грн., в т.ч. ПДВ 6 876, 14 грн. (видаткова накладна № 127 від 16.11.2018 на суму 41 256,82 грн.);
- податкова накладна № 139 від 16.11.2018 на суму 239 076, 52 грн., в т.ч. ПДВ 39 846, 10 грн. (видаткова накладна № 128 від 16.11.2018 на суму 239 076, 62 грн.);
- податкова накладна № 143 від 19.11.2018 на суму 105 824, 38 грн., в т.ч. ПДВ 17 637, 40 грн. (видаткова накладна № 130 від 19.11.2018 на суму 105 824, 38 грн);
- податкова накладна № 2 від 09.01.2019 на суму 716 052, 79 грн., в т.ч. ПДВ 119 342, 13 грн. (видаткова накладна № 2 від 09.01.2019 на суму 716 052, 79 грн.);
- податкова накладна № 9 від 05.02.2019 на суму 418 926, 13 грн., в т.ч. ПДВ 69 821, 02 грн. (видаткова накладна № 6 від 05.02.2019 на суму 418 926, 13 грн);
- податкова накладна № 10 від 05.02.2019 на суму 293 234, 74 грн., в т.ч. ПДВ 48 872, 46 грн. (видаткова накладна № 7 від 05.02.2019 на суму 293 234, 74 грн);
- податкова накладна № 13 від 08.02.2019 на суму 419 561, 99 грн., в т.ч. ПДВ 69 927, 00 грн. (видаткова накладна № 10 від 08.02.2019 на суму 419 561, 99 грн);
- податкова накладна № 20 від 18.02.2019 на суму 102 113, 62 грн., в т.ч. ПДВ 17 018, 94 грн. (видаткова накладна № 16 від 18.02.2019 на суму 102 113, 62 грн);
- податкова накладна № 24 від 01.03.2019 на суму 335 387, 90 грн., в т.ч. ПДВ 55 881, 32 грн. (видаткова накладна № 20 від 01.03.2019 на суму 335 387, 90 грн);
- податкова накладна № 25 від 11.03.2019 на суму 87 572, 02 грн., в т.ч. ПДВ 14 595, 34 грн. (видаткова накладна № 21 від 11.03.2019 на суму 87 572, 02 грн);
- податкова накладна № 27 від 18.03.2019 на суму 516 102, 77 грн., в т.ч. ПДВ 86 017, 13 грн. (видаткова накладна № 23 від 18.03.2019 на суму 516 102, 77 грн);
- податкова накладна № 31 від 03.04.2019 на суму 220 903, 20 грн., в т.ч. ПДВ 36 817, 20 грн. (видаткова накладна № 26 від 03.04.2019 на суму 220 903, 20 грн);
- податкова накладна № 34 від 11.04.2019 на суму 504 331, 63 грн., в т.ч. ПДВ 84 055, 27 грн. (видаткова накладна № 29 від 11.04.2019 на суму 504 331, 63 грн);
- податкова накладна № 37 від 02.05.2019 на суму 178 046, 81 грн., в т.ч. ПДВ 29 674, 47 грн. (видаткова накладна № 31 від 02.05.2019 на суму 178 046, 81 грн);
- податкова накладна № 38 від 02.05.2019 на суму 112 125, 97 грн., в т.ч. ПДВ 18 687, 66 грн. (видаткова накладна № 32 від 02.05.2019 на суму 112 125, 97 грн);
- податкова накладна № 39 від 20.05.2019 на суму 348 011, 52 грн., в т.ч. ПДВ 58 001, 92 грн. (видаткова накладна № 34 від 20.05.2019 на суму 348 011, 52 грн);
- податкова накладна № 40 від 20.05.2019 на суму 477 549, 07 грн., в т.ч. ПДВ 79 591, 51 грн. (видаткова накладна № 36 від 20.05.2019 на суму 477 549, 07 грн);
- податкова накладна № 41 від 20.05.2019 на суму 336 144, 91 грн., в т.ч. ПДВ 56 024, 15 грн. (видаткова накладна № 37 від 20.05.2019 на суму 336 144, 91 грн);
- податкова накладна № 42 від 20.05.2019 на суму 262 561, 90 грн., в т.ч. ПДВ 43 760, 32 грн. (видаткова накладна № 38 від 20.05.2019 на суму 262 561, 90 грн);
- податкова накладна № 46 від 03.06.2019 на суму 455 779, 63 грн., в т.ч. ПДВ 75 963, 27 грн. (видаткова накладна № 41 від 03.06.2019 на суму 455 779, 63 грн);
- податкова накладна № 47 від 06.06.2019 на суму 98 402, 38 грн., в т.ч. ПДВ 16 400, 40 грн. (видаткова накладна № 42 від 06.06.2019 на суму 98 402, 38 грн);
- податкова накладна № 48 від 06.06.2019 на суму 277 434, 98 грн., в т.ч. ПДВ 46 239, 16 грн. (видаткова накладна № 43 від 06.06.2019 на суму 277 434, 98 грн);
- податкова накладна № 49 від 21.06.2019 на суму 149 701, 46 грн., в т.ч. ПДВ 24 950, 24 грн. (видаткова накладна № 44 від 21.06.2019 на суму 149 701, 46 грн);
- податкова накладна № 50 від 21.06.2019 на суму 61 795, 27 грн., в т.ч. ПДВ 10 299, 21 грн. (видаткова накладна № 45 від 21.06.2019 на суму 61 795, 27 грн);
- податкова накладна № 56 від 08.07.2019 на суму 378 930, 98 грн., в т.ч. ПДВ 63 155, 16 грн. (видаткова накладна № 47 від 08.07.2019 на суму 378 930, 98 грн);
- податкова накладна № 57 від 08.07.2019 на суму 169 982, 21 грн., в т.ч. ПДВ 28 330, 37 грн. (видаткова накладна № 50 від 08.07.2019 на суму 169 982, 21 грн);
- податкова накладна № 62 від 16.09.2019 на суму 65 008, 31 грн., в т.ч. ПДВ 10 834, 72 грн. (видаткова накладна № 56 від 16.09.2019 на суму 65 008, 31 грн);
- податкова накладна № 64 від 27.09.2019 на суму 277 098, 07 грн., в т.ч. ПДВ 46 183, 01 грн. (видаткова накладна № 58 від 27.09.2019 на суму 277 098, 07 грн);
- податкова накладна № 71 від 01.10.2019 на суму 235 017, 12 грн., в т.ч. ПДВ 39 169, 52 грн. (видаткова накладна № 65 від 01.10.2019 на суму 235 017, 12 грн);
- податкова накладна № 72 від 10.10.2019 на суму 324 533, 42 грн., в т.ч. ПДВ 54 088, 90 грн. (видаткова накладна № 66 від 10.10.2019 на суму 324 533, 42 грн);
- податкова накладна № 73 від 10.10.2019 на суму 58 061, 57 грн., в т.ч. ПДВ 9 676, 93 грн. (видаткова накладна № 67 від 10.10.2019 на суму 58 061, 57 грн);
- податкова накладна № 74 від 16.10.2019 на суму 353 168, 45 грн., в т.ч. ПДВ 58 861, 41 грн. (видаткова накладна № 68 від 16.10.2019 на суму 353 168, 45 грн);
- податкова накладна № 80 від 02.12.2019 на суму 171 758, 12 грн., в т.ч. ПДВ 28 626, 35 грн. (видаткова накладна № 75 від 02.12.2019 на суму 171 758, 12 грн.);
- податкова накладна № 81 від 02.12.2019 на суму 43 294, 50 грн., в т.ч. ПДВ 7 215, 75 грн. (видаткова накладна № 76 від 02.12.2019 на суму 43 294, 50 грн);
- податкова накладна № 1 від 16.01.2020 на суму 374, 38 грн., в т.ч. ПДВ 62, 40 грн. (видаткова накладна № 1 від 16.01.2020 на суму 374, 38 грн);
- податкова накладна № 5 від 21.02.2020 на суму 2 417, 18 грн., в т.ч. ПДВ 402, 86 грн. (видаткова накладна № 4 від 21.02.2020 на суму 2 417, 18 грн);
- податкова накладна № 17 від 02.07.2020 на суму 2 467, 38 грн., в т.ч. ПДВ 411, 23 грн. (видаткова накладна № 12 від 02.07.2020 на суму 2 467, 38 грн);
- податкова накладна № 19 від 16.09.2020 на суму 137 819, 28 грн., в т.ч. ПДВ 22 969, 88 грн. (видаткова накладна № 13 від 16.09.2020 на суму 137 819, 28 грн);
- податкова накладна № 25 від 02.12.2020 на суму 39 295, 13 грн., в т.ч. ПДВ 6 549, 19 грн. (видаткова накладна № 14 від 02.12.2020 на суму 39 295, 12 грн).
Факт реєстрації вищевказаних податкових накладних підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2018, від 13.12.2018, від 13.12.2018, від 14.12.2018, від 30.01.2019, від 27.02.2019, від 28.02.2019, від 15.03.2019, від 29.03.2019, від 12.04.2019, від 30.04.2019, від 31.05.2019, від 11.06.2019, від 30.06.2019, від 15.07.2019, від 30.07.2019, від 11.10.2019, від 30.10.2019, від 11.11.2019, від 27.12.2019, від 12.02.2020, від 12.03.2020, від 30.07.2020, від 15.10.2020, від 29.12.2020.
Відповідно до інформацій Головного управління ДПС у Миколаївській області (вх. № 1682/23 від 14.02.2023; вх. № 2459/23 від 02.03.2023, вх. № 3714/23 від 24.03.2023), наданої на виконання вимог ухвал суду від 30.01.2023, від 27.02.2023, відповідно до інформаційних баз даних ДПС України ТОВ «АТОМРЕМОНТ» у період з 01.10.2018 по теперішній час включено до податкового кредиту по операціям з постачальником ПП «МІРСБАКС» ПДВ на загальну суму 3 209 787, 38 грн.
До матеріалів справи Головним управлінням ДПС у Миколаївській області подано копії вищевказаних податкових накладних по взаємовідносинах ПП «МІРСБАКС» та ТОВ «АТОМРЕМОНТ» за період з 01.10.2018 по теперішній час.
Відповідачем не подано суду жодного доказу на спростування факту включення сум ПДВ до податкового кредиту по вищевказаних податкових накладних. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області також не зазначено, що вищевказані 41 податкові накладні, виписані на адресу ТОВ «АТОМРЕМОНТ», до податкового кредиту ТОВ «АТОМРЕМОНТ» включені не були.
Крім того, додатково судом враховано, що відповідно до інформації Головного управління ДПС у Миколаївській області (вх. № 1682/23 від 10.10.2023), наданої на виконання вимог ухвали суду від 11.09.2023, згідно декларацій з податку на додану вартість, наданих до органів ДПС ТОВ «АТОМРЕМОНТ» за жовтень 2018 року, травень 2019, липень 2019, серпень 2019, листопад 2019, березень 2020, податковий кредит сформовано за рахунок податкових накладних, в т.ч. включені податкові накладні № 123 від 19.10.2018, № 37 від 02.05.2019, № 38 від 02.05.2019, № 39 від 20.05.2019, № 40 від 20.05.2019, № 41 від 20.05.2019, № 42 від 20.05.2019, № 56 від 08.07.2019, № 57 від 08.07.2019.
Судом встановлено, що відповідачем в період з травня 2019 по лютий 2021 частково проводилась оплата за товар. Так, до матеріалів справи позивачем подано платіжні доручення на оплату товару на загальну суму 1 881 066, 83 грн., а саме:
- платіжне доручення № 1237 від 07.06.2019 на суму 51 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 126 від 16.11.2018»);
- платіжне доручення № 1157 від 17.05.2019 на суму 20 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 127 від 16.11.2018»);
- платіжне доручення № 1492 від 17.08.2019 на суму 79 076, 62 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 128 від 16.11.2018»);
- платіжне доручення № 1547 від 23.08.2019 на суму 29 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 128 від 16.11.2018»);
- платіжне доручення № 1590 від 02.09.2019 на суму 15 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 128 від 16.11.2018»);
- платіжне доручення № 1602 від 05.09.2019 на суму 50 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 128 від 16.11.2018 - 16 000, 00 грн.; № 135 від 07.12.2018 - 11 000, 00 грн., № 136 від 12.12.2018 - 23 000, 00 грн.»);
- платіжне доручення № 2023 від 27.11.2019 на суму 161 700, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 2 від 09.01.2019»);
- платіжне доручення № 2036 від 29.11.2019 на суму 1 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 2 від 09.01.2019»);
- платіжне доручення № 2039 від 29.11.2019 на суму 10 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 2 від 09.01.2019»);
- платіжне доручення № 2035 від 29.11.2019 на суму 200 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 2 від 09.01.2019»);
- платіжне доручення № 66 від 29.11.2019 на суму 300 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 2 від 09.01.2019»);
- платіжне доручення № 2381 від 15.09.2020 на суму 6 352, 79 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 2 від 09.01.2019»);
- платіжне доручення № 2396 від 16.09.2020 на суму 9 500, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 2 від 09.01.2019»);
- платіжне доручення № 2805 від 28.12.2020 на суму 5 561, 99 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 10 від 08.02.2019»);
- платіжне доручення № 2978 від 23.02.2021 на суму 365 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 10 від 08.02.2019»);
- платіжне доручення № 2411 від 02.10.2020 на суму 67 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 21 від 11.03.2019»);
- платіжне доручення № 2944 від 12.02.2021 на суму 8 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 21 від 11.03.2019»);
- платіжне доручення № 2376 від 30.09.2020 на суму 43 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 23 від 18.03.2019»);
- платіжне доручення № 178 від 17.03.2020 на суму 73 500, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 31 від 02.05.2019»);
- платіжне доручення № 2173 від 08.05.2020 на суму 23 100, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 56 від 16.09.2019»);
- платіжне доручення № 291 від 10.12.2020 на суму 19 908, 31 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 56 від 16.09.2019»);
- платіжне доручення № 2761 від 11.12.2020 на суму 2 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 56 від 16.09.2019»);
- платіжне доручення № 2268 від 08.07.2020 на суму 30 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 63 від 01.10.2019»);
- платіжне доручення № 52 від 15.06.2020 на суму 153 017, 12 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 65 від 01.10.2019»);
- платіжне доручення № 2799 від 28.12.2020 на суму 37 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 65 від 01.10.2019»);
- платіжне доручення № 162 від 02.03.2020 на суму 20 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 67 від 10.10.2019»);
- платіжне доручення № 2201 від 28.05.2020 на суму 15 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 67 від 10.10.2019»);
- платіжне доручення № 2221 від 04.06.2020 на суму 2 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 67 від 10.10.2019»);
- платіжне доручення № 2230 від 07.02.2020 на суму 63 000, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 68 від 16.10.2019»);
- платіжне доручення № 2181 від 19.05.2020 на суму 16 850, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 76 від 02.12.2019»);
- платіжне доручення № 2309 від 31.07.2020 на суму 4 500, 00 грн. (призначення платежу: «Оплата за матеріали згідної накладної № 76 від 02.12.2019»).
3.2. Надання транспортних послуг.
20.08.2018 між Приватним підприємством «МІРСБАКС» (виконавець) та ТОВ «АТОМРЕМОНТ» (замовник) укладено договір про надання транспортних послуг № 75/2018 від 20.08.2018.
Додатком № 1 до договору є Калькуляція вартості експлуатації 1м/години і 1 км автомобіля Mercedes-Benz Atego.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
01.02.2020 між Приватним підприємством «МІРСБАКС» (виконавець) та ТОВ «АТОМРЕМОНТ» (замовник) укладено договір про надання транспортних послуг № 1008/2020 від 01.02.2020.
Додатком № 1 до договору є Калькуляція вартості експлуатації 1м/години і 1 км автомобіля Mercedes-Benz Atego.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
Умовами договорів сторони передбачили наступне.
Відповідно до п 1.1 договорів "Виконавець" зобов`язується надати транспортні послуги вантажним автомобілем "Замовнику" (далі- Автотранспорт) за його заявкою. Під Автотранспортом розуміється:
1.2.1. Вантажний автомобіль марки: Mercedes-Benz Atego
1.2.2. Державний номер:
НОМЕР_1 . Дата випуску: 2012
1.2.4. Колір: Білий
1.2.5. Номер шасі(кузова): НОМЕР_2 .
НОМЕР_3 . Право власності Орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 11.04.2018 року виданим Територіальним сервісним центром МВС № 4844.
Відповідно до п 1.3. договору Автомобіль не перебуває в заставі
Відповідно до п 1.3. договорів Виконавець" зобов`язується надати "Замовнику" транспортні послуги передбачені цим Договором, а "Замовник" зобов`язаний оплатити "Виконавцю" транспортні послуги згідно діючих тарифів.
Відповідно до п. 2.1. договорів автотранспорт надається "Замовнику" з водієм відповідно до п.1.1. цього договору.
Відповідно до п. 2.2 договорів "Виконавець" надає транспортні послуги автотранспортом, який відповідає вимогам стандартів щодо безпеки дорожнього руху, правил технічної експлуатації та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п. 2.3 договорів витрати пов`язані з поданням Автотранспорту від місцезнаходження "Виконавця" до "Замовника" та у зворотному напрямку сплачуються за рахунок "Замовника.
Відповідно до п. 3.1.4 договорів по завершенню виконання роботи (замовлення) "Виконавець" надає посадовій особі "Замовника" для підписання подорожні листи та листи підтвердження роботи автомобіля (час відправлення та прибуття, пройдений шлях в кілометрах) на підставі яких здійснюється розрахунок вартості послуг
Відповідно до п. 3.2.1 договорів Замовник" зобов`язаний приймати для оплати за транспортні послуги акт виконаних робіт, підписаних і засвідчених посадовою особою "Замовника" по завершенню роботи щодо виконання окремого замовлення.
Відповідно до п. 3.2.2 договорів Замовник" зобов`язаний своєчасно проводити оплату за фактично надані транспортні послуги, а у разі поїздки працівника "Замовника" до іншого населеного пункту оплатити витрати на відрядження водія, які включаються до суми наданих транспортних послуг
Відповідно до п. 4.1 договорів вартість транспортних послуг визначено на підставі калькуляції "Виконавця" (додаток до цього Договору), що є невід`ємною частиною Договору
Відповідно до п. 4.2 договорів оплата за фактично надані транспортні послуги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок "Виконавця" на підставі двостороннього акту транспортних послуг та рахунку, протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання такого акту.
Відповідно до п. 4.3 договорів акт наданих послуг складається у двох примірниках в кінці кожного місяця, в якому надавались такі послуги, та підписується уповноваженими представниками Сторін на підставі підтверджуючих додатків (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів).
Відповідно до п. 6.1 договорів Договір набирає чинності з дати підписання, згідно вимогам статті 631 Цивільного кодексу України, і діє протягом одного календарного року, проте в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та повного розрахунку згідно статті 180 Господарського Кодексу України.
Факт надання транспортних послуг позивач підтверджує актами надання транспортних послуг, в яких зазначено, що ПП «МІРСБАКС» (виконавець) та ТОВ «АТОМРЕМОНТ» (замовник) підписали акти про те, що згідно договору № 75/2018 МІР/ЮУ від 20.08.2018 «Про надання транспортних послуг» виконавцем якісно та в повному обсязі надані послуги автотранспорту автомобілем Mercedes-Benz Atego д.н. НОМЕР_5 та автомобілем Mercedes-Benz Atego 816 L д.н. НОМЕР_5 згідно шляхових листів від 10.10.2018, від 12.10.2018, від 14.05.2019, від 10.07.2019, від 16.08.2019, від 08.10.2019, від 15.10.2019, від 28.02.2020, від 18.09.2020, від 28.09.2020, від 21-23.10.2020 (копії шляхових листів додаються), а саме:
згідно договору № 75/2018 МІР/ЮУ від 20.08.2018 на загальну суму 101 053, 94 грн.
- акт № 1 надання транспортних послуг від 16.10.2018 на суму 16 469, 18 грн., в т.ч. ПДВ 2 744, 86 грн. (згідно договору № 75/2018 МІР/ЮУ від 20.08.2018);
- акт № 3 надання транспортних послуг від 20.05.2019 на суму 24 648, 28 грн., в т.ч. ПДВ 4 108, 05 грн. (згідно договору № 75/2018 МІР/ЮУ від 20.08.2018);
- акт № 5 надання транспортних послуг від 31.07.2019 на суму 20 370, 01 грн., в т.ч. ПДВ 3 395, 00 грн. (згідно договору № 75/2018 МІР/ЮУ від 20.08.2018);
- акт № 6 надання транспортних послуг від 30.08.2019 на суму 8 774, 45 грн., в т.ч. ПДВ 1 462, 41 грн. (згідно договору № 75/2018 МІР/ЮУ від 20.08.2018);
- акт № 7 надання транспортних послуг від 01.11.2019 на суму 30 792, 02 грн., в т.ч. ПДВ 5 132, 00 грн. (згідно договору № 75/2018 МІР/ЮУ від 20.08.2018);
згідно договору № 1008/2020 МІР/АТ від 01.02.2020 на загальну суму 81 575, 61 грн.
- акт № 5 надання транспортних послуг від 09.03.2020 на суму 41 142, 37 грн., в т.ч. ПДВ 6 857, 06 грн. (згідно договору № 1008/2020 МІР/АТ від 01.02.2020);
- акт № 7 надання транспортних послуг від 18.09.2020 на суму 867, 91 грн., в т.ч. ПДВ 144, 65 грн. (згідно договору № 1008/2020 МІР/АТ від 01.02.2020);
- акт № 8 надання транспортних послуг від 28.09.2020 на суму 1 296, 53 грн., в т.ч. ПДВ 216, 09 грн. (згідно договору № 1008/2020 МІР/АТ від 01.02.2020);
- акт № 9 надання транспортних послуг від 23.10.2020 на суму 38 268, 80 грн., в т.ч. ПДВ 6 378, 13 грн. (згідно договору № 1008/2020 МІР/АТ від 01.02.2020);
До матеріалів справи позивачем також подано акти надання транспортних послуг, в яких зазначено, що ПП «МІРСБАКС» (виконавець) та ТОВ «АТОМРЕМОНТ» (замовник) підписали акти про те, що згідно договору № 1009/2020 МІР/АТ від 01.03.2020) «Про надання транспортних послуг» виконавцем якісно та в повному обсязі надані послуги автотранспорту автомобілем ГАЗ 330210 д.н. НОМЕР_6 (копії шляхових листів додаються), на загальну суму 9 032, 10 грн., а саме:
- акт № 6 надання транспортних послуг від 31.08.2020 на суму 8 154, 72 грн., в т.ч. ПДВ 1 359, 12 грн. (згідно договору № 1009/2020 МІР/АТ від 01.03.2020);
- акт № 10 надання транспортних послуг від 28.10.2020 на суму 877, 38 грн., в т.ч. ПДВ 146, 23 грн. (згідно договору № 1009/2020 МІР/АТ від 01.03.2020).
В усіх актах зазначено, що сторони одна до одної претензій не мають.
На підтвердження факту надання транспортних послуг позивачем також подано до матеріалі справи товарно-транспортні накладні № Р31 від 02.05.2019, № Р32 від 02.05.2019, № Р34 від 20.05.2019, № Р37 від 20.05.2019, № Р38 від 20.05.2019, № Р41 від 03.06.2019, № Р42 від 06.06.2019, № Р43 від 06.06.2019, № Р44 від 21.06.2019, № Р45 від 21.06.2019, № Р47 від 08.07.2019, № Р50 від 08.07.2019.
Судом встановлено, що товарно-транспортна накладна № Р 1262 від 09.10.2019 не стосується предмету спору, оскільки складена по відношенню до інших контрагентів.
Позивачем на виконання вимог податкового законодавства складено та зареєстровано податкові накладні, а саме:
- податкова накладна № 120 від 16.10.2018 на суму 16 469, 18 грн., в т.ч. ПДВ 2 744, 86 грн. (акт № 1 про надання транспортних послуг від 16.10.2018 на суму 16 469, 18 грн.);
- податкова накладна № 43 від 20.05.2019 на суму 24 648, 28 грн., в. т.ч. ПДВ 4 108, 05 грн. (акт № 3 про надання транспортних послуг від 20.05.2019 на суму 24 648, 28 грн.);
- податкова накладна № 59 від 31.07.2019 на суму 20 370, 01 грн., в т.ч. ПДВ 3 395, 00 грн. (акт № 5 про надання транспортних послуг від 31.07.2019 на суму 20 370, 01 грн.);
- податкова накладна № 61 від 30.08.2019 на суму 8 774, 45 грн., в т.ч. ПДВ 1 462, 41 грн. (акт № 6 про надання транспортних послуг від 30.08.2019 на суму 8 774, 45грн.);
- податкова накладна № 76 від 01.11.2019 на суму 30 792, 02 грн., в т.ч. ПДВ 5 132, 00 грн. (акт № 7 про надання транспортних послуг від 01.11.2019 на суму 30 792, 02 грн.);
- податкова накладна № 10 від 09.03.2020 на суму 41 142, 37 грн., в т.ч. ПДВ 6 857, 06 грн. (акт № 5 про надання транспортних послуг від 09.03.2020 на суму 41 142, 37 грн.);
- податкова накладна № 20 від 18.09.2020 на суму 867, 91 грн., в т.ч. ПДВ 144, 65 грн. (акт № 7 про надання транспортних послуг від 18.09.2020 на суму 867, 91 грн.);
- податкова накладна № 21 від 28.09.2020 на суму 1 296, 53 грн., в т.ч. ПДВ 216, 09 грн. (акт № 8 про надання транспортних послуг від 28.09.2020 на суму 1 296, 53 грн.);
- податкова накладна № 22 від 23.10.2020 на суму 38 268, 80 грн., в т.ч. ПДВ 6 378, 13 грн. (акт № 9 про надання транспортних послуг від 23.10.2020 на суму 38 268, 80 грн.);
- податкова накладна № 18 від 31.08.2020 на суму 8 154, 72 грн., в т.ч. ПДВ 1 359, 12 грн. (акт № 6 про надання транспортних послуг від 31.08.2020 на суму 8 154, 72 грн.);
- податкова накладна № 23 від 28.10.2020 на суму 877, 38 грн., в т.ч. ПДВ 146, 23 грн. (акт № 10 про надання транспортних послуг від 28.10.2020 на суму 877, 38 грн.).
Факт реєстрації податкових накладних підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2018, від 11.06.2019, від 14.08.2019, від 12.09.2019, від 28.11.2019, від 30.03.2020, від 10.09.2020, від 15.10.2020, від 13.11.2020.
Відповідно до інформацій Головного управління ДПС у Миколаївській області (вх. № 3714/23 від 24.03.2023; вх. № 2459/23 від 02.03.2023, вх. № 1682/23 від 10.10.2023), наданої на виконання вимог ухвал суду від 27.02.2023, від 11.09.2023, згідно декларацій з податку на додану вартість, наданих до органів ДПС ТОВ «АТОМРЕМОНТ» за жовтень 2018 року, травень 2019, липень 2019, серпень 2019, листопад 2019, березень 2020, податковий кредит сформовано за рахунок податкових накладних, в т.ч. включені податкові накладні від 16.10.2018 № 120 на загальну суму 16 469 грн., від 20.05.19 № 43 на загальну суму 24 648,28 грн., від 31.07.19 № 59, від 30.08.19 № 61 на загальну суму 8 774,45 грн., від 01.11.19 № 76 на загальну суму 30 792,02 грн.
Станом на 28.09.2023 податкові накладні, виписані на адресу ТОВ «Атомремонт», від 09.03.2020 №10 на загальну суму 41 142,37 грн., від 31.08.2020 №18 на загальну суму 8 154,72 грн., від 18.09.2020 №20 на загальну суму 867,91 грн., від 28.09.2020 № 21 на загальну суму 1 296,53 грн., від 23.10.2020 №22 на загальну суму 38 268,80 грн. та від 28.10.2020 №23 на загальну суму 877,38 грн. до податкового кредиту ТОВ «Атомремонт» включені не були.
3.3. Претензійне врегулювання спору.
12.10.2021 позивач ПП «МІРСБАКС» направив на адресу відповідача ТОВ «АТОМРЕМОНТ» претензію вих. № 22 від 12.10.2021 щодо сплати заборгованості за постачання товару та надання послуг, в якій просив сплатити заборгованість в загальній сумі 7 554 213, 81 грн.
Факт направлення претензії 12.10.2021 підтверджується описом вкладення до листа з повідомленням стандарт, поштовою квитанцією та поштовою накладною.
Претензія отримана відповідачем 19.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Доказів направлення відповідачем позивачу відповіді на вказану претензію суду не подано.
Відповідно до бухгалтерської довідки ПП «МІРСБАКС» заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені товари та надані послуги становить 7 554 213, 81 грн.
3.4. Результати судової експертизи.
На виконання вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області від 01.05.2023 проведено судову експертизу у даній справі, за результатами якої складено Висновок експерта № СЕ 19/115-23/7757-ПЧ від 11.08.2023 (вх. № 10708/23 від 15.08.2023).
Ухвалою суду на вирішення судової експертизи поставлено наступні питання:
Чи виконано підпис від імені Фартуха Анатолія Васильовича у видаткових накладних № 119 від 19.10.2018 (т. 3 а. с. 5), № 44 від 21.06.2019 (т. 3 а. с. 110) та № 45 від 21.06.2019 (т. 3 а. с. 115) ОСОБА_1 чи іншою особою?
Чи виконано підпис від імені Фартуха Анатолія Васильовича у договорі № 75/2018 МІР/ЮУ від 20.08.2018 (т. 4 а. с. 117-119) та у договорі № 1008/2020 МІР/АТ від 01.02.2020 (т. 4 а. с. 121-122) ОСОБА_1 чи іншою особою ?
Висновком експерта № СЕ 19/115-23/7757-ПЧ від 11.08.2023 (вх. № 10708/23 від 15.08.2023) надано наступні відповіді на поставлені питання:
1. Відповісти на частину запитання: "Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у видаткових накладних № 119 від 19.10.2018 (т. 3 а. с. 5) ... ОСОБА_1 чи іншою особою?", не виявилось можливим, у зв`язку з причин, зазначених у дослідницькій частині.
У зв`язку з тим, що у видаткових накладних № 44 від 21.06.2019 та № 45 від 21.06.2019 відсутні підписи, виконані від імені ОСОБА_1 , частина запитання: "Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у видаткових накладних ... № 44 від 21.06.2019 (т. 3 а. с. 110) та № 45 від 21.06.2019 (т. 3 а. с. 115) ОСОБА_1 чи іншою особою?" - не вирішувалась.
2. Підписи у графах "Директор ТОВ "АТОМРЕМОНТ" зліва від записів "А. В. Фартух" у нижній правій частині Договору № 75/2018 МІР/ЮУ від 20.08.2018 та Договору № 1008/2020 МІР/АТ від 01.02.2020 виконані ОСОБА_1 .
В мотивувальній частині Висновку по першому питанню щодо видаткової накладної № 119 судовим експертом зазначено, що, у зв`язку з наявністю нечитаємих елементів підпису, неможливо надати відповідь на питання, оскільки:
- встановлені збіжні ознаки не чисельні, інформативна їх значущість невелика, а у своїй сукупності вони не утворюють комплекс ознак, достатній для висновку про наявність тотожності;
- що стосується розбіжних ознак, то вони суттєві, однак з`ясувати їх походження (чи вони є результатом варіаційності підписів, що не проявилася у наданих зразках, чи викликані іншими причинами, не виявилось можливим, у зв`язку з малою кількістю співставставних з порівняльними зразками елементів (транскрипції частково відрізняються).
Суд дійшов висновку, що висновок експерта відповідає приписам ст. 98 ГПК України. Зауважень від учасників справи щодо висновку експерта на адресу суду не надходило. Враховуючи вищевикладене, судом прийнято висновок експерта до розгляду як належний доказ.
Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
4.1. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до ст. 11 ЦК України, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Правочин - це вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи, і за цією ознакою правочин відрізняють від юридичних вчинків, правові наслідки яких настають в силу закону незалежно від волі його суб`єктів.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
4.2. Форма правочину. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
"Факсиміле" позначають печатку (кліше), за допомогою якої відтворюють підпис особи.
Отже, для застосування факсимільного підпису для оформлення правочинів, вчинення інших господарських операцій, необхідна письмова згода сторін, яка може виражатись, зокрема, в укладеній між сторонами письмовій угоді, в якій погоджується використання факсиміле і зразки справжнього та факсимільного підписів посадових осіб або представників сторін договору чи іншого документу. Саме таким способом закріплюється юридична сила факсиміле як особистого підпису і засвідчені ним документи вважатимуться укладеними відповідно до вимог законодавства (постанови КГС ВС від 19.04.2018 у справі № 910/4050/17, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22).
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Відповідно до ст. 643 ЦК України якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За загальним правилом, недодержання письмової форми договору (відсутність єдиного документа тощо) не свідчить про недійсність чи неукладеність правочину. Загальним наслідком недодержання вимоги закону про письмову форму правочину є обмеження доказів, які допускається наводити в разі заперечення однією зі сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин. Допустимими є письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису та інші докази. Недопустимими є свідчення свідків.
Отже, такі ж докази є допустимими й у випадку спору про недійсність правочину, щодо якого не додержано письмову форму (або текст документа не надано сторонами). Ураховуючи, що при фіктивному правочині майно не переміщається, а кошти не передаються, для вирішення питання про те, чи було укладено правочин, слід у повному обсязі дослідити всі докази, які відображають волю сторін, пов`язану з правочином (п. 4.21, п. 4.22 постанови ВП ВС від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 58-1 ГК України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.
Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.
Встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.
З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні).
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05 грудня 2018 року у справі № 915/878/16.
При цьому, у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Вказана позиція зазначена в постанові КГС ВС від 29.01.2020 у справі № 916/922/19.
4.3. Правове регулювання договірних відносин з поставки товару.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до ч. 2 ст. 664 ЦК України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
4.4. Правове регулювання надання транспортних послуг.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ч. 3 ст. 307 ГК України вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.
Відповідно до ст. 311 ГК України плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.
4.5. Правове регулювання виконання зобов`язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
4.6. Правове регулювання відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку.
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;
первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Доказами реального здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності покупця (висновок, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 804/15389/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 925/291/18).
За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують певні факти господарської діяльності в правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.2020 у справі № 909/146/19).
4.7. Правове регулювання порядку та підстав реєстрації податкової накладної.
Положеннями ч. 1 ст. 19 та ч. 1, 2 ст. 67 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання вправі без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству, зокрема, шляхом укладення договорів, що опосередковують відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами у всіх сферах господарської діяльності; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частинами 3, 8 ст. 19 ГК України передбачено, що обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано положеннями ПК України.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакціях на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст
Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податку на додану вартість при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п. 4.29-п. 4.31 постанови ВП ВС від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що з метою забезпечення однакового застосування норм права в подібних правовідносинах, які підлягають застосуванню, виникла необхідність для відступу від висновку, викладеного в раніше ухваленому рішенні, а саме в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 14 лютого 2020 року у справі № 640/18643/18 (адміністративне провадження № К/9901/20404/19).
У наведеній постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду на підставі аналізу приписів частини першої статті 202, частини першої статті 205 ЦК України, статті 180, частини першої статті 181 ГК України зробив висновок, що оскільки закон не встановлює спеціальних вимог для форми та порядку укладення договору підряду, предметом якого є виконання вантажно-розвантажувальних робіт, питання про докази укладення такого договору (вчинення правочину) повинно вирішуватися судом із застосуванням норм статей 72, 73, 75, 76 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким доказом може бути податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Також у цій постанові зазначено, що згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий цього пункту). За встановленого в судовому процесі факту реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофлексгруп 2015" податкових накладних, складених на операції з постачання послуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотор", суд касаційної інстанції дійшов висновку про помилкове відхилення судами попередніх інстанцій доводу ГУ ДФС про вчинення правочину цими юридичними особами.
З огляду на наведене вище Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у справі № 640/18643/18 (адміністративне провадження № К/9901/20404/19) (п. 4.42 - п. 4.45 постанови ВП ВС від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).
Як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.
Проте, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару (п. 7.9 постанови КГС ВС від 01.06.2020 у справі № 906/355/19).
Подібні висновки викладені Касаційним господарським судом у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15 та від 29.01.2020 у справі № 916/922/19.
Оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.
Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом (постанова Об`єднаної палати КГС ВС від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19).
Однак, колегія суддів зауважує, що апеляційний господарський суд не врахував у повній мірі вказаних висновків, залишив поза увагою необхідність дослідження дій як позивача, так і відповідача щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку здійснення відповідних послуг, а також не надав оцінки доводам скаржника про те, що матеріали справи не містять доказів відображення відповідачем у податковій звітності господарських операцій з позивачем, оформлення податкового кредиту за ним (постанова КГС ВС від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22).
4.8. Принцип добросовісності.
Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18 наголошував на тому, що:
«…Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.
У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
Подібні висновки викладено у постанові КГС ВС від 25.04.2023 у справі № 911/950/16 (911/3488/20), у постанові ОП КЦС ВС від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, у постанові КЦС ВС від 03.03.2021 у справі № 522/799/16-ц.
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Щодо вимоги про стягнення коштів за поставлений товар.
Судом встановлено, що на підставі усної домовленості позивач в період з жовтня 2018 по грудень 2020 поставляв відповідачу товар. Факт поставки відповідачу товару на загальну суму 9 209 618, 98 грн. позивач підтверджує 41 видатковою накладною, які зазначено судом вище.
Судом встановлено, що три видаткові накладні № 119 від 19.10.2018, № 44 від 21.06.2019 та № 45 від 21.06.2019 не підписано керівником відповідача ТОВ «АТМРЕМОНТ» Фартухом А. В., що підтверджується висновком експерта, складеним за результатами проведеної у даній справі судової експертизи. Решта 38 видаткових накладних в графі «Отримав» містять факсимільний підпис.
Суду не подано доказів погодження сторонами використання факсимільного підпису.
При цьому, всі 41 видаткові накладні скріплені печаткою відповідача ТОВ «АТОМРЕМОНТ».
Судом також встановлено, що позивачем на виконання вимог податкового законодавства складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, копії яких разом із квитанціями про реєстрацію в ЄРПН наявні в матеріалах справи.
Відповідно до інформацій Головного управління ДПС у Миколаївській області (вх. № 1682/23 від 14.02.2023; вх. № 2459/23 від 02.03.2023, вх. № 3714/23 від 24.03.2023), наданої на виконання вимог ухвал суду від 30.01.2023, від 27.02.2023, відповідно до інформаційних баз даних ДПС України ТОВ "АТОМРЕМОНТ" у період з 01.10.2018 по теперішній час включено до податкового кредиту по операціям з постачальником ПП "МІРСБАКС" ПДВ на загальну суму 3 209 787, 38 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2022 витребувано у відповідача ТОВ "АТОМРЕМОНТ" наступні докази: витяг з Єдиного реєстру отриманих податкових накладних за період з вересня 2018 року по грудень 2020 року (включно); належним чином завірені копії Додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітні періоди з вересня 2018 року по грудень 2020 року (включно).
Відповідачем не подано суду витребувані докази ані в паперовій формі, ані в електронній.
Відповідачем також не подано суду жодного доказу на спростування факту включення сум ПДВ до податкового кредиту по вищевказаних податкових накладних. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області також не зазначено, що вищевказані 41 податкові накладні, виписані на адресу ТОВ "АТОМРЕМОНТ", до податкового кредиту ТОВ "АТОМРЕМОНТ" включені не були.
Судом також встановлено, що відповідачем в період з травня 2019 по лютий 2021 частково проводилась оплата за товар. Так, до матеріалів справи позивачем подано платіжні доручення на оплату товару на загальну суму 1 881 066, 83 грн..
Водночас судом встановлено, що згідно платіжного доручення № 2268 від 08.07.2020 на суму 30 000, 00 грн. відповідачем проведено оплату по видатковій накладній № 63, яка не входить у предмет доказування у даній справі. В призначенні платежу по вищевказаному платіжному дорученню № 2268 зазначено "Оплата за матеріали згідної накладної № 63 від 01.10.2019".
Судом також встановлено, що згідно платіжного доручення № 1602 від 05.09.2019 на суму 50 000, 00 грн. відповідачем проведено часткову оплату по трьом видатковим накладним. Так, в призначенні платежу вищевказаного платіжного доручення № 1602 зазначено "Оплата за матеріали згідної накладної № 128 від 16.11.2018 - 16 000, 00 грн.; № 135 від 07.12.2018 - 11 000, 00 грн., № 136 від 12.12.2018 - 23 000, 00 грн.". Судом встановлено, що стягнення заборгованості по видатковій накладній № 128 входить у предмет доказування у даній справі, натомість оплати по видатковим накладним № 135 та № 136 не входять у предмет доказування у даній справі.
Враховуючи, що саме платником визначається призначення платежу, враховуючи, що суд не має права змінювати призначення платежу в платіжних документах, суд дійшов висновку, що суми в розмірі 30 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 2268 та суми 11 000, 00 грн. + 23 000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 1602 не підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості по видатковим накладним, які входять у предмет доказування у даній справі.
Отже, згідно поданих до матеріалів справи платіжних документів відповідачем проведено часткову оплату по 41 видатковій накладній, які входять у предмет доказування у даній справі, а саме в сумі 1 817 066, 83 грн. (1 881 066, 83 грн. - 30 000, 00 грн. - 11 000, 00 грн. - 23 000, 00 грн.).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений в 2018-2020 роках товар становить 7 392 552, 15 грн. (9 209 618, 98 грн. - 1 817 066, 83 грн.).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 7 392 552, 15 грн. на підставі вищевказаних видаткових накладних з огляду на наступне. Як вказано вище, три видаткові накладні не підписано керівником відповідача, а 38 видаткових накладних скріплено факсимільним підписом, використання якого не узгоджувалось сторонами. При цьому, всі видаткові накладні містять печатку відповідача. Судом також взято до уваги, що між сторонами існували правовідносини з постачання товару і до жовтня 2018, товар поставлявся на підставі видаткових накладних з використанням факсимільного підпису та оплачувався відповідачем (наявні в матеріалах справи видаткові накладні за попередній період не є спірними, оскільки товар оплачено в повному обсязі). Керуючись ст. 79 ГПК України, суд дійшов висновку, що подані суду докази в їх сукупності дозволяють стверджувати про факт вчинення між сторонами господарських операцій з поставки товару на підставі видаткових накладних в кількості 41 штука. Так, судом взято до уваги факт проставлення печатки відповідача на всіх видаткових накладних, факт часткової оплати відповідачем по видатковим накладним, а також факт включення відповідачем сум ПДВ до складу податкового кредиту по вищевказаним господарським операціям, що свідчить про вчинення відповідачем юридично значимих дій, зокрема, щодо відображення податкового кредиту за вказаними господарськими операціями з контрагентом (позивачем). При цьому, відповідач не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними.
Щодо вимоги про стягнення коштів на надані транспортні послуги.
Судом встановлено, що між сторонами у справі 20.08.2018 та 01.02.2020 укладено договір про надання транспортних послуг № 75/2018 від 20.08.2018 та договір про надання транспортних послуг № 1008/2020 від 01.02.2020, умовами яких сторони погодили, що виконавець ПП «МІРСБАКС» зобов`язується надати транспортні послуги вантажним автомобілем марки Mercedes-Benz Atego, державний номер НОМЕР_5 , замовнику ТОВ «АТОМРЕМОНТ», а замовник зобов`язується оплатити виконавцю транспортні послуги згідно діючих тарифів.
Факт надання транспортних послуг позивач підтверджує 11 актами надання транспортних послуг.
Судом встановлено, що у всіх актах надання транспортних послуг в графі «Від імені замовника» міститься факсимільний підпис та печатка ТОВ «АТОМРЕМОНТ».
Суду не подано доказів погодження сторонами використання факсимільного підпису.
Судом встановлено, що на виконання умов договору № 75/2018 МІР/ЮУ від 20.08.2018 позивачем надано відповідачу транспортні послуги на загальну суму 101 053, 94 грн. згідно актів надання транспортних послуг № 1 від 16.10.2018, № 3 від 20.05.2019, № 5 від 31.07.2019, № 6 від 30.08.2019, № 7 від 01.11.2019.
На підтвердження факту надання транспортних послуг позивачем також подано до матеріалі справи товарно-транспортні накладні № Р31 від 02.05.2019, № Р32 від 02.05.2019, № Р34 від 20.05.2019, № Р37 від 20.05.2019, № Р38 від 20.05.2019, № Р41 від 03.06.2019, № Р42 від 06.06.2019, № Р43 від 06.06.2019, № Р44 від 21.06.2019, № Р45 від 21.06.2019, № Р47 від 08.07.2019, № Р50 від 08.07.2019, які також містять печатки відповідача. Судом також взято до уваги, що згідно вищевказаних товарно-транспортних накладних здійснювалось перевезення товару, який є предметом спору у даній справі (в ТТН зазначено найменування товару, а також ціна, яка відповідає наявним в справі видатковим накладним).
Судом також встановлено, що позивачем на виконання вимог податкового законодавства складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, копії яких разом із квитанціями про реєстрацію в ЄРПН наявні в матеріалах справи.
Відповідно до інформацій Головного управління ДПС у Миколаївській області (вх. № 3714/23 від 24.03.2023; вх. № 2459/23 від 02.03.2023, вх. № 1682/23 від 10.10.2023), наданої на виконання вимог ухвал суду від 27.02.2023, від 11.09.2023, згідно декларацій з податку на додану вартість, наданих до органів ДПС ТОВ "АТОМРЕМОНТ" за жовтень 2018 року, травень 2019, липень 2019, серпень 2019, листопад 2019, березень 2020, податковий кредит сформовано за рахунок податкових накладних, в т.ч. включені податкові накладні від 16.10.2018 № 120 на загальну суму 16 469 грн., від 20.05.19 № 43 на загальну суму 24 648,28 грн., від 31.07.19 № 59, від 30.08.19 № 61 на загальну суму 8 774,45 грн., від 01.11.19 № 76 на загальну суму 30 792,02 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за договором № 75/2018 МІР/ЮУ від 20.08.2018 за надані транспортні послуги в сумі 101 053, 94 грн. на підставі вищевказаних актів надання транспортних послуг з огляду на наступне. Як вказано вище, вищезазначені п`ять актів надання транспортних послуг скріплено факсимільним підписом, використання якого не узгоджувалось сторонами, а також містять печатку відповідача. Керуючись ст. 79 ГПК України, суд дійшов висновку, що подані суду докази в їх сукупності дозволяють стверджувати про факт вчинення між сторонами господарських операцій з надання транспортних послуг на підставі вищевказаних п`яти актів. Так, судом взято до уваги факт проставлення печатки відповідача на актах та товаро-транспортних накладних, а також факт включення відповідачем сум ПДВ до складу податкового кредиту по вищевказаним господарським операціям, що свідчить про вчинення відповідачем юридично значимих дій, зокрема, щодо відображення податкового кредиту за вказаними господарськими операціями з контрагентом (позивачем). При цьому, відповідач не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими актами.
Щодо посилань відповідача на відсутність заявок, то суд зазначає, що заявки за своєю правовою природою носять інформаційний характер щодо замовлення автотранспорту (вид транспорту, дата, час, місце подачі транспорту, вид вантажу тощо). Умовами договорів не передбачено форму заявки (усна, письмова, електронна форма тощо). Наявність / відсутність заявки жодним чином не спростовує сам факт здійснення господарської операції, а також не змінює строків оплати. Враховуючи, що строк оплати по вищевказаним актам в силу умов ст. 530 ЦК України та умов п. 4.2 договорів настав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги в цій частині.
Щодо вимоги про стягнення коштів за надані транспортні послуги по актам надання транспортних послуг № 5 від 09.03.2020, № 7 від 18.09.2020, № 8 від 28.09.2020, № 9 від 23.10.2020 згідно договору № 1008/2020 МІР/АТ від 01.02.2020, то суд зазначає, що вказані акти також скріплені факсимільним підписом, використання якого не узгоджувалось сторонами, та містять печатку відповідача.
Водночас відповідно до інформацій Головного управління ДПС у Миколаївській області (вх. № 3714/23 від 24.03.2023; вх. № 2459/23 від 02.03.2023, вх. № 1682/23 від 10.10.2023), наданої на виконання вимог ухвал суду від 27.02.2023, від 11.09.2023, станом на 28.09.2023 податкові накладні, виписані на адресу ТОВ "АТОМРЕМОНТ", від 09.03.2020 №10 на загальну суму 41 142,37 грн., від 31.08.2020 №18 на загальну суму 8 154,72 грн., від 18.09.2020 № 20 на загальну суму 867,91 грн., від 28.09.2020 № 21 на загальну суму 1 296,53 грн., від 23.10.2020 №22 на загальну суму 38 268,80 грн. та від 28.10.2020 №23 на загальну суму 877,38 грн. до податкового кредиту ТОВ "АТОМРЕМОНТ" включені не були.
До вищевказаних актів позивачем подано подорожні листи за вересень-жовтень 2020, в яких також міститься факсимільний підпис. Водночас суд зазначає, що ані з актів надання транспортних послуг, ані з подорожніх листів неможливо встановити зміст господарської операції.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами у справі в їх сукупності факту здійснення господарських операцій згідно чотирьох вищевказаних актів по договору № 1008/2020 МІР/АТ від 01.02.2020. В цій частині позову судом відмовлено.
Судом також відмовлено в позові в частині стягнення коштів по актам надання транспортних послуг № 6 від 31.08.2020 та № 10 від 28.10.2020, оскільки підставою складання вказаних актів щодо надання послуг автотранспорту автомобілем ГАЗ 330210 д.н. НОМЕР_6 , є договір № 1009/2020 МІР/АТ від 01.03.2020, який не є підставою позову у даній справі.
Щодо посилань відповідача на порушення правил об`єднання позовних вимог, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під час розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз`єднання вимог, оскільки матеріали справи містять докази, які об`єднують позовні вимоги (зокрема, претензія). Крім того, зі змісту актів надання транспортних послуг, товарно-транспортних накладних вбачається надання послуг з перевезення товару, стягнення коштів за який є предметом даного спору.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в розмірі 112 404, 09 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Судовий збір в сумі 909, 12 грн. слід покласти на позивача.
В судовому засіданні 18.10.2023 сторони усно зазначили про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про призначення судового засідання для розгляду питання щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМРЕМОНТ", пр. Незалежності, 22, офіс 12/2, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 (код ЄДРПОУ 41380664) на користь позивача Приватного підприємства "МІРСБАКС", вул. Дружби народів, 27, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 (код ЄДРПОУ 35657397):
- 7 493 606, 09 грн. (сім мільйонів чотириста дев`яносто три тисячі шістсот шість грн. 09 коп.) - заборгованості;
- 112 404, 09 грн. (сто дванадцять тисяч чотириста чотири грн. 09 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
5. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу адвоката) відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України на 24.10.2023 о 15:00 год.
Повідомити учасників справи про призначення судового засідання по справі.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Миколаївської області за адресою: вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54005.
6. Встановити сторонам строк на подання доказів щодо розміру понесених ними судових витрат до 23.10.2023 (включно).
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 06.11.2023
Суддя Е.М. Олейняш
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2023 |
Оприлюднено | 09.11.2023 |
Номер документу | 114722647 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Олейняш Е.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні