Рішення

від 24.10.2023 по справі 915/1760/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року Справа № 915/1760/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "МІРСБАКС", вул. Дружби народів, 27, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 (код ЄДРПОУ 35657397)

електрона пошта: mirsbacks@gmail.com

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМРЕМОНТ", пр. Незалежності, 22, офіс 12/2, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 (код ЄДРПОУ 41380664)

електронна пошта: atomremont@gmail.com

про стягнення заборгованості в сумі 7 554 213, 81 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Нестеренко О.І., керівник,

від відповідача : не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Приватне підприємство "МІРСБАКС" з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМРЕМОНТ", в якій просить суд стягнути з відповідача 7 554 213, 81 грн. - основного боргу, а також 113 313, 21 грн. - судового збору та 35 000 грн. - витрат на правову допомогу.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 28.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021 відкладено підготовче засідання по справі на 25.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 15.02.2022.

В період з 10.02.2022 по 25.02.2022 (включно) суддя Олейняш Е. М. перебувала у додатковій відпустці.

Підготовче засідання 15.02.2022 не відбулось.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Справи Господарського суду Миколаївської області на розгляд Господарського суду Одеської області не передавались.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2022 призначено підготовче засідання на 26.12.2022.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області віл 26.12.2022 витребувано у відповідача та Головного управління ДФС у Миколаївській докази та відкладено підготовче засідання на 30.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2023 повторно витребувано у відповідача та Головного управління ДПС у Миколаївській докази та відкладено підготовче засідання на 17.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2023 витребувано у позивача, відповідача та Головного управління ДПС у Миколаївській докази та відкладено підготовче засідання на 27.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2023 призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту, та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2023 поновлено провадження у справі № 915/1760/21. Призначено підготовче засідання для визначення експертної установи для проведення почеркознавчої експертизи по даній справі на 01.05.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.05.2023 зупинено провадження у справі до проведення Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.06.2023 поновлено провадження у справі для розгляду клопотання судового експерта без повідомлення (виклику) учасників.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.06.2023 зупинено провадження у справі до проведення Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судової експертизи.

15.08.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від експертної установи надійшов супровідний лист "Про направлення висновку експерта" № 19/115/05, а також Висновок експерта № СЕ 19/115-23/7757-ПЧ від 11.08.2023 (вх. № 10708/23 від 15.08.2023).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.08.2023 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2023 закрито підготовче провадження у справі № 915/1760/21. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 22.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.10.2023.

В судовому засіданні 16.10.2023 оголошено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви в судовому засіданні до 18.10.2023.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМРЕМОНТ", пр. Незалежності, 22, офіс 12/2, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 (код ЄДРПОУ 41380664) на користь позивача Приватного підприємства "МІРСБАКС", вул. Дружби народів, 27, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 (код ЄДРПОУ 35657397):

- 7 493 606, 09 грн. (сім мільйонів чотириста дев`яносто три тисячі шістсот шість грн. 09 коп.) - заборгованості;

- 112 404, 09 грн. (сто дванадцять тисяч чотириста чотири грн. 09 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено.

Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу адвоката) відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України на 24.10.2023 о 15:00 год. Повідомлено учасників справи про призначення судового засідання по справі.

Встановлено сторонам строк на подання доказів щодо розміру понесених ними судових витрат до 23.10.2023 (включно).

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 24.10.2023 не забезпечив, про розгляд справи представник відповідача повідомлений в судовому засіданні 18.10.2023.

Явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та вирішення питання щодо прийняття додаткового рішення у даній справі за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 24.10.2023 судом відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

ІІ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ СТОРІН.

23.10.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від позивача ПП "МІРСБАКС" надійшла заява за допомогою системи "Електронний суд" (вх. № 13991/23 від 23.10.2023), а також поштою заява (вх. № 14017/23 від 23.10.2023) про надання документів на підтвердження витрат на правову допомогу.

Від відповідача жодних документів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходило.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

В позовній заяві позивач на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначив, що позивачем сплачено за надання правничої допомоги за складання позовної заяви 5 000, 00 грн. Позивач очікує понести витрати на правову допомогу у розмірі 30 000, 00 грн. (участь адвоката в судових засіданнях, витрати на проїзд до м. Миколаєва, гонорар адвоката). Всі необхідні докази на підтвердження витрат будуть надані до початку розгляду справи по суті.

В прохальній частині позовної заяви позивач просив суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35 000, 00 грн.

В судовому засіданні 18.10.2023 представник позивача відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України до судових дебатів зробив усну заяву про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами:

- договором-доручення про надання правничої допомоги № 61 від 22.11.2021, укладеним між адвокатом Санніковою Н. Г., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 407 (видане на підставі рішення Миколаївської обласної КДКА від 14.01.2006 № 5) (адвокат) та ПП "МІРСБАКС" (клієнт).

- додатком № 1 до договору "Розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу";

- актом приймання-передачі наданих послуг від 29.11.2021на суму 5 000, 00 грн. та актом приймання-передачі наданих послуг від 20.10.2023 на суму 30 000, 00 грн., які підписано між адвокатом та клієнтом без зауважень;

- платіжним дорученням № 199 від 30.11.2021 на суму 5 000, 00 грн. з призначенням платежу "За надання правничої допомоги згідно договору № 61 від 22.11.2021";

- свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 407, видане Санніковій Н. Г. на підставі рішення Миколаївської обласної КДКА від 14.01.2006 № 5;

Відповідно до умов договору обсяг і вартість наданої правової допомоги за цим договором визначається у відповідному розрахунку (додаток № 1) та складає 35 000, 00 грн.

Договір діє з моменту підписання сторонами до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21; від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20; від 19.04.2021 по справі № 21/96(10); від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

В постанові КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20 зазначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).

Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень ч. 4 ст. 134 КАС України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним (постанова КАС ВС від 28.12.2020 № 640/18402/19).

За висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).

Положеннями процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; постанова КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови КГС ВС від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20, від 21.12.2021 по справі № 927/1202/20, від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за обґрунтованим та належно вмотивованим клопотанням іншої сторони (постанова КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанови об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19; додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 у справі № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 904/1798/18).

Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (п. 6.53 постанови КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

4.2. Витрати на проведення судової експертизи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 4 ст. 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

4.3. Додаткове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000, 00 грн.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат, а також не подано суду жодних належних та допустимих доказів у справі в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, які б підтверджували неспівмірність витрат та наявність правових підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обгрунтованими та підтвердженими матеріалами справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 35 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 34 720, 00 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Судом також встановлено, що відповідачем ТОА "АТОМРЕМОНТ" проведено оплату за судову експертизу в сумі 3 441, 60 грн., що підтверджується наявною в справі платіжною інструкцією № 4052 від 19.07.2023.

В судовому рішенні від 18.10.2023 питання розподілу між сторонами понесених витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, не вирішувалось.

Керуючись ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність розподілу витрат на судову експертизу.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, в сумі 27, 53 грн. підлягають відшкодуванню відповідачу з позивача пропорційно розміру задоволених вимог, а в розмірі 3 414, 07 грн. покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 11 ст. 129 ГПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу в сумі 34 692, 47 грн. (34 720, 00 грн. - 27, 53 грн.).

Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. ст. 125, 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМРЕМОНТ", пр. Незалежності, 22, офіс 12/2, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 (код ЄДРПОУ 41380664) на користь позивача Приватного підприємства "МІРСБАКС", вул. Дружби народів, 27, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 (код ЄДРПОУ 35657397):

- 34 692, 47 грн. (тридцять чотири тисячі шістсот дев`яносто дві грн. 47 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

2. Наказ видати позивачу після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 06.11.2023

Суддя Е.М. Олейняш