Ухвала

від 06.11.2023 по справі 3/43-б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 3/43-Б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К. М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Арбітражного керуючого Мельник В. О.

на ухвалу господарського суду Житомирської області

від 25.03.2019

у справі № 3/43-Б

за заявою Державної податкової інспекції у м. Житомирі

до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №12

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

16.09.2023 Арбітражний керуючий Мельник В. О. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою ВИХ. №707 від 15.09.2023 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 у справі № 3/43-Б.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Арбітражного керуючого Мельник у справі № 3/43-Б визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К. М., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 09.10.2023 у справі № 3/43-Б вищевказану касаційну скаргу Арбітражного керуючого Мельник В. О. на ухвалу господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 у справі № 3/43-Б залишено без руху. Повідомлено Арбітражному керуючому Мельник Василю Олексійовичу про право у термін, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку, а також Арбітражному керуючому Мельник Василю Олексійовичу уточнити вимоги касаційної скарги, а саме: чітко зазначити, які судові рішення у справі № 3/43-Б він просить скасувати з зазначенням підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 287 цього Кодексу підстави (підстав), та з відповідним обґрунтуванням такої (таких) підстави (підстав) та вказати, які саме повноваження суду касаційної інстанції скаржник просить застосувати за результатами касаційного перегляду.

Слід зазначити, Верховний Суд ухвалою від 09.10.2023 залишаючи касаційну скаргу Арбітражного керуючого Мельник В. О. без руху з підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, надав строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку, а також Арбітражному керуючому Мельник Василю Олексійовичу уточнити вимоги касаційної скарги, а саме: чітко зазначити, які судові рішення у справі № 3/43-Б він просить скасувати з зазначенням підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 287 цього Кодексу підстави (підстав), та з відповідним обґрунтуванням такої (таких) підстави (підстав) та вказати, які саме повноваження суду касаційної інстанції скаржник просить застосувати за результатами касаційного перегляду.

В вищезазначеній ухвалі суду від 09.10.2023 зазначено скаржнику, що за змістом пунктів 4, 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинні бути зазначені судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу. Крім того судом було вказано, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Таким чином, заявнику касаційної скарги необхідно було уточнити вимоги касаційної скарги, а саме уточнити вимоги касаційної скарги, зазначити, яке саме судове рішення оскаржується скаржником та необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), а також належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали та вказати, які саме повноваження суду касаційної інстанції скаржник просить застосувати за результатами касаційного перегляду.

16.10.2023 Верховним Судом зареєстрованою (на виконання вимог ухвали суд) повторно подану касаційну скаргу скаржника ВИХ. №707 від 15.09.2023 з позначкою «повторно до справи №3/43-Б», яка ідентична до касаційної скарги від 15.09.2023 ВИХ. №707, в якій об`єктом касаційного оскарження вказано ухвалу господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 у справі № 3/43-Б.

Оскільки, за змістом пунктів 4, 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинні бути зазначені судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу.

Разом з тим, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статтею 308 ГПК України.

Відповідно до прохальної частини касаційної скарги скаржник в якості предмету касаційного оскарження визначив лише ухвалу суду першої інстанції та просив її скасувати. Однак на першому аркуші касаційної скарги скаржником зазначено: «скарга апеляційну інстанції пройшла».

Однак незважаючи на це при повторному звернені з касаційною скаргою за ВИХ. №707 від 15.09.2023, яка надійшла до суду 16.10.2023 скаржником подано ідентичну касаційну скаргу в якій скаржник просить переглянути та скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 у справі №3/43-Б та зазначає: «У випадку, якщо суд визнає, що порушений термін подачі апеляційної скарги, прошу його поновити».

Суд звертає увагу, що вперше подану касаційну скаргу було залишено без руху ухвалою Верховного суду від 09.10.2023, а 16.10.2023 судом отримано касаційну скаргу повторно з тими ж недоліками. При залишенні вперше касаційної скарги ВИХ. №707 від 15.09.2023 без руху, скаржнику було надано строк для усунення недоліків, проте своїм правом на усунення недоліків не скористався, що свідчить про невжиття скаржником всіх необхідних заходів для дотримання вимог процесуального законодавства.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Суд відзначає, що нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази.

Вирішення судом питання щодо поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в розумінні приписів статей 119 та 288 ГПК України можливе саме за наявності обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, доводи якого підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 цього Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з наведеного, Суд дійшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Арбітражного керуючого Мельник В. О. на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019 у справі № 3/43-Б.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 3/43-Б за касаційною скаргою Арбітражного керуючого Мельник В. О. на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25.03.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

К. М. Огороднік