Ухвала

від 06.11.2023 по справі 240/30015/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/30015/23

категорія 104020000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Ради адвокатів Житомирської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення до протоколу №29 засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Житомирській області від 27.11.2015 року щодо складання письмового і усного іспиту ОСОБА_2 в частині, що стосується складання кваліфікаційних іспитів ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 000899 від 21.12.2017 року, виданого Радою адвокатів Житомирської області);

- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.11.2017 року №3/2 Ради адвокатів Житомирської області, що стосується отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 000899 від 21.12.2017 року, виданого Радою адвокатів Житомирської області).

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно п.4 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб`єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Верховний Суд у справі № 640/16224/19 (провадження № К/9901/22967/20) зазначає, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Всупереч викладеному, позивач у позовній заяві не конкретизував яким чином відповідачі порушили його права чи інтереси, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Наявний у позовній заяві виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, унеможливлює судом розуміння у чому саме полягає втручання відповідачами у його права.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом третім частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 гривні.

Судом встановлено, що позовна заява подана фізичною особою у 2023 році та містить дві вимоги немайнового характеру, а тому розмір судового збору за подання вказаного позову становить 2147, 20 грн.

Позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі №640/13229/21, 07 вересня 2023 року у справі №160/914/23.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправними та скасування рішення до протоколу №29 засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Житомирській області від 27.11.2015 та рішення від 30.11.2017 року №3/2 Ради адвокатів Житомирської області, що стосується отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2.

Проте, до суду звернувся у жовтні 2023 року, тобто позовні вимоги заявлені із пропуском строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, у якому зазначив, що 10.04.2023 року на свої запити від 31.03.2023 отримав повідомлення Радомишльського районного суду Житомирської області від 06.04.2023 року та Ради адвокатів Житомирської області від 05.04.2023 року. На запит від 23.05.2023 року позивач отримав копії рішення до протоколу №29 до протоколу №29 засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Житомирській області від 27.11.2015 та копію витягу з рішення від 30.11.2017 року №3/2 Ради адвокатів Житомирської області, що стосується отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2. Вважає, що строк пропущено з поважних причин, а тому просить поновити його.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Розглянувши клопотання, суд зазначає, що отримання позивачем листів у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Отже, позивачу слід подати клопотання, в якому вказати інші причини, що зумовили пропуск строку звернення до суду.

Наведене свідчить, що позовна заява подана без дотримання вищезгаданих вимог КАС України, що у свою чергу зумовлює необхідність усунення вказаних недоліків позовної заяви. Наявність вказаних недоліків створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви із викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі;

- документу про сплату судового збору у розмірі 2147, 20 грн.;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску процесуального строку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Р.М.Шимонович