Ухвала

від 03.11.2023 по справі 320/25546/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

03 листопада 2023 року 320/25546/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_2

доКиївської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради, Ректора Муніципального закладу вищої освіти "Київська академія мистецтв"

провизнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до Київської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 23 червня 2022 року №4754/4795 Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти Київська академія мистецтв та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/25546/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

02.11.2023 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить:

- зупинити дію рішення Київської міської ради від 23 червня 2022 року № 4754/4795 Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти Київська академія мистецтв та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка до набрання законної сили рішенням у даній справі.

В обґрунтування вказаної заяви позивачем зазначено про існування підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як вказано вище, заявник просить забезпечити позов, шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення.

В підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

При цьому, надаючи оцінку доводам позивача про очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає, що клопотання не містить в собі жодних відомостей про такі обставини, а посилання позивачем з цього приводу на його позицію, викладену в позовній заяві, є фактичним бажанням заявника вирішити справу по суті без її розгляду, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд зауважує, що ознаки протиправності оскаржуваного рішення підлягають встановленню при вирішенні справи по суті.

При цьому, суд зазначає, що забезпечивши позов шляхом зупинення рішення Київської міської ради від 23 червня 2022 року № 4754/4795 Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти Київська академія мистецтв та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, оскільки завчасно надасть оцінку правомірності та законності оскаржуваній вимозі.

Відтак, суд враховує те, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі.

Крім того, сама лише незгода позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 400/722/19.

Доводи позивачів зводяться до констатації порушення відповідачем чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення та становлять предмет доказування, який має досліджуватись під час розгляду справи, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість істотного ускладнення ефективного захисту порушеного права або поновлення порушених прав та інтересів позивача, яке призведе до обмеження прав позивачів, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вищезазначене в сукупності дає підстави для висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки викладені заявниками у заяві доводи не надають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 150Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що позивачами не доведено існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 КАС України та не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини 2 статті 150 КАС України, у зв`язку з чим суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Колеснікова І.С.